Постанова

від 27.03.2018 по справі 826/15246/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15246/17 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2017 у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства Трансгарант-Україна до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство Трансгарант-Україна звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 02.11.2017 № 0019224208, № 0019234208 та № 0019254208.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2017 (з урахуванням ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.01.2018 про виправлення описки) позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 14.09.2017 №№ 739, 740, 741, 742, 743, відповідно до п.п. 20.1.4 статті 20, п.п. 75.1.2 статті 75, п.п. 78.1.11 статті 78, п. 82.2 статті 82 ПК України, на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2017р. у справі №757/24368/17-к та відповідно до наказу №2009 від 14.09.2017 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем проведено перевірку ДП Трансгарант-Україна за результатами якої 11.10.2017 складено акт № 3430/28-10-42-08/32667198 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з період з 01.05.2014 по 26.04.2017 на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Технорем Сервіс (ЄДРПОУ 39513393), ТОВ Інвест Агро Трейд (ЄДРПОУ 39651630), ТОВ Транссервіс-Груп (ЄДРПОУ 39709270), ТОВ Облприлад90 (ЄДРПОУ 40057927), ТОВ Універсалтранссервіс (ЄДРПОУ 35634139), ТОВ Промтех Состав (ЄДРПОУ 39157344), а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні експортно-імпортних операцій (далі по тексту - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 134.1.1 статті 134 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 100 251 503 грн., у тому числі за 2015 рік - 91 443 324грн. та за 2016 рік - 8 808 179грн. (за І квартал - 5 230 054 грн., за І півріччя - 8 784 221 грн., за три квартали - 8 808 179 грн.); порушення п. а п. 198.1, абз. 1 та 2 п. 198.3, п. 198.6 статті 198 ПК України, п. 5 розділу ІІІ, п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 23.09.2014 № 966, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 20 050 300 грн. та порушення п. 85.2 статті 85 ПК України, посадовим (службовими) особами контролюючого органу не надано документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, 19.10.2017 позивачем були подані письмові заперечення № 1910/17-1.

За результатами розгляду заперечень відповідач листом від 30.10.2017 № 55835/10/28-10-42-08-47 висновки акту перевірки залишив без змін.

На підставі встановлених порушень, відповідачем 02.11.2017 прийняті податкові повідомлення - рішення № 0019254208, яким за порушення п. 85.2 статті 85 ПК України до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 510грн.; №0019224208, яким за порушення п. а п. 198.1, абз. 1 та 2 п. 198.3, п. 198.6 статті 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 20 050 300 грн., у тому числі застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5 012 575 грн. та № 0019234208, яким за порушення п.п. 134.1.1 статті 134 ПК України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 91 443 324 грн. за 2015 рік та 8 808 179 грн. за 2016 рік.

Позивач, вважаючи, що вказані рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, що призводить до порушення його прав та інтересів, звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки формування податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями підтверджено первинною документацією, господарські операції були реальними, у зв'язку з чим є підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства, що свідчить про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Платники податків, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу витягнутої руки . Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

Згідно з п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.4 статті 85 ПК України).

Пунктом 85.7 ст. 85 ПК України передбачено отримання копій документів, що оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Згідно з п. 85.8 ст. 85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (п. 85.6 ст. 85 ПК України). Пунктом 85.1 статті 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Також, у п. 85.5 цієї ж статті забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно з пунктом 85.9 статті 85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Отже, у разі, якщо до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, вилучені правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, мають бути перенесені до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.11.2015 у справі № К/800/45519/14.

Відповідно до п. 1.2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 № 22 (надалі - наказ № 22), у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки) такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.

При цьому, до такого акта додаються копії отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів, копії протоколу вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (за наявності). У разі ненадання відповідних документів платником податків особа, яка здійснює (очолює) перевірку, вживає заходів для документування в акті (додатках до акта) переліку документів (за необхідності - згрупованих за типами), відсутність яких унеможливлює подальше проведення перевірки.

В акті зазначаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

На підставі цього акта органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 або пункту 85.9 статті 89 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам). У разі вилучення оригіналів документів правоохоронними або іншими органами підрозділ, який проводить (очолює) перевірку, забезпечує підготовку та направлення у той же день письмового запиту до відповідного органу про надання органу державної фіскальної служби копій зазначених документів або забезпечення доступу до перевірки таких документів.

У запиті зазначаються: перелік вилучених документів, дані протоколу (іншого документа), на підставі якого були вилучені документи, посилання на пункт 85.9 статті 85 розділу II Кодексу щодо обов'язку відповідного органу забезпечити протягом 3 робочих днів з дня отримання запиту надання органу державної фіскальної служби копій документів або доступу його посадовим (службовим) особам до перевірки таких документів.

Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Виходячи із системного аналізу статей 44 та 85 ПК України колегія суддів приходить до висновку, що стосовно обставин неподання позивачем під час перевірки податковому органу документів, на підставі яких формувались показники податкової звітності: приписи п. 44.6 ст. 44 ПК України мають застосовуватись у кореспонденції з положеннями п. 85.9 ст. 85 цього Кодексу, які, як встановлено судом першої інстанції, податковим органом порушено.

За змістом вищенаведених норм, перенесення термінів перевірки є обов'язком податкового органу, оскільки без дослідження первинних документів неможливо скласти акт перевірки.

Однак, 19.10.2017, після складання акту перевірки, ДП Трансгарант-Україна повідомило відповідача про те, що первинні документи, які необхідні для проведення перевірки, вилучені під час обшуку у кримінальному провадженні, що проводився в травні та липні 2017 року працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві та слідчими прокуратури міста Києва на підставі ухвали суду, що підтверджується копією заперечень, які отримані відповідачем 19.10.2017.

На підтвердження цього факту ДП Трансгарант-Україна надано відповідачу копії ухвал Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2016 по справі № 761/36480/17-к, Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2017 по справі №757/24084/17-к та від 18.07.2017 по справі №757/41135/14-к, якими підтверджується факт вилучення первинної документації.

Всупереч вимог зазначених норм ПК України та Методичних рекомендацій посадовими особами відповідача, після отримання заперечень позивача про відсутність документів, не складений відповідний акт та не виданий наказ про перенесення термінів проведення виїзної документальної позапланової перевірки.

Водночас, колегія суддів зазначає, що на момент проведення перевірки ДП Трансгарант-Україна відповідачу було відомо про вилучення у позивача первинної документації по взаємовідносинам з зазначеними вище контрагентами, оскільки така виїмка була ініційована слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС.

Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідач повинен був діяти в рамках приписів п.п. 85.9 Податкового кодексу України, а саме після отримання заперечень від 19.10.2017 податковий орган повинен був скласти та зареєструвати відповідний акт, у той же день звернутися із письмовим запитом в межах даної перевірки до відповідного правоохоронного органу про надання копій зазначених документів, або забезпечення доступу до перевірки таких документів та видати наказ про перенесення термінів проведення виїзної документальної позапланової перевірки до отримання всіх вилучених правоохоронними органами документів або забезпечення доступу до них, та прийняти наказ про поновлення виїзної документальної позапланової перевірки лише після отримання копій всіх вилучених правоохоронними органами документів, або забезпечення доступу до них, що останнім дотримано не було.

Щодо недопуску перевіряючих до проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 1064 від 16.05.2017 Офісу великих платників Державної фіскальної служби призначено документальну позапланову виїзну перевірку ДП Трансгарант-Україна .

Наказом № 1228 Офісу великих платників Державної фіскальної служби призначена перевірка була зупинена до закінчення розгляду судом позову з питань пов'язаних з предметом перевірки.

14.09.2017 відповідачем винесено наказ № 2009 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Трансгарант-Україна .

Листом від 14.09.2017 № 845 позивач повідомив перевіряючих про не допуск до проведення перевірки.

Вважаючи наказ №2009 від 14.09.2017 незаконним позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11651/17 та призначено справу до судового розгляду на 25.01.2018.

Як було встановлено судом першої інстанції, 21.09.2017 представник відповідача отримав копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/11651/17 разом з копією позовної заяви.

Отже, станом на день проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Трансгарант-Україна існував спір щодо законності ініціювання такої перевірки та щодо наявності законних підстав та правомірності її проведення.

Відповідно, до встановлення адміністративним судом в межах розгляду справи № 826/11651/17 законності наказу № 2009 від 14.09.2017 та як наслідок правомірності проведення відповідної перевірки, надання будь-яких первинних документів в рамках такої перевірки було неможливим.

Згідно з п. 82.4 статті 82 ПК України проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому, перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Загальний термін проведення перевірок, визначених у пунктах 200.10 та 200.11 статті 200 цього Кодексу, з урахуванням установлених цим пунктом строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність недопуску перевіряючих до проведення перевірки ДП Трансгарант-Україна на підставі наказу № 2009 від 14.09.2017.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків та дослідження факту товарності операції через проведення фактичної перевірки наявності отриманих товарів/послуг.

Відповідно до акту перевірки посадовими особами ДПІ взагалі не досліджувались первинні документи позивача та його контрагентів, як того вимагають відповідні норми ПК України. Натомість, зроблені висновки про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ Технорем Сервіс , ТОВ Інвест Агро Трейд , ТОВ Транссервіс-Груп , ТОВ Облприлад90 , ТОВ Універсалтранссервіс , ТОВ Промтех Состав .

Тобто, висновки про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентами всупереч вимог ПК Украйни податковим органом зроблені не на аналізі первинних бухгалтерських документів позивача та його контрагентів, а лише на припущеннях. Разом із тим, колегія суддів звертає увагу, що представником позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції були надані копії первинної документації по взаємовідносинам ДП Трансгарант-Україна з ТОВ Транссервіс-Груп , а саме: договір поставки №2-089/07-15 від 07.07.2015, акти прийому - передачі, видаткові накладні, специфікації, листи обліку комплектації вантажного вагона при всіх видах ремонту та технічному обслуговуванні з відчепленням, податкові накладні; по взаємовідносинам з ТОВ Облприлад90 , а саме: копію договору №2-152/12-15 від 01.12.2015, специфікації, видаткові накладні, листи обліку комплектації вантажного вагона при всіх видах ремонту та технічному обслуговуванні з відчепленням, акти прийому - передачі, податкові накладні; по взаємовідносинам з ТОВ Технорем Сервіс , а саме: копію договору про надання послуг №2-250/12-14 від 03.12.2014, акти наданих послуг,податкові накладні, копію договору оренди № 26/11-14-4 від 26.11.2014 нежитлового приміщення, загальною площею № 3 - 18,50 кв.м., яке знаходиться за адресою: Київська область, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5а, акти приймання - передачі об'єктів нерухомого майна, копію договору № 01/12/14-1 від 01.12.2014, договір № 2 оренди нежитлового приміщення від 01.02.2015, акти прийому - передачі, договір оренди №2804-15 від 28.04.2015 та інші документи по взаємовідносинам з ТОВ Технорем Сервіс ; по взаємовідносинам з ТОВ Інвест Агро Трейд , а саме: копії договорів поставки, видаткові накладні, акти надання послуг, податкові накладні.

Також, на вимоги суду першої інстанції від контрагента ТОВ Інвест Агро Трейд надійшли до суду копії наступної первинної документації по взаємовідносинам з ДП Трансгарант-Україна , а саме: копії договорів, які були наданні представником позивача до матеріалів справи, копії видаткових та податкових накладних, акти приймання-передачі робіт.

Колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договорів, що надає йому право на формування податкового кредиту та валових витрат по господарських операціях з ТОВ Технорем Сервіс , ТОВ Інвест Агро Трейд , ТОВ Транссервіс-Груп , ТОВ Облприлад90 .

При цьому, колегія суддів враховує неможливість ДП Трансгарант-Україна надання до суду первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ Універсалтранссервіс , ТОВ Промтех Состав через вилучення її ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2016 по справі № 761/36480/17-к, ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2017 по справі №757/24084/17-к та від 18.07.2017 по справі №757/41135/14-к та через відсутність можливості, на час прийняття судом апеляційної інстанції даної постанови, її відновлення. В той же час, колегія суддів звертає увагу, що відповідачу було відомо про вилучення у позивача первинної документації по взаємовідносинам з даними контрагентами, оскільки така виїмка була ініційована слідчим управлінням фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС, та незважаючи на це відповідачем не вчинено жодних дій на отримання таких документів, що свідчить про те, що висновки про відсутність реальності скоєння господарських операцій між позивачем та його контрагентами всупереч вимог ПК Украйни податковим органом зроблені не на аналізі первинних бухгалтерських документів позивача та його контрагентів, а лише на припущеннях.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 02.11.2017 № 0019224208, № 0019234208, № 0019254208 та наявність підстав для їх скасування, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з відповідача судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VІ.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції на момент подання позову від 06.12.2016 № 1774-VIII, яка набрала чинності 01.01.2017) ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано : суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII, яка набрала чинності 15.12.2017) ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік становив 1 600, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників Державної фіскальної служби від 02.11.2017 № 0019224208, № 0019234208 та № 0019254208. Оспорювана сума 125 314 888, 00 грн.

Отже, ставка судового збору за подачу позову становить 1 879 723, 32 грн. (125 314 888, 00 грн. х 1,5 %).

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 819 584, 98 грн. (1 879 723, 32 грн. х 150 %).

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2017 - без змін.

Стягнути з Офісу великих платників Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/220301106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: 31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 2 819 584, 98 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменка В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 29.03.2018.

Повний текст постанови виготовлений 29.03.2018.