Постанова

від 29.03.2018 по справі 821/1731/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1731/17

Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства ГОР-АЛ на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства ГОР-АЛ до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року фермерське господарство ГОР-АЛ звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2017 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю за податковим зобов'язанням - 40 180,81 грн., за штрафними санкціями - 10 045,20 грн. та за нарахованою пенею - 19 675,21 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилався на відсутність у контролюючого органу за власною ініціативою змінювати умови договору оренди, зокрема розмір орендної плати.

Позивач наголошував на тому, що законодавча зміна розміру земельного податку є підставою перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками.

Законодавча зміна розміру земельного податку не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної плати, а відтак відповідне донарахування суми податкового зобов'язання з орендної плати за січень-листопад 2015 року є безпідставним.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався принципом пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.5.2 ст.5 Податкового кодексу України, а також, висловленою з цього приводу, правовою позицією Верховного Суду України.

Так, на думку суду, до моменту внесення до договору відповідних змін, розмір орендної плати, в будь-якому разі, не може бути меншим ніж встановлений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України.

В апеляційній скарзі фермерське господарство ГОР-АЛ ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач наполягав на доводах, які ним були викладені в позові, зазначаючи, що законодавча зміна граничного розміру орендної плати не тягне автоматично відповідних змін до договору оренди землі.

Окрім цього, апелянт наполягає на тому, що матеріали справи не містять обґрунтування та відповідних доказів правомірності нарахування йому контролюючим органом пені, про що зазначено у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Апелянт просить ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у Херсонській області зазначає про необґрунтованість вимог апеляційної скарги, оскільки річна сума платежу орендної плати не може бути меншою, ніж встановлена пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України.

Відповідач просить відмовити в задоволенні апеляції та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи, додержання норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи апеляції, колегія суддів встановила підстави для часткового скасування судового рішення та часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Так, судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 03 листопада 2006 року між Верхньорогачицькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу Ушкальської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області, загальною площею 88,0 ґа, у тому числі сільськогосподарських угідь 88,0 га, з них ріллі богарної 88,0 га, строком на 10 років для організації фермерського господарства.

Даний договір зареєстровано у Верхньорогачицькому районному окрузі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що здійснено запис у Державному реєстрі земель від 16 листопада 2006 року за № 040671800083.

30 липня 2007 року між сторонами укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди, згідно якої, у зв'язку з реєстрацією юридичної особи - фермерського господарства ГОР-АЛ , змінено орендаря.

Дана додаткова угода зареєстрована у Верхньорогачицькому районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центру ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040771800089 від 30 липня 2007 року.

Пунктом 5 зазначеного договору оренди землі зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передається в оренду становить 954 492,00 грн.

В пункті 9 даного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі: за перший рік використання земельних ділянок - на рівні земельного податку; за другий рік - 50,00 грн. за 1 га; за третій - 70,00 грн. за 1 га; за четвертий та послідуючі - 130,00 грн. за 1 га на рік.

Пунктом 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27 жовтня 2015 року у справі № 923/1507/15 (набрало чинності 06 листопада 2015 року), були внесені зміни до договору землі, щодо розміру орендної плати, а саме пункт 9 договору викладений у новій редакції: 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % грошової оцінки земельної ділянки на рік . Державна реєстрація змін проведена 23 грудня 2015 року.

У зв'язку з цим, фермерським господарством ГОР-АЛ надано до Верхньорогачицького відділення Новокаховської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з плати за землю від 06 листопада 2015 року №9227155746.

За 2015 рік позивачем задекларовано податкове зобов'язання плати за землю за ділянку площею 88,0 га, зокрема:

- за період з 01 січня 2015 року по 06 листопада 2015 року - в розмірі 1,2 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- за період з 07 листопада 2015 року - 3 % нормативної грошової оцінки, що складає 38 604,53 грн. всього на рік.

25 жовтня 2017 року Головне управління ДФС у Херсонській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку фермерського господарства ГОР-АЛ з питань повноти обчислення податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території Ушкальської сільської ради Верхньорогачицького району за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, на підставі якої складено відповідний акт.

У висновках даного акта позивачу інкримінується порушення пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, адже останнім, занижено розмір податкових зобов'язань у період з 01 січня 2015 року по 06 листопада 2015 року в сумі 40 180,81 грн.

На підставі виявлених порушень, 06 листопада 2017 року Головне управління ДФС у Херсонській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0059891205 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю за податковим зобов'язанням - 40 180,81 грн., за штрафними санкціями - 10 045,20 грн. та нарахувало пеню - 19 675,21 грн.

Юридична кваліфікація фактичних обставин справи свідчить про обґрунтовану правову позицію суду першої інстанції про те, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, але до внесення відповідних змін, цей розмір в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу.

Водночас суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, не надав правову оцінку доводам позивача про необґрунтоване нарахування контролюючим органом за спірним податковим повідомленням рішенням пені та відмовляючи в задоволення цієї вимоги, не зазначив підстави для цього.

Вказана правова позиція суду апеляційної інстанції сформована на аналізі наступних норм податкового законодавства.

Так, 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що орендна плата за земельну ділянку державної і комунальної власності є однією із форм плати за землю.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.1 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу, в редакції станом на 2015 рік, передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 цього Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу.

Аналогічний правовий висновок міститься і в постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року та від 14 лютого 2018 року (справи №№ 1170/2а-3609/12, 804/9877/15 відповідно), який, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, за приписами ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом щодо застосування норм права.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо розміру орендної плати є необґрунтованими.

Втім, доводи апеляції про те, що контролюючим органом в акті перевірки не доведено підстави для нарахування пені, а також відсутній її розрахунок є, на думку колегії суддів, обґрунтованими.

Так, абзац 1 п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20 серпня 2015 року за №727 встановлює, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Всупереч вимогам наведеної норми, контролюючий орган у службовому документі за результатами перевірки позивача, взагалі не зазначив про необхідність нарахування відсотків на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

До того ж, до податкового повідомлення-рішення суб'єктом владних повноважень не надано розрахунку відповідної суми пені.

Виявлені, з боку контролюючого органу, порушення свідчать про неправомірне нарахування позивачу пені в сумі 19 675,21 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи в частині визначення контролюючим органом пені, що дає підстави для часткового скасування судового рішення та часткового задоволення апеляції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фермерського господарства ГОР-АЛ - задовольнити частково.

Скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2017 року № НОМЕР_1 щодо нарахування пені в сумі 19 675,21 грн.

Ухвалити в цій частині нову постанову, якою частково задовольнити позов, скасувавши податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2017 року № НОМЕР_1 щодо нарахування пені в сумі 19 675,21 грн.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, в частині відмови у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2017 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з орендної плати за землю за податковим зобов'язанням - 40 180,81 грн. та за штрафними санкціями - 10 045,20 грн. - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова