УХВАЛА
15 червня 2018 року
Київ
справа №821/1731/17
адміністративне провадження №К/9901/50668/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., розглянувши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі №821/1731/17 за позовом Фермерського господарства "ГОР-АЛ" до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2018 зазначена касаційна скарга залишена без руху, зокрема, з підстав невиконання відповідачем вимог частини 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо надання документа про сплату судового збору.
Особі, яка подала касаційну скаргу, встановлено десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку.
Копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано податковим органом 29.05.2018.
Однак, у встановлений судом строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недолік касаційної скарги не усунуто й, натомість, подано заяву, в якій порушується питання про продовження цього строку до 11.06.2018 з посиланням на те, що 07.06.2018 відповідачем підготовлене платіжне доручення на сплату судового збору, яки буде оплачено Державною казначейською службою України до 11.06.2018.
Разом з тим, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає касаційну скаргу, документа про сплату судового збору (частина четверта статті 330 КАС України), що також вимагалось і в ухвалі Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, для чого касаційним судом було встановлено строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.
Таким чином, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення касаційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати підставою для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього 2018 бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Проте, Головне управління ДФС у Херсонській області не вказало конкретних обставин, які б унеможливлювали або істотно ускладнювали можливість виконання вимог ухвали касаційного суду про залишення касаційної скарги без руху стосовно сплати судового збору у встановлений судом строк, а також не надало доказів на підтвердження наведених у своїй заяві мотивів.
Більше того, у вказаний заявником строк (до 11.06.2018) судовий збір не сплачено й станом на день постановлення цієї ухвали документ про сплату судового збору до Верховного Суду не надходив.
Отже, у встановлений судом строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали, недолік касаційної скарги щодо сплати судового збору не усунуто, а підстави для продовження цього строку відсутні.
За правилами частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, повернення касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Херсонській області про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі №821/1731/17 за позовом Фермерського господарства "ГОР-АЛ" до Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя С.С. Пасічник
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2018 |
Оприлюднено | 18.06.2018 |
Номер документу | 74718483 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні