Постанова

від 21.03.2018 по справі 910/23241/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/23241/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - адвокат Бойчун Н.Д.

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Радикал Банк",

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Столична будівельна фірма "Сакура",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М.

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 16.05.2017

у складі колегії суддів: Агрикової О.В. (головуючого), Жук Г.А., Мальченко А.О.

у справі № 910/23241/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Радикал Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Столична будівельна фірма "Сакура"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5

про стягнення 464 951,66 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "Радикал-Банк" звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Столична будівельна фірма "Сакура" про стягнення 464 951,66 грн. заборгованості, з яких: 213 360,95 грн. - строкова заборгованість за кредитом, 105 185,09 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 1 532 356,58 грн. - відсотків, 99 832,83 грн. прострочених відсотків за неналежне виконання кредитного договору № 9018/1-980 від 25.11.2013.

2. 14.02.2017 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, останній просив стягнути з відповідача 464 951, 66 грн., з яких: 213 360, 95 грн. строкова заборгованість за кредитом, 105 185, 09 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 6 205, 56 грн. відсотків, 99 832, 83 грн. прострочених відсотків, 20 595, 37 грн. пені за прострочення кредиту, 19 771, 86 грн. пені за прострочення відсотків.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 року у справі №910/23241/16 позовні вимоги було задоволено повністю. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Столична будівельна фірма "Сакура" на користь публічного акціонерного товариства "Радикал-Банк" строкової заборгованості за кредитом у сумі 213 360,95 грн., 105 185,09 грн., простроченої заборгованості за кредитом, 6 205, 56 грн. відсотків, 99 832,83 грн. прострочених відсотків, 20 595,37 грн. пені за прострочення кредиту, 19 771,86 пені за прострочення відсотків, 6 974,28 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій виходив з того, що відповідачем не було виконано належним чином зобов'язань за кредитним договором.

5. Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Столична будівельна фірма "Сакура" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі №910/23241/16 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Столична будівельна фірма "Сакура" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі № 910/23241/16 - задоволено.

7. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі № 910/23241/16 року скасовано та прийнято нове рішення яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Радикал-Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Столична будівельна фірма "Сакура" відмовлено повністю.

8. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

8.1 25.11.2013 між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (позивач, кредитодавець) та ОСОБА_5 (позичальник, боржник) було укладено кредитний договір № 9018/1-980 (далі - кредитний договір).

8.2 Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти, далі - кредит, у сумі 450 000, 00 грн. на умовах визначених цим договором та додатковими договорами (угодами) до нього, що складають невід'ємну частину договору.

8.3 Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору термін остаточного повернення кредиту 25.11.2018 включно, якщо такий термін (строк) не наступить раніше з підстав, що передбачені умовами цього договору або чинним законодавством.

8.4 Згідно з пунктом 1.4 кредитного договору річна процентна ставка за користування кредитом складає 23% та є фіксованою.

8.5 Відповідно до пункту 2.3 кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту на рахунок, відкритий у кредитодавця, щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту згідно додатку № 2 до цього договору.

8.6 Згідно з пунктом 2.4.3 кредитного договору проценти нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць.

8.7 Відповідно до пункту 2.5.1 кредитного договору проценти позичальник зобов'язаний сплачувати на рахунок, відкритий у кредитодавця, щомісячно, не пізніше 20 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

8.8 Пунктом 2.6. кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право вимагати дострокового погашення заборгованості за цим договором у повному обсязі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць.

8.9 Додатковим договором № 1 від 18.03.2014 до кредитного договору сторонами встановлено, що позичальник повинен сплатити кредитодавцю черговий платіж за березень 2014 в термін до 31.03.2014 (включно) та не нараховувати штрафні санкції згідно з кредитним договором.

8.10 Також між сторонами було укладено додатковий договір №2 від 31.03.2014, яким сторони домовились надати відстрочку на 3 (три) місяці по нарахованим відсоткам за лютий-квітень 2014 та основної суми кредиту, що підлягає сплаті за лютий-квітень 2014. Позичальник повинен сплатити кредитодавцю суму заборгованості по нарахованим відсоткам за період лютий-квітень 2014 та основної суми кредиту відповідно до додатку № 2.

8.11 Також, додатковим договором № 2 від 31.03.2014 сторони виклали додаток № 2 до договору в новій редакції, в якій позичальник підтвердив отримання від кредитодавця кредиту 25.11.2013.

8.12 Крім того, 25.11.2013 між публічним акціонерним товариством "Радикал Банк", ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Столична будівельна фірма "Сакура" (відповідач, поручитель) було укладено договір поруки № 9018-ФП-1 (далі - договір поруки).

8.13 Відповідно до пункту 1.1 договору поруки поручитель зобов'язався перед кредитодавцем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій та інших платежів, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором № 9018/1-980 від 25.11.2013 та додатковими договорами (угодами) до кредитного договору, що можуть бути укладені у майбутньому.

8.14 В пункті 1.4 договору поруки зазначено, що відповідач, як поручитель, погодився з тим, що при зміні позичальника, зміні змісту та обсягу (зміна суми кредиту, плати за користування кредитом, суми комісій та інших плат згідно з кредитним договором) забезпеченого цією порукою зобов'язання (в тому числі новації зобов'язання) за кредитним договором, цей договір буде діяти до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

8.15 За змістом 2 розділу договору поруки поручитель поручився за зобов'язання: повернення кредиту в сумі 450 000,00 грн., у строки та на умовах, визначених кредитним договором та додаткових договорів (угод), що можуть бути укладені у майбутньому з терміном користування по 25.11.2018; сплати процентів за користування кредитом в розмірі 23%, комісій та інших платежів, можливих штрафних санкцій визначених кредитним договором, що можуть бути укладені в майбутньому.

9. Судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку встановлено наступне.

9.1 Право банку вимагати дострокового повернення непогашеної частини кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, а також інших платежів, нарахованих згідно договору передбачено умовами договору, а саме пунктом 2.6. кредитного договору.

9.2 В пункті 3.2.4. кредитного договору також встановлено, що кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за цим договором.

9.3 У зв'язку з невиконанням відповідачем та третьою особою умов кредитного договору позивач направив відповідачу та третій особі вимогу від 06.04.2016 №971/16 про дострокове повернення суми кредиту протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення, яка надіслана 12.04.2016.

9.4 Згідно з пунктом 2.9. кредитного договору сторони погодилися, що кредитодавець має право, у разі настання подій, зазначених у пункті 2.6. цього договору, вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій та штрафних санкцій інших належних платежів згідно з цим договором, а позичальник зобов`язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані кредитодавцем у письмовій вимозі.

9.5 Відповідно до пункту 7.10. кредитного договору листування між сторонами цього договору здійснюється за адресами, зазначеними в статті 8 цього договору, або зі іншими адресами, письмово погодженими сторонами. Ці ж умови кореспондуються у пункті 5.2. договору поруки.

9.6 Відповідач та третя особа на вказану вимогу не відреагували, суму заборгованості не оплатили, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до поручителя на підставі договору поруки №9018-ФП-1 від 25.11.2013 року.

9.7 Направленням відповідачеві та третій особі претензії позивачем на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України та пункту 2.9. кредитного договору було змінено строк виконання основного зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

9.8 Як вказано кредитодавцем у своїй вимозі, боржник та поручитель мають сплатити заборгованість протягом тридцяти днів після отримання вимоги. Доказів отримання вказаної вимоги матеріали справи не містять, проте позивачем надано докази направлення останньої, з яких вбачається, що вимога відправлена 12.04.2016. Отже, як зазначає сам позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу, шестимісячний строк, в межах якого до поручителя може бути пред'явлена вимога за нормою частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України, закінчується у листопаді 2016.

9.9 Шестимісячний строк є строком дії самого зобов'язання поруки, тобто цей строк є преклюзивним і з його спливом припиняється право як кредитора на реалізацію поруки, так і обов'язок поручителя щодо його виконання. З огляду на вказане, жодних дій щодо реалізації права, у тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

9.10 Позивач звернувся до суду лише 14.12.2016, тобто після спливу шестимісячного строку.

9.11 Враховуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позивач втратив своє право на звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача, як поручителя на підставі договору поруки, оскільки пропустив преклюзивний шестимісячний строк, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. Не погодившись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції публічне акціонерне товариство "Радикал-Банк" звернулося із касаційною скаргою яка мотивована тим, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права.

11. Скаржник у скарзі просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 у справі № 910/23241/16 скасувати, та залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

12. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Позиція Верховного Суду

13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г. від 31.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/23241/16 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017; призначено розгляд касаційної скарги на 21.03.2018 о 14 год. 45 хв.

14. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

18. Згідно частини 2 статті 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

19. Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

20. За приписами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

21. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

22. За приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

23. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

24. Як визначено у статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

25. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

26. Згідно з положеннями частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

27. Згідно частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

28. Судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином зміст листа позивача № 971/16 від 06.04.2016 та не надано йому належної оцінки щодо того, про повернення яких саме коштів зазначав у вказаному листі позивач.

29. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

30. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

31. Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону не відповідають.

32. Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

33. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови не були дотримані.

34. Згідно пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

35. З огляду на зазначене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми процесуального закону, а саме статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, неповно досліджено зібрані у справі докази, всі обставини справи в їх сукупності, а тому рішення суду першої інстанції від 16.02.2017 та постанову суду апеляційної інстанції від 16.05.2017 слід скасувати, а справу № 910/23241/16 слід направити до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

36. При новому розгляді суду необхідно дослідити належним чином зміст листа позивача № 971/16 від 06.04.2016 та надати йому належну оцінку щодо того, про повернення яких саме коштів зазначав у вказаному листі позивач.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої А.М. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 у справі № 910/23241/16 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/23241/16 скасувати.

3. Справу № 910/23241/16 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко