Постанова

від 20.03.2018 по справі 910/4499/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/4499/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

позивача - Косар Б.М.

відповідача 1 - Стецина І.В.

відповідача 2 - не з'явився

треті особи 1 - Селянко А.О., Глиняна Г.В., Ярошенко Д.В.

треті особи 2 - не з'явився

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",

відповідач 1 - товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1",

відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - 1. товариство з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет", 2. компанія Estro LTD,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 20.06.2017

у складі колегії суддів: Чорногуза М.Г. (головуючого), Агрикової О.В., Алданової С.О.

та на рішення Господарського суду міста Києва

від 17.11.2016

у складі судді: Павленка Є.В.

у справі № 910/4499/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до відповідачів: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1", 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет", 2. компанії Estro LTD,

про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним Договору купівлі-продажу майна № 0804/2-С віл 08.04.2010 р. в частині позиції 71 Додатку № 1 (поворотний стіл для переміщення газобетонних блоків, модель ТТ-8 000, розмір 6260*2423,5*3242,3, серійний номер 6350-0001, виробник Aircrete Europe B.V. The Netherlands, та електрошафа для поворотного столу, загальною вартістю з ПДВ 680 642,49 грн.), які за результатами укладення вказаного Договору були відчужені ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" та набуті ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/4499/16 позов задоволено повністю.

3. Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 ТОВ "Каховка Маркет" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким припинити провадження у справі.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Маркет" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі №910/4499/16 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі №910/4499/16 залишено без змін.

5. На підтвердження зазначеної позиції, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

5.1 02 березня 2009 між ЗАТ "Альфа-Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Альфа-Банк"), як іпотекодержателем (далі - позивач) та ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1", як іпотекодавцем (далі - відповідач-1) укладено Іпотечний договір № 91/09 (далі - Іпотечний договір), за умовами якого в забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії від 24.11.2008 № ІВ386-МВ/08 останній передав Банку в іпотеку нерухоме майно, а банк набув право одержати задоволення своїх вимог за рахунок цього майна у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами відповідача-1, якщо інше не встановлено законом (п. 1.1, 1.3 цього правочину) (т.І, а.с. 39-58).

5.2 Відповідно до пункту 3.1 Договору предметом іпотеки є:

- об'єкт незавершеного будівництва, корпус пересувних електростанцій, у тому числі незавершена будівництвом будівля літ. А, загальною площею 31 742,1 м2, туалет літ. Б, огорожа 1, 2, що розташований на земельній ділянці, кадастровий номер: 6510700000:13:047:0019, та знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79 (далі - Об'єкт). На дату укладення вказаного правочину проводилась реконструкція Об'єкту під Корпус по виробництву стінових матеріалів з легкого бетону (далі - Корпус);

- майнові права на Корпус, будівництво якого не завершене та який стане власністю Заводу після завершення будівництва. Відповідно до проекту будівництва Корпус має такі техніко-економічні показники, як: продуктивність цеха по виготовленню газобетонних панелей та дрібних блоків - 893 м3 на добу, площа забудови (частини, що реконструюються) - 22 929,0 м2, площа твердого покриття - 32 561 м2;

- земельна ділянка, загальною площею 7,1757 га з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування заводу будівельних матеріалів", кадастровий номер: 6510700000:13:047:0019, що розташована за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79.

5.3 Пунктом 3.3 Іпотечного договору передбачено, що іпотека не поширюється на продукцію, плоди та доходи, що виробляються, добуваються або одержуються від використання предмета іпотеки.

5.4 Згідно з пунктом 3.4 Іпотечного договору після завершення реконструкцій Об'єкту під Корпус, оформлення та реєстрації права власності на Корпус у встановленому законодавством порядку Корпус продовжує бути предметом іпотеки відповідно до умов цієї угоди. При цьому, даний договір є чинним і не потребує внесення змін та доповнень до нього. Завод зобов'язаний зареєструвати у встановленому законом порядку обтяження прав Банку на збудований Корпус та/або його частини.

5.5 Пунктами 4.4.1.6 та 4.4.2.6 Іпотечного договору передбачено, що ні до завершення реконструкції Об'єкта під Корпус, ні після її завершення, іпотекодавець без попередньої письмової згоди Банку жодним чином не має права відчужувати, обтяжувати та передавати Об'єкт та/або його частини та земельну ділянку третім особам, зокрема, не продавати його, не передавати в користування (найм, оренду, лізинг, позичку), в іпотеку, в довірчу власність (в управління), до статутного фонду третьої особи, не встановлювати сервітут або інші речові права третіх осіб на предмет іпотеку, не вносити його в спільну діяльність, не продовжувати строк дії договорів найму (оренди, лізингу, позички) предмета іпотеки, що будуть укладені протягом строку дії цього договору, не відмовлятися від права власності на предмет іпотеки, не знищувати предмет іпотеки або здійснювати інше його відчуження чи обтяження.

5.6 Відповідно до пункту 4.4.2.7 Іпотечного договору іпотекодавець без попередньої письмової згоди Банку після завершення реконструкції Об'єкта під Корпус також не може здійснювати капітальний ремонт, зведення, перебудування, перепланування, перетворення, добудову або інший вплив на Корпус, який міг би призвести до зміни його площі або зміни інших характеристик, вказаних у правовстановлюючому документі.

5.7 Пунктом 7.1 Іпотечного договору передбачено, що строк дії цієї угоди - до припинення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою.

5.8 Даний договір складений та підписаний повноважними представниками сторін, скріплений їх печатками, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3255. Крім того, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. накладено заборону на відчуження зазначеного у вказаному договорі майна до припинення договору іпотеки, про що внесено запис у реєстрі за № 3256, та земельної ділянки, про що внесено запис у реєстрі за № 3257.

5.9 Доказів припинення, розірвання чи визнання недійсним вказаного Договору Іпотеки матеріали справи не містять.

5.10 02.04.2009 Актом готовності об'єкта до експлуатації № 18, посвідчено, що Завод будівельних матеріалів № 1, реконструйований з викупленого об'єкту незавершеного будівництва м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79 слід вважати закінченим будівництвом та готовим до експлуатації. Серед основних показників Заводу визначено його продуктивність - 893 м3 на добу, площу ділянки заводу - 7,1757 га, будівельний об'єм виробничого корпусу - 318 285,0 м3, загальну площу виробничого корпусу - 21 389,5 м2 тощо. (т.І, а.с. 55-60). У вказаному Акті зазначено, що, в т.ч., прийнято закінченим будівництво фундаментів під обладнання у виробничому корпусі, а також монтаж обладнання у вказаній будівлі.

5.11 04.03.2010 Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради видано Заводу свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю заводу, а саме: виробничий корпус А, площею 28 249,8 м2, адміністративно-побутовий корпус А1, над А1, а, площею 1 571,4 м2, котельню Б, площею 337,3 м2, огорожу 1, вимощення, бетонний майданчик 1, розташовані за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79 (т.І, а.с. 61).

5.12 08.04.2010 між ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" (відповідач-1), як продавцем та ТОВ "ТД "Сучасні будівельні рішення" (далі - відповідач-2), як покупцем укладено Договір купівлі-продажу майна № 0804/2-С (далі - спірний договір, договір купівлі-продажу-1), за умовами якого продавець продав, а покупець купив майно, зокрема, поворотний стіл для переміщення газобетонних блоків, модель ТТ-8 000, розмір 6260*2423,5*3242,3, серійний номер 6350-0001, виробник Aircrete Europe B.V. The Netherlands, та електрошафу для поворотного столу, загальною вартістю 680 642,49 грн. з ПДВ. (71 позиція Додатку № 1 до договору), що знаходилось за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79 (т.І, а.с. 22-24, 25-27).

5.13 За умовами пункту 5.1. Договору купівлі-продажу-1, право власності переходить до покупця з моменту оформлення сторонами Акту прийому-передачі згідно умов пункту 3.2. цього Договору.

5.14 03.06.2010 сторонами Договору купівлі-продажу-1 підписано Акт приймання-передачі вказаного майна (т.І, а.с. 28-29).

5.15 14.05.2010 між ТОВ "ТД "Сучасні будівельні рішення" (відповідачем-2), як продавцем та ТОВ "Каховка Маркет" (далі - третя особа-1), як покупцем укладено Договір купівлі-продажу майна № 1 (далі - договір купівлі-продажу-2), за умовами якого продавець продав, а покупець купив майно, зокрема, поворотний стіл для переміщення газобетонних блоків, модель ТТ-8 000, розмір 6260*2423,5*3242,3, серійний номер 6350-0001, виробник Aircrete Europe B.V. The Netherlands, та електрошафу для поворотного столу, загальною вартістю 680 642,49 грн. з ПДВ. (71 позиція Додатку № 1 до договору), що знаходилось за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79 (т.І, а.с. 30-32, 33-35).

5.16 03.06.2010 відповідач-2 передав, а третя особа-1 прийняла вказане майно за Актом приймання-передачі майна до Договору купівлі-продажу від 14.05.2010 (т.І, а.с. 36-38).

5.17 03.03.2016 між третьою особою-1, як продавцем Компанією Estro LTD (далі - третя особа-2) укладено Договір купівлі-продажу, який було посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О.С. та зареєстрований в реєстрі за № 198 (т.І, а.с. 225-229). Відповідно до пункту 71 Додатку до Договору купівлі-продажу від 03.03.2016 р. "Перелік майна, що продається" визначено поворотний стіл для переміщення газобетонних блоків, модель ТТ-8 000, розмір 6260*2423,5*3242,3, серійний номер 6350-0001, виробник Aircrete Europe B.V. The Netherlands, та електрошафу для поворотного столу, загальною вартістю 724 642,49 грн. з ПДВ (т.І, а.с. 230-231).

5.18 Звертаючись зі вказаним позовом, позивач посилається на те, що продаж майна, яке входило до предмета іпотеки, за Договором № 0804/2-С відбувся без отримання його згоди як іпотекодержателя. Крім того, за доводами позивача, оспорюваний договір від 08.04.2010 № 0804/2-С містить ознаки фіктивного правочину, а на момент його підписання представники сторін не мали відповідного обсягу цивільної дієздатності.

5.19 23.06.2014 відповідачем-1 та ТОВ "Енерджі Продакт" укладено Договір купівлі-продажу, за умовами якого відповідач-1 продав, а ТОВ "Енерджі Продакт" купив нежитлову будівлю заводу, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, виробничий корпус А, загальною площею 28249,8 кв.м.; адміністративно-побутовий корпус А1, над А1, а, площею 1 571,4 кв.м., котельню Б, площею 337,3 кв.м., огорожу 1, вимощення, бетонний майданчик 1; земельну ділянку, загальною площею 7,1757 га з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування заводу будівельних матеріалів", кадастровий номер: 6510700000:13:047:0019, що розташована за адресою: Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, а також основні засоби наведені у Додатку № 1 до вказаного Договору (т.ІІ, а.с. 122-127).

5.20 При цьому, у пункті 5.2 Договору від 23.06.2014 зазначено, про наявність обтяжень щодо об'єктів купівлі-продажу, при цьому, у пункті 5.3. Договору від 23.06.2014 зауважено, що даний Договір укладається за згодою Іпотекодержателя наданою ПАТ "Альфа-Банк" від 23.06.2014 № 54605-38-171327.

5.21 Також пунктом 7.3. вказаного Договору було визначено про попередження покупця щодо визначеного частиною 3 статті 9, частиною 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку", частиною 2 статті 17 Закону України "Про заставу" права розпорядження заставним майном.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, Скаржник у своїй касаційній скарзі наводить наступні доводи.

6.1 Постанова Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/4499/16, прийняті з порушенням норм процесуального права та є такими, що підлягають скасуванню.

6.2 У вказаній касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/4499/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.04.2010 № 0804/2С в частині позиції 71 Додатку № 1 (поворотний стіл для переміщення газобетонних блоків, модель ТТ-8 000, розмір 6260*2423,5*3242,3, серійний номер 6350-0001, виробник Aircrete Europe B.V. The Netherlands, та електрошафа для поворотного столу, загальною вартістю з ПДВ 680 642,49 грн).

6.3 Представники скаржника в судовому засіданні 20.03.2017 підтримали касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. 13.03.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на касаційну скаргу, в якому останнє просить відмовити в задоволенні касаційної скарги ТОВ "Каховка "Маркет", а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/4499/16 залишити без змін.

8. Представники позивача та відповідача 1 в судовому засіданні 20.03.2017 заперечили проти касаційної скарги.

Розгляд клопотань поданих до Верховного Суду

9. 16.03.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи яке мотивоване тим, що згідно офіційного сайту Укрпошти вбачається, що Компанія ЕСТРО ЛТД не отримала відправлення із номером VA650294405UA від 16.02.2018 нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову ухвали, нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/4499/16.

10. Представники скаржника в судовому засіданні 20.03.2018 підтримали вказане клопотання.

11. Представники позивача, відповідача 1 проти вказаного клопотання заперечили.

12. Згідно статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

13. Згідно частини 1 статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

14. Міжнародним договором, яким регулюється питання вчинення певних процесуальних дій на території іншої держави, є Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (надалі - Конвенція).

15. Держава Україна приєдналась до Конвенції 19.10.2000 відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000.

16. Республіка Сейшельські острови приєдналася до Конвенції 18.11.1980, ратифікувала 18.06.1981 і Конвенція вступила в силу 01.07.1981.

17. Відповідно до частини 1 статті 1 Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

18. Згідно частини 1 статті 2 Конвенції, кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

19. Відповідно до статті 3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

20. Відповідно до статті 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави. Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

21. Разом з тим, згідно статті 10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує:

a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном,

b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави,

c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Відповідно до інформації із офіційного веб-сайту Гаазької Конвенції (www.hcch.net), Республікою Сейшельські острови підписана Конвенція та зроблена заява до статей 2, 8, 15, та ст.10 пункти (b) і (c) Конвенції і не було зроблено ніяких заяв щодо застосування пункту (а) статті 10 Конвенції (https://assets.hcch.net/docs/6365f76b-22b3-4bac-82ea-395bf75b2254.pdf).

22. Відповідно до статті 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави. Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.

23. З аналізу положень статті 15 Конвенції вбачається, що дана норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі (а не позивачем чи третьою особою), про наявність справи, яка розглядається судом, для надання відповідачу можливості вжиття заходів захисту.

24. Тобто положення Конвенції не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов у разі неявки саме відповідача, а не будь-якого іншого учасника провадження.

25. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

26. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (&66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

27. Судова колегія звертає увагу на те, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

28. Окрім того, ухвалою Вищого господарського суду України від 28.08.2017, з поміж іншого, прийнято до провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/4499/16; призначено розгляд касаційної скарги на 20.03.2018.

29. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2018, з поміж іншого, відкрито касаційне провадження у справі № 910/4499/16 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 та призначено її розгляд на 20.03.2018.

30. З наведеного вбачається, що розгляд даної касаційної скарги Верховним Судом призначено на ту саму дату та в тому самому місці, що й ухвалою Вищого господарського суду України від 28.08.2017, а тому твердження скаржника про неотримання компанією Estro LTD копії ухвали Верховного суду від 25.01.2018, колегією суддів не приймаються до уваги.

31. З огляду на викладене, клопотання скаржника про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

32. Представником скаржника в судовому засіданні 20.03.2018 заявлено клопотання про недопуск до участі у розгляді касаційної скарги Стецини І.В. як представника відповідача 1 з огляду на відсутність у нього відповідних повноважень.

33. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розглянувши вказане клопотання дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на те, що повноваження Стецини І.В. підтверджуються наданою в матеріали справи копією довіреності від 04.09.2017 виданої ліквідатором відповідача 1 - Дерлюком В.Д.

Позиція Верховного Суду

34. Ухвалою Верховного Суду від 25.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/4499/16 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 та призначено її розгляд на 20.03.2018.

35. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

36. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

37. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Колегія суддів перевіривши доводи скаржника зазначає наступне.

39. Суди попередніх інстанцій розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог обґрунтовано застосували до спірних правовідносин норми чинного законодавства.

40. Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Закону України "Про іпотеку" (у редакції чинній станом на момент укладення правочину за яким було відчужено предмет іпотеки), у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

41. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (стаття 215 Цивільного кодексу України).

42. За частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

43. Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

44. Відповідно до статті 16 Закону України "Про іпотеку" передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, об'єктів незавершеного будівництва та майнових прав на них.

45. Частиною 7 статті 5 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

46. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором (частина 3 статті 576 Цивільного кодексу України).

47. Відповідно до статті 186 Цивільного кодексу України приналежністю є річ, призначена служити головній речі і зв'язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.

48. Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.09.2011 в справі № 5024/1556/2011, яке набрало законної сили, та яким задоволено позовні вимоги ТОВ "Каховка Маркет" до Заводу про стягнення 375 000,00 грн. орендної плати та 3 568 195,73 грн. штрафу за договором оренди № 1 від 10.08.2010, встановлено, що вказане майно й надалі, після його продажу, демонтовано не було та продовжило перебувати в Корпусі Заводу на праві оренди. Вказані обставини також підтверджуються рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.09.2015 в справі № 923/329/15, що набрало законної сили (т.І, а.с. 62-68).

50. Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, у господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

51. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що іпотеку з нерухомого майна знято не було, що в свою чергу спростовує доводи відповідача-1 щодо відсутності у позивача права на звернення зі вказаним позовом.

52. При цьому, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що оскільки Договір іпотеки не містить положень про те, що окремі частини предмету іпотеки, за допомогою яких формулюються технічні та якісні характеристики цього об'єкту, не входять до його складу, а також з огляду відсутність у матеріалах справи доказів належного узгодження з позивачем продажу вищевказаного майна, наявність якого в силу положень закону та умов Іпотечного договору є обов'язковим, то оспорюваний договір є таким, що підлягає визнанню недійсним.

53. Доводи скаржника, які викладені у касаційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів у справі, що відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України не входить до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

54. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

55. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

56. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

57. Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.

58. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

59. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень були дотримані.

60. За таких обставин рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного господарського суду постановлені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування немає.

61. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка "Маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/4499/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 у справі № 910/4499/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко