Рішення

від 23.03.2018 по справі 906/34/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/34/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

при секретарі: Антоновій О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Щербак О.Г. - довіреність № 30/01-18 від 30.01.2018;

від відповідача: Рачок О.В. - паспорт №ВМ506872 від 21.03.1998,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" (м. Київ)

до Фізичної особи-підприємця Рачка Олега Васильовича (м. Житомир)

про стягнення 88717,30 грн

В підготовчому засіданні 19.02.2018 оголошувалась перерва до 02.03.2018, в засіданні суду 02.03.2018 було продовжено підготовче провадження на 30 днів та оголошено перерву до 23.03.2018.

За клопотаннями позивача, відповідно до ст. 197 ГПК України, розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ФОП Рачка Олега Васильовича 88717,30 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу деревного брикету № 23.08-17 від 23.08.2017.

Ухвалою суду від 22.01.2018 судом було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.02.2018 об 11год.00хв.

27.02.2018 на адресу суду надійшло клопотання позивача про приєднання документів до матеріалів справи.

02.03.2018 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками.

12.03.2018 від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, зокрема, відповіді на відзив.

Вказані документи судом було долучено до матеріалів справи.

Під час підготовчого засідання суду, в якому представник позивача приймав участь в режимі відеоконференцзв'язку, останнім в усному порядку було надано згоду щодо закриття підготовчого провадження та наголошено про необхідність переходу до розгляду справи по суті в засіданні суду 23.03.2018.

Відповідач підтримав клопотання представника позивача, подав письмову згоду про початок розгляду справи по суті 23.03.2018, після закінчення підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні судом було додатково з'ясовано позицію відповідача щодо позову. ФОП Рачак О.В. уточнив, що позов не визнає, однак щодо існування заборгованості перед позивачем у заявленій сумі не заперечує.

Враховуючи те, що судом остаточно з'ясовано предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, зважаючи на клопотання сторін щодо розгляду справи по суті, суд ухвалив закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті в даному засіданні суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (а.с. 4-6) та відповіді на відзив (а.с. 71-75).

Відповідач щодо наявності заборгованості перед позивачем не заперечив, зобов'язався погасити її найближчим часом та просив суд відстрочити виконання рішення суду, про що зазначив у відзиві на позовну заяву (а.с. 63) та в усному порядку в засіданні суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вказує позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 23.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотек (позивач/покупець) та Фізичною особою-підприємцем Рачком Олегом Васильовичем (відповідач/продавець) було укладено договір купівлі-продажу деревного брикету № 23.08-17 від 23.08.2017 (Далі - Договір).

За умовами п.1.1. Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити на умовах даного договору деревний брикет типу Піні-Кей виготовлений з тирси твердолистяних або хвойних порід, фасований вагою нетто наближено дорівнює 5 кг в термоусадочну плівку товщиною 45-50 мікрон та укладенні на піддони по 192 штуки, далі-Продукція.

Згідно п.2.1. Договору, завантаження продукції здійснюється силами продавця на складі продавця на умовах самовивозу з 15 по 25 вересня 2017 року при умові отримання часткової передплати за товар.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що кількість продукції, що постачається по даному Договору становить дві партії по 23 піддона розміром 80x120, загальна маса продукції нетто - 44160 кг.

Відповідно до п. 3.3. Договору, загальна сума даного договору складає 110400 гривень, з яких 70% по кожній окремій партії складає передоплата за товар. Залишкова сума 30% перераховується на розрахунковий рахунок продавця в день завантаження після перевірки представником якості і кілька продукції. Передоплата за другу партію перераховується після відвантаження першої партії.

Пунктом 3.4 Договору сторони передбачили, що покупець оплачує продукцію, що постачається, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця в гривнях України у відповідності з рахунком, виставленим продавцем.

За п. 9.5. Договору, даний Договір набирає сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017р за умови повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

На виконання своїх зобов'язань за договором, позивачем було здійснено передоплату шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача коштів у сумі 88717,3 грн. Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання по поставці продукції, згідно договору, не виконав.

21.12.2017 ТОВ "Біотек Груп" направило відповідачу претензію, з вимогою негайно поставити товар (продукцію) по договору купівлі-продажу деревного брикету № 23.08-17 від 23.08.2017 та повідомити про час та місце, де покупець зможе забрати оплачений товар.(а.с.15-20).

29.12.2017 ТОВ "Біотек Груп" направило відповідачу заяву про відмову від договору купівлі-продажу деревного брикету № 23.08-17 від 23.08.2017 та повернення коштів в сумі 88717,30 грн.

Не здійснення відповідачем відвантаження продукції та неповернення сплаченої позивачем попередньої оплати, стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 63) відповідач не заперечив щодо вказаних позивачем обставин. Невиконання умов Договору та наявність боргу перед позивачем підтверджує у повному обсязі. Пояснив, що виступав як посередник між покупцем-ТзОВ"Біотек Груп" та "Піні-Кей" - виробником продукції євро-дрова, яку потрібно було поставити на умовах Договору позивачу. Вказав, що з виробником вищевказаної продукції у нього існували лише усні договірні відносини, перераховану позивачем попередню оплату, відповідачем було передано виробнику продукції готівкою без жодних підтверджуючих на це документів. Зважаючи на те, що виробник продукції в телефонному режимі обіцяє вжити заходи для повернення коштів та враховуючи, що відповідач являється інвалідом дитинства II групи, а 27.12.2016 переніс важку операцію на серці, у зв'язку з чим на даний час знаходиться у скрутному фінансовому становищі, просить відстрочити виконання рішення суду на три місяці.

У відповіді на відзив (а.с.71-75) позивач вказує, що ним було добросовісно та вчасно, на виконання умов Договору, сплачено на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі більшому, ніж передбачено договором купівлі-продажу від 28.08.2017. Однак, незважаючи на неодноразові телефонні переговори з відповідачем, станом на дату подання позову до суду, товар поставлено не було. Крім того, позивач наголосив, що після невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції, фактично шість місяців намагався в телефонному режимі вирішити питання щодо поставки продукції чи повернення коштів. Однак, лише після звернення до суду, відповідач почав здійснювати якісь заходи з метою врегулювання спірної ситуації. Звертає увагу суду, що відповідач здійснює підприємницьку діяльність з 2015 року і на час розгляду справи в суді її не припинено, тому зсилання на важкий фінансовий стан вважає необгрунтованим, спрямованим на затягування зі сплатою боргу, хоча позивач пропонував йому розстрочку. Зсилаючись на вказане, а також на приписи ст.ст. 526, 614, 617, 655, 662,663, 665, 670 ЦК України, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі. Крім того, представник позивача, в засіданні суду категорично заперечив щодо відстрочення виконання судового рішення, з вищенаведених мотивів. Зауважив, що в процесі виконання рішення суду, у випадку швидкого часткового повернення відповідачем заявленої до стягнення суми, позивач розглядає можливість надання йому часу для такого виконання, без звернення судового акту до примусового виконання.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, враховуючи пояснення учасників процесу, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 526 ЦК України обумовлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки спірні відносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу деревного брикету № 23.08-17 від 23.08.2017, слід зазначити , що за частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. ...Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем Договору, відповідачем було виставлено позивачу рахунки-фактури № СФ-0000055 на загальну суму 55 200 грн. від 22.08.2017 (а.с.60) та № СФ-0000072 від 21.09.2017 на суму 71539,20.

На виконання п.3.3. Договору, на підставі виставлених відповідачем рахунків, позивачем було здійснено часткову попередню оплату, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача коштів у сумі 88717,3 грн. Вказане підтверджується платіжними дорученнями № 138 від 30.08.2018 на суму 38640,00 грн та № 205 від 21.09.2017 на суму 50077,30 грн. (а.с.58-59) і не заперечується відповідачем.

Проте відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару у визначений Договором строк (з 15 по 25 вересня 2017) не виконав, попередню оплату у вищевказаній сумі не повернув. Факт невиконання своїх зобов'язань за Договором та отримання попередньої оплати від позивача на підставі договору купівлі-продажу № 28.08-17 від 28.08.2017 в заявленій до стягнення сумі, останнім не заперечується.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач також звертався до відповідача з вимогою про повернення сплачених за платіжними дорученнями №138 від 30.08.2017 та № 205 від 21.09.2017 коштів в сумі 88717,30грн (а.с. 21-27). Вказані вимоги позивача задоволені відповідачем не були, грошові кошти в сумі 88717,30грн. не повернуто. Тобто позивач вчинив всі необхідні дії, спрямовані на належне виконання умов договору та на врегулювання спору.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За вазаного, вимога позивача про стягнення 88717,30,00грн попередньої оплати є обгрутованою та підлягає задоволенню.

Водночас, зважаючи на викладені у відзиві відповідача обставини, суд вважає за доцільне зазначити, що за приписами ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, обгрунтування відповідачем прострочення виконання ним своїх зобов'язань за Договором невиконанням обовязків контрагентом та відсутністю необхідних коштів, не впливають на результат вирішення спору.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами статтей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, тобто кожна сторона спору повинна довести ті обставини, на які посилається, відповідними доказами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стосовно заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, відстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вищезазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Разом з тим, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідкиі для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Так, обгрунтовуючи необхідність відстрочення рішення суду, відповідач вказав, що являється інвалідом дитинства II групи, а 27.12.2016 переніс важку операцію на серці, у зв'язку з чим на даний час знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Однак, на підтвердження зазначеного, до заяви відповідачем було додано лише копію пенсійного посвідчення. Даний документ суд не розцінює, як вагомий доказ зазначених у заяві обставин, які б зумовили ускладнення чи відсутність можливості виконати судове рішення.

Крім того, суд враховує заперечення позивача щодо задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду та зміст ч.2 ст.617 ЦК України.

З врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не підтверджено неможливості чи ускладнення виконання рішення суду. Таким чином заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду по справі № 906/34/18 задоволенню не підлягає. Водночас суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду в процесі його виконання.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Біотек Груп" про стягнення 88717,30,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Рачка Олега Васильовича (12415, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотек Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17, ід. код 40349005):

- 88717,30грн попередньої оплати;

- 1762,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 02.04.18

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- у справу; 2-3 - сторонам ( рек. з пов).