Рішення

від 19.03.2018 по справі 917/2122/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2018 Справа № 917/2122/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", 64107, вул. Дорожня, 2, м.Первомайський, ідент. код 21250534

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс - Агро Україна", 36020, м.Полтава, вул. Половки, 64, ідент. код 39263496

про стягнення 227548,19 грн.

Суддя Іванко Лідія Андріївна

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники сторін:

від позивача: Харченко І.М., посв. №1831 від 08.08.2017 року

від відповідача: не з'явилися

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс - агро Україна" про стягнення 227548,19 грн. за договором поставки № 31/03/2017-1 від 31.03.2017 року, з них: 216434,26 грн. основного боргу, 2785,85 грн.-3% річних, 8328,08 грн. - інфляційні.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09 січня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати у порядку загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні судом з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 ГПК України.

За результатами проведення підготовчого засідання 20.02.2018 року, ухвалено закрити підготовче провадження у справі № 917/2122/17 та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.03.2018 року.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, причин щодо цього суду не повідомив. При цьому, ухвали суду, які направлялися відповідачу за адресою: м.Полтава, вул.Половки, 64, отримані адресатом, що підтверджується розпискою в поштовому повідомленні.

Оскільки, ухвали суду направлені відповідачу на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Витяг додається, арк. спр.44), він вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Суд зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 19.03.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст.240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши надіслані учасниками процесу докази, заслухавши представника позивача суд, встановив наступне.

31.03.2017 року між ТОВ "Надія" (надалі-позивач, покупець) та ТОВ "Альянс-Агро Україна" (надалі-відповідач, продавець) укладено договір поставки № 31/03/2017-1 (додається, арк. спр.26-27), за умовами якого продавець зобов"язується передати у власність покупця продукцію - ячмінь в кількості 120 т за ціною 3083,35 грн.(без ПДВ) на загальну суму 370002 грн. (без ПДВ), 444002,4 грн. (з ПДВ), а покупець зобов"язується прийняти та оплатити продукцію.

У відповідності до п.4.3 Договору датою поставки продукції є дата оформлення видаткової накладної.

Згідно п.5.1 Договору оплата за продукцію, яка поставляється за даним Договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок або готівкою в касу продавця продукції.

На виконання умов Договору позивач сплатив відповідачу:

- 277501,5 грн. з ПДВ - на підставі рахунку № 26 від 31.03.2017 року відповідно до платіжного доручення № 349 від 31.03.2017 року;

- 55500,3 грн. з ПДВ - на підставі рахунку № 26 від 31.03.2017 року відповідно до платіжного доручення № 351 від 31.03.2017 року;

- 111000,6 грн. з ПДВ - на підставі рахунку № 26 від 31.03.2017 року відповідно до платіжного доручення № 358 від 04.04.2017 року.

Загальна сума коштів, сплачених позивачем відповідачу за Договором поставки № 31/03/2017-1 від 31.03.2017 року склала 444002,4 грн.

Відповідач, в свою чергу поставив позивачу:

- 21,74 т ячменю за ціною 3083,35 грн. на суму 80438,44 грн. (з ПДВ) (підтверджується накладною № 38 від 13.04.2017 року (арк. спр.20);

- 10,035 т ячменю за ціною 3083,35 грн. на суму 37129,7 грн. (підтверджується накладною № 40 від 20.04.2017 року (арк. спр.17).

Отже, загальна сума отриманого позивачем товару від відповідача за Договором поставки № 31/03/2017-1 від 31.03.2017 року складає 117568,14 грн.

Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями підтверджується повернення відповідачем позивачу коштів в розмірі 110000 грн., надмірно сплачених останнім, а саме:

- 23.05.2017 року - 50000 грн.(плат. доручення № 342, арк. спр.14);

- 09.06.2017 року - 40000 грн. (плат. доручення № 395, арк. спр.15);

- 21.06.2017 року - 20000 грн. (плат. доручення № 436, арк. спр.16).

Таким чином, внаслідок поставки продукції в кількості меншій, ніж оплачено позивачем, заборгованість відповідача складає 216434,26 грн. (підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016 року - 30.10.2017 року між ТОВ "Надія" та ТОВ "Альянс-Агро Україна" (додається, арк. спр.23), яка залишається несплаченою.

Такі обставини, на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту в судовому порядку.

Крім цього, позивач, керуючись ст.625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 2785,85 грн. - 3% річних та 8328,08 грн. - інфляційних, в зв"язку з простроченням відповідачем грошового зобов"язання.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

У статті 509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання виникають із підстав встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов"язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Суд, при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами про договір поставки.

Згідно із частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено обов"язковість договору для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач - ТОВ "Надія" здійснив передоплату в розмірі 444002,4 грн. Зазначені кошти отримано відповідачем - ТОВ "Альянс-Агро Україна", призначення платежу: за ячмінь.

Таким чином, у відповідача, внаслідок оплати продукції, виник кореспондуючий обов"язок поставити її.

Проте, відповідач своїх зобов"язань по поставці цього товару не виконав належним чином, здійснив поставку продукції не в повному обсязі. При цьому, не повернув позивачу сплачені ним кошти за недопоставлену продукцію в розмірі 216434,26 грн.

У відповідності до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Нормою частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 216434,26 грн. - сплачених позивачем коштів за неотриманий товар є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, відповідачем не спростовано.

Окрім вимоги про повернення суми попередньої оплати, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 2785,85 грн. - 3% річних (за період з 30.05.2017 року по 31.10.2017 року) та 8328,08 грн. - інфляційних (червень - вересень 2017 року), нарахованих згідно ст.625 Цивільного кодексу України.

За ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов"язання.

Відповідно до п.5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" обов"язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення безпідставно отриманих коштів (ст.1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов"язань, а з інших підстав.

Таким чином, стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов"язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов"язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов"язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов"язання в розумінні ст.625 ЦК України. Аванс-це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 8328,08 грн. та 3 % річних в розмірі 2785,85 грн. нарахованих на попередню оплату є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс - Агро Україна" (36020, м.Полтава, вул. Половки, 64, ідент. код 39263496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (64107, вул. Дорожня, 2, м.Первомайський, Харківська область, ідент. код 21250534) 216434,26 грн. боргу, 3246,51 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 29.03.2018 року

Суддя Іванко Л.А.