Рішення

від 27.03.2018 по справі 918/19/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2018 р. Справа № 918/19/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.,

при секретарі судового засідання Лиманському А.Ю.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватне підприємство "Галполітрейд-постач"

до відповідача Приватне підприємство "Фірма "Єврожитлобуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Приватне підприємство "Капітальне будівництво і ремонт"

про стягнення в сумі 1 387 651,48 грн.

Представники:

Від позивача: Місяць А.П.

Від відповідача: Харкевич П.М.

Від третьої особи: Адамчук Л.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Галполітрейд - постач" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Фірма " Єврожитлобуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство "Капітальне будівництво і ремонт" про стягнення в сумі 1 387 651 грн. 48 коп. згідно Договору №02/08 від 02.08.2016 р. , з яких 1 177 715 грн. 98 коп. -основний борг, 153 909 грн. 73 коп. -пеня, 16 842 грн. 95 коп. - 3% річних, 39 182 грн. 82 коп. - інфляційні втрати. Позовні вимоги аргументовані тим, що між відповідачем та третьою особою було укладено договір №02/08 про виконання підрядних робіт. Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 5-ти робочих днів з моменту перерахування авансу в розмірі 40% від суми Договору (п. 3.2.1. Договору). А пунктом 4.4. Договору сторонами визначено кінцевий граничний строк виконання робіт, встановлено, що роботи є які предметом цього Договору виконуються Підрядником протягом 90 календарних днів з моменту отримання авансу, передбаченого п.п. 3.2.1. 03 серпня 2016 р. між сторонами вказаного договору підряду приватним підприємством "Капітальне будівництво і ремонт", приватним підприємством "Фірма Єврожитлобуд" та приватним підприємством Галполітрейд-Постач було укладено договір поруки № 72 . За цим Договором приватне підприємство Галполітрейд-Постач поручилось у повному обсязі перед приватним підприємством "Фірма Єврожитлобуд" за виконання зобов'язань приватним підприємством "Капітальне будівництво і ремонт", що виникли (виникнуть) на підставі вище названого договору підряду. Однак, приватне підприємство 'Фірма "Єврожитлобуд" повністю та своєчасно не виконало своїх зобов'язань перед Замовником по виконанню обмовленого Сторонами обсягу робіт. Відповідачем з моменту отримання авансових платежів лише частково виконано роботи на суму 1 851 984,00 грн., з яких 29 700,00 грн. сплачено за проектно-кошторисну документацію. Факт виконання зазначених робіт підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт. Відтак, позивач просить вимоги задоволити.

Ухвалою суду від 26 січня 2018 року порушено провадження у справі №918/19/18, розгляд справи призначено до слухання в судовому засіданні на 20 лютого 2018 року.

15 лютого 2018 року через канцелярію суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного підприємства "Капітальне будівництво і ремонт" надійшло пояснення щодо позову від 12.02.2018 р. в якому підприємство визнає всі обставини, на яких грунтуються позовні вимоги позивача.

Ухвалою суду від 20 лютого 2018 року розгляд справи відкладено на 06 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 06 березня 2018 року закрито підготовче провадження та спір призначено до розгляду по суті на 27 березня 2018 року.

23 березня 2018 року представником відповідача Приватним підприємством "Фірма "Єврожитлобуд" подано до суду відзив, згідно якого, відповідач погоджується з вимогами Позивача стосовно наявності заборгованості з повернення грошових коштів в сумі 1 177 715 грн. 98 коп. Вважає, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором, підряду не є наслідком порушення грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - а саме, повернення сплаченої попередньої плати за виконання робіт за Договором підряду. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України. Такий правовий висновок міститься у Постанові ВГСУ від 12.07.2017 року у справі №910/15915/16 та додається до відзиву для залучення до матеріалів справи. Тому вважає, що у задоволенні вимог Позивача про стягнення 39 182, 82 грн. втрат внаслідок інфляційних процесів та 16 842, 95 грн. 3 % річних має бути відмовлено. Також наголошує, що позивач неправомірно нарахував пеню, оскільки договірні відносини були припинені. Доказом цього є лист від 14.04.2017 р. №14/04-17, яким відповідач повідомив третю особу та позивача про припинення зобов'язань згідно Договору від 02.08.2016 р. Позивач та третя особа погодились припинити відносини за укладеним Договором підрядних робіт. При цьому, замовником не було заявлено про недоліки у виконаній роботі. Відповідач вважає, що позивач як поручитель у даному випадку не може нараховувати пеню за несвоєчасне виконання робіт відповідачем. Відтак вважає, що позов у частині стягнення пені є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення в сумі 1 387 651 грн. 48 коп., з яких 1 177 715 грн. 98 коп. -основний борг, 153 909 грн. 73 коп. -пеня, 16 842 грн. 95 коп. - 3% річних, 39 182 грн. 82 коп. - інфляційні втрати.

В судовому засіданні представник відповідача визнав позов у частині стягнення 1 177 715 грн. 98 коп., та заперечив стосовно стягнення 39 182, 82 грн. втрат внаслідок інфляційних процесів, 16 842, 95 грн. 3 % річних та 153 909 грн. 73 коп. -пені.

Представник третьої особи підтримав позицію позивача та просив позов задоволити.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, відповідача та третьої особи, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

02 серпня 2016 року між Приватним підприємством "Капітальне будівництво і ремонт" (Замовник, Третя особа по справі) та Приватним підприємством "Фірма "Єврожитлобуд" (Підрядник, Відповідач) було укладено Договір №02/08 (арк.с.14-20). Згідно з п.1.1. Договору Підрядник виконує власними і залученими коштами, силами та засобами обсяг робіт по будівництву: Недобудовані споруди очищення господарсько-побутових стічних вод Яворівський полігон, м-н Центральне в м. Яворів, Львівської області (далі об'єкт), а Замовник зобов'язується здійснити оплату виконаних робіт та прийняти виконані роботи.

Пунктом 2.1. Договору передбачена ціна робіт, які складають предмет цього договору визначається на підставі договірної ціни, яка складається окремо на закупівлю технологічного обладнання, виконання будівельно-монтажних та пуско-налагоджувальних робіт. Договірна ціна встановлюється як тверда.

Договірна ціна робіт, що виконується Підрядником на об'єкті на момент підписання даного Договору складає 3 773 000,00 грн. (три мільйони сімсот сімдесят три тисячі гривень 00 коп.), куди входять:

- будівельно-монтажні роботи;

- виробництво та придбання технологічного обладнання;

- комплексні пуско-налагоджувальні роботи;

- навчання обслуговуючого персоналу.

Договірні ціни на виконання робіт, які складають предмет цього договору визначаються відповідно до розрахунку договірної ціни (кошторису), що є невід'ємною частиною даного Договору. (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.2.1. Договору Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 5-ти робочих днів з моменту перерахування авансу в розмірі 40% від суми Договору.

Пунктом 4.4. Договору сторонами визначено кінцевий граничний строк виконання робіт, встановлено, що роботи є які предметом цього Договору виконуються Підрядником протягом 90 календарних днів з моменту отримання авансу передбаченого п.п. 3.2.1.

Згідно пункту 5.1. Договору розрахунки за виконані Підрядником роботи, які складають предмет цього Договору, здійснюються шляхом перерахування Замовником коштів на розрахунковий рахунок Підрядника проміжним платежами.

Пунктом 5.2.Договору передбачено, що Замовник здійснює платежі на придбання необхідних для виконання робіт будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання в наступному порядку:

• 40% (сорок відсотків) від вартості робіт за договором протягом 5 днів з моменту підписання договору, що становить 1 509 440,00 грн. (один мільйон п'ятсот дев'ять тисяч чотириста сорок гривень 00 коп.).

• 40% (сорок відсотків) від вартості робіт за договором до 02.09.2016 р., що становить 1 509 440,00 грн. (один мільйон п'ятсот дев'ять тисяч чотириста сорок гривень 00 коп.).

• 20% (двадцять відсотків) від вартості робіт за договором протягом 5 днів з моменту підписання акту приймання-передачі Об'єкта Замовнику, що становить 754 720,00 грн. (сімсот'ятдесят чотири тисячі сімсот двадцять гривень 00 коп.).

03 серпня 2016 р. між сторонами вказаного договору підряду приватним приємством "Капітальне будівництво і ремонт"(Сторона 1), приватним підприємством "Фірма "Єврожитлобуд" (Сторона 2) та приватним підприємством Галполітрейд-Постач (Сторона 3) було укладено Договір поруки № 72 (арк.с. 21-22).

Відповідно до п. 1.1. Договору Сторона 3 (Поручитель) поручається у повному обсязі перед Стороною-2 (Підрядником) за виконання зобов'язань Стороною-1 (Замовником), що виникли (виникнуть) на підставі Договору підряду № 02/08 від 02.08.2016 року, укладеного між Стороною 1 (Замовником) та Стороною 2 (Підрядником).

Вказані вище Договори підписано уповноваженими представниками Сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору підряду позивачем ПП "Галполітрейд-Постач" як поручителем Замовника ПП "Капітальне будівництво і ремонт" було перераховано на користь Відповідача (Підрядника) ПП "Фірма "Єврожитлобуд" за виконання робіт авансову плату на загальну суму 3 000 000,00 грн. (три мільйони гривень 00 коп.). Факт даної оплати підтверджується платіжними документами:

1. платіжне доручення № 305 від 11.08.2016 р. на суму 1 000000,00 грн.;

2. платіжне доручення № 320 від 02.09.2016 р. на суму 500 000,00 грн.;

3. платіжне доручення №341 від 19.10.2016 р. на суму 400 000,00 грн.;

4. платіжне доручення №344 від 28.10.2016 р. на суму 300 000,00 грн.; :

5. платіжне доручення №354 від 11.11.2016 р. на суму 600 000,00 грн.;

6. платіжне доручення №363 від 21.11.2016 р. на суму 200 000,00 грн. (арк.с. 23-28).

У свою чергу приватне підприємство "Фірма "Єврожитлобуд" повністю та своєчасно не виконало своїх зобов'язань перед Замовником по виконанню обмовленого Сторонами обсягу робіт. Відповідачем з моменту отримання авансових платежів виконано роботи на суму всього 1851 984,00 грн., з яких 29 700,00 грн. сплачено за проектно-кошторисну документацію. Факт виконання зазначених робіт підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт, підсумковими відомостями ресурсів,идовідками про вартість робіт та витрати (арк.с. 48-97).

Листом № 14/04-17 від 14.04.2017 р. Підрядник повідомив Замовника та Поручителя про припинення його обов'язків згідно договору № 18/08 від 02.08.2016 р. Також вказаним листом Приватне підприємство "Фірма "Єврожитлобуд" гарантувало передачу будівельного майданчика Замовнику, та зобов'язався протягом двох місяців, а саме до 15.06.2017 р. повернути на розрахунковий рахунок ПП "Галполітрейд-Постач" надлишково перераховані кошти у сумі 1 177715,98 грн.(арк.с. 29).

Відповідно "Фірма "Єврожитлобуд" передала Замовнику будівельний майданчик, який використовувався для реконструкції очисних споруд та знаходиться на території військового містечка № 32 Яворівської КЕЧ району, про що було складено акт прийомки-передачі буд. майданчика (арк.с. 30).

В той же час відповідач у гарантований ним та узгоджений між сторонами термін (до 15.06.2017 р.) не повернув коштів позивачеві у сумі 1 177 715,98 грн., сплачених останнім як поручителем Замовника за виконання робіт згідно умов Договору підряду.

Отже, ПП "Фірма "Єврожитлобуд не повернула до ПП "Галполітрейд-Постач" кошти у сумі 1 177 715,98 грн., що були перераховані як попередня оплата за підрядні роботи. Вказане також визнали усі присутні у судовому засіданні представники сторін та третьої особи.

Пунктом 10.5. Договору підряду передбачено, що за необґрунтоване перевищення, передбачених п. 4.4, цього договору строків закінчення робіт, які становлять предмет Договору, Підрядчик сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня від вартості об'єкту будівництва за кожен день прострочки.

Керуючись зазначеним пунктом Договору та чинним законодавством, позивач нарахував пеню в розмірі облікової ставки НБУ на суму боргу 1 177 715 грн. 98 коп. за період з 22.02.2017 р. по 22.08.2017 р., яка складає - 153 909 грн. 73 коп.

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 39 182 грн. 82 коп. інфляційних втрат та 16 842 грн. 95 коп. - 3 % річних за період з 16.06.2017 р. по 06.12.2017 р. включно.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, що надані сторонами, та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За умовами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст.843 цього Кодексу).

Стаття 846 згаданого Кодексу визначає, що Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За статтею 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

З наведених правових норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Законодавець зазначає, що вимога про "повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні" означає, що у разі припинення зобовязання через неможливість його виконання, яке виникло внаслідок обставин, за які жодна із сторін не відповідає, або у звязку із добровільною відмовою від зобовязання обох сторін, сторона, що виконала своє зобовязання повністю або частково, має право вимагати повернення виконаного.

Як вже вказувалося вище в рамках дії договору підрядних робіт, позивач здійснив попередню плату за роботи як поручитель. Внаслідок невиконання зобовязань відповідачем у обсягах, обумовлених договором, позивач вимагає повернення попередньої оплати у сумі, на яку підрядні роботи не були виконані.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи, що належних доказів виконання відповідачем зобовязань за договором підрядних робіт, у строк та обсягах, що встановлені як правочином так і Законом суду не надано, та зважаючи на те, що відповідач визнає факт неповернення позивачу коштів у заявленій сумі, суд дійшов висновку про правомірність доводів позивача як поручителя про стягнення з відповідача - 1 177 715 грн. 98 коп. коштів, перерахованих як авансову плату.

Також позивач, покликаючись на ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 16 842 грн. 95 коп. - 3% річних та 39 182 грн. 82 коп. - інфляційних втрат.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже даною нормою передбачено можливість стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення саме грошового зобов'язання .

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані роботи.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

Аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

З цього приводу, пленум Вищого господарського суду України у п. 5.2 постанови від 17.12.2013 № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснив, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку , повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 3-90гс14.

За цих обставин, господарський суд вважає, що стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором у розмірі 1 177 715 грн. 98 коп. є поверненням суми авансу, а не грошовим зобовязанням, на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені статтею 536 ЦК України.

Тому у позові в частині стягнення з відповідача на користь позивача 16 842 грн. 95 коп. - 3% річних та 39 182 грн. 82 коп. - інфляційних втрат слід відмовити.

Щодо вимоги ПП "Галполітрейд - постач" про стягнення з відповідача 153 909 грн. 73 коп. -пені за невиконання робіт у строки, що обумовлені договором, яка передбачена п.10.5. Договору суд зазначає наступне.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин заданих умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Разом з тим, суд звертає увагу на таке.

Пунктом 10.5. Договору підряду передбачено, що за необґрунтоване перевищення, передбачених п. 4.4, цього договору строків закінчення робіт, які становлять предмет Договору, Підрядчик сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня від вартості об'єкту будівництва за кожен день прострочки.

Отже, Договором підрядних робіт передбачено право Замовника звертатися до Підрядника із вимогою про стягнення пені за порушення строків закінчення виконання робіт.

В той же час про стягнення з ПП "Фірма "Єврожитлобуд" (Підрядника) пені заявляє ПП "Галполітрейд-Постач", який у даному випадку є поручителем перед відповідачем за виконання грошових зобов'язань Замовником - ПП "Капітальне будівництво і ремонт", що виникли на підставі Договору №02-08 від 02.08.2016 р. Згідно умов останнього договірна ціна робіт на об'єкті на момент підписання даного Договору складає 3 773 600,00 грн.

Відповідно до пункту 2.4. Договору поруки після повного виконання Стороною 3 (Поручителем) зобов'язання , забезпеченого порукою, до Сторони 3 (Поручителя) переходять усі права Сторони 1 (Замовника) за основним договором.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як стягнення з відповідача пені за невиконання робіт у строки, що обумовлені Договором, - у даному випадку ПП "Галполітрейд-Постач" повинен був зі своєї сторони здійснити повне виконання зобов'язання, забезпеченого порукою.

Доказами наявними у матеріалах справи підтверджується, що Сторона 3 (Поручитель) на виконання умов Договору підрядних робіт та Договору поруки перерахував на користь Сторони 2 (Підрядника) за виконання робіт авансову плату на загальну суму 3 000 000,00 грн. Вказане також підтвердили присутні у засіданні учасники справи.

Отже вбачається, що поручитель не здійснив повного виконання грошового зобов'язання Сторони 1 (Замовника) за основним договором у розмірі 3 773 600,00 грн., а виконав зобов'язання частково на загальну суму 3 000 000,00 грн.

За статтею 556 ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Правовий аналіз наведеної вище норми ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені ст.556 ЦК України настають для поручителя лише в разі повного виконання ним зобов'язання, забезпеченого порукою.

Часткове виконання поручителем зобов'язань за Договором підрядних робіт не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного суду України від 23.09.2015 р. №6-466цс15

У зв'язку з наведеним, зважаючи на умови укладеного між учасниками справи Договору поруки та Договору підрядних робіт, та враховуючи лише часткове виконання зобов'язань поручителем перед Стороною 2 (Підрядником), суд приходить до висновку, що у даному випадку до поручителя не перейшли усі права Сторони 1 (Замовника) за основним договором.

Тому позивач позбавляється права щодо стягнення пені з ПП "Фірма "Єврожитлобуд", передбаченої п.10.5. Договору підрядних робіт.

Відтак позов у частині стягнення 153 909 грн. 73 коп. пені задоволенню не підлягає.

Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, враховуючи усе викладене вище у сукупності, суд прийшов до висновку що позов Приватного підприємства "Галполітрейд-Постач" підлягає задоволенню частково, в частині стягнення із Приватного підприємства "Фірма "Єврожитлобуд" - 1 177 715,98 грн. коштів, отриманих останнім в якості авансової плати за виконання робіт.

В частині вимог позивача про про стягнення з відповідача 153 909 грн. 73 коп. пені, 16 842 грн. 95 коп. 3% річних, 39 182 грн. 82 коп. інфляційних втрат - у позові необхідно відмовити у зв'язку з безпідставністю та необгрунтованістю.

При цьому доводи Приватного підприємства "Галполітрейд-Постач", що викладені у позові про те, що всі позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, - не знайшли свого підтвердження при дослідженні судом доказів та встановленні обставин справи, а відтак не заслуговують на увагу.

Судові витрати понесені позивачем у виді судового збору, сплаченого при зверненні до суду з даним позовом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позивних вимог. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 84,87%.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма "Єврожитлобуд" (33028, м.Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 4 А/6 А, оф. 507, код ЄДРПОУ 33408611) на користь Приватного підприємства "Галполітрейд-Постач" (81115, Львівська область, Пустомитівський район, с.Оброшине, вул. Шашкевича, буд.16, код ЄДРПОУ 38127544) - 1 177 715,98 грн. коштів, отриманих в якості авансової плати за виконання робіт, 17 665 грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити позивачу у задоволенні решти позовних вимог.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "30" березня 2018 року

Суддя Бережнюк В.В.