Постанова

від 28.03.2018 по справі 909/420/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул.Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2018 р. Справа № 909/420/17

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.;

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд б/н від 14.12.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/6061/17 від 21.12.2017 р.)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2017 року (суддя Максимів Т.В., повне рішення складено 23.06.2017 р.)

у справі № 909/420/17

порушеній за позовом

позивача: Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд , м. Івано-Франківськ,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Гільдія , м. Івано-Франківськ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 2819252,37 грн., з яких: 2515049,35 грн. - основний борг, 154465,26 грн. - пеня, 120722,37 грн. - інфляційні втрати, 29015,39 грн. - 3% річних та стягнення судових витрат,

за участю представників:

від апелянта/відповідача-1: Сікомас С.В.;

від позивача: не прибув;

від відповідача-2: не прибув;

від третьої особи: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Фінансовим управлінням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, 04.05.2017 року на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області подано позов до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд , відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Гільдія , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про стягнення заборгованості в сумі 2819252,37 грн., з яких: 2515049,35 грн. - основний борг, 154465,26 грн. - пеня, 120722,37 грн. - інфляційні втрати, 29015,39 грн. - 3% річних та стягнення судових витрат (а. с. 3 - 4).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2017 р. у справі № 909/420/17, позов Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" про стягнення 2819252,37 грн. задоволено частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, 2515049,35 грн. - заборгованості, 154465,26 грн. - пені, 27687,00 грн. - 3 % річних та 120722,37 грн. - інфляційних нарахувань, а також 42308,74 грн. - судового збору (абзаци перший, другий резолютивної частини судового рішення ). В частині позовних вимог про стягнення 1328,39 грн. 3% річних - відмовлено (абзац четвертий резолютивної частини судового рішення )(а. с. 44-45, 46-51).

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням місцевого господарського суду, апелянт (Товариство з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 14.12.2017 р. (вх. № ЛАГС 01-05/6061/17 від 21.12.2017 р.), просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2017 р. у справі № 909/420/17, яким задоволено позов Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" про стягнення 2819252,37 грн. (а. с. 137).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права та невірного застосування норм матеріального права, що призвело до неправильності вирішення справи та прийняття незаконного рішення.

Апелянт в апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині 3% річних, інфляційних нарахувань та пені, виходив з позиції позивача про порушення відповідачами зобов'язань щодо сплати пайової участі в розмірі та порядку, визначених в п. 3.3. договору, зокрема, як на підставу таких розрахунків саме в цих розмірах, позивач послався на порушення відповідачами строку сплати пайової участі, який згідно договору наступив на 7 день з моменту реєстрації договору про пайову участь, тобто 07.12.2016 р., а так як апелянт/відповідач-1 дізнався про реєстрацію вказаного договору лише з претензії - вимоги від 20.01.2017 р., яку позивач відправив по-пошті 23.01.2017 р., а відповідач-1 отримав 24.01.2017 р., з урахуванням того, що договором не передбачено порядок реєстрації договору, відтак вважає, що позивачем нараховані 3% річних, інфляційні нарахування та пеня за період з 08.12.2016 р. по 24.01.2017 р. безпідставно.

Апелянт у поясненнях до апеляційної скарги покликається на те, що за період з 24.01.2017 р., коли відповідачу-1 стало відомо про реєстрацію договору про пайову участь Виконавчим комітетом, по 20.04.2017 р., до задоволення підлягає 94062,83 грн. інфляційних втрат, 17984,32 грн. - 3% річних та 100133,40 грн. - пені. Висновок місцевого суду про те, що до задоволення підлягає 120722,37 грн. інфляційних втрат, 154465,26 грн. пені та 27687,00 грн. - 3% річних вважає помилковим та таким, що суперечить ст. 530 ЦК України.

Скаржник покликаючись на ст. 549 ЦК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 2 ст. 616 ЦК України, ст. 625 ЦК України, пункт 3.3. договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська, укладеного між сторонами договору згідно рішення господарською суду Івано -франківської області від 15.09.2016 р. у справі № 909/550/16, стверджує, що замовники сплачують в солідарному порядку пайову участь у сумі 2515049,35 грн. в 7-денний термін з моменту реєстрації договору, що даним договором не встановлено порядок та строки повідомлення замовників про факт реєстрації договору про пайову участь, не передбачено це також і в Положенні Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста , затвердженому Рішенням Івано-Франківської міської ради № 231-38 від 18.10.2013 року, наполягає, що про факт реєстрації договору про пайову участь у Журналі реєстрації договорів 30.11.2016 р. та необхідність сплати згідно п. 3.3. договору 2515049,35 грн., ТзОВ Гідроенергобуд було повідомлено претензією-вимогою Фінансового управління виконкому Івано-Франківської міської ради під 20.01.2017 р. № 27/16.5-14/18в, яка була відправлена позивачем по-пошті 23.01.2017 р., що підтверджується матеріалами справи та отримана ТзОВ Гідроенергобуд - 24.01.2017 р.

На думку скаржника, повідомляючи сторону договору про пайову участь - замовника ТзОВ Гідроенергобуд про необхідність сплатити заборгованості більш як через місяць з моменту реєстрації договору, інша сторона договору - Фінансове управління, фактично сприяло збільшенню розміру збитків замовника.

Як зазначає апелянт, що уповноважені особи ТзОВ Гідроенергобуд не знали і не могли знати про факт реєстрації договору про пайову участь у журналі реєстрації договорів 30.11.2016 р., дізнались про це 24.01.2017 р., отримавши претензію-вимогу Фінансового управління від 20.01.2017 р., тому, за переконаннями представника апелянта, нарахування позивачем та стягнення місцевим господарським судом з відповідачів по даній справі на користь позивача 9702,68 грн. 3% річних, 26659,54 грн. інфляційних нарахувань, 54331,86 грн. пені, що разом становить 90 694,08 грн. за період з 08.12.2016 р. по 23.01.2017 р. незаконним, в зв'язку з чим просить застосувати до спірних правовідносин вимоги ст.ст. 551, 616 ЦК України, зменшивши розмір збитків та неустойки, та скасувати в тій частині рішення господарського суду першої інстанції, постановлене у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, з підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 р. у справі № 909/420/17 (судді Бойко С.М., Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.), апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд (вх. № 6910/17 від 27.06.2017 р.) була залишена без розгляду (а. с. 77-79).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 р. у справі № 909/420/17 (судді Н.М.Кравчук, Р.І.Марко, О.І.Матущак), апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд була повернута скаржнику (а. с. 90-92).

З підстав зазначених у постанові Вищого господарського суду України від 27 листопада 2017 року у справі № 909/420/17, касаційна скарга на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 02.08.2017 р. у справі № 909/420/17 повернута Товариству з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд (а. с. 110-112).

21.12.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд подано апеляційну скаргу від 14.12.2017 р. за вх. № 01-05/6061/17 на рішення місцевого суду від 20.06.2017 р. у справі № 909/420/17 з клопотанням про поновлення строку наданого для апеляційного оскарження, з обґрунтуванням поважності пропуску зазначеного строку апелянтом (а. с. 137).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2017 р. у справі № 909/420/17 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд залишена без руху для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків (а. с. 133-135). Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29 січня 2018 р. у справі № 909/420/17 поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд (а. с. 156-157). Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 р. призначено справу № 909/420/17 до розгляду у судовому засіданні на 07.03.2018 р. (а. с. 176-177), про що сторони буди належним чином, під розписку, з повідомленням про вручення, повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи (а. с. 154, 155, 158, 159, 160, 161, 165, 166, 168, 169, 171-172, 173, 174, 175, 178, 179, 180, 181, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189).

У судове засідання, яке відбулося 07.03.2018 р. представник апелянта/відповідача-1 прибув, через канцелярію суду 07.03.2018 р. подав письмові пояснення по справі (вх. №ЛАГС 01-04/1672/18 та розрахунок розміру пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період 24.01.2017 р. по 20.04.2017 р., представник надав пояснення по суті апеляційної скарги, апеляційну скаргу підтримав, навів свої доводи і міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2017 р. у справі № 909/420/17, яким задоволено позов Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ТзОВ "Гідроенергобуд" та ТзОВ "Гільдія" про стягнення 2819252,37 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, 06.03.2018 р. за вх. № 01-04/1655/18 подав заяву про розгляд даної справи без участі представника Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у зв'язку з перебуванням останнього на лікарняному (а. с. 190).

Представник відповаідача-2 не прибув, про причини неприбуття, суд не повідомив, ухвали Львівського апеляційного господарського суду, які надсилалися на юридичну адресу відповідача-2: ТзОВ Гільдія (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна, 46) повернулися на адресу суду без вручення адресату з відміткою працівника поштового відділення: За закінченням встановленого строку зберігання (а. с. 173-175, 171-172, 179, 180, 181).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради - не прибув, про причини не прибуття, суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи (а. с. 155, 161, 187).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 07.03.2018 р. розгляд справи відкладено на 21.03.2018 р., про що сторони та третя особа були належним чином повідомлені (а. с. 200/зворот), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 201, 202, 203, 204).

В судове засідання 21.03.2018 р. представник апелянта/відповідача-1 (Сікомас С.В.) прибув, через канцелярію суду, 20.03.2018 р. за вх. № 01-04/1934/18 подав заяву з своїми розрахунками 3% річних, інфляційних втрат та пені (а. с. 209 - 212), надав пояснення по суті апеляційної скарги, апеляційну скаргу підтримав, навів свої доводи і міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи, проти доводів інших учасників заперечив, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2017 р. у справі № 909/420/17, яким задоволено позов Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ТзОВ "Гідроенергобуд" та ТзОВ "Гільдія" про стягнення 2819252,37 грн.

Представник позивача (Чекайло В.М.) у судове засідання 21.03.2018 р. прибув, письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, у судовому засіданні надав пояснення по суті апеляційної скарги, проти апеляційної скарги усно заперечив, навів свої доводи і міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-2 (Буджак В.М.) у судове засідання 21.03.2018 р. прибув, письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, у судовому засіданні надав пояснення по суті апеляційної скарги, навів свої доводи і міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи, однак не пояснив причин неотримання його довірителем поштової кореспонденції з ухвалами ЛАГС, які повертаються на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти: За закінченням встановленого строку зберігання , в т.ч. з ухвалою про відкладення розгляду даної справи (а. с. 228, 229, 230).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання 21.03.2018 р., повторно, не прибув, відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав), був належним чином повідомлений про дату, на яку відкладався розгляд даної справи (а. с. 203).

У судовому засіданні 21.03.2018 р. оголошено перерву до 28.03.2018 р. на 10 год. 15 хв., про що представники: апелянта/відповідача-1, позивача та відповідача-2 були повідомлені, особисто, під розписку (а. с. 221), а третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, по-пошті (а. с. 226/зворот).

У судове засідання, яке відбулося 28.03.2018 р. представник апелянта/відповідача-1 (Сікомас С.В.) прибув, надав пояснення по суті апеляційної скарги, апеляційну скаргу підтримав, навів свої доводи і міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи, просить розглядати справу без участі представників позивача, відповідача-2 та третьої особи, які були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду даної справи, представники позивача та відповідача-2 були присутніми у попередньому судовому засіданні, надавали пояснення по суті апеляційної скарги, а неприбуття їх представників в дане судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2017 р. у справі № 909/420/17, яким задоволено позов Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ТзОВ "Гідроенергобуд" та ТзОВ "Гільдія" про стягнення 2819252,37 грн.

Представник позивача у судове засідання 28.03.2018 р. не прибув, відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав), у судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2018 р., представник позивача надав пояснення по суті апеляційної скарги, проти апеляційної скарги усно заперечив, навів свої доводи і міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи, просив рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача-2 в дане судове засідання не прибув, письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, у судовому засіданні, яке відбулося 21.03.2018 р., представник відповідача-2 надав пояснення по суті апеляційної скарги, навів свої доводи і міркування з усіх питань, що виникали в ході розгляду даної справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в третє, не прибув, відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав), був належним чином повідомлений про дату, на яку відкладався розгляд даної справи (а. с. 226/зворот).

З огляду на наведене слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

29.01.2017 р. апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2017 року у справі № 909/420/17. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 р. призначено справу № 909/420/17 до розгляду у судовому засіданні на 07.03.2018 року та розгляд справи було відкладено на 21.03.2018 р. та оголошено перерву до 28.03.2018 р. на 10 год. 15 хв., про що сторони та третя особа, згідно ст. 120 ГПК України були завчасно повідомлені поштовою кореспонденцією про дату, час та місце розгляду справи, в т.ч. про дату, на яку відкладено розгляд справи та на яку оголошено перерву (а. с. 154, 155, 158, 159, 160, 161, 165, 166, 168, 169, 171-172, 173, 174, 175, 178, 179, 180, 181, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 200/зворот, 201, 202, 203, 204, 206-208, 221, 226/зворот, 228-230).

Крім того, ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 р. та від 21.03.2018 р. у справі № 909/420/17 участь уповноважених учасників по справі обов'язковою не визнавалась.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали ЛАГС суду від 29.01.2018 р., від 09.02.2017 р., від 07.03.2018 р., від 21.03.2018 р. надсилалися третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві та Витязі з ЄДРЮОФОП та громадських формувань: 76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, і відділенням поштового зв'язку суду не повернуто, а отримано третьою особою під розписку, що підтверджується оригіналами повідомлень про вручення поштового повідомлення, які знаходяться в матеріалах справи.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд, дослідивши вище зазначені обставини, відповідно до ст. 202 ГПК України приходить до висновку, про відсутність підстав для відкладення розгляду даної справи, оскільки неявка у судове засідання представників позивача, відповідача-2, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору н стороні позивача, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга апелянта/відповідача-1 піждлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів даної справи (а. с. 3-4) та встановлено місцевим господарським судом, Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернулося в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія" про стягнення 2 515 049,35 грн. - боргу, 154 465,26 грн. - пені, 120 722,37 грн. - інфляційних втрат та 29 015,39 грн. - 3% річних, а всього 2 819 252,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 125 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 30.11.2016 р., який визнаний укладеним з дня набрання рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.16 р. у справі № 909/550/16 законної сили, в частині сплати пайового внеску.

Колегія суддів розглянула матеріали справи, дослідила та оцінила докази відповідно до приписів ст. 209, 210 ГПК України, заслухала пояснення представника апелянта/відповідача-1, пояснення представників позивача та відповідача-2, які надавалися ними у попередньому судовому засіданні, з'ясувала обставини, на яких ґрунтуються заперечення апелянта та позовні вимоги позивача, встановила наступне.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2016 р. у справі № 909/550/16 (а. с. 14-17) визнано укладеним з дня набрання рішенням законної сили договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та замовниками - Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Гільдія" на наступних умовах.

Згідно розділу 1 договору Предмет договору , замовники, що здійснюють будівництво культурно-відпочинкового комплексу з надбудовою житлових приміщень на вул. Пасічній в порядку та на умовах, визначених договором, беруть участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури мікрорайонів міста Івано-Франківська (п. 1.1. Договору).

У розділі 2 Договору визначено обов'язки сторін.

Так, відповідно до п.2.1. Договору, замовники зобов'язуються сплатити в солідарному порядку пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

У розділі 3 Договору передбачено розмір і порядок сплати пайового внеску.

У п. 3.1. Договору передбачено, що розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору.

Пунктом 3.3. Договору, встановлено, що замовники сплачують в солідарному порядку пайову участь у сумі 2 515 049,35 грн. в 7-денний термін з моменту реєстрації договору .

Розділом 4 Договору визначено строк дії цього Договору, у розділі 5 Договору Відповідальність сторін .

Так, п. 5.1. Договору передбачено, що при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3. договору, замовники сплачують до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Пунктом 4.2. Договору встановлено порядок вирішення спорів пов'язаних з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

У розділі 6 Договору передбачено Інші умови , зокрема, тлумачення термінів (п. 6.1. Договору), порядок внесення змін до цього договору (п. 6.2., 6.3.).

В пункт 6.5. Договору зазначено, що договір складений на 3-х сторінках у 2-х примірниках, кожний із яких має однакову юридичну силу (перше речення цього договору).

Зазначений пункт містить абзац про Розрахунок розміру пайової участі (єдиний), у якому зазначено, що об'єкт: культурно-відпочинковий комплекс з надбудовою житлових приміщень на вул. Пасічна, 41.

Показник опосередкованої вартості спорудження 1 кв. м. об'єкту будівництва в Івано-Франківській обл. (без ПДВ) - 5 902,50 грн.;

Площа об'єкта будівництва, кв. м. (житло) - 6 719,70;

Площа об'єкта будівництва, кв. м. (не житло) - 2 247,30;

Відсоток, передбачений п. 6.2.2. Положення Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 18.10.2013 (житло) - 4;

Відсоток, передбачений п. 6.2.1. Положення Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 18.10.2013 (не житло) - 7;

Розмір пайової участі всього, грн. - 2 515 049,3 з них:

розмір пайової участі на інженерно-транспортну інфраструктуру міста, грн. - 754514,80.

Одержувач платежу: МБ м. Івано-Франківськ 24170000, код ...

Призначення платежу: на інженерно-транспортну інфраструктуру міста.

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, всупереч умов договору про пайову участь, замовники договірні зобов'язання належним чином самостійно не виконали, у зв'язку із чим, 20.01.2017 р. Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на адресу відповідачів-1 та 2 було направлено претензії-вимоги (ТзОВ Гільдія ) за № 28/16.5-14/18в (а. с. 20) та (ТзОВ Гідроенергобуд за № 27/16.5-14/18в (а. с. 21).

З тексту зазначених вище Претензій-вимог № 28/16.5-14/18в та № 27/16.5-14/18в від 20.01.2017 р. (а. с. 20, 21), які є ідентичними за змістом, вбачається, що відповідно до п. 3.3. договору замовник сплачує пайову участь у сумі 2515049,35 грн. в 7-ми денний термін з моменту реєстрації договору (абзац третій претензій - вимог ).

Датою реєстрації договору № 125 є 30 листопада 2016 р. про, що засвідчує відповідний запис в журналі реєстрації договорів про пайову участь на 2016 р. (абзац четвертий претензій-вимог ).

Далі за текстом вищезазначених претензій-вимог позивач ВИМАГАЄ у відповідача-1 та відповідача-2: в 10-ти денний термін з моменту отримання даної вимоги сплатити заборгованість, яка виникла по виконанню договору від 30.11.16 р. в сумі 2 515 049,35 грн., шляхом перерахування грошових коштів в місцевий бюджет м. Івано-Франківська за наступними реквізитами: одержувач платежу... (а. с. 20 та 20/зворот, 21, 21/зворот).

У вимагальних частинах вищезазначених претензій-вимог позивач також вказує, що При цьому даний платіж повинен бути сплачений з врахуванням індексу інфляції на момент здійснення платежу та попереджає, що у разі залишення без задоволення цієї претензії - вимоги фінансове управління залишає за собою право на звернення до суду з врахуванням штрафних санкцій та відшкодування судових витрат .

Вищезазначені претензії-вимоги були скеровані по-пошті на адресу ТзОВ Гільдія та ТзОВ Гідроенергобуд - 23.01.2017 р., що підтверджується фіскальними чеками № 7876 та № 7877 (а. с. 20/зворот, 21/зворот).

Місцевим судом встановлено, що станом на дату постановлення судового рішення у даній справі, відповідач-1 та відповідач-2, вимог щодо погашення заборгованості в розмірі 2 515 049,35 грн. у десятиденний термін з моменту отримання претензій-вимог - не виконали, коштів визначених у претензіях-вимогах та договорі - не сплатили.

В ході розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції представниками апелянта/відповідача-1 та відповідача-2 не заперечувалося, що вказані вище претензії-вимоги позивача були залишені ними без реагування.

Разом з тим, апелянт/відповідач-1 стверджує, що отримав претензію-вимогу від 20.01.2017 р. № 27/16.5-14/18в - 24.01.2017 р., власне з претензії-вимоги йому стало відомо, що датою реєстрації договору № 125 в журналі реєстрації договорів про пайову участь на 2016 р є 30 листопада 2016 р. Апелянт також зазначає, що не був учасником реєстрації договору № 125 у Журналі реєстрації договорів (а. с. 18-19), для реєстрації договору у цьому Журналі, 30.11.2016 р. останній ні позивачем, ні третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не викликався та про реєстрацію договору, крім як претензією вимогою від 20.01.2017 р., не повідомлявся.

Представниками сторін, зокрема, апелянтом/відповідачем-1 та представником відповідача-2, в процесі розгляду апеляційної скарги не заперечувався той факт, що вимог щодо погашення заборгованості в розмірі 2 515049,35 грн. у десятиденний термін з моменту отримання претензій-вимог, ними не вчинено.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Наведена правова норма кореспондується зі ст. 509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наведена правова норма кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З умов вищенаведеного Договору (п. 3.3. договору) вбачається, що замовник сплачує пайову участь у сумі 2 515 049,35 грн. в 7-ми денний термін з моменту реєстрації договору.

Тобто за вказаним вище договором момент оплати основного боргу наступає в 7-ми денний термін, який в свою чергу, пов'язаний з настанням певної події, а саме: моментом реєстрації Договору.

Як вбачається з матеріалів даної справи та з умов вищезазначеного Договору, правову оцінку якому надано вище у цій постанові, Договором не встановлено порядок та строки повідомлення замовників (відповідача-1 та відповідача-2) про факт реєстрації договору про пайову участь.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів даної справи, ні апелянт/відповідач-1, ні відповідач-2 доказів належного виконання своїх зобов'язань не надали, доводи позивача не спростували.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначено вище у цій постанові, пунктом 3.3. Договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Івано-Франківська, укладеного рішенням Господарською суду Івано-Франківської області від 15.09.2016 р. у справі № 909/550/16, встановлено, що замовники сплачують в солідарному порядку пайову участь у сумі 2 515049,35 грн. - в 7-денний термін з моменту реєстрації договору.

Колегією суддів встановлено, що не передбачено порядку реєстрації такого договору також і в Положенні Про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста , затвердженому Рішенням Івано-Франківської міської ради № 231-38 від 18.10.2013р.

Про факт реєстрації Договору про пайову участь та необхідність сплати згідно договору пайову участь в розмірі 2 515 049,35 грн. замовники (відповідач-1 та відповідач-2) були повідомлені претензіями-вимогами № 28/16.5-14/18в та № 27/16.5.-14/18в Фінансового управління виконкому Івано-Франківської міської ради від 20.01.2017 р., які були надіслані відповідачам-1 та 2 по-пошті - 23.01.2017 р., що підтверджується фіскальними чеками (а. с. 20/зворот та а. с. 21/зворот).

За наведених вище обставин, інші докази, крім претензій-вимог від 20.01.2017 р., які б підтверджували про факт повідомлення відповідачів-1 та 2, що 30.11.2016 р. мала місце реєстрація Договору про пайову участь у Журналі реєстрації договорів, в матеріалах справи, відсутні, позивачем суду не представлені.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що записи, в т.ч., що стосуються спірного договору (порядковий № 125), у Журналі реєстрації договорів та довідок звільнення по фонду соціально-економічного розвитку та інженерно-транспортної інфраструктури міста за 2016 рік, було оприлюднено відповідно до вимог Законів України Про місцеве самоврядування в Україні та Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності на офіційному веб-сайті ради, виконавчого комітету міської ради та/або фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Апелянтом/відповідачем-1 не заперечується факт отримання ним 24.01.2017 р. претензії-вимоги позивача № 27/16.5.-14/18в від 20.01.2017 р., яка була надіслана по-пошті 23.01.2017 р., що підтверджується фіскальним чеком.

Виходячи із приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, умов Договору про пайову участь, вимог викладених у претензіях-вимогах № 28/16.5-14/18в та № 27/16.5.-14/18в Фінансового управління виконкому Івано-Франківської міської ради від 20.01.2017 р., які були надіслані відповідачам-1 та 2 - 23.01.2017 р. та отримані ними 24.01.2017р., що останніми не заперечується (стверджується самим апелянтом/відповідачем-1 у поясненнях до апеляційної скарги (а. с. 193), відтак обов'язок відповідачів-1 та 2, оплатити основний борг, розпочався з наступного дня після (ст. 253 ЦК України) отримання претензій-вимог, відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто з 25.01.2017 р., тривав 10 днів, і закінчився 03.02.2017 року о 24 год. 00 хв.

У зазначений вище термін, відповідачі-1 та 2, свого обов'язку сплати основний борг у розмірі 2515949,35 грн. не виконали, що підтверджується матеріалами справи.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що з огляду на встановлення судом факту порушення відповідачами-1 та 2 договірних зобов'язань щодо сплати пайового внеску, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів-1 та 2 солідарно 2 515 049,35 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідачів -1 та 2, пеню у розмірі 154 465, 26 грн., яка передбачена п. 5.1. Договору про пайову участь. Позивачем розмір пені розраховано за період з 08.12.2016 р. по 20.04.2017 р.

Місцевий господарський суд погодився з позивачем та задовольнив позов в частині стягнення пені за період з 08.12.2016 р. по 20.04.2017 р. у розмірі 154 465, 26 грн.

Колегія суддів вважає зазначений висновок місцевого суду помилковим з огляду на таке.

Як зазначено вище у цій постанові та вбачається з матеріалів даної справи, виходячи із приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, умов Договору про пайову участь, вимог викладених у претензіях-вимогах № 28/16.5-14/18в та № 27/16.5.-14/18в Фінансового управління виконкому Івано-Франківської міської ради від 20.01.2017 р., які були надіслані відповідачам-1 та 2 - 23.01.2017 р., що підтверджується фіскальними чеками, отримані ними - 24.01.2017 р., що останніми не заперечується, відтак обов'язок відповідачів-1 та 2 оплати солідарно суму основного боргу розпочався (ст. 253 ЦК України) з 25.01.2017 р. та закінчився 03.02.3017 р. о 24 год. 00 хв.

Отже право на нарахування пені за Договором про пайову участь, виникло у позивача з 04.02.2017 р. (ст. 253 ЦК України), з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов'язано його початок, оскільки останнім днем для оплати основного боргу в сумі 2 515049, 35 грн. є 03.02.2017 р. до 24 год. 00 хв., відтак право на нарахування пені виникло у позивача з 04.02.2017 року по 20.04.2017 р. (в межах позовних вимог), а не з 08.12.2016 р., як стверджує позивач, з чим, на думку колегії суддів помилково, погодився місцевий господарський суд.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може у будь-якому випадку перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунковим періодом для нарахування пені у даній справі є період з 04.02.2017 р. по 20.04.2017 р. - 76 днів прострочення. Розмір основного боргу 2 515049,35 грн.

Облікова ставка НБУ за період за який розраховується пеня складала: з 08.12.2016 р. по 25.01.2017 р. - 14%; з 26.01.2017 р. по 01.03.2017 р. - 14%; з 02.03.2017 р. - по 02.03.2017 р. - 14%; 03.03.2017 р. по 13.04.2017 р. - 14%; з 14.04.2017 р. по 25.05.2017 р. - 13 %.

Отже, за період з 04.02.2017 р. по 13.04.2017 р., 69 днів прострочення, облікова ставка НБУ складала 14%, з урахуванням умов договору про пайову участь, розрахункова ставка (% у рік) 16,8, пеня розрахована від суми основного боргу 2515049, 35 грн. складає 79 875, 21 грн.

З 14.04.2017 р. по 20.04.2017 р. - 7 днів прострочення; облікова ставка НБУ з 14.04.2017 р. по 25.05.2017 р. - 13 %, враховуючи умови договору, розрахункова ставка (% у рік) 15,6; пеня, за 7 днів прострочення, від суми основного боргу складає 7 524,48 грн. Загальний розмір пені за вказаний вище період складає 87 399,69 грн. (79875,21 грн. + 7524,48 грн.).

З огляду на вищенаведене, нарахування пені за період з 08.12.2016 р. по 03.02.2017 р. є необґрунтованим, відтак вимоги позивача в частині стягнення пені розрахованої за період з 08.12.2016 р. по 03.02.2017 р. до задоволення не підлягають.

Крім того позивач у позовній заяві просив відповідно до статті 625 ЦК України стягнути з відповідачів-1 та 2, за період з 08.12.2016 р. по 20.04.2017 р. - 120 722,37 грн. - інфляційних втрат та 29 015,39 грн. - 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 5.1. договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста - при простроченні платежу, визначеного пунктом 3.3 договору, замовники сплачують до міського бюджету суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен прострочений день.

Як вбачається з матеріалів даної справи, виходячи із приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, умов Договору про пайову участь, вимог викладених у претензіях-вимогах № 28/16.5-14/18в та № 27/16.5.-14/18в Фінансового управління виконкому Івано-Франківської міської ради від 20.01.2017 р., які були надіслані відповідачам-1 та 2 - 23.01.2017 р. та отримані ними 24.01.2017 р., що останніми не заперечується, відтак право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України, за Договором про пайову участь, виникло у позивача, враховуючи приписи ст. 253 ЦК України, з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події з якою пов'язано його початок, оскільки останнім днем для оплати основного боргу в сумі 2 515 049, 35 грн. є 03.02.2017 р. до 24 год. 00 хв., з 04.02.2017 року по 20.04.2017 р. (в межах позовних вимог), а не з 08.12.2016 р.

Розрахунковий період для перерахунку 3% річних є 04.02.2017 р. - 20.04.2017 р., що складає 76 днів прострочення (25 днів лютого+31 день березня+20 днів квітня 2017 р.), розмір основного боргу 2 515 049,35 грн., 3% річних складають 15710,45 грн. (2515049,35*3%*76 днів прострочення/365=15710,45 грн.), а не 27687,00 грн., як розрахував місцевий господарський суд.

Перерахунок розміру інфляційних втрат. Розрахунковий період для перерахунку інфляційних втрат є період з 04.02.2017 р. по 20.04.2017 р.

Офіційний індекс інфляції за лютий 2017 р. складав 101%, за березень 2017 р. - 101,8%, за квітень 2017 р. - 100,0%. Сукупний індекс інфляції за вказаний вище період - 103,74%. Розмір основного боргу 2 515 049,35 грн., при цьому, інфляційні втрати за період з 04.02.2017 р. розраховуються за повний місяць, а також інфляційні втрати по 20.04.2017 р. теж розраховуються за повний місяць, відтак 2515049,35*103,74% = 2609111,83 грн. - 2515049,35 грн. = 94 062,48 грн., а не 120 722,37 грн., як розрахував позивач.

Отже, враховуючи все вище наведене у цій постанові, виходячи з умов Договору № 125 про пайову участь та правових норм, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають до задоволення частково, у розмірі 87399,69 грн., в решті суми нарахованої пені слід відмовити. Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають до задоволення частково в сумі 15710,45 грн., в решті суми нарахованих 3% річних слід відмовити. Вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають до задоволення частково в сумі 94062,48 грн., в решті суми нарахованих інфляційних втрат слід відмовити.

Отже позовні вимоги позивача поданій справі підлягають до задоволення частково. До стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради підлягає 2 515049,35 грн. - основного боргу, 87 399,69 грн. - пені, 15 710,45 грн. - 3% річних, 94 062,48 грн. - інфляційних втрат. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, не підлягають до задоволення клопотання апелянта/відповідача, які викладені у поясненнях до апеляційної скарги в частині зменшення розміру збитків та неустойки з покликанням на ч. 3 ст. 551 ЦК України та ч. 2 ст. 616 ЦК України, оскільки таке зменшення можливе у виняткових випадках, при наявності належних та допустимих доказів, якими такі обставини обгрунтовуються. Апелянт/відповідач-1 ні до апеляційної скарги, ні до пояснень до апеляційної скарги, не надав жодних доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, щодо фінансового/майнового стану ТзОВ Гідроенергобуд , особливих обставин щодо його діяльності, його фінансових планів, про негативні наслідки спричинені апелянту контрагентами, про порушення інших інтересів ТзОВ Гідроенергобуд , які заслуговують на увагу суду та підтверджували б обставини, на які останній посилається в апеляційній скарзі, тому до уваги не приймаються.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів дослідила та встановила фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору у даній справі, в їх сукупності, надала належну оцінку дослідженим доказам, приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд підлягає до задоволення частково. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2017 року у справі № 909/420/17 скасувати частково, в частині стягнення 154465,26 грн. пені, 27687,00 грн. 3% річних, 120722,37 грн. інфляційних нарахувань та 42308,74 грн. судового збору і ухвалити нове рішення у відповідній частині, про задоволення 87 399,69 грн. - пені, 15 710,45 грн. - 3% річних, 94 062,48 грн. - інфляційних втрат та 40683,34 грн. судового збору, виклавши абзац другий резолютивної частини судового рішення у наступній редакції:

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд", вул. Вовчинецька, 26, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 36497730) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія", вул. Пасічна, 46, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 32361300) на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 28, код 02314062, одержувач платежу: МБ м. Івано-Франківська 24170000, код 37952250, розрахунковий рахунок 31511921700002 МФО 836014 УДКСУ в м. Івано-Франківську призначення платежу: на інфраструктуру міста) - 2 515 049,35 (два мільйони п'ятсот п'ятнадцять тисяч сорок дев'ять гривень тридцять п'ять копійок) - заборгованості, 87 399, 69 (вісімдесят сім тисяч триста дев'яносто дев'ять гривень шістдесять дев'ять копійок) - пені, 15 710,45 (п'ятнадцять тисяч сімсот десять гривень сорок п'ять копійок) - 3 % річних та 94 062,48 (дев'яносто чотири тисячі шістдесять дві гривні сорок вісім копійок) - інфляційних нарахувань, а також 40683,34 грн. (сорок тисяч шістсот вісімдесят три гривні тридцять чотири копійок) - судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 67 065,57 грн. - пені, 13 304,94 грн. - 3% річних, 26 659,89 грн. - інфляційних втрат відмовити. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2017 року у справі № 909/420/17 скасувати частково, в частині стягнення 154465,26 грн. пені, 27687,00 грн. 3% річних, 120722,37 грн. інфляційних нарахувань та 42308,74 грн. судового збору і ухвалити нове рішення у відповідній частині, про задоволення 87 399,69 грн. - пені, 15 710,45 грн. - 3% річних, 94 062,48 грн. - інфляційних втрат та 40683,34 грн. судового збору, у зв'язку з чим, абзац другий резолютивної частини судового рішення викласти у наступній редакції:

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроенергобуд", вул. Вовчинецька, 26, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 36497730) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гільдія", вул. Пасічна, 46, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 32361300) на користь Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 28, код 02314062, одержувач платежу: МБ м. Івано-Франківська 24170000, код 37952250, розрахунковий рахунок 31511921700002 МФО 836014 УДКСУ в м. Івано-Франківську призначення платежу: на інфраструктуру міста) - 2 515 049,35 (два мільйони п'ятсот п'ятнадцять тисяч сорок дев'ять гривень тридцять п'ять копійок) - заборгованості, 87 399, 69 (вісімдесят сім тисяч триста дев'яносто дев'ять гривень шістдесять дев'ять копійок) - пені, 15 710,45 (п'ятнадцять тисяч сімсот десять гривень сорок п'ять копійок) - 3 % річних та 94 062,48 (дев'яносто чотири тисячі шістдесять дві гривні сорок вісім копійок) - інфляційних нарахувань, а також 40683,34 грн. (сорок тисяч шістсот вісімдесят три гривні тридцять чотири копійок) - судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення 67065,57 грн. - пені, 13304,94 грн. - 3% річних, 26659,89 грн. - інфляційних втрат відмовити.

4. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

5. Стягнути Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 28, код 02314062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергобуд (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 26, код 36497730) 1766,00 грн. витрати зі сплати судового збору за перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 30.03.2018 року

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин