Рішення

від 02.04.2018 по справі 814/1074/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2018 р. справа № 814/1074/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Союз", АДРЕСА_1, 49000

до відповідача: 1. ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 2. ОСОБА_1 Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправною та скасування постанови від 18.05.2017р. №49/1014-3106-17 та визнання протиправним та скасування припису від 05.05.2017 № 50,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Прогрес Союз (далі - ТОВ Прогрес Союз або позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - ОСОБА_1 або відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу від 18.05.2017 р. №49/1014-3106-17 та припису про усунення порушення вимог законодавства від 05.05.2017 р. №50.

Ухвалою від 28.11.2017 р. суддею Морозом А.О. справу прийнято до свого провадження.

19.12.2017 р. ухвалою суду за клопотанням позивача залучено в якості другого в відповідача ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради.

Ухвалою від 17.01.2018 р. відмовлено ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині скасування постанови від 18.05.2017 р. №49/1014-3106-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані припис та постанова про накладення штрафу є протиправними, оскільки він не є суб'єктом містобудування, адже ним було передано у користування ФОП ОСОБА_2 об'єкт перевірки за договором оренди та не було здійснено ремонтних робіт. Також зазначив, що роботи, проведені ФОП ОСОБА_2 не потребують дозвільних документів.

Відповідачі надали до суду письмові заперечення, в яких зазначили про безпідставність позовних вимог, а також зазначили, що оскаржувані постанова та припис є правомірними, оскільки саме позивачем вчинено порушення норм містобудівного законодавства.

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 171, 172). Згідно із ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.12.2004 р. ТОВ Прогрес Союз належать нежитлові приміщення по вул. Чкалова, 108/9. На підставі договору оренди від 15.10.2016 р. ТОВ Прогрес-Союз передано у користування ФОП ОСОБА_2 нежитлове приміщення за адресою вул. Чкалова, 108/9, а саме приміщення першого поверху літ. А-9-10 під №133, №135.

На підставі звернення мешканців будинку №108 по вул. Чкалова в м. Миколаєві, щодо здійснення реконструкції меблевого магазину Меблі Прогрес , приписів від 22.03.2017 р. №29, 64 проведено позапланову перевірку об'єкту: нежитлові приміщення по вул. Чкалова, 108/9 в м. Миколаєві, що належить на праві власності позивачу. Перевірка проведена у присутності уповноваженої особи ТОВ Прогрес Союз ОСОБА_3

За результатами перевірки ОСОБА_1 складено акт від 05.05.2017 р., згідно якого встановлено, що на перевіряємому об'єкті була здійснена реконструкція із непродовольчого магазину під заклад громадського харчування, а саме змінено функціональне призначення приміщень, в тому числі приміщення кладової (№6 площею 2,7 кв.м.) та основне приміщення магазину (№ площею 53 кв. м.) перебудовані у гардеробну площею 1,9 кв. м., кладову площею 5,6 кв. м. та кухню 47,4 кв. м.; встановлена витяжна система, духові шафи, холодильне обладнання, замінені світлопрозорі дерев'яні огороджувальні конструкції на металопластикові, збудована індивідуальна система вентиляції приміщень, без оформлення дозвільних документів, отримання яких передбачено законодавством; стіни внутрішніх приміщень перебудовані, за рахунок чого змінено техніко-економічні показники нежитлових приміщень. Об'єкт віднесено до III категорії складності згідно ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013. На момент перевірки нежитлове приміщення експлуатується без дозвільних документів для прийняття в експлуатацію, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

У зв'язку із виявленими порушеннями законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем було складено відносно позивача протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.05.2017 року, відповідальність за яке передбачена абзацом 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності було призначено на 18.05.2017 року.

Крім того, через виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів від 05.05.2017 р. №10, у відповідності до якого відповідачем було висунуто наступні вимоги: зупинити експлуатацію об'єкта негайно та оформити відповідні документи для прийняття в експлуатацію реконструйованого об'єкту у термін до 05.09.2017 р.

За результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за результатами позапланової перевірки було винесено постанову №49/10143106-17 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача було визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено на позивача штраф у сумі 151560 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно- будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з ч.1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно- будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Отже, відповідач наділений повноваженнями здійснювати державний архітектурно- будівельний контроль, а тому твердження позивача, що відповідач не мав повноважень видавати припис щодо зупинення експлуатації перевіряємого об'єкту є безпідставними.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Із заперечень відповідача вбачається, що під час перевірки співробітникам ОСОБА_1 було відомо, що позивач не експлуатує нежитлове приміщення по вул. Чкалова 108/9 в м. Миколаєві, оскільки на підставі договору оренди передав це приміщення у користування ФОП ОСОБА_2, однак цей факт не було взято до уваги відповідачем під час винесення припису та прийняття постанови.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що п. 2.1. в договорі свідчить про згоду позивача на реконструкцію. Адже, зазначення у п. 1.2. договору, що орендоване приміщення передається орендатору для роботи ресторану, надання послуг з харчування не є підтвердженням згоди позивача на реконструкцію, в цьому пункті лише зазначено одну із умов договору - мету. Мета договору (лат. causa - причина) - це найближча мета, задля якої укладається договір; матеріальна підстава укладення договору. Крім того, в запереченнях відповідач сам стверджує, що ФОП ОСОБА_2 було виконано капітальний ремонт, реконструкцію, тобто відсутні підтвердження та докази, що реконструкція чи капітальний ремонт, а також експлуатація нежитлового приміщення здійснюється позивачем, а не орендарем ФОП ОСОБА_2

Також, відповідно до умов договору оренди, орендар зобов'язаний утримувати приміщення в належному технічному та санітарному стані, забезпечувати пожежну безпеку, проводити поточний ремонт, а у разі неможливості проведення ремонту, проводить переоснащення об'єкта за власні кошти та власними силами з обов'язковим письмовим погодженням з орендодавцем.

Статтею 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до положень ст. 766 ЦК України , орендар утримує орендований об'єкт оренди в порядку, передбаченому санітарними нормами, протипожежними вимогами, нормами з охорони праці, встановленими нормативними актами України та несе відповідальність за їх дотримання. У випадку недотримання Орендарем санітарних норм та протипожежних правил, внаслідок чого відповідними державними органами на Орендодавця буде накладено штраф та/або інші стягнення, Орендар зобов'язаний компенсувати Орендодавцю суму штрафу та/або інші витрати у повному обсязі.

Згідно зі ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Відповідно до статті 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Враховуючи, що нежитлове приміщення знаходяться у користуванні ФОП ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи, до позивача безпідставно застосовано штраф спірниою постановою та винесено відносно нього припис.

Так, обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 04 березня 2014 року у справі № 21-433а13.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності та обґрунтованості оскаржуваних припису та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 3873,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.06.2017 р. (а. с. 27), а тому з урахування задоволення позовних вимог, на підставі ст. 139 ч. 1 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради в розмірі 3873,40 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Союз" (АДРЕСА_1, 49000, ідентифікаційний код 31874716) до ОСОБА_1 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 37471912,) , ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41256954) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності №49/1014-3106-17 від 18 травня 2017 року, якою накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Союз" (вул. Слави, 27, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 31874716) в розмірі 151560,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати припис №50 від 05.05.2017 р., прийнятий відносно товариств з обмеженою відповідальністю "Прогрес Союз" (вул. Слави, 27, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 31874716).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41256954) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Союз" (АДРЕСА_2, 49000, ідентифікаційний код 31874716) судовий збір в сумі 3873,40 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні сорок копійок).

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз