Ухвала

від 28.03.2018 по справі 127/26646/17

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/26646/17

Провадження 2/127/608/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Слізяк М.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Інтер-Агро" - ТОВ до Вінницької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі від 15.01.2002 року та визнання укладеною додаткову угоду від 02.10.2017 року,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2017 року Виробничо - комерційне підприємство Інтер-Агро -ТОВ звернулось до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі від 15.01.2002р. та визнання укладеною додаткову угоду від 02.10.2017р. (а.с. 2-4).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2018 року закрито провадження по цивільній справі №127/26646/17 за позовом Виробничо - комерційного підприємства Інтер-Агро -ТОВ до Вінницької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі від 15.01.2002 та визнання укладеною додаткову угоду від 02.10.2017. Роз'яснено позивачу, що дана категорія спорів має вирішуватись в порядку адміністративної юрисдикції (а.с. 49-50).

Відповідно до постанови апеляційного суду Вінницької області від 13.02.2018 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2018 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 77-78).

У вказаній постанові апеляційного суду Вінницької області від 13.02.2018 року, зокрема, вказано, що апеляційний суд бере при прийнятті цієї постанови до уваги правовий висновок Верховного суду України від 16.12.2015 № 6-2510цс15 відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 ч. 2 статті 16 ЦК України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Особливу увагу суд апеляційної інстанції звертає на ту обставину, що даний спір виник між юридичними особами. На це також при продовженні розгляду справи потрібно звернути увагу суду першої інстанції.

При новому розгляді, ухвалою судді від 20.02.2018 року, по даній справі було призначено підготовче судове засідання (а.с. 82).

Отже, враховуючи вимоги ст. 189 ЦПК України щодо завдання підготовчого провадження у справі та вказівки апеляційного суду Вінницької області, викладені в постанові від 13.02.2018 року, судом в підготовчому судовому засіданні було поставлено на обговорення представників сторін у справі питання чи підлягає дана справа вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача ОСОБА_1 висловив думку, що дана справа підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача ОСОБА_2 при вирішенні даного питання покладався на думку суду.

Статтею 200 ч. 2 ЦПК України передбачено, що зарезультатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Зі змісту позовної заяви суд встановив, що Виробничо - комерційне підприємство Інтер-Агро -ТОВ звернулось до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі від 15.01.2002р. та визнання укладеною додаткову угоду від 02.10.2017р.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Згідно із ст. 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Законом України "Про оренду землі" (ЗУ "Про оренду землі") визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно із ч. 1 статті 6 ЗУ "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Реалізація механізму пролонгації орендних правовідносин перебуває у площині дотримання умов (вимог) встановлених ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 р. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин суд касаційної інстанції зазначає, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, який виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватися залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто є вони приватноправовими чи публічно-правовими, а також чи відповідає склад сторін у справі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

З цією метою судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову та зміст позовних вимог.

Господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права та пов'язаних зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

У вирішенні питання про те, чи мають земельні відносини приватноправовий характер, слід враховувати таке.

Виходячи з положень ст. 13, 14 Конституції України, ст. 177, 181, 324, гл. 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З положень ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст. 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, ст. 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень), діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами в цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за умови відповідності складу сторін спору ст. 1 ГПК, підвідомчі господарським судам.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї копій документів суд встановив, що сторонами по даній справі є юридичні особи, що між сторонами по справі - юридичними особами виник спір з приводу поновлення нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 15.01.2002 року та визнання укладеною додаткову угоду від 02.10.2017р.

З пункту 3.1.1 договору оренди земельної ділянки від 15.01.2002 року суд встановив, що спірна земельна ділянка є у власності орендодавця (Вінницької міської ради) і він має законні повноваження передавати цю ділянку у тимчасове користування на умовах оренди, надавати інші права, визначені у цьому договорі (а.с. 6).

Отже, враховуючи те, що сторонами по даній справі є юридичні особи, що спір між сторонами виник з приводу поновлення нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 15.01.2002 року та визнання укладеною додаткову угоду від 02.10.2017р., що спірні правовідносини виникли між сторонами, у яких Вінницька міська рада реалізує повноваження власника землі, суд прийшов до висновку, що даний спір підвідомчий господарському суду Вінницької області, а не Вінницькому міському суду Вінницької області.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Тому з вказаних вище підстав провадження у даній справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 255 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження по цивільній справі №127/26646/17 за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Інтер-Агро" - ТОВ до Вінницької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі від 15.01.2002 року та визнання укладеною додаткову угоду від 02.10.2017 року.

Роз"яснити позивачу, що дана справа підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 02.04.2018 року.

Суддя: