Рішення

від 11.06.2007 по справі 2/136

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/136

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.06.07 р.                                                                               Справа № 2/136                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецбудтранс” м. Донецьк

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ультра” Будівельна компанія” м. Донецьк

про: стягнення заборгованості в сумі 61300,37 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:     Желнина В.В.– за довір.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецбудтранс” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ультра” Будівельна компанія” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 61300,37 грн., а саме 52066,26 грн. – сума основного боргу, 7302,11 грн. – сума інфляції, 1932 грн. – 3% річних, а також витрати на послуги адвоката в розмірі 1500грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачена сума наданих послуг в розмірі 52066,26грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до наданого витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 23.04.07р. місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Ультра” – Будівельна компанія”, код ЄДРПОУ 32831757, є адреса: 83022, м. Донецьк, вул. Вуглегірська, Буд. Побуту. З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно               ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

У судовому засіданні 11.06.2007р. судом були дослідженні оригінали документів, а саме актів, рахунків, податкових накладних, претензій.  

На підставі вищевикладеного, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута відповідно ст. 75  Господарського  процесуального  кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецбудтранс” м. Донецьк на підставі усної домовленості забезпечувало Товариство з обмеженою відповідальністю “Ультра” Будівельна компанія” будівельною технікою, обладнаннями та механізмами у період березня 2006р. по червень 2006р. відповідно до актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), рахунків-фактур, податкових накладних:

-    акт № ОУ-0000077 від 20.03.2006р. на суму 6801,28грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000153 від 20.03.2006р., податкова накладна № 129 від 20.03.2006р.;

-          акт № ОУ-0000078 від 20.03.2006р. на суму 2860,97грн. з ПДВ, рахунок                № СФ-0000154 від 20.03.2006р., податкова накладна  № 130 від 20.03.2006р.;

-          акт № ОУ-0000087 від 20.03.2006р. на суму 6511,91 грн. з ПДВ, рахунок               № СФ-0000161 від 20.03.2006р., податкова накладна № 140 від 20.03.2006р.;

-          акт № ОУ-0000088 від 23.03.2006р. на суму 6621,72 грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000162 від 23.03.2006р., податкова накладна № 141 від 23.03.2006р.;

-          акт № ОУ-0000097 від 29.03.2006р. на суму 11734,52 грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000171 від 29.03.2006р., податкова накладна № 151 від 29.03.2006р.;

-          акт № ОУ-0000117 від 12.04.2006р. на суму 9464,17грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000198 від 12.04.2006р., податкова накладна № 171 від 12.04.2006р.;

-          акт № ОУ-0000136 від 26.04.2006р. на суму 17803,13грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000239 від 26.04.2006р., податкова накладна № 193 від 26.04.2006р.;

-          акт № ОУ-0000146 від 27.04.2006р. на суму 3691,99грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000251 від 27.04.2006р., податкова накладна № 203 від 27.04.2006р.;

-          акт № ОУ-0000193 від 29.04.2006р. на суму 24330,26грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000303 від 29.04.2006р., податкова накладна № 248 від 29.04.2006р.;

-                 акт № ОУ-0000210 від 17.05.2006р. на суму 8261,03грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000335 від 17.05.2006р., податкова накладна № 266 від 17.05.2006р. ;

-          акт № ОУ-0000244 від 26.05.2006р. на суму 2972,70грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000391 від 26.05.2006р., податкова накладна № 303 від 26.05.2006р.;

-          акт № ОУ-0000269 від 26.05.2006р. на суму 1690,57грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000428 від 26.05.2006р., податкова накладна № 329 від 26.05.2006р.;

-          акт № ОУ-0000243 від 29.05.2006р. на суму 10909,98грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000390 від 29.05.2006р., податкова накладна № 302 від 29.05.2006р.;

-          акт № ОУ-0000317 від 19.06.2006р. на суму 3749,08грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000494 від 19.06.2006р., податкова накладна № 387 від 19.06.06р.;

-          акт № ОУ-0000370 від 30.06.2006р. на суму 2435,00грн. з ПДВ, рахунок № СФ-0000559 від 30.06.2006р., податкова накладна № 444 від 30.06.06р. , а всього надано послуг  на загальну суму 119838,31грн.

Строк оплати наданих послуг ні в актах виконаних робіт, а ні в рахунках на оплату не зазначений.   

За надані послуги відповідач розрахувався частково, а саме відповідно до виписок банку 12.04.2006р. сплачені рахунки №№ 154, 161 в сумі 9372,88грн.; 04.05.2006р. сплачено рахунок № 251 в сумі 3691,99грн.; 09.06.06р. сплачено рахунки №№ 391, 428 в сумі 4663,27грн.; 10.07.2006р. частково сплачені рахунки №№ 494, 559 в сумі 6194,08грн., а всього по зазначеним рахункам сплачено 23922,22грн.

Крім того відповідно до виписок банку позивач було сплачено на рахунок відповідача 18.10.2006р. – 20000грн., 29.11.2006р. – 20000грн., 22.01.2007р. – 3849,83грн., 27.04.2007р. – 10000грн., а всього 53849,83грн. В зазначених виписках відповідач при перерахуванні вказаних сум вказує, оплата за послуги машин та механізмів відповідно до рахунків б/н від 29.11.2006р., 29.11.2006р., 17.10.2006р., 27.04.2007р.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що між сторонами були лише відносини по надання послуг з забезпечення відповідача будівельною технікою, більше ніяких господарських відносин між сторонами не було, рахунки б/н від 29.11.2006р., 29.11.2006р., 17.10.2006р., 27.04.2007р. позивачем не виставлялося, останнім виставленим рахунком був рахунок від № СФ-0000559 від 30.06.2006р.

Всього за надані послуги відповідачем було перераховано 77772,05грн., таким чином на момент слухання справа за відповідачем рахується заборгованість в сумі 52066,26грн., що підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2007р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін, та  матеріалами справи.

Відповідно до п. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 206 цього ж закону, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, споатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника викоанння його обов'язку.

В силу зазначених норм Цивільного кодексу України, між сторонами на підставі усної угоди  та відповідних дій сторін виникли зобов'язальні відносини, що підпадають під ознаки договору про надання послуг та регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

18.05.2006р. позивачем була направлена вимога про оплату в десятиденний строк послуг в розмірі 85016,11грн. відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 18.05.2006р., яка була отримана відповідачем 18.05.2006р. Чуприною С.А., про що є відмітка на листі, відповідь на неї не була дана, проте акт звірки відповідачем підписаний.

Крім того позивачем 01.07.2006р. на адресу відповідача направлявся лист-вимога про оплату в десятиденний строк заборгованість за надані послуги в сумі 102110,17грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем 01.07.2006р. Чуприною С.А., про що є відмітка на листі, зазначений лист-вимога залишений без відповіді та задоволення.

Згідно з викладеним строк оплати відповідачем послуг настав 29.05.2006р. та 11.07.2006р.

У судовому засідання представник позивача пояснив, що після подачі позовної заяви до суду відповідачем було здійснено часткову оплату в сумі 10000грн., щ підтверджується випискою банку від 27.04.2007р.

Крім того між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2007р., відповідно до якого заборгованість на користь позивача складає 42066,26грн.  

Відповідач не надав суду доказів сплати суми боргу в розмірі 42066,26 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 7302,11грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов'язань в сумі 1932грн. підлягають задоволенню.

Також,  позивач просить стягнути з відповідача  витрати пов'язані з наданням  адвокатських   послуг, наданих  адвокатом  Желніною Вікторією Вікторівною  (  свідоцтво  на  право на  зайняття  адвокатською  діяльністю   №  2012 від 04.11.2005р.)   у сумі  1500  грн.   00  коп.   Зазначені вимоги   позивача   підлягають задоволенню   на  підставі  викладеного.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК  витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у  порядку, встановленому  Законому України “Про адвокатуру”. Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”.

Статтєю 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Тобто, статтеєю 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником.

В підтвердження  заявлених  вимог  позивачем  були надані  наступні  документи : свідоцтво  на  право    зайняття  адвокатською  діяьністю   №  2012 від 04.11.2005р., договір про надання адвокатських послуг № 0404-07 від 04.04.2007р.,  платіжне доручення № 271 від 04.04.2007р. про сплату адвокатських послуг на суму 1500 грн (перерахування коштів за надані послуги по договору №0404-07 від 04.04.2007р.).

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу, виконані позивачем зобов'язання не оплачені в повному обсязі, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню частково.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі відповідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,  

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецбудтранс” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ультра” Будівельна компанія” м. Донецьк  про стягнення заборгованості в сумі 61300,37 грн. а саме 52066,26 грн. – сума основного боргу, 7302,11 грн. – сума інфляції, 1932грн. – 3% річних. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ультра”-будівельна компанія” (83012, м. Донецьк, вул. Вуглегірська, буд. побуту, ЄДРПОУ 32831757, ІНН 328317505689, свідоцтво № 08291088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецбудтранс” (83092, м. Донецьк, вул. 230 Стрєлкової дивізії, 2/189, код ЄДРПОУ 33864296, р/р № 26001055076000 ВАТ ДОД Райффайзен Банк Аваль                   м. Донецьк, МФО 335076) заборгованості в сумі 42066,23грн., 7302,11грн. – сума інфляції, 1932грн. – 3% річних, 1500 грн. – витрати пов'язанні з наданням послуг адвоката, витрати по сплаті держмита у сумі 613 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Стосовно частини суми боргу в розмірі 10000грн. провадження по справі припинити на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя