Рішення

від 01.04.2018 по справі 227/2235/17

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

01.04.2018 227/2235/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2018 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря с\з ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Каравай про стягнення орендної плати за користування земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Каравай (далі ТОВ Агрофірма Каравай ), який 12.02.2018 року був уточнений шляхом збільшення позовних вимог. В своєму позові позивач просить стягнути з відповідача:

за 2016 рік - орендну плату за користування земельними ділянками в розмірі 32098,47 гривень, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за період з 02.01.2017 року по 15.02.2018 року в розмірі 26320,75 гривень, 3% річних від простроченої суми орендної плати за період з 02.01.2017 року по 15.02.2018 року в розмірі 1081,67 гривень та інфляційні втрати за період з 02.01.2017 року по 31.01.2018 року в розмірі 481,48 гривень;

за 2017 рік - орендну плату за користування земельними ділянками в розмірі 32098,47 гривень, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати за період з 02.01.2018 року по 15.02.2018 року в розмірі 2888,86 гривень, 3% річних від простроченої суми орендної плати за період з 02.01.2018 року по 15.02.2018 року в розмірі 118,72 гривень та інфляційні втрати за період з 02.01.2018 року по 31.01.2018 року в розмірі 481,48 гривень.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що 23 червня 2014 року між ТОВ Агрофірма Каравай та ОСОБА_2 були укладені п'ять договорів оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення, які 25 червня 2014 року були зареєстровані у встановленому законодавством порядку, а саме:

- загальною площею 5,7674 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0006) терміном на 5 років;

- загальною площею 5,1434 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0007) терміном на 5 років;

- загальною площею 5,0647га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0255) терміном на 5 років;

- загальною площею 5,0638 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0312) терміном на 5 років;

- загальною площею 5,3885 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0246) терміном на 5 років.

Також, 15 грудня 2014 року між ТОВ Агрофірма Каравай та ОСОБА_2 були укладені два договори оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення, які 17 грудня 2014 року були зареєстровані у встановленому законодавством порядку, а саме:

- загальною площею 5,4610 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0245) терміном на 10 років;

- загальною площею 5,5225 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0330) терміном на 10 років.

Позивач вказує, що вказані договори оренди є чинними, але відповідач належним чином не виконує умови вищевказаних договорів оренди і за користування земельними ділянками в 2016 та в 2017 року орендну плату не сплатив. На його звернення виплатити орендну плату, відповідач повідомив, що орендна плата за користування земельними ділянками нарахована в повному обсязі, але буде виплачена після закінчення судових справ. Тому, позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просив його задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав свої позовні вимоги, з підстав викладених в позовній заяві і просив задовольнити. Зазначив, що на сьогоднішній день укладені ним з відповідачем 7 договорів оренди земельних ділянок, які йому належать, є чинними і не є припиненими. В лютому 2017 році, а також в лютому місяці 2018 року він звертався письмово до відповідача з вимогою виплатити йому орендну плату за 2016-2017 роки, але останній листами повідомляв йому про те, що за всіма договорами оренди земельних ділянок, які укладені між ним і ТОВ Агрофірма Каравай , за 2016-2017 роки нараховано орендну плату в повному обсязі, утримані та перераховані податки, але виплати вказаної орендної плати будуть здійсненні після закінчення судових справ. Вважає, що вказані дії відповідача є незаконними і просить стягнути з останнього належну йому орендну плату, пеню за прострочення виплати орендної плати за 2016 та 2017 роки і застосувати до вказаних вимог ст.625 ЦК України, стягнувши з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Представник відповідача - ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позовних вимог та вказував на те, що відносно позивача відкрито кримінальну справу щодо незаконного набуття останнім вказаних земельних ділянок, які є земельними ділянками, що передані ОСОБА_2 відповідачу в оренду. Вважає, що це перешкоджає позивачеві в повній мірі розпоряджатися своїми правами щодо володіння цими земельними ділянками. Представник пояснив, що потерпілими у вказаному провадженні визнані інші власники земельних ділянок. У випадку ухвалення судом обвинувального вироку, вказана обставина вплине на результати розгляду даного цивільного спору. Крім того вказував, що на вказані земельні ділянки, які передані ОСОБА_2 в оренду товариству, ухвалою Добропільського міськрайнного суду Донецької області від 06.04.2016р. в рамках порушеного кримінального провадження ЄРДР № 12016050230000430 від 11.03.2016р. за фактом підроблення додаткових угод про розірвання договорів оренди спірних земельних ділянок, накладено арешт в рамках кримінального провадження. Вказаною ухвалою заборонено використовувати ці земельні ділянки і тому, у зв язку з вказаними обставинами товариство фактично не використовує ці земельні ділянки. Також вказував на те, що за відповідачем взагалі не зареєстровано право оренди цих земельних ділянок, бо договори оренди, які є предметом вказаного спору є припиненими і тому по цій причині товариство не має можливості на теперішній час проводити оплату орендної плати позивачу. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає , що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 792 ЦК України , за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 9 ст. 93 ЗК України також встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до частини 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 1 ЗУ Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.15 ЗУ Про оренду землі (в редакції, яка діяла на час укладення договорів оренди від 23 червня та 15 грудня 2014 року) орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до ст.17 ЗУ Про оренду землі (в редакції станом на час укладення договорів оренди), передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно до ст. 21 ЗУ Про оренду землі (в редакції станом на час укладення договорів оренди), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України Про плату за землю ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст.22 ЗУ Про оренду землі , орендна плата справляється у грошовій формі.

Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (ст.23 ЗУ Про оренду землі ).

Судом встановлено, що позивачу на праві власності належать земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Октябрської сільської ради Добропільського району Донецької області, а саме земельні ділянки:

- загальною площею 5,7674 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0006) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 922855 від 25.12.2012 року (а.с.111);

- загальною площею 5,1434 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0007) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 922856 від 25.12.2012 року (а.с.99);

- загальною площею 5,0647га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0255) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 922857 від 25.12.2012 року (а.с.104);

- загальною площею 5,0638 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0312) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 922859 від 25.12.2012 року (а.с.108);

- загальною площею 5,3885 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0246) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 922858 від 25.12.2012 року (а.с.102);

- загальною площею 5,4610 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0245);

- загальною площею 5,5225 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0330).

Вказані обставини в судовому засіданні відповідачем не оспорювались.

Між сторонами 23 червня 2014 року між ТОВ Агрофірма Каравай та ОСОБА_2 були укладені п'ять договорів оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, які 25 червня 2014 року були зареєстровані у встановленому законодавством порядку, а саме:

- загальною площею 5,7674 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0006) терміном на 5 років (а.с.15-16)

- загальною площею 5,1434 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0007) терміном на 5 років(а.с.9-10);

- загальною площею 5,0647га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0255) терміном на 5 років(а.с.11-12);

- загальною площею 5,0638 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0312) терміном на 5 років (а.с.7-8);

- загальною площею 5,3885 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0246) терміном на 5 років(а.с.13-14).

Також, 15 грудня 2014 року між ТОВ Агрофірма Каравай та ОСОБА_2 були укладені два договори оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення, які 17 грудня 2014 року були зареєстровані у встановленому законодавством порядку, а саме:

- загальною площею 5,4610 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0245) терміном на 10 років(а.с.19-20);

- загальною площею 5,5225 га (кадастровий номер 1422087700:01:000:0330) терміном на 10 років(а.с.17-18).

Вищевказане відповідачем в судовому засіданні не оспорювалось.

З пояснень позивача встановлено, що 22.02.2016 року були укладені додаткові угоди про припинення дії вищевказаних договорів оренди землі:

- загальною площею 5,7674 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0006 ;

- загальною площею 5,1434 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0007;

- загальною площею 5,0647 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0255;

- загальною площею 5,0638 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0312;

- загальною площею 5,3885 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0246;

- загальною площею 5,4610 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0245;

- загальною площею 5,5225 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0330.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11.10.2016 року (а.с.23-26), вищевказані додаткові угоди про припинення дії договорів оренди землі від 23.06.2014 року та від 15.12.2014 року визнано недійсними та скасовано їх державну реєстрацію.

Згідно умов договорів оренди земельних ділянок, які укладені між сторонами 23.06.2014 року та від 15.12.2014 року вбачається, що пунктами 9 договорів встановлено, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п. 10 договорів, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата, згідно пунктів 11 вищевказаних договорів оренди вноситься один раз на рік до 1 січня за звітний рік.

Згідно пунктів 13 договорів, розмір орендної плати переглядається один раз на два роки у разі: змін умов господарювання, передбачених договором; змін розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Пунктами 14 вказаних договорів оренди передбачена пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договорами.

З наданої відповідачем довідки без номера та дати (а.с.207) вбачається, що ТОВ Агрофірма Каравай на підставі договорів оренди земельних ділянок, які було укладено з ОСОБА_2 в 2014 році, нарахувало орендодавцю орендну плату за 2016 -2017 року виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме:

Дата договоруРеєстрацій ний номерКадастровий номерПлоща, гаНормативна грошова оцінкаОрендна плата 2016 рікОрендна плата 2017 рік 15.12.2014 31105215 1422087700:01:000:0245 5,4610 158222,88 4746,69 4746,69 15.12.2014 31107694 1422087700:01:000:0330 5,5225 158269,67 4748,09 4748,09 25.06.2014 23438902 1422087700:01:000:0246 5,3885 158231,94 4746,95 4746,95 25.06.2014 23439560 1422087700:01:000:0006 5,7674 158208,07 4746,24 4746,24 25.06.2014 23441779 1422087700:01:000:0255 5,0647 158229,27 4746,88 4746,88 25.06.2014 23440361 1422087700:01:000:0312 5,0638 158201,59 4746,05 4746,05 25.06.2014 23441238 1422087700:01:000:0007 51434 158244,65 4747,34 4747,34 ВСЬОГО 33228,24 33228,24

Належних та допустимих доказів, які б спростовували розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок в 2016-2017 року, який вказаний відповідачем в довідці, позивачем суду надано не було.

При цьому суд зазначає, що позивач в судовому засіданні розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначений в вищевказаній довідці та розмір нарахованої орендної плати за 2016-2017 роки не оспорював.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вищезазначений нарахований розрахунок орендної плати відповідача є правильним.

Згідно з пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу орендна плата включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з метою справляння ПДФО. Податковим агентом платника податку (орендодавця) є орендар (пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПК України).

Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті 167 цього Кодексу(п.п.170.1.4. п. 170.1 ст. 170 ПК України).

Ставка ПДФО становить 18 % бази оподаткування (п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України).

Пунктом 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу встановлено справляння військового збору. Основні аспекти справляння цього збору з орендної плати такі самі, як і справляння ПДФО, тільки ставка військового збору становить 1,5 %.

Виходячи з наданого відповідачем розрахунку нарахованої орендної плати, позивач враховуючи вказаний розрахунок мав би фактично отримати на руки (за вирахуванням податків) орендну плату за 2016-2017 роки в розмірі 53497,48 грн., в тому числі:

орендну плату за оренду земельних ділянок за 2016 рік в розмірі 26748,75 грн., виходячи з такого розрахунку - (33228,24 грн. - 5981,08 грн.(18%) - 498,41 грн(1,5%)),

орендну плату за оренду земельних ділянок за 2017 рік в розмірі 26748,74 грн., виходячи з такого розрахунку - (33228,24 грн. - 5981,08 грн.(18%) - 498,42 грн(1,5%)), а саме виходячи з такого розрахунку:

Дата договоруКадастровий номер земельної ділянкиНарахована сума орендної плати за 2016 рікНарахована сума орендної плати за 2017 рікУтримання з нарахованої суми орендної платиСума орендної плати, що підлягала виплаті ОСОБА_2 за 2016 рік (гр..7= гр3 -гр5- гр6)Сума орендної плати, що підлягала виплаті ОСОБА_2 за 2017 рік (гр.8= гр..4 -гр..5 - гр..6) ПДФО 18%Військовий збір 1,5% 1 2 3 4 5 6 7 8 15.12.2014 1422087700:01:000:0245 4746,69 4746,69 854,40 71,20 3821,09 3821,09 15.12.2014 1422087700:01:000:0330 4748,09 4748,09 854,66 71,22 3822,21 3822,21 25.06.2014 1422087700:01:000:0246 4746,95 4746,95 854,45 71,20 3821,30 3821,30 25.06.2014 1422087700:01:000:0006 4746,24 4746,24 854,32 71,19 3820,73 3820,73 25.06.2014 1422087700:01:000:0255 4746,88 4746,88 854,44 71,20 3821,24 3821,24 25.06.2014 1422087700:01:000:0312 4746,05 4746,05 854,29 71,19 3820,57 3820,57 25.06.2014 1422087700:01:000:0007 4747,34 4747,34 854,52 71,21 3821,61 3821,61 Всього 33228,24 33228,24 5981,08 498,41 26748,75 26748,75

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, а також те, що представником відповідача в судовому засіданні підтверджений факт невиплати позивачу орендної плати за 2016 - 2017 роки, що також підтверджується матеріалами справи, а саме листом ТОВ Агрофірма Каравай від 21.02.2018 року за № 21/02 (а.с.196) та від 02.02.2017 року за № 15 (а.с.22), суд вважає, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню вищевказані суми орендної плати за 2016 - 2017 роки в розмірі 53497,48 грн..

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначав позивач він неодноразово звертався до відповідача щодо виплати йому орендної плати за 2016-2017 року, проте відповідач йому орендну плату не виплатив до теперішнього часу.

З пояснень представника відповідача встановлено, що орендна плата не виплачується позивачу у зв язку з тим, що в Дружківському міському суді Донецької області слухається кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №120150230001965 від 02.11.2015року за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 366 , ч. 5 ст. 191 КК України. За вказаним кримінальним провадженням ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він шляхом зловживання службовим становищем незаконно заволодів земельними ділянками:

- загальною площею 5,7674 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0006;

- загальною площею 5,1434 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0007;

- загальною площею 5,0647 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0255;

- загальною площею 5,0638 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0312;

- загальною площею 5,3885 га кадастровий номер: 1422087700:01:000:0246;

Тобто, земельні ділянки, щодо яких позивач просить стягнути орендну плату є предметом розгляду вказаного кримінального провадження. Крім того, представник відповідача зазначав, що на всі сім земельних ділянок, за користування якими ОСОБА_2 просить стягнути орендну плату, ухвалою Добропільського міськрайнного суду Донецької області від 06.04.2016р. в рамках порушеного кримінального провадження ЄРДР № 12016050230000430 від 11.03.2016р. за фактом підроблення додаткових угод про розірвання договорів оренди спірних земельних ділянок, накладено арешт в рамках кримінального провадження. Вказане на думку представника відповідача перешкоджає позивачеві в повній мірі розпоряджатися своїми правами щодо володіння цими земельними ділянками, в тому числі і отримувати оренду плату за договорами оренди.

Матеріалами справи доведено, що орендну плату за 2016-2017 роки позивач до теперішнього часу не отримав, тобто з наведеного вбачається, що з боку відповідача допущено порушення строку, встановленого п. 11 договору оренди.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктами 14 договорів оренди встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с. 7-20).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем порушені строки внесення орендної плати за 2016-2017 роки, які встановлені договором оренди, і тому позивач має право на отримання від відповідача пені в розмірі, встановленому договором оренди (0,2 % несплаченої суми за кожен день прострочення).

Згідно вимог позивача, останній просив стягнути з відповідача пеню за порушені строки внесення орендної плати за 2016 рік за період з 02.01.2017 року по 15.02.2018 року та за 2017 рік за період з 02.01.2018 року по 15.02.2018 року.

Виходячи з умов договорів оренди, суми орендної плати, яка нарахована відповідачем позивачу за 2016-2017 роки, з якою погодився позивач, пеня за прострочення відповідачем внесення орендної плати станом на 15.02.2018 року (в межах заявлених позовних вимог) становить 24341,37 грн. виходячи з такого розрахунку :

РікСума заборгованості у гривнях (за вирахуванням суми податків)Період простроченняРозмір пеніСума пені у гривнях (за формулою: сума заборгованості х 0,2% х кількість днів прострочення) зпокількість днів 2016 26748,74 02.01.2017 15.02.2018 410 0,2% 21933,98 2017 26748,74 02.01.2018 15.02.2018 45 0,2% 2407,39 всього 24341,37

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 524, 533 - 535, 625 ЦК України грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Представник відповідача визнав, що орендна плата є грошовим зобов'язанням.

За змістом частини 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 24.10. 2011 року у справі № 6-38цс11, від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17.10.2011 року у справі № 6-42цс11) та нараховуються незалежно від вини боржника (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 року у справі № 6-38цс11).

Заходи відповідальності за порушення грошового зобов'язання та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлена (постанови Верховного Суду України від 6.06.2012 року у справі № 6-49цс12, від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13).

Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушені строки внесення орендної плати за 2016-2017 роки, які встановлені договорами оренди від 25.06.2014 року та від 15.12.2014 року, тобто, боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому позивач має право на отримання від відповідача трьох процентів річних від простроченої суми та суми інфляційних витрат, розрахунок яких наведено нижче.

Розрахунок відсотків з урахуванням 3% річних від простроченої суми:

ЗаборгованістьПеріод простроченняФормулаВідсотки зподнів 26 748,74 грн. 02.01.2018 15.02.2018 45 3% ? 45 / 365 ? 26 748,74 грн. 98,93 грн. 26 748,74 грн. 02.01.2017 15.02.2018 410 3% ? 410 / 365 ? 26 748,74 грн. 901,40 грн. Всього 1000,33 грн

Розрахунок інфляційних нарахувань на суму боргу орендної плати за 2016 рік за період з 02.01.2017 року по 31.01.2018 року та за 2017 рік за період з 02.01.2018 року по 31.01.2018 року (в межах заявлених позовних вимог):

Розрахунок проводився за формулою:

[Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Де:

[Сума боргу] - сума простроченого боргу.

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Місяці прострочення Індекси інфляції, що перемножуються Підсумковий індекс інфляції Сума боргу Сума боргу з урахуванням інфляції Інфляційні нарахування Січень 2017 - Січень 2018 101,10% ? 101,00% ? 101,80% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,60% ? 100,20% ? 99,90% ? 102,00% ? 101,20% ? 100,90% ? 101,00% ? 101,50% 115,374% 26 748,74 30 861,03 4 112,29

Інфляційні нарахування на суму боргу орендної плати за 2016 рік за період з 02.01.2017 року до 31.01.2018 року становлять - 4 112,29 грн.

Місяці прострочення Індекси інфляції, що перемножуються Підсумковий індекс інфляції Сума боргу Сума боргу з урахуванням інфляції Інфляційні нарахування Січень 2018 101,50% 101,500% 26 748,74 27 149,97 401,23

Інфляційні нарахування на суму боргу орендної плати за 2017 рік за період з 02.01.2018 року до 31.01.2018 року становлять - 401,23 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 83352,68 грн., яка складається з:

26748,74 грн - орендна плата за 2016 рік за користування 7 земельними ділянками за договорами оренди від 23.06.2014 року та від 15.12.2014 року;

26748,74 грн - орендна плата за 2017 рік за користування 7 земельними ділянками за договорами оренди від 23.06.2014 року та від 15.12.2014 року;

21933,96 грн. - пеня за несвоєчасне внесення орендної плати за 2016 рік за період з 02.01.2017 року по 15.02.2018 року;

2407,39 грн. - пеня за несвоєчасне внесення орендної плати за 2017 рік за період з 02.01.2018 року по 15.02.2018 року;

901,40 грн. - 3% річних від простроченої суми орендної плати за 2016 рік (ст..625 ЦК України) за період з 02.01.2017 року по 15.02.2018 року;

98,93 грн. - 3% річних від простроченої суми орендної плати за 2017 рік (ст..625 ЦК України) за період з 02.01.2018 року по 15.02.2018 року;

4112,29 грн. - інфляційні витрати за період прострочення орендної плати за 2016 рік (ст..625 ЦК України) з 02.01.2017 року по 31.01.2018 року;

401,23 грн. - інфляційні витрати за період прострочення орендної плати за 2017 рік (ст..625 ЦК України) з 02.01.2018 року по 31.01.2018 року.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки наданий позивачем розрахунок є необґрунтованим.

Що стосується доводів представника відповідача щодо наявності на розгляді суду кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та наявності ухвали слідчого судді Добропільського міськрайонного суду від 06.04.2016 року, якою, в рамках кримінального провадження № 12016050230000430 від 11.03.2016 року, заборонено використовувати земельні ділянки, які є предметом договорів оренди від 23.06.2014 року та від 15.12.2014 року і тому товариство фактично не використовує ці земельні ділянки і внаслідок цього не може виплатити орендну плату позивачу, то до вказаних доводів суд відноситься критично, оскільки вказані доводи необґрунтовані і не підтверджені належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні позивач суду поясняв, що дійсно є вищевказана ухвала слідчого судді, але даною ухвалою було накладено арешт на 7 земельних ділянок, які є предметом договорів оренди від 23.06.2014 року та від 15.12.2014 року, шляхом заборони саме йому відчужувати вказані земельні ділянки та змінювати власника земельних ділянок.

Вказані пояснення позивача підтверджуються копією ухвали слідчого судді Добропліьського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2016 року (а.с.33-35).

Таким чином вбачається, що доводи представника з приводу того, що через накладення арешту на земельні ділянки відповідач не використовує земельні ділянки є надуманими і не відповідають дійсності.

Крім того суд звертає увагу на те, що сам факт заведення проти ОСОБА_2 кримінальної справи, ще не свідчить про те, що державні акти, на підставі яких йому належить право власності на земельні ділянки та укладені між ним і ТОВ Агрофірма Каравай договори оренди від 23.06.2014 року та від 15.12.2014 року є недійсними.

В судовому засіданні достовірно було встановлено, що в 2016, 2017 році, укладені між сторонами справи договори оренди від 23.06.2014 року та від 15.12.2014 року були дійсними, що підтверджується рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2016 року, яким позов ТОВ Агрофірма Каравай до ОСОБА_2 про визнання угод про припинення договорів оренди землі недійсними було задоволено в повному обсязі. За вказаним рішенням угоди від 22.02.2016 року про припинення дії договорів оренди землі від 23.06.2014 року та від 15.12.2014 року визнані недійсними та скасовано їх державну реєстрацію (а.с.23-25). Вказане рішення суду було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11.10.2016 року (а.с.26).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, керуючись ст..141 ЦПК України, та враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесений ним судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем була заявлена уточнена позовна вимога з ціною позову 99967,39 грн, за яку останній при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 999,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.1, 178).

Як зазначено вище, суд частково задовольнив вимоги позивача у сумі 83352,68 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені судові витрати у розмірі 833,52 грн..

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Каравай про стягнення орендної плати за користування земельними ділянками - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Каравай на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за орендною платою за 2016-2017 роки у розмірі 53497,48 грн., пеню за прострочення внесення орендної плати за 2016-2017 роки у розмірі 24341,35 грн., три проценти річних від простроченої суми орендної плати за 2016-2017 роки у розмірі 1000,33 грн., інфляційні витрати за прострочення виплати орендної плати за 2016-2017 роки у розмірі 4513,52 грн., всього 83352,68 грн. (вісімдесят три тисячі триста п'ятдесят дві гривні 68 коп.).

В решті позовних вимог позивача відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Каравай на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат по сплаті судового збору суму у розмірі 833,52 грн. (вісімсот тридцять три гривні 52 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково шляхом подання письмової апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Каравай , код ЄДРПОУ 30770263, юридична адреса: Україна, Донецька область, Добропільський район, село Шахове, вул..Жовтнева, 14.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 30 березня 2018 року. Повний текст рішення суду буде складений 01 квітня 2018 року.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

30.03.2018