Рішення

від 23.03.2018 по справі 757/18201/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/18201/17-ц

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Мотрич В.В.,

справа № 757/18201/17-Ц

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю СТВ-Берегиня

третя особа ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТВ-Берегиня , третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СТВ-Берегиня до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення збитків,

представник позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

представники відповідача ОСОБА_7, Тимошенко С.О.,

представники третьої особи ОСОБА_7, ОСОБА_9

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ СТВ-Берегиня , третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 березня 2016 року позивач відповідно до попередньої домовленості, в рахунок орендної плати за останній місяць оренди приміщення площею 306 м. кв., передала Генеральному директору ТОВ СТВ-Берегиня - ОСОБА_3 76 500 гривень. Разом з тим, через недосягнення згоди щодо істотних умов договору оренди приміщення сторонами не було укладено жодного договору про оплатне користування будь-яким майном. У зв'язку з цим, позивач просила стягнути із ТОВ СТВ-Берегиня 76 500 грн. як безпідставно набуті грошові кошти.

Позивачем неодноразово змінювались позовні вимоги, востаннє позивач просила стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у розмірі 75 000 грн., 12 222 грн. 09 коп. інфляційного збільшення, 3 087 грн. 25 коп. 3% річних.

У свою чергу, відповідач ТОВ СТВ-Берегиня звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення збитків. Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.03.2016 генеральним директором TOB СТВ-Берегиня - ОСОБА_3 отримано від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 76 500 грн. за останній місяць оренди приміщення площею 306 м. кв., з розрахунку 250 грн. за 1 м. кв., з них 49 500 грн. за оренду 198 м. кв. за попереднім договором між ТОВ Інститут косметології та ФОП ОСОБА_10, а також 27 000 грн. за договором оренди між ТОВ Інститут косметології та ТОВ СТВ-Берегиня . При цьому, 49 500 грн. ОСОБА_3 отримала кошти, діючи в інтересах ФОП ОСОБА_11 на підставі договору № 12122015 від 02.12.2015, оскільки 198 кв.м. ОСОБА_1 брала в оренду саме у ФОП ОСОБА_10 Ці кошти було внесено відповідно до зазначеного договору на рахунок ФОП ОСОБА_10 та сплачено податок із даної суми.

В той же день, 07.03.2016 після отримання орендної плати за останній місяць оренди, ОСОБА_1 було передано приміщення у користування. Проте ОСОБА_1, користуючись офісом протягом місяця, договір не підписала. 01 квітня 2016 року ОСОБА_1 залишила орендовані приміщення, у зв'язку з чим власником, були враховані надані нею грошові кошти в розмірі 27 000 гривень в якості орендної плати за використані нею нежитлові приміщення орендодавця, та, внесені ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок ТОВ СТВ- Берегиня від ОСОБА_1, з котрих були сплачені податки. Протягом усього місяця її перебування в орендованих приміщеннях орендодавця, ОСОБА_1 користувалась всіма комунальними послугами, вартість яких становить 4 893,36 гривень.

Тому, відповідач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ СТВ-Берегиня завдані збитки в розмірі упущеної вигоди у сумі 45 144 грн.

Третя особа ОСОБА_3 заперечила щодо задоволення первісного позову та просила суд задовольнити позовні вимоги за зустрічним позовом, повністю погодившись з поясненнями відповідача.

31 березня 2017 року ухвалою суду відкрито провадженні у справі (т. 1 а.с. 21).

У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання 24 квітня 2017 року (т. 1а.с. 23) судове засідання призначене на 7 червня 2017 року.

24 квітня 2017 року на адресу суду надійшли письмові пояснення представника позивача ОСОБА_4 з документами в обґрунтування позовних вимог (т. 1 а.с. 31-4-).

7 червня 2017 року у судовому засіданні за клопотанням представника відповідача ТОВ СТВ-Берегиня - ОСОБА_7 долучено до матеріалів справи докази (т. 1 а.с. 43-198).

Ухвалою суду від 7 червня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ СТВ-Берегиня - ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі до розгляду іншої цивільної справи, яка перебуває на розгляді в касаційній інстанції, оскільки підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі (т. 1 а.с. 198-206).

У справі судом оголошено перерву до 5 липня 2017 року.

3 липня 2017 року третя особа ОСОБА_3 надала письмові заперечення (т. 1 а.с. 212-217).

Крім того, 3 липня 2017 року відповідач ТОВ СТВ-Берегиня звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення збитків (т. 1 а.с. 220-225).

Оскільки зустрічний позов не відповідав положенням ст. 119 ЦПК України, то він ухвалою суду від 5 липня 2017 року залишений без руху та надано відповідачу ТОВ СТВ-Берегиня строк для усунення недоліків, а саме для доплати судового збору (т. 2 а.с. 13).

6 липня 2017 року відповідачем ТОВ СТВ-Берегиня сплачено судовий збір (т. 2 а.с. 16-18).

11 липня 2017 року третьою особою ОСОБА_3 подані пояснення у справі з додатками (т. 2 а.с. 19-34), які долучені до справи.

Крім того, 11 липня 2017 року від представника відповідача ТОВ СТВ-Берегиня Тимошенко С.О. подані додаткові докази у справі (т. 2 а.с. 35-43), письмові заперечення директора ТОВ СТВ-Берегиня - ОСОБА_3 з додатками (т. 2 а.с. 44-171), які долучені до справи.

У судовому засіданні 12 липня 2017 року представником позивача ОСОБА_4 подано заяву про збільшення позовних вимог (т. 2 а.с. 174-177), котра ухвалою суду із занесенням до журналу судового засідання прийнята до розгляду (т. 2 а.с. 178-179).

21 вересня 2017 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 у судовому засіданні заявлене клопотання про витребування доказів (т. 2 а.с. 186-188), котре частково задоволено судом та зобов'язано відповідача надати суду документи щодо права власності та загальної площі нерухомого майна, котре здавалось в оренду, подано письмові заперечення (т. 2 а.с. 195-197), подано представником позивача ОСОБА_4 заяву про збільшення позовних вимог (т. 2 а.с. 207).

На підставі заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про виправлення описки в позовній заяві, ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для правильного зазначення процесуального статусу учасників справи (т. 2 а.с. 214, 218).

Крім того, у судовому засіданні 9 листопада 2017 року представником позивача ОСОБА_6 надано письмові пояснення (т. 2 а.с. 215-217), котрі долучені до матеріалів справи.

15 листопада 2017 року генеральним директором ТОВ СТВ-Берегиня - ОСОБА_3 подано клопотання про розгляд справи спочатку (т. 2 а.с. 226), у задоволенні якого ухвалою суду із занесенням до журналу судового засідання відмовлено (т. 2 а.с. 244), а представником позивача ОСОБА_4 подано заяву про уточнення позовних вимог (т. 2 а.с. 230-232), котра задоволена судом.

5 рудня 2017 року до суду надійшли клопотання представника позивача ОСОБА_4 про долучення до справи доказів щодо надання правової допомоги позивачу та її розміру (т. 2 а.с. 235-242), котрі долучені до справи.

Під час судового розгляду справи представники позивача підтримали позовні вимоги за первісним позовом, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнали.

Представники відповідача та третьої особи позовні вимоги за первісним позовом не визнали, вимоги за зустрічним позовом підтримали.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову з таких підстав.

Судом встановлено, що 7 березня 2016 року позивач ОСОБА_1 відповідно попередньої домовленості, в рахунок орендної плати за останній місяць оренди приміщення площею 306 м. кв. (3 поверх лівого крилата 2 поверх центру (120кв.м. та 186 кв.м.) в адміністративно-лікувальному центрі за адресою: м. Київ, вул. Боткіна, 4а, передала Генеральному директору ТОВ СТВ-Берегиня ОСОБА_3 76 500 гривень, що стверджується відповідною розпискою (т. 1 а.с. 7).

Отже, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ СТВ-Берегиня , від імені якого діяла його директор ОСОБА_3, фактично склалися правовідносини щодо оренди нерухомого майна і регулюються главою 58 ЦК України - Найм (оренда) .

Враховуючи, що жодного договору оренди, в тому числі, в письмовій формі, сторонами не було укладено, то позивач неодноразово зверталась до відповідача ТОВ СТВ-Берегиня із заявами щодо повернення безпідставно набутих коштів (т. 1 а.с. 7-13).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 глави 83 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Аналіз зазначених статей Цивільного кодексу України свідчить про те, що вказані норми закону підлягають застосуванню також до відносин щодо повернення переданого на виконання правочину, який не було вчинено, чи договору, який не було укладено. Вважається, що на ці відносини прямо поширюється чинність положень глави 83 Цивільного кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Учасники справи, в тому числі і третьою особою ОСОБА_3 визнано той факт, що нею як генеральним директором TOB СТВ-Берегиня було отримано від позивача ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 76 500 грн., проте договір про зазначене між ними не укладався.

За таких обставин, хоча між сторонами і виникли правовідносини щодо договору найму (оренди), проте на них поширюються положення глави 83 ЦК України, а саме - статті 1212 ЦК України, оскільки жодного договору, в тому числі і попереднього, в письмовій формі, як того вимагають положення ст. 638,635, 793 ЦК України укладено не було.

Вказані обставини встановлені також і рішенням Апеляційного суду м. Києва від 2 березня 2017 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ТОВ СТВ Берегиня про стягнення грошових коштів (т. 1 а.с. 14-16).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені вказаним рішенням Апеляційного суду м. Києва не доказуються при розгляді цієї справи, оскільки у ній беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача ТОВ СТВ-Берегиня 76 500 грн. як безпідставно набутих коштів.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на її користь 3% річних та інфляційних відповідно до ст. 625 ЦК України, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

При цьому, суд бере до уваги, що статтею 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Враховуючи, що положеннями ч. 2 ст. 1214 ЦК України передбачено відповідальність за безпідставне одержання чи збереження грошей - нарахування процентів за користування ними, то положення ст. 625 ЦК України до вказаних правовідносин не застосовується.

Вказане стверджується правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-2491цс15.

У зв'язку з цим, суд відхиляє доводи позивача про поширення на вказані правовідносини положень ст. 530 ЦК України та як наслідок - стягнення 3% річних та інфляційних втрат з часу пред'явлення позивачем вимоги до відповідача, оскільки положення ст. 530 ЦК України стосується строку виконання зобов'язань (що пов'язується з певним строком, подією, яка має неминуче настати, моментом пред'явлення вимоги). У вказаному випадку такий строк при передачі коштів позивачем відповідачу не встановлювався, а вимоги позивача про повернення коштів не є строком у розумінні положень ст. 530 ЦК України.

Суд також дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 7.03.2016 генеральним директором TOB СТВ-Берегиня ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 76 500 грн. за останній місяць оренди приміщення площею 306 м. кв., з розрахунку 250 грн. за 1 м. кв. відповідно до наданої розписки (т. 1 а.с. 7).

Отже, правовідносини щодо оренди нерухомого майна склались між фізичною особою ОСОБА_1 та юридичною особою - ТОВ СТВ-Берегиня .

Будь-яких даних щодо розподілу отриманих коштів на суму 49 500 грн. за оренду 198 кв.м. за попереднім договором з ТОВ Інститут косметології , котрий контролюється ОСОБА_1, та ФОП ОСОБА_10, в інтересах якого діяла третя особи ОСОБА_3, а також 27 000 грн. за договором оренди з ТОВ Інститут косметології , в інтересах якого діяла позивач, та ТОВ СТВ-Берегиня , а також щодо укладення попередніх та основних договорів оренди між вказаними особами суду не надано.

Учасники справи під час судового розгляду підвередили, що це були лише усні домовленості.

З наданих суду доказів, вбачається фактичне перебування ТОВ Інститут косметології в орендованих приміщеннях відповідача, котрі здавались в оренду ФОП ОСОБА_10 (завезене медичне обладнання, здійснення ремонтних робіт для його облаштування, зазначення вказаного приміщення як юридичної адреси товариства), перебування ТОВ Торговий дім Вигода , від імені якого ОСОБА_1 оплачувала телекомунікаційні послуги, що стверджується відповідними документами (т. 1 а.с. 99-107, 245-250).

Разом з тим, вказані товариства: ТОВ Інститут косметології , ТОВ Торговий дім Вигода є самостійними юридичними особами, котрі створені і зареєстровані у встановленому законом порядку, мають своє найменування, місце розташування, керівні органи, їм присвоєний відповідний код в ЄДРПОУ.

Отже, відповідно до ст. 98 ЦК України ТОВ Інститут косметології , ТОВ Торговий дім Вигода самостійно відповідають за своїми зобов'язаннями і учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи.

З витягів з ЄДРПОУ вбачається, що власниками цих товариств є позивач ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 96-104), котра в силу положень ст. 98 ЦК України не несе відповідальність за зобов'язаннями створених нею юридичних осіб.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Відповідно до ч. 3 ст. 623 ЦК України та ч. 3 ст. 225 ГК України розмір збитків (упущеної вигоди) визначається з урахуванням ринкових цін, що існують у день пред'явлення вимоги.

Враховуючи наведене, а також те, що розмір, період нарахування збитків, упущеної вигоди не наведено відповідачем, фактично приміщення використовувались ТОВ Інститут косметології , ТОВ Торговий дім Вигода , а не ОСОБА_1, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків і упущеної вигоди.

При цьому, доводи відповідача проте, що ОСОБА_1 умисно не підписала договір оренди, у зв'язку з чим відповідач має право на отримання збитків, упущеної вигоди, суд відхиляє, оскільки доказів цього суду не надано.

Самі проекти договорів оренди нежитлових приміщень (т. 1 а.с. 5-76) не свідчить про їх не підписання саме зі сторони ОСОБА_1, оскільки відсутні докази щодо їх направлення чи вручення позивачу для підписання, що спростовує доводи відповідача про односторонню відмову позивача від підписання договору.

Квитанція про перерахування коштів ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 відповідно до договору оренди ФОП ОСОБА_10 не підтверджує фактичне використання ОСОБА_1 приміщень ТОВ СТВ-Берегиня , оскільки будь-яких доказів щодо уповноваження на це ОСОБА_1 ОСОБА_3 суду не надано, крім того вказана квитанція датована 13 липня 2016 року (т. 1 а.с. 86, 87), тобто після виникнення спору між учасниками справи щодо повернення безпідставно набутих коштів позивачу.

Договір оренди нежитлових приміщень від 7 березня 2016 року укладений між ФОП ОСОБА_10 та ТОВ Інститут косметології (т. 2 а.с. 163-171) свідчить лише про наявні правовідносини найму приміщень між цими юридичними особами, а не ФОП ОСОБА_10 та позивачем ОСОБА_1

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір пропорційно розміру позовних вимог, а саме в розмірі 765 грн.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відмову у розподілі судових витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи, у тому числі і щодо отримання правової допомоги, оскільки суду не надано доказів здійснення їх оплати.

Самі розрахунки щодо потраченого часу адвокатом на розгляд цієї справи та витяг з договору про надання правової допомоги позивачу, не підтверджують факт понесення цих витрат.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову, то судовий збір та інші судові витрати, понесені відповідачем за подання зустрічного позову, йому не відшкодовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1212-1214, 625, 623, 22 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТВ-Берегиня , третя особа ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТВ-Берегиня на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 76 500 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТВ-Берегиня на користь ОСОБА_1 765 грн. судового збору.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СТВ-Берегиня , третя особа ОСОБА_3 про стягнення 3% річних та інфляційних - відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю СТВ-Берегиня до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_3 про стягнення збитків - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1: 03010, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю СТВ-Берегиня : АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 32554056;

Третя особа ОСОБА_3: 01015, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Повний текст судового рішення складено 26 березня 2018 року

Суддя О.В.Батрин