Постанова

від 01.08.2018 по справі 757/18201/17-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 серпня 2018 року м. Київ

Справа № 22-4894 Головуючий у1-й інстанції - Батрин О.В.

Унікальний №757/18201/17-ц Доповідач - Пікуль А.А.

Апеляційний суд міста Києва. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Гаращенка Д.Р.

НевідомоїТ.О.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю &q?бм;СТВ-Берегиня&q?ль; на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 березня 2018 року у справі

за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю &q?бм;СТВ-Берегиня&q?ль;, третя особа - ОСОБА_4, по стягнення грошових коштів

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю &quоб;СТВ-Берегиня&q?ал; до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_5, про стягнення збитків,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ОСОБА_3 пред'явила в суд позов до ТОВ &qu п;СТВ-Берегиня&q? п; про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтувала тим, що 7 березня 2016 року позивач відповідно до попередньої домовленості, в рахунок орендної плати за останній місяць оренди приміщення площею 306 м. кв., передала генеральному директору ТОВ &q?ал;СТВ-Берегиня&quди;, ОСОБА_5, 76 500 гривень. Через недосягнення згоди щодо істотних умов договору оренди приміщення сторонами не було укладено жодного договору про оплатне користування будь-яким майном.

У зв'язку з наведеним, з урахуванням уточнень, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь безпідставно набуті кошти у сумі 76500 грн., інфляційні втрати у розмірі 12222 грн. 09 коп. та три відсотки річних у розмірі 3087 грн. 25 коп.

У свою чергу, відповідач, ТОВ &qu>У;СТВ-Берегиня&q?по;, пред'явив зустрічний позов про стягнення збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 7 березня 2016 року генеральним директором TOB &quро;СТВ-Берегиня&q?ир;, ОСОБА_5, отримано від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 76 500 грн. за останній місяць оренди приміщення площею 306 м. кв., з розрахунку 250 грн. за 1 м. кв., з них 49 500 грн. за оренду 198 м. кв. за попереднім договором між ТОВ &quза;Інститут косметології&quТО; та ФОП ОСОБА_6, а також 27 000 грн. за договором оренди між ТОВ &q?н.;Інститут косметології&q? Т; та ТОВ &q?ти;СТВ-Берегиня&q?&q;. При цьому, ОСОБА_5 отримала кошти у сумі 49 500 грн., діючи в інтересах ФОП ОСОБА_6 на підставі договору №12122015 від 2 грудня 2015 року, оскільки 198 кв.м. ОСОБА_3 брала в оренду саме у ФОП ОСОБА_6 Ці кошти було внесено відповідно до зазначеного договору на рахунок ФОП ОСОБА_6 та сплачено податок із даної суми.

В той же день, 7 березня 2016 року, після отримання орендної плати за останній місяць оренди, ОСОБА_3 було передано приміщення у користування. Проте ОСОБА_3, користуючись офісом протягом місяця, договір не підписала. 1 квітня 2016 року ОСОБА_3 залишила орендовані приміщення, у зв'язку з чим власником були враховані надані нею грошові кошти в розмірі 27 000 гривень в якості орендної плати за використані нею нежитлові приміщення орендодавця та внесені ОСОБА_5 на розрахунковий рахунок ТОВ &quВ.;СТВ- Берегиня&quра; від ОСОБА_3, з котрих були сплачені податки. Протягом усього місяця її перебування в орендованих приміщеннях орендодавця ОСОБА_3 користувалась всіма комунальними послугами, вартість яких становить 4 893 грн. 36 коп.

За наведених обставин відповідач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ &q?ут;СТВ-Берегиня&q?а ; завдані збитки в розмірі упущеної вигоди у сумі 45 144 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2018 року первісний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Суд стягнув з ТОВ &qufo;СТВ-Берегиня&quСу; на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті кошти у розмірі 76500 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ &q?нн;СТВ-Берегиня&q? Ч;, про стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом відмовлено.

Суд відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ &q?ол;СТВ-Берегиня&quпо; до ОСОБА_3 про стягнення збитків.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ &qu0p;СТВ-Берегиня&q?ь ; через свого представника, адвоката Фумельова І.О., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі, а зустрічний позов - задовольнити (т.3, а.с.15-19).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_8, заперечував проти її задоволення та вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, при цьому зазначивши, що доводи стосуються лише висновків районного суду щодо первісного позову.

Представник ОСОБА_3 вказав, що в апеляційній скарзі представник відповідача за первісним позовом безпідставно посилається на попередній договір №030716 від 7 березня 2016 року, деякі складові частини якого були підписані ТОВ &quск;Інститут косметології&q? п; та ФОП ОСОБА_6, які не є сторонами в даній справі.

З огляду на наведене, адвокат ОСОБА_8 просив апеляційний суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення районного суду залишити без змін (т.3, а.с.50-53).

Рішення суду в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат у сумі 12 222 грн. 09 коп., стягнення трьох процентів річних у сумі 3 087 грн. 25 коп. та в частині вирішення питання розподілу судових витрат стороною позивача не оскаржується, тому у апеляційному порядку в цій частині не перевіряється. З огляду на це, додане до відзиву на апеляційну скаргу клопотання адвоката ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_3, про розподіл понесених позивачем під час розгляду справи у районному суді витрат на професійну правничу допомогу, у розподілі яких було відмовлено районним судом під час ухвалення рішення, залишене апеляційним судом без розгляду.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII &q?аї;Про судоустрій і статус суддів&qu-V; у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?я ;Голос України&q?пу; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII &quze;Прикінцеві та перехідні положення&quI ; Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII &q?аї;Про судоустрій і статус суддів&quVI; апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8) п. 1 Розділу XIII &que:; Перехідні положення&qu1 ; ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

За правилами ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга ТОВ &qu ч;СТВ-Берегиня&q?ра; на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2018 року розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В рамках даної справи сторонами не оспорюються наступні обставини, встановлені районним судом.

7 березня 2016 року позивач ОСОБА_3, відповідно до попередньої домовленості, в рахунок орендної плати за останній місяць оренди приміщення площею 306 м. кв. (3 поверх лівого крилата 2 поверх центру (120кв.м. та 186 кв.м.) в адміністративно-лікувальному центрі за адресою: АДРЕСА_1, передала генеральному директору ТОВ &q?кі;СТВ-Берегиня&q?а ; ОСОБА_5 76 500 гривень.

Позивач неодноразово зверталась до відповідача ТОВ &q?ач;СТВ-Берегиня&q?ер; із заявами щодо повернення безпідставно набутих коштів.

Учасники справи, в тому числі і третя особа ОСОБА_5 визнали той факт, що нею як генеральним директором TOB &quто;СТВ-Берегиня&q?к ; було отримано від позивача ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 76 500 грн., проте договір про зазначене між ними не укладався.

Вказані обставини встановлені також рішенням Апеляційного суду м. Києва від 2 березня 2017 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа ТОВ &quЧо;СТВ Берегиня&q?не;, про стягнення грошових коштів.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з відповідача ТОВ &q?х ;СТВ-Берегиня&qu п; 76 500 грн. як безпідставно набутих коштів, оскільки жодного договору, в тому числі й попереднього, в письмовій формі, як того вимагають положення ст. ст. 638, 635, 793 ЦК України, укладено не було.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ТОВ &qu'>;СТВ-Берегиня&q?до; до ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що фактично орендованими приміщеннями користувались ТОВ &q?кт;Інститут косметології&q?ен; та ТОВ &q?ал;Торговий дім &q?ти;Вигода&q?ол;, а не ОСОБА_3, тому правові підстави для стягнення збитків і упущеної вигоди з фізичної особи ОСОБА_3, до якої пред'явлений зустрічний позов і яка за законом не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, відсутні.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які районний суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені. Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (т.3, а.с.9-10). Висновки районного суду відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, аргументи апеляційної скарги указаних висновків не спростовують.

Основними доводами апеляційної скарги є посилання на невідповідність обставинам справи, унаслідок допущеної судом неповноти, висновків районного суду про те, що жодного договору оренди, в тому числі в письмовій формі, між сторонами не було укладено.

Аргументуючи свою позицію, відповідач посилається на існування попереднього договору, укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ &q?ед;Інститут косметології&q?о ; в особі керівника ОСОБА_3, умови якого виконувалися сторонами, і за яким передавалися кошти у розмірі 76500 грн., а також передано в користування ОСОБА_3 та ТОВ &quгр;Інститут косметології&q?ор; приміщення загальною площею 306 кв. метрів.

Апеляційний суд відхиляє указані аргументи сторони як безпідставні, оскільки вони базуються на неправильному тлумаченні на користь ТОВ &q?ни;СТВ-Берегиня&q?пр;, правовідносин, що склались між сторонами з приводу написання генеральним директором ТОВ &q?то;СТВ-Берегиня&q?у ;, ОСОБА_5, розписки від 07.03.2016 про отримання безпосередньо від фізичної особи ОСОБА_3 коштів в сумі 76500 грн. в рахунок орендної плати за останній місяць оренди (депозит) згідно попереднього договору оренди приміщення.

В цій частині районним судом правильно встановлено, що жодних договорів оренди між ТОВ &q?ав;СТВ-Берегиня&q?о,; та фізичною особою ОСОБА_3 укладено не було. Фактичне перебування ТОВ &q?ю ;Інститут косметології&q?ло; (завезення медичного обладнання, здійснення ремонтних робіт для його облаштування, зазначення вказаного приміщення у якості юридичної адреси товариства) у приміщеннях, котрі здавались в оренду ФОП ОСОБА_6, а також фактичне перебування у приміщеннях ТОВ &q?юк;Торговий дім вигода&q?е ;, від імені якого ОСОБА_3 оплачувала телекомунікаційні послуги, не свідчить про фактичне користування цими приміщеннями на правах оренди безпосередньо фізичною особою ОСОБА_3

В цій частині районним судом також слушно зазначено, що надані суду проекти договорів оренди нежитлових приміщень, які не містять підпису ОСОБА_3, не свідчать про умисне ухилення позивача від їх підписання, оскільки суду не надано доказів на підтвердження факту направлення чи вручення цих договорів позивачу для їх схвалення та підписання. Тому районний суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача про односторонню відмову позивача від підписання договору.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про необхідність застосування судом положень п.4.3. Попереднього договору № 070316 про те, що у разі відмови орендаря від укладення договору оренди депозит не повертається, також не можуть бути прийняті апеляційним судом. При цьому апеляційний суд також зауважує, що орендарем за цим договором є ТОВ &q?уд;Інститут косметології&q?ар;, а не фізична особа ОСОБА_3 (т.1, а.с.50-52). Водночас, розписка про отримання коштів у сумі 76500 грн. від фізичної особи ОСОБА_3 не містить посилання на попередній договір № 070316 (т.1, а.с.7).

Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга ТОВ &q?ра;СТВ-Берегиня&q?ув; не містить.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду щодо наявності підстав для задоволення первісних позовних вимог про стягнення 76 500 грн. та відсутності підстав для задоволення зустрічних позовних вимог відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю &qu14;СТВ-Берегиня&q? с; залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Д.Р. Гаращенко

Т.О. Невідома