Постанова

від 05.03.2018 по справі 384/674/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 березня 2018 року

м. Київ

справа №384/674/16-ц

провадження № 61-1317св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач - Вільшанська селищна рада Вільшанського району Кіровоградської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року в складі судді Майстера І. П. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2017 року у складі суддів: Дьомич Л. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області від 9 жовтня 2015 року № 442 Про затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в постійне користування .

В обґрунтування позовних вимог указував, що позивач на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 6 липня 2015 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області від 30 жовтня 1998 № 131 позивачу безкоштовно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,60 га.

6 листопада 2015 року позивач звернувся до Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га та ведення садівництва площею 0,12 га.

Рішенням Вільшанської селищної ради від 24 грудня 2015 року № 19 ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельних ділянок у зв'язку з тим, що вказані землі надані під громадське пасовище.

9 жовтня 2015 року рішенням Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області № 442 Про затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в постійне користування затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності категорії земель сільськогосподарського призначення територіальній громаді Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області у постійне користування без права зміни її цільового призначення загальною площею 37,4280 га для сінокосіння та випасання худоби (кадастровий номер НОМЕР_1) на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Посилаючись на те, що зазначеним рішенням порушуються його права як суміжного землекористувача, оскільки селищною радою не було погоджено межі земельної ділянки, просив про задоволення позову.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області в частині зобов'язання Вільшанського селищного голову надати до реєстраційної служби Вільшанського управління юстиції Кіровоградської області документи для оформлення права власності на земельну ділянку площею 37,4280 га, для сінокосіння та випасання худоби (громадське пасовище) із земель комунальної власності, категорії земель сільськогосподарського призначення на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та визнання незаконним та скасування пункту 3 оспорюваного рішення суд першої інстанції виходив з того, що зазначений пункт рішення про зобов'язання голови Ради надати документи для оформлення права власності суперечить пункту 2 цього ж рішення, яким передбачено затвердження проекту землеустрою для відведення цієї земельної ділянки у постійне користування. При цьому ОСОБА_4 не довів, що цим рішенням порушуються його права суміжного землекористувача.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2017 року області рішення районного суду залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення районного суду, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

У грудні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не розглянули позов у повному обсязі та не надали оцінку всім обставинам позову та обставинам справи, чим порушили право позивача на справедливий суд. Крім того, суди не звернули увагу на те, що за нормами чинного земельного законодавства при переході права власності на будинок він став власником й земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, а відтак висновки судів попередніх судових інстанцій про те, що позивач не довів належності йому суміжної земельної ділянки не ґрунтується на законі.

Статтею 338 ЦПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 5 січня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з Добровеличівського районного суду Кіровоградської області.

19 лютого 2017 року справа надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області від 30 жовтня 1998 року № 131 Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,60 га що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

6 листопада 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області (далі - Рада) із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для передачі йому у приватну власність, для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га та для ведення садівництва площею 0,12 га.

Рішенням Ради від 24 грудня 2015 року № 19 ОСОБА_4 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та садівництва громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_8, у зв'язку з невідповідністю розташування земельної ділянки та у зв'язку з тим, що спірна ділянка надана під громадське пасовище.

9 жовтня 2015 року рішенням Ради № 442 Про затвердження проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки в постійне користування затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності категорії земель сільськогосподарського призначення, територіальній громаді Ради у постійне користування без права зміни її цільового призначення, загальною площею 37,4280 га, для сінокосіння та випасання худоби на території Вільшанської селищної ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту). Зобов'язано Вільшанського селищного голову надати до реєстраційної служби Вільшанського управління юстиції Кіровоградської області документи для оформлення права власності земельної ділянки загальною площею 37,4280 га, для сінокосіння та випасання худоби із земель комунальної власності, категорії земель сільськогосподарського призначення, на території Ради, яка розташована за межами населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оскільки розпорядження землями територіальної громади села належить виключно органу місцевого самоврядування, тому ухвалюючи рішення про затвердження проекту землеустрою Рада діяла в межах повноважень, наданих їй чинним законодавством.

Крім того суди, установивши, що проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки, розташованої на території Вільшанської селищної ради для передачі йому у безоплатну приватну власність не затверджений, відповідний правовстановлюючий документ на земельну ділянку у позивача відсутній, дійшли обґрунтованого висновку, що права позивача оспорюваним рішенням не порушені.

Суди розглянули дану справу в межах заявлених позивачем вимог, на підставі наданих сторонами доказів та з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не розглянули позов у повному обсязі , аналогічні доводам апеляційної скарги, які були предметом апеляційного розгляду і яким суд дав належну оцінку.

Інші доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Добровеличівського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. М.Коротун

В. І. Крат