Постанова

від 26.03.2018 по справі 809/1653/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/1334/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі секретаря судових засідань Герман О.В.,

представників позивача Бакун Р.А.,Бакуна А.Ю.,

представника відповідача Пазинюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Тимощука О.Л. в м. Івано-Франківську, повний текст якого складено 22.01.2018, у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства Янкевич до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Янкевич звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0028791205 від 05.09.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення, яким накладено штрафну санкцію у розмірі 32473,12 - 20% від розміру грошового зобов'язання з ПДВ за липень 2015 року з підстав 31-денного протермінування сплати податкового зобов'язання. Оскаржуване рішення позивач вважає таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, оскільки необхідні кошти для зарахування вказаного податку містилися на спеціальному рахунку позивача, а тому штрафні санкції, в силу вимог пункту 40 підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість ПК України до позивача не застосовуються. Також, в порушення приписів ПК України, відповідачем пропущено тридцятиденний строк проведення камеральної перевірки, що є додатковою підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Враховуючи допущені порушення контролюючим органом, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, яке підлягає скасуванню.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 задоволено повністю адміністративний, так як суд прийшов до переконання, що позивачем вчинено всі вичерпні дії з метою уникнення порушення податкового законодавства, а позиція відповідача породжує додаткове податкове навантаження на позивача.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржило ГУ ДФС в Івано-Франківській області, так як судом було порушено ст.2, ч.1, ч.4 ст.9, ч.1-3 ст. 242, 90 КАС України, тобто не було повно та всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тими ми ж доводами, що і у відзиві на позовну заяву, зазначаючи при тому, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області правомірно прийнято оскаржуване рішення відповідно до приписів Податкового кодексу України.

29.07.2015 ФГ Янкевич відкрито додатковий рахунок №37529100134928, який призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, а саме погашення узгоджених податкових зобов'язань по деклараціях з податку на додану вартість (скорочена) спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (в даному випадку декларація з податку на додану вартість (скорочена) спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства за липень 2017 року (вх. № 9171133166 від 14.08.2015), термін сплати узгоджених податкового зобов'язання - 30.08.2015). В ФГ Янкевич станом на 01.08.2015 по 29.09.2015 року на рахунку №037529100134928 (призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств) кошти відсутні, в зв'язку з чим правомірно застосовано штрафні санкції. ФГ Янкевич кошти в сумі 162470 грн на додатковий електронний рахунок в СЕА ПДВ № 37529100134928 перераховано 30.09.2015 року із затримкою 31 календарний день. Таким чином, ФГ Янкевич порушено граничні терміни сплати грошового зобов'язання та відповідно до ст.126 ПК України застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату, а саме 20% - при затримці більше 30 календарних днів.

У відзиві на апеляційну скаргу ФК Янкевич вважає, що така є необґрунтованою та не спростовує висновків суду першої інстанції. Господарством своєчасно та у відповідності до діючого законодавства перераховано ПДВ за липень 2015, а зміна податкового законодавства не тягне за собою повторну сплату податку. Переконане, що судом першої інстанції встановлено всебічно, повно та об'єктивно всі обставини справи, системно проаналізовано приписи законодавства України, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а відтак прийнято законне рішення. У зв'язку з чим просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні норми чинного законодавства та обставини справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фермерське господарство Янкевич зареєстроване 20.08.2009 та перебуває на податковому обліку в Калуській ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач обрав спеціальний режим оподаткування, що передбачався статтею 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Калуською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, результати якої оформлені актом №7818/09-19-12-05/36552047 від 05.09.2017. Висновками акту перевірки встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме: встановлено 31 день затримки сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання в розмірі 162365,60 грн, граничний термін сплати - 30.08.2015, дата сплати - 30.09.2015, застосовано 20 % розмір штрафної санкції в сумі 32473,12 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом 05.09.2017 винесено податкове повідомлення-рішення №0028791205, яким за затримку на 31 календарний день сплати грошового зобов'язання в розмірі 162365,60 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 32473,12 грн за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Не погоджуючись із рішенням контролюючого органу, позивач скористався правом адміністративного оскарження, звернувшись із скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України за результатами розгляду скарги №26432/6/99-99-11-03-01-25 від 16.11.2017 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0028791205 від 05.09.2017, позивач звернувся до суду з метою захисту порушеного свого права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент настання терміну сплати податкового зобов'язання з ПДВ за липень 2017 року - 30.08.2015 на рахунках ФГ Янкевич у системі електронного адміністрування податку було достатньо коштів для сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ до бюджет, тобто позивачем своєчасно вжиті усі дії, необхідні для сплати податку, які залежали від позивача.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно п. 209.1 ст. 209 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (п. 209.6. ст.209 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Судом встановлено, що спору з підстав віднесення позивача до сільськогосподарського підприємства, яке обрало спеціальний режим оподаткування, не виникало.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Для перерахування суми податку із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку на спеціальний рахунок платника в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їх рахунок у системі електронного адміністрування податку, відкритий для перерахування коштів на спеціальні рахунки, коштів у розмірі, достатньому для перерахування на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 209.13 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 109.1 ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, правопорушенням, за яке на платника податків може бути накладено штрафні санкції, є винне діяння такого платника податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій. При цьому, специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним підпунктом, полягає в тому, що вона нараховується органом державної податкової служби на погашену суму податкового боргу залежно від кількості днів, наступних за останнім днем строку грошового зобов'язання.

З урахуванням вказаних вище положень Кодексу, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган прийшов до висновку, що ФГ Янкевич було порушено термін сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2015 року, що були сформовані позивачем у податковій декларації J0209008, поданій 10.08.2015. Вказаною податковою декларацією позивачем самостійно визначено суму податку на додану вартість в розмірі 162470 грн, граничний термін сплати податкового зобов'язання становив 30.08.2015.

На підставі Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VІIІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи було запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ (пункт 35 підрозділ 2 розділу XX Кодексу): з 1 лютого до 1 липня 2015 року - перехідний період у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Ця система створена з метою своєчасного та повного контролю за повнотою сплати податку на додану вартість до бюджету. За допомогою правил системи електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечується відповідність сум нарахованого та сплаченого податку на додану вартість, оскільки суми податку на додану вартість від доданої вартості гарантуються грошовими коштами.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 ПК України, а порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість .

Пунктом 2 цього Порядку в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та проведення розрахунків здійснюється згідно із статтею 200 ПК України.

Порядок розрахунків із бюджетом із ПДВ визначений в пункті 200.2 статті 202 ПК України, зокрема регламентовано, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Таким чином, на електронний рахунок кошти поступають тільки шляхом зарахування їх із поточного рахунку. Інших шляхів поповнення електронного рахунка, відкритого в Казначействі, немає. Зняття з електронного рахунка коштів відбувається включно: для погашення поточних податкових зобов'язань (п. 200.2 ПК України); для повернення на поточний рахунок коштів, що перевищують податкові зобов'язання платника, або переказу їх у бюджет (тільки за заявою платника) (п. 200-1.6 ПК України); для погашення боргу зі сплати ПДВ (п. 87.1 ПК України).

На виконання вимог податкового законодавства, з метою реєстрації податкових накладних за липень 2015 року, рахунок у системі електронного адміністрування податку №37511000134928, відкритий ДФС 24.12.2014 у Казначействі України, позивачем поповнено на загальну суму 169100 гривень, зокрема платіжним дорученням №444 від 24.07.2015 на суму 92 000 грн та платіжним дорученням №446 від 27.07.2015 на суму 77 100 грн із зазначенням у призначенні платежу перерахування ПДВ (спецрежим) .

Отже, грошовими коштами, сплаченими на електронний рахунок 24 та 27 липня 2015, позивачем було забезпечено сплату (погашення) поточних податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2015 року.

Проте, 29 липня 2015 року, після реєстрації податкових накладних позивача за липень 2015, набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість , згідно яких внесено в податкове законодавство особливості застосування системи електронного адміністрування податку на додану вартість для сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України в редакції з 29.07.2015, платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Кодексу (далі сільськогосподарське підприємство), в системі електронного адміністрування ПДВ до вже відкритих основних рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - основні електронні рахунки) відкриваються додаткові рахунки, призначені для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - додаткові електронні рахунки).

Таким чином, позивач з 29 липня 2015 використовував у системі електронного адміністрування два електронних рахунки: основний та додатковий.

Основний електронний рахунок призначається для проведення розрахунків з бюджетом. На основний електронний рахунок сільськогосподарські підприємства перераховують зі свого поточного рахунку кошти в сумах, необхідних для реєстрації податкових накладних по діяльності іншій, ніж сільськогосподарська. З основного електронного рахунку кошти перераховуються до бюджету у порядку, передбаченому пунктом 200.2 статтею 200 розділу V Кодексу.

Додатковий електронний рахунок призначений для перерахування коштів на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств. На цей рахунок сільськогосподарським підприємством зараховуються кошти з поточного рахунку в сумі, необхідній для реєстрації податкових накладних, які складаються сільськогосподарським підприємством при здійсненні операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування. З додаткового електронного рахунку кошти автоматично перераховуються Казначейством України на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі електронні рахунки.

На виконання наведених вище змін, 29 липня 2015 року ДФС України відкрито для позивача, як сільськогосподарському підприємству, додатковий електронний рахунок №37529100134928, який, як встановлено судом, активований 03 серпня 2015 року.

За результатами звітного місяця ФГ Янкевич сформовано податкову декларації з ПДВ (скорочена) за липень 2015, яка подана господарством 10.08.2015.

В рядку 25 Сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 20) задекларовано суму податкового зобов'язання - 162470 гривень. Ця ж сума відображена у р.25.1 декларації як така, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок.

Таким чином, податкове зобов'язання з ПДВ за липень 2015 року склало 162470 грн, що сформовано по операціям з продажу пшениці ТОВ Калуський КХП на загальну суму 1005000 грн згідно видаткових накладних, в тому числі ПДВ-167500,00 грн та податковим кредитом на загальну суму 5030 грн.

Вказані дії свідчать, що позивачем своєчасно вжиті усі заходи, необхідні для сплати податку, які залежали від позивача. На момент настання терміну сплати податкового зобов'язання з ПДВ за липень 2015 року - 30.08.2015, на рахунках ФГ Янкевич у системі електронного адміністрування податку було достатньо коштів для сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ до бюджету.

Однак, в погашення зобов'язання за липень 2015 року контролюючим органом кошти не зараховано, у зв'язку з чим, позивачем 30 вересня 2015 року платіжним дорученням №459 перераховано уже на додатковий електронний рахунок №37529100134928 кошти в розмірі 162470 гривень. Цього ж дня вказані кошти зараховуються з простроченням у 31 день щодо погашення податкового боргу та Казначейством України перераховуються на рахунок господарства № 26040052500520. Вказані обставини також підтверджені виписками про рух коштів по рахунках.

Таким чином, станом на 30 вересня 2015 року у системі електронного адміністрування (на основному та додатковому рахунках) був подвійний розмір для погашення податкового зобов'язання з ПДВ за липень 2015 року.

Крім того встановлено, що у зв'язку із наявною переплатою 30 жовтня 2015 року на поточний рахунок господарства повертається - 168909 грн із електронного рахунку №37511000134928, відкритого у Казначействі України (ел.адм.подат.) як кошти, що перевищують суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

За приписами пункту 40 Підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість ПК України штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення строків, установлених цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету або на спеціальні рахунки платників - сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу. У разі нарахування протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування податку на додану вартість зазначених штрафних санкцій такі штрафні санкції підлягають списанню контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку на додану вартість протягом 14 робочих днів.

Як встановлено судом, на рахунках позивача для самостійної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у строки, визначені для самостійної сплати податкових зобов'язань, були наявні кошти як платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ до бюджету або на спеціальні рахунки платника СГП.

З врахуванням встановленого колегія суддів приходить до переконання про правильний висновок суду першої інстанції, що позивачем виконано всі вичерпні дії з метою уникнення порушення податкового законодавства, а прийняття відповідачем оскаржуваного рішення породжує додаткове, невиправдане податкове навантаження на позивача, тому є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Статтею 242 КАС України, зокрема визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін визначені ч. 1 ст. 316 КАС України, за якою суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 229, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі № 809/1653/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 02.04.2018.