Ухвала

від 02.04.2018 по справі 805/3903/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

02 квітня 2018 року справа № 805/3903/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Азовтайер на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в справі № 805/3903/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовтайер до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Азовтайер на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в справі № 805/3903/17.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху в зв'язку із пропущенням строку звернення з апеляційною скаргою та встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

Копія ухвали суду від 05 березня 2018 року була надіслана апелянту рекомендованою поштою з повідомленням 07 березня 2018 року, що підтверджується супровідним листом Донецького апеляційного адміністративного суду (а.с.74) та отримана апелянтом 16 березня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.75).

На адресу суду надійшла заява апелянта про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на обґрунтування якої зазначено, що строк був пропущений через перебування директора ТОВ Азовтайер у відрядженні з 20.12.2017 по 20.01.2018, що підтверджується наказом № 3 від 18.12.2017 та посвідченням про відрядження.

Аналізуючи наведені Товариством з обмеженою відповідальністю Азовтайер мотиви для поновлення строку подання апеляційної скарги, суд виходить з наступного.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, КАС України зобов'язує суд обчислювати перебіг строку апеляційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 186 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2017) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Судом з'ясовано, що копія оскаржуваного судового рішення отримана позивачем 21 грудня 2017 року, а відтак строк на апеляційне оскарження судового рішення закінчився 31 грудня 2017 року (наступний робочий день - 02 січня 2018 року). Апеляційна скарга вперше була подана до Донецького апеляційного адміністративного суду 24 січня 2018 року, тобто після сплину десятиденного строку.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на апеляційне оскарження, на які заявник посилається як на поважні, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів і з того, чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

Доводи позивача про поважність причин, що зумовили пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення зводяться до того, що у зв'язку з перебуванням директора Товариства з обмеженою відповідальністю Азовтайер у відрядженні, останній був позбавлений можливості оскаржити судове рішення в апеляційному порядку в межах встановлених законом строків.

Проте, вказані обставини не можуть бути визнані судом поважними, оскільки термін визначення процесуального строку на оскарження рішення обчислюється з моменту проголошення постанови суду першої інстанції або отримання її копії, тому факт тимчасової відсутності директора товариства є виключно проблемою внутрішньої організації роботи підприємства та не може бути підставою несвоєчасного подання апеляційної скарги. Належних доказів щодо створення перешкод в ознайомленні з повним текстом судового рішення суду також не надано.

Таким чином, труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю Азовтайер не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Згідно з ч. 1 статтею 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на те, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю Азовтайер причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в справі № 805/3903/17-а визнані неповажними, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 299, 321, 325, 327-331 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Азовтайер на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в справі № 805/3903/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Азовтайер до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук