Постанова

від 29.03.2018 по справі 387/252/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2018 року м. Кропивницький

справа № 387/252/17

провадження № 22-ц/781/47/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Дуковського О.Л.; Єгорової С.М.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

учасники справи: позивач - ОСОБА_1

відповідач - ТОВ Згода

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Булахова Віктора Дмитровича, який представляє інтереси товариства з обмеженою відповідальністю Згода на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року у складі судді Цоток В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Згода про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Згода про визнання недійсною додаткову угоду від 15 вересня 2016 до договору оренди землі від 27 грудня 2006 року, укладену між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Згода .

В обґрунтування вимог зазначив, що 27 грудня 2006 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю Згода укладено договір оренди землі строком на 10 років, який зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії центру ДЗК 06.03.2007 р. за № 124.

23 липня 2016 року позивач цінним листом направив відповідачу заяву про закінчення договору оренди землі та повернення йому земельної ділянки.

Вказану заяву відповідач отримав 28 липня 2016 року, але відповідь на неї не надав та продовжує незаконно використовувати належну йому земельну ділянку.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався про додаткову угоду від 15 вересня 2016 р., якою дію договору оренди від 27 грудня 2006 року продовжено на новий строк, до 06 березня 2027 року.

Проте, додаткова угода ним не укладалась, його волевиявлення не було, оскільки даний правочин він не підписував, підпис у графі Орендодавець виконаний не ним, а іншою особою, що є порушенням ст. 203 ЦК України.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 27 грудня 2006 року, укладену 15 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Згода , право оренди на підставі якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 лютого 2017 за № 19309380.

Булахов В.Д., який представляє інтереси ТОВ Згода звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, оригінал додаткової угоди від 15.09.2016 року до договору оренди землі від 27.12.2006 р. сторонами до суду не надано через його втрату. В оскаржуваному рішенні, суд без наведення мотивів та підстав, застосував вимоги ч. 1 ст. 146 ЦПК України та вважав доведений той факт, що підпис у додатковій угоді від імені позивача вчинений не ним, а іншою особою. Згідно повідомлення судового експерта, ухвала Добровеличківського районного суду Кіровоградської області про призначення судової почеркознавчої експертизи залишена без виконання, у зв'язку з ненаданням експерту на дослідження оригіналу додаткової угоди. Матеріали справи не містять жодних належних та обґрунтованих доказів, які б вказували на предмет доказування. Судом не враховано та не надано оцінки показам свідка ОСОБА_4, який здійснив реєстрацію за оригіналом додаткової угоди.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Апеляційне провадження відкрито 14 серпня 2017 року. Розгляд справи призначено на 20 вересня 2017 року. За клопотанням представника позивача розгляд відкладено.

15.11.2017 року у справі призначено судово-почеркознавчу експертизу, провадження зупинено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та Булахова В.Д., який представляє інтереси ТОВ Згода , дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за наступного.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В порядку ст. 264 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Попередньою редакцією ЦПК передбачалось, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (в редакції до 15.12.2017 року). Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин (в редакції до 15.12.2017 року).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ Згода ухиляється від участі в проведені експертизи шляхом відмови у наданні експертам для дослідження оригіналу додаткової угоди, що унеможливлює її проведення, у зв'язку з чим застосував вимоги ч.1ст. 146 ЦПК України (що діяла на час ухвалення рішення суду) та вважав доведеним той факт, що підпис у додатковій угоді від 15.09.2016 року до договору оренди землі від 27.12.2006 року в графі орендодавець вчинений не ОСОБА_1, а іншою особою. Відсутність волевиявлення відповідача на укладення додаткової угоди від 15.09.2016 року також підтверджується направленням позивачем перед закінченням дії договору на адресу відповідача повідомлення про те, що він не бажає продовжувати дію правочину.

Висновок суду першої інстанції перевірений колегією суддів і встановлено про відповідність обставинам справи, спірним правовідносинам.

Так, ОСОБА_1 згідно державного акту серії НОМЕР_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 4,66 га, яка розташована на території Новолутківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (а.с.7).

27 грудня 2006 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю Згода укладено договір оренди землі, строком на 10 років, який зареєстрований у Добровеличківському відділі земельних ресурсів, про що 06 березня 2007 року у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 124 (а.с.8).

15 вересня 2016 року між цими ж сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 27 грудня 2006 року, згідно якої змінено строк дії договору оренди до 06 березня 2027 року, та розмір орендної плати до 7040 грн., що відповідає 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.151).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 82615649 від 16.03.2017 року, в реєстрі 27.02.2017 року за №19309380 державним реєстратором Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області ОСОБА_4 зареєстровано право оренди на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 27.12. 2006 року, укладеної 15.09.2016 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Згода (а.с.9-11).

23 липня 2016 року позивач направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю Згода повідомлення про відсутність у нього наміру продовжувати дію договору оренди землі на новий строк та про обов'язок орендаря звільнити земельну ділянку (а.с.12).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги власник зазначив, що не підписував вищевказану додаткову угоду до договору оренди землі від 27 грудня 2006 року.

24 травня 2017 року для перевірки обґрунтованості доводів осіб, які беруть участь у справі, за клопотанням сторони позивача, ухвалою суду першої інстанції призначено судово-почеркознавчу експертизу (а.с.69-70).

У зв'язку з відсутністю у позивача оригіналу спірної додаткової угоди, судом, з метою забезпечення можливості проведення експертизи, витребуваний її оригінал у відповідача, державного реєстратора Добровеличківської райдержадміністрації та Новолутківської сільської ради Добровеличківського району, на що ТОВ Згода повідомило про відсутність у нього оригіналу додаткової угоди, та надало її завірену копію (а.с.29-30; 36).

Згідно листа Добровеличківської райдержадміністрації від 18 травня 2017 року № 01-32/136/4, у справі переданій на зберігання від державного реєстратора Добровеличківської селищної ради відсутня додаткова угода до договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Згода (а.с.37).

Відповідно до листа Новолутківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області від 23 травня 2017 року № 01/21/34, оригінал додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Згода , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 лютого 2017 року за № 19309380 відсутній (а.с.38).

Згідно повідомлення завідувача Кропивницького відділення Одеського НДІСЕ Лагоди К.А. від 01.06.2017 року № 08-19/17-870 ухвала Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 24.05.2017 року про призначення судової почеркознавчої експертизи залишена без виконання, в зв'язку з ненаданням експерту на дослідженні оригіналу додаткової угоди (а.с.76).

Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_4 повідомив, що ним як державним реєстратором Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області проводилася державна реєстрація права оренди на підставі спірної додаткової угоди. Всі необхідні для реєстрації документи, включаючи й оригінал додаткової угоди, докази про оплату послуг реєстратора, подавались представником ТОВ Згода . Одразу після державної реєстрації оригінал спірного правочину був повернутий представнику відповідача.

Згідно ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

Зобов'язання орендодавця і орендаря земельної ділянки виникають на підставі укладеного договору оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 14 Закону № 161-ХІV, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно статті 16 Закону № 161-ХІV, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

За ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 статті); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 статті); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 статті); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 статті).

В порядку ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 статті); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З метою повного і всебічного з'ясування обставин справи та об'єктивного дослідження доказів, на які посилаються сторони, ухвалою апеляційного суду від 15 листопада 2017 року за клопотанням сторони відповідача призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. Для проведення якої експерту надано оригінал додаткової угоди від 15.09.2016 року до договору оренди землі від 27.12.2006 року, долученої до матеріалів справи представником відповідача, а також оригінали заяв ОСОБА_1 від 23.07.2016 року та від 13.03.2017 року про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди (а.с.152;155). Як вказав представник ТОВ Згода в суді апеляційної інстанції, дирекція підприємства розташована в різних місцевостях, обсяг договорів значний, за час провадження у справі змогли відшукати документи - договори по оренді землі, не тільки ОСОБА_1, а й інших орендодавців. А тому для встановлення істини заявлено клопотання. Легітимність документа може бути спростована лише певними засобами доказування.

Висновком судової почеркознавчої експертизи № 1553/1554/17-27/931/932/18-27 від 07 березня 2018 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 у досліджуваних документах, а саме:

-у додатковій угоді від 15.09.2016 року до договору оренди землі від 27.12.2006 року, укладеній між ОСОБА_1 та ТОВ Згода (а.с.151), який міститься в графі Орендодавець ;

-у заяві про припинення договору від імені ОСОБА_1 до ТОВ Згода від 23.07.2016 року (а.с. 152), який міститься під друкованим текстом документа в графі /ОСОБА_1/ ;

-у заяві про припинення договору від імені ОСОБА_1 до ТОВ Згода від 13.03.2017 року (а.с.155), який міститься під друкованим текстом документа в графі /ОСОБА_1/

виконано рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

Підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді від 15.09.2016 року до договору оренди землі від 27.12.2006 року, укладеній між ОСОБА_1 та ТОВ Згода , який міститься в графі Орендодавець , виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою.

Підпис від імені ОСОБА_1 у заяві про припинення договору від імені ОСОБА_1 до ТОВ Згода від 23.07.2016 року (а.с.152), який міститься під друкованим текстом документа в графі /ОСОБА_1/ виконаний самим ОСОБА_1.

Підпис від імені ОСОБА_1 у заяві про припинення договору від імені ОСОБА_1 до ТОВ Згода від 13.03.2017 року (а.с.155), який міститься під друкованим текстом документа в графі /ОСОБА_1/ , виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.222-230).

В дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що оцінка результатів порівняльного дослідження дозволяє стверджувати, що встановлені розбіжні ознаки є стійкі, суттєві, виходять за межі варіантів ознак підписаного (скорописного) почерку ОСОБА_1 та створюють сукупність, достатню для висновку проте, що підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді від 15.09.2016 до договору оренди землі від 27.12.2006 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Згода , який міститься в графі Орендодавець виконаний не самим ОСОБА_1, а іншою особою.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими цивільно-процесуальним законодавством.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов'язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільним процесуальним законодавством не передбачено збирання доказів судом, за власної ініціативи і визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів) який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Колегія суддів врахувавши докази досліджені судом першої інстанції та дослідивши нові, які були здобуті в ході апеляційного розгляду справи за клопотанням відповідача, погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Висновком судової почеркознавчої експертизи № 1553/1554/17-27/931/932/18-27 від 07 березня 2018 року, який є належним доказом по справі встановлено факт підписання додаткової угоди від 15.09.2016 року до договору оренди землі від 27.12.2006 року іншою особою, а не ОСОБА_1, тому легітимність документу спростовано, докази підписання оспорюваної угоди власником землі відсутні.

Матеріалами справи підтверджено, що при проведені експертизи у експерта було достатньо порівняльного матеріалу. Експертиза призначена та проведена у відповідності до вимог закону. Доказів того, що експертний висновок є недостатньо обґрунтованим, що він суперечить іншим матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності, або що при призначенні та проведенні експертизи істотно порушено процесуальні норми, які регламентують порядок її призначення та проведення, суду не надано. Як зазначив в суді позивач, договір оренди землі від 27.12.2006 року підписаний його дружиною, про що зазначено в судовій ухвалі про призначення експертизи і не приймалось експертом для порівняння з оспорюваним підписом. Експерту наданий значний обсяг документів з вільними підписами ОСОБА_1 для дослідження.

Про відсутність волевиявлення у позивача на укладення додаткової угоди також вказують і ті обставини, що останній 23 липня 2016 року, тобто перед закінченням терміну дії договору оренди землі, надіслав на адресу орендаря повідомлення про те, що він не бажає в подальшому продовжувати дію правочину (а.с.152).

Приймаючи до уваги встановлені обставини, позивачем доведено, що підпис в додатковій угоді до договору оренди землі, виконаний не ним, а іншою особою. У зв'язку чим волевиявлення власника земельної ділянки при укладенні додаткової угоди не було вільним, не відповідало його внутрішній волі, правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків та суперечить вимогам ЦК України.

Підписання договору особою, яка не має на це повноважень та відсутність волевиявлення власника, є підставою для визнання договору недійсним (ст.ст. 203,215 ЦПК України).

Відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача суду не надано.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи на предмет дослідження підпису на договорі оренди та додатковій угоді з іншим обсягом питань, зокрема, чи однією особою виконаний цей підпис, оскільки не встановлена обґрунтованість такої вимоги та її доцільність.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалене з порушенням норм права, а відтак є незаконним. Належність підпису особи в додатковій угоді до договору оренди землі, не може підтверджуватися показами свідка - державного реєстратора ОСОБА_4, який здійснював реєстрацію та видавав витяг з реєстру, оскільки існує легітимність документа до його спростування.

Враховуючи те, що додаткову угоду до договору оренди від 27.12.2006 року власник земельної ділянки особисто не підписував, повноваження на це іншій особі не надавав, що свідчить про відсутність волі орендодавця на її укладення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності позивачем фактів порушення його прав, свобод та інтересів, виходячи з визначених ст. 2 ЦПК України завдань цивільного судочинства правомірно задовольнив позовні вимоги. Тому в порядку ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, 384 ЦПК України апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Булахова Віктора Дмитровича, який представляє інтереси товариства з обмеженою відповідальністю Згода - залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 03.04.2018 р.

Головуючий:

Судді: