Рішення

від 02.04.2018 по справі 552/1327/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа № 552/1327/18

Провадження № 2/552/653/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2018 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого судді Кузіної Ж.В.

При секретарі Павленко Л.М.

За участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика про визнання договорів недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про визнання договорів недійсними, зобов'язання повернення коштів посилаючись на те, що 22 вересня 2017 року між сторонами укладені договори за №№ 003784, 003785,003786 щодо отримання позики на загальну суму 340 000 грн. За умовами договорів позивач мала сплатити для підтвердження своєї платоспроможності грошові внески, витрати, одноразові платежі, а у подальшому сплачувати щомісячні платежі за всіма договорами. Позивач з метою отримання позики сплатила кошти на рахунок відповідача, що підтверджується наданими квитанціями , а саме 22 вересня 2017 року на суму 15 400 грн., 11 000 грн., 11 000 грн. та 02 жовтня 2017 року на суму 1 457 грн. 44 коп., 1041,03 грн., 1041,03 грн. , також сплачені кошти за комісію банку 154 грн., 30 грн., 110 грн., 30 грн., 110 грн.,30 грн., які просила зобов'язати відповідача повернути їй. Після сплати даних коштів, у строки, що зазначені відповідачем, позику позивачу надано не було, пояснивши, що позику отримає особа, яка сплатила найбільше коштів та визначається керівництвом ТОВ Фінансовий дім Позика . Просила визнати недійсними зазначені договори , зобов'язати відповідача повернути кошти та стягнути судові витрати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та пояснила, що їй не була надана доступна інформація про укладені правочини, її запевнили щодо отримання позики, її ввели в оману. Просила позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав пославшись на викладені в позовній заяві обставини та доповнив, що відповідач рішенням Антимонопольного комітету притягнутий до відповідальності за розповсюдження неправдивої реклами. Просив визнати договори від 22 вересня 2017 року за №№ 003784, 003785,003786 недійсними, зобов'язати відповідача повернути позивачу сплачені нею кошти відповідно до наданих квитанцій та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 5 300 грн.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, надав суду відзив ,який повністю підтримав та просив відмовити у задоволенні позову.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 02 квітня 2018 року представнику відповідача відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 вересня 2018 року між сторонами укладений договір № 003784, додатком № 1 якого є Регламент спільної діяльності, а Додатком № 2 визначено розмір позики (внеску) 140 000 грн., гарантійного платежу 15 400 грн., щомісячного платежу 1 457 грн. 44 коп.

У цей же день між цими ж сторонами укладені договір № 003785 з аналогічними додатками, де сума позики (внеску) складає 100 000 грн., сума гарантійного платежу 11 000 грн., сума щомісячного платежу 1041,03 грн. та договір № 003786 з такими ж додатками, відповідно до умов якого також сума позики(внеску) складає 100 000 грн., сума гарантійного платежу 11 000 грн., сума щомісячного платежу 1041,03 грн.

Відповідно до п. 1.1 зазначених вище договорів предметом та метою даного Договору є об'єднання зусиль та вкладених коштів сторін, спрямованих на отримання позики, шляхом створення простого товариства у відповідності до глави 77 ЦК України .

Згідно п. 2.4 Договорів до обов'язків Управителя (ТОВ Фінансовий дім Позика ) належить серед іншого, формування простого товариства; організовувати та проводити заходи (збори) по визначенню сторони (партнера), якому надається позика згідно Регламенту; надати позику, розмір якої визначено в Додатку № 2 до цього Договору та забезпечити передачу у власність позики Партнеру згідно Регламенту.

Партнер зобов'язаний, серед іншого, одноразово сплатити платіж, який є сумою погоджених сторонами витрат, пов'язаних з передачею у власність позики, розмір яких складає відсоток від розміру позики, що зазначений у Додатку № 2 до цього Договору; одноразово сплатити гарантійний платіж, який підлягає сплаті в момент підписання цього Договору, і є сумою погоджених сторонами витрат, пов'язаних зі створенням та функціонуванням простого товариства, розмір якого складає відсоток від розміру позики, що зазначений у Додатку № 2 до цього Договору. (п.2.5 ст. 2 договору)

Згідно п 2.1 Регламенту спільної діяльності, що є додатками № 1 до договорів № 003784, 003785,003786 , позика - це сума грошових коштів, що передається відповідно до умов цього Регламенту на користь Партнера (позивача ОСОБА_1Я.), якому надіслано лист-повідомлення на отримання позики, з урахуванням усіх необхідних податків і зазначається у Додатку № 2 до Договору. Розмір позики дорівнює розміру внеску Партнера.

Згідно п. 4.1, п. 4.5 Регламенту, кожного місяця Управитель організовує проведення заходів (зборів) з метою визначення Партнера, якому надається позика. Про дату, місце і час проведення зборів Управитель повідомляє Партнера письмовою поштою. Дані збори відбуваються відкрито для всіх Партнерів ОСОБА_4. Позика буде надана тим Партнерам, які матимуть найбільшу кількість внесених (сплачених) платежів. Якщо кількість платежів співпадатиме у двох і більше Партнерів, то перевагу матиме той Партнер, який раніше уклав Договір. Якщо дата укладення Договору співпадає, то перевагу має той Партнер, внесок якого більший. Якщо дата укладення Договору та розмір сплаченого внеску співпадає, то питання надання позики вирішується на зборах простого ОСОБА_4. Рішення приймається простою більшістю голосів, шляхом прямого голосування, присутніх на зборах Партнерів.

Позивачем 22 вересня 2017 року та 02 жовтня 2017 року проведено оплату коштів на користь ТОВ Фінансовий дім Позика , а саме :

квитанція № 1-587 к від 22 вересня 2017 року на суму 15 400 грн. оплата гарантійного платежу за договором № 003784 , оплата комісії банку за прийняття платежу 154 грн.;

квитанція № 1-593К від 22 вересня 2017 року на суму 11 000 грн. оплата страхового платежу за договором № 003785 , оплата комісії банку за прийняття платежу 110 грн.;

квитанція № 1-1016к від 22 вересня 2017 року на суму 11 000 грн. оплата гарантійного платежу за договором № 003786, оплата комісії банку за прийняття платежу 110 грн.;

квитанція № 18278263 від 02 жовтня 2017 року щомісячний платіж за договором № 003784 на суму 1 457 грн. 44 коп., сплата комісії за послуги банку 30 грн.;

квитанція № 18278247 від 02 жовтня 2017 року на суму 1041,03 грн. щомісячний платіж за договором № 003785, сплата комісії за послуги банку 30 грн.;

квитанція № 18278258 від 02 жовтня 2017 року на суму 1041,03 грн. щомісячний платіж за договором № 003786, сплата комісії за послуги банку 30 грн.

Позивач не отримавши позики у розмірі 340 000 грн., починаючи з 23 жовтня 2017 року неодноразово зверталась на адресу відповідача щодо повернення сплачених коштів, проте їй відмовлено.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено представником відповідача, що ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика не є фінансовою установою , не надає фінансові послуги та як наслідок будь-якої ліцензії для залучення фінансових активів немає, а тому поширена в рекламних оголошеннях інформація щодо надання грошових позик, є неправдивою.

Оскільки реклама стимулює зацікавленість споживачів до купівлі товарів чи отримання послуг, повідомлення в рекламі неповних відомостей внаслідок замовчування окремих фактів що можуть вплинути на наміри споживачів щодо отримання (придбання) послуг, товарів, тому ставить ОСОБА_4 у більш вигідне становище та надає йому переваги у конкуренції. Такими діями ТОВ Фінансовий дім Позика посилює свою конкурентну позицію не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення інформації, що вводить в оману.

Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України зобов'язано ТОВ Фінансовий дім Позика привести поширювану рекламну інформацію у відповідність до вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та повідомити територіальне відділення про вчинення відповідних дій з наданням копій макетів рекламної інформації, а в разі припинення розміщення в друкованих засобах масової інформації вищевказаної реклами повідомити, з якого часу поширення відомостей припинено. Дані відомості є загальнодоступними та розміщені на інтернетресурсі Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( amc.gov.ua.).

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним.

За положенням ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України , істотне значення має природа правочину, права та обовязки сторін, такі властивості і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

При вчиненні правочину під впливом обману формування волі потерпілого відбувається не вільно, а вимушено, під впливом недобросовісних дій інших осіб, які полягають у навмисному створенні у потерпілого помилкового уявлення про обставини, які мають істотне значення: природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Внутрішня воля потерпілого на вчинення правочину відповідає його зовнішньому волевиявленню, однак її формування відбувається не вільно, а під впливом обману з боку інших осіб. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до вчинення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України .

Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки сторони, повідомлення нею про будь-які обставини, яких насправді нема (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підробних документів на право власності на продавану річ, на право вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, що можуть перешкодити укладенню правочину. Суб'єктом введення в оману може бути як сторона правочину, так і третя особа, яка діяла з відома або на прохання сторони правочину. Якщо ж обман здійснений третьою особою за власною ініціативою, підстав для визнання правочину недійсним нема.

Відповідно до ст.ст. 229 , 233 ЦК правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього звязку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.

Крім цього, згідно положення ч.1, п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика будучи юридичною особою, яка не є фінансовою установою, шляхом поширення рекламної інформації, яка є неповною та такою, що вводить в оману внаслідок замовчування окремих фактів, уклав з позивачем договори, предметом яких є об'єднання зусиль та вкладених коштів сторін, спрямованих на отримання позики позивачем, як партнером, шляхом створення простого товариства у відповідності до глави 77 ЦК України , а тому позовні вимоги в частині визнання недійсними договорів, що укладені між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика та ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року за номерами 003784, 003785, 003786 підлягають задоволенню.

Попри поширення вищезазначеної неправдивої інформації щодо природи надання відповідачем договірних послуг, аналіз спірних договорів, названих відповідачем договорами простого товариства, не містить ознак спільної діяльності для досягнення спільної мети сторін договорів, поділу єдиного процесу діяльності на функціонально пов'язані між собою складові (окремих операцій) та розподілу їх між учасниками, відсутнє управління (самоуправління) діяльністю та настання спільних кінцевих результатів учасників товариства, терміну дії та виконання спірних договорів. При цьому відповідач, не маючи відповідної цивільно-правової дієздатності на надання фінансових послуг, в тому числі з надання позики, оскільки не являється фінансовою установою та не отримував ліцензії на надання фінансових послуг, фактично поширив в рекламних оголошення неправдиву інформацію щодо надання грошових позик, уклавши з позивачем договори простого товариства, умови яких не відповідають положенням цивільного законодавства про спільну діяльність, що є введенням в оману позивача.

Враховуючи вищевикладене, судом не може бути прийнятий відзив відповідача щодо невизнання позовних вимог ОСОБА_1

Разом з цим, враховуючи недійсність договорів № 003784, 003785,003786 від 22 вересня 2017 року як правочинів, вчинених під впливом обману наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплачених та документально підтверджених грошових коштів у сумі 41 659 грн. 50 коп. ( 1457 грн. 44 коп., 15 400 грн., 11 000 грн., 1401 грн. 03 коп., 11 000 грн., 1 401 грн. 03 коп.)

В частині стягнення комісійних витрат у сумі 464 грн., то в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки дані кошти на рахунок відповідача не перераховувались.

Позивач звернулась до суду з даним позовом в порядку Закону України Про захист прав споживачів та сплатила при подачі позову судовий збір у розмірі 1 409 грн. 60 коп. ( 704,80 грн. х 2), які підлягають стягненню з відповідача на її користь.

Враховуючи кількість заявлених позовних вимог, а саме про визнання трьох договорів № 003784, 003785,003786 від 22 вересня 2017 року недійсними та зобов'язання повернути кошти, що є чотири позовні вимоги, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором у розмірі 704 грн. 80 коп.

Приймаючи до уваги те, що позивачем при зверненні до суду оплачено судовим збором дві позовні вимоги, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за ще дві позовні вимоги по 704 грн.80 коп., а всього 1 409 грн. 60 коп.

Також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 300 грн., які сплачені згідно квитанцій від 11 січня 2018 року та 21 березня 2018 року, а всього судові витрати у розмірі 6 709 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 12,81, 141, 263- 265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика ( місце знаходження АДРЕСА_1, код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38276766) про визнання договорів недійсними задовольнити частково.

Визнати недійсними договори, що укладені між ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика та ОСОБА_1 від 22 вересня 2017 року за номерами 003784, 003785, 003786.

Зобов'язати ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 41 659 грн. 50 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6 709 грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика на користь держави судовий збір у розмірі 1 409 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 03 квітня 2018 року.

Головуючий Ж.В.Кузіна