АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 552/1327/18 Номер провадження 22-ц/786/1315/18Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2018 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Бутенко С.Б.
Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Дім Позика
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2018 року у складі головуючого судді Кузіної Ж.В.
по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Дім Позика про визнання договорів недійсними.
Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів
В С Т А Н О В И Л А:
В березні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом та просила визнати недійсними договори за №№ 003784, 003785, 003786 від 22.09.2017 року щодо отримання позики на загальну суму 340 000 грн., укладені між нею та ТОВ Фінансовий Дім Позика , зобов'язати відповідача повернути їй кошти, незаконно отримані за наслідками укладення вказаних договорів, у тому числі банківську комісію, та понесені по справі судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 22 вересня 2017 року вона звернулась до відповідача з метою отримання позики на суму 340 000 грн. для придбання житла та уклала вищевказані договори. Після сплати всіх погоджених платежів у повернення позики згідно додатків до договорів загальною сумою 40939,50 грн., протягом жовтня 2017 року вона мала отримати позику, проте у зазначені відповідачем строки кошти їй надано не було та пояснено, що позику отримає особа, яка сплатила найбільше коштів, визначена керівництвом ТОВ Фінансовий дім Позика . Посилаючись на порушення її прав споживача фінансових послуг та введення її в оману відповідачем щодо правової природи укладених договорів, просила визнати дані договори недійсними та застосувати наслідки недійсності правочину.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсними договори, що укладені між ТОВ Фінансовий Дім Позика та ОСОБА_2 від 22 вересня 2017 року за номерами 003784, 003785, 003786.
Зобов'язано ТОВ Фінансовий Дім Позика повернути ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 41659 грн. 50 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат. Стягнуто ТОВ Фінансовий Дім Позика на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 6709 грн. 60 коп.
Стягнуто з ТОВ Фінансовий Дім Позика в дохід держави судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні договори, предметом яких є об'єднання зусиль та вкладених коштів сторін, спрямованих на отримання позики шляхом створення простого товариства, не відповідають положенням цивільного законодавства про спільну діяльність та укладені позивачем під впливом обману через поширення відповідачем - ТОВ Фінансовий дім Позика , яке не є фінансовою установою та не має ліцензії на надання фінансових послуг, неправдивої інформації щодо правової природи надання договірних послуг.
27 квітня 2018 року представник ТОВ Фінансовий дім Позика подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2018 року скасувати та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі.
Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, зокрема, на розгляд справи у суді за наявності третейського застереження та неправильне застосування Законів України Про захист прав споживачів та Про фінансові послуги та держане регулювання ринків фінансових послуг , які не поширюються на спірні правовідносини, оскільки предметом оскаржуваних договорів є створення простого товариства, в якому позивач є повноправним членом, а ТОВ Фінансовий дім Позика лише реалізує та оформлює правочини у відповідності до договору простого товариства, як Управитель простого товариства.
Відзив на апеляційну скаргу по справі не подавався.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно пункту першому частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального справа (стаття 375 ЦПК України).
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22 вересня 2018 року між ТОВ Фінансовий дім Позика та ОСОБА_2 укладено договір № 003784, додатком № 1 якого є Регламент спільної діяльності, а Додатком № 2 визначено розмір позики (внеску) - 140000 грн., гарантійного платежу - 15400 грн., щомісячного платежу - 1457 грн. 44 коп.
У цей же день між сторонами укладено договір № 003785 з аналогічними додатками, де сума позики (внеску) складає 100000 грн., сума гарантійного платежу - 11000 грн., сума щомісячного платежу - 1041,03 грн. та договір № 003786 з такими ж додатками, відповідно до умов якого сума позики (внеску) складає 100000 грн., сума гарантійного платежу - 11000 грн., сума щомісячного платежу - 1041,03 грн.
Відповідно до пункту 1.1. статті 1 зазначених вище договорів та пункту 1.2. статті 1 Регламенту спільної діяльності, що є додатком № 1 до договорів, предметом Договору є об'єднання зусиль та вкладених коштів сторін з метою отримання у власність позики сторонами за рахунок об'єднання грошових коштів шляхом створення простого товариства у відповідності до глави 77 Цивільного кодексу України.
Партнер шляхом підписання Договору та додатків до нього уповноважує Управителя на організацію та ведення спільних справ простого Товариства протягом всього строку існування простого Товариства - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Згідно пункту 2.4. статті 2 умов спірних договорів до обов'язків Управителя належить формування простого товариства; організація та проведення заходів (зборів) по визначенню сторони (партнера), якому надається позика згідно Регламенту; надання позики, розмір якої визначено в Додатку № 2 до цього Договору та забезпечення передачі у власність позики Партнеру згідно Регламенту; ведення бухгалтерського та податкового обліку; тимчасове розміщення грошових коштів Товариства на своєму поточному рахунку; виконання своїх зобов'язань відповідно до цього Договору.
Партнер зобов'язаний одноразово сплатити внесок (розмір позики) грошовими коштами в розмірі, строки та на умовах, які визначені Договором та Додатками № 1, № 2 до цього Договору; сплатити витрати Управителя грошовими коштами в розмірі, строки та на умовах, які визначені Договором та Додатками № 1, № 2 - 0,4 відсотки від суми позики; одноразово сплатити платіж, який є сумою погоджених сторонами витрат, пов'язаних з передачею у власність позики, розмір яких складає відсоток від розміру позики, що зазначений у Додатку № 2 до цього Договору; одноразово сплатити гарантійний платіж, який підлягає сплаті в момент підписання цього Договору, і є сумою погоджених сторонами витрат, пов'язаних зі створенням та функціонуванням простого товариства, розмір якого складає 11 відсотків від розміру позики, що зазначений у Додатку № 2 до цього Договору; отримати у власність позику в порядку та на умовах Регламенту; виконувати свої зобов'язання відповідно до цього Договору (пункт 2.5. статті 2 Договору).
Згідно пункту 2.1. статті 2 Регламенту спільної діяльності, що є невід'ємною частиною спірних договорів, позика це сума грошових коштів, що передається відповідно до умов цього Регламенту на користь Партнера, якому надіслано лист-повідомлення на отримання позики, з урахуванням усіх необхідних податків і зазначається у Додатку № 2 до Договору. Розмір позики дорівнює розміру внеску Партнера.
Пунктами 4.1., 4.5. статті 4 Регламенту встановлено, що кожного місяця Управитель організовує проведення заходів (зборів) з метою визначення Партнера, якому надається позика. Про дату, місце і час проведення зборів Управитель повідомляє Партнера письмово поштою. Дані збори відбуваються відкрито для всіх Партнерів Товариства. Позика буде надана тим Партнерам, які матимуть найбільшу кількість внесених (сплачених) платежів. Якщо кількість платежів співпадатиме у двох і більше Партнерів, то перевагу матиме той Партнер, який раніше уклав Договір. Якщо дата укладення Договору співпадає, то перевагу має той Партнер, внесок якого більший. Якщо дата укладення Договору та розмір сплаченого внеску співпадає, то питання надання позики вирішується на зборах простого Товариства. Рішення приймається простою більшістю голосів, шляхом прямого голосування, присутніх на зборах Партнерів.
22 вересня 2017 року та 02 жовтня 2017 року ОСОБА_2 на користь ТОВ Фінансовий дім Позика проведено оплату коштів та гарантійних платежів на загальну суму 41659,50 грн., що підтверджується відповідними банківськими квитанціями за №№ 1-587, 1-593К, 1-1016к від 22 вересня 2017 року та №№ 18278263, 18278247, 18278258 від 02 жовтня 2017 року.
Не отримавши позики у розмірі 340000 грн. ОСОБА_2, починаючи з 23 жовтня 2017 року неодноразово зверталась на адресу відповідача із заявами про розірвання договорів від 22.09.2017 року та про повернення внесених за Договорами платежів.
Листом № 42 від 14.02.2018 року ТОВ Фінансовий дім Позика повідомило ОСОБА_2 про те, що укладені між ними договори №№ 003784,003785,003786 від 22 вересня 2017 року розірвано на підставі її заяв та роз'яснено порядок повернення коштів, встановлений пунктом 6.2. статті 6 додатку № 1 до договору, тобто - шляхом зарахування на її банківський рахунок протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності простого Товариства. Діяльність простого товариства припиняється по досягненню мети та сплати внеску (розміру позики) грошовими коштами в повному розмірі всіма Партнерами простого Товариства..
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що внаслідок поширення в рекламних оголошеннях інформації про надання грошових позик, яка є неправдивою, ТОВ Фінансовий дім Позика ввело позивача в оману щодо правової природи укладених договорів, що є підставою для визнання вказаних договорів недійсними із застосуванням наслідків недійсності правочинів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1046 ЦК України під позикою розуміється сума грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, яку позикодавець передає за договором позики у власність позичальникові, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг (статті 1, 4, 5, 34) встановлено, що надання коштів у позику та залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення є фінансовими послугами, право надання яких мають лише фінансові установи - юридичні особи, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесені до відповідного реєстру в установленому законом порядку.
Здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.
За змістом статей 1130, 1132 глави 77 Цивільного кодексу України предметом договору простого товариства є об'єднання вкладів та спільна діяльність його учасників без створення юридичної особи з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети, що не суперечить законові.
Суд першої інстанції, здійснивши правовий аналіз спірних договорів, дійшов правомірного висновку, що надання позики внаслідок залучення грошових коштів фізичних осіб - учасників простого товариства, - як мета його створення суперечить чинному законодавству України у сфері фінансових послуг й поширена відповідачем інформація про надання грошових позик є неправдивою, такою, що формує у потерпілого помилкове уявлення про правову природу правочину, права та обов'язки сторін, що мають істотне значення, та впливає на його волевиявлення.
Факт замовчування ТОВ Фінансовий дім Позика відсутності відповідної ліцензії, а отже, і права на здійснення діяльності з надання коштів у позику та залучення фінансових активів від фізичних осіб свідчить про недобросовісність відповідача та наявність умислу на введення позивача в оману, щоб спонукати її до вчинення правочину.
Таким чином, встановивши обставини недійсності оспорюваних правочинів, визначені частинами першою, третьою статті 215, частиною першою статті 230 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції вирішив справу у відповідності до норм права, що регулюють спірні правовідносини сторін.
Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
З огляду на наведене доводи апеляційної скарги ТОВ Фінансовий дім Позика про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права є безпідставними і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Оскаржуване судове рішення містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим по справі обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування кожного доводу сторін по суті спору, що є складовою права на справедливий суд, що його визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги відповідача щодо наявності у спірних договорах третейського застереження про вирішення усіх спорів, які виникають щодо укладення, зміни, визнання недійсним повністю або частково Договору простого товариства у Постійно діючому Третейському суді Феміда при Асоціації Міжрегіональне об'єднання підприємств Тріада (пункт 5.2. статті 5 Договору), оскільки третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду за захистом своїх прав, а є одним із способів реалізації такого права.
Відповідно до статей 15, 16, 20 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайного або майнового права та інтересу.
Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно положень статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Таким чином, вирішення вказаного спору судом загальної юрисдикції не суперечить нормам як матеріального так і процессуального права.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріально та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Позика - залишити без задоволення
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 квітня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя підпис С.Б. Бутенко
Судді: підпис О.І. Обідіна
підпис О.В. Прядкіна
З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО.
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області С.Б. Бутенко
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2018 |
Оприлюднено | 14.06.2018 |
Номер документу | 74661261 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Полтавської області
Бутенко С. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні