Рішення

від 15.02.2018 по справі 673/323/17

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/323/17

Провадження № 2/673/24/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника позивача ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представника адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8 обласної спілки споживчих товариств та дочірнього підприємства Деражнянський плодоконсервний завод ОСОБА_8 облспоживспілки , з участю ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, про визнання договорів купівлі-продажу удаваними у частині покупця, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_8 обласної спілки споживчих товариств, в якому просив визнати удаваними в частині покупця договір купівлі-продажу 85/100 частин тарного складу, тарного цеху від 25.12.2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 3658 та договір купівлі-продажу майнового комплексу Сушарка від 25.12.2003 року, посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 3661, а також визнати його покупцем за вказаними договорами.

Крім того, 01.03.2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до дочірнього підприємства Деражнянський плодоконсервний завод ОСОБА_8 облспоживспілки , в якому просив визнати удаваним в частині покупця договір купівлі-продажу одноповерхового будинку складу-магазину від 23.07.1998 року, посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 1695 та визнати його покупцем за вказаним договором.

Ухвалою суду від 17.11.2017 року вказані позові вимоги були об'єднані в одне провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_2 посилається на те, що 25.12.2003 року між ОСОБА_8 обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_10, котрий є рідним братом позивача, було укладено договір купівлі продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 3658, відповідно до якого у власність ОСОБА_10 перейшли 85/100 частин тарного складу, тарного цеху, які знаходяться по вул. Миру, 157/3 в м. Деражня Хмельницької області, а також договір купівлі продажу, посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 3661, відповідно до якого у власність ОСОБА_10 перейшов комплекс майновий Сушарка , який знаходиться по вул. Миру, 93 в смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області.

Крім того, 23.07.1998 року ОСОБА_10 та дочірнє підприємство Деражнянський плодоконсервний завод ОСОБА_8 облспоживспілки уклали договір купівлі-продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 1695, на підставі якого ОСОБА_10 придбав у вказаного підприємства одноповерховий будинок складу-магазину, який знаходиться по вул. Миру, 126 в м. Деражня Хмельницької області.

Позивач стверджує, що усі вказані договори купівлі-продажу є удаваними угодами в частині покупця, оскільки в дійсності все вказане майно було придбане за власні кошти позивача, котрий, будучи на час укладення спірних договорів працівником ДП Деражнянський плодоконсервний завод ОСОБА_8 облспоживспілки , був позбавлений можливості займатися підприємницькою діяльністю та у зв'язку з цим не міг оформити право власності на придбане майно на своє ім'я. Факт придбання майна за особисті кошти позивача підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів, згідно з якими грошові кошти сплачувалися ОСОБА_2 Крім того, вказує позивач, після укладення вказаних договорів купівлі-продажу він безперешкодно користувався придбаним майном.

14.06.2005 року ОСОБА_10 помер, а тому 15.07.2016 року спадкоємець померлого - його дружина ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на частку вищевказаного майна, посилаючись на те, що таке майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таким чином, вказує позивач, з 15.07.2016 року порушуються його права щодо придбаного ним майна, у зв'язку з чим він просив задовольнити його позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити із підстав, викладених в позовних заявах.

Представник відповідача ОСОБА_8 обласної спілки споживчих товариств в судове засідання не з'явився, проте надав письмове заперечення проти позову, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та неналежність і недопустимість наданих позивачем доказів. Крім

того, представник відповідача просить застосувати щодо спірних правовідносин позову давність, стверджуючи, що про факт укладення договорів 25.12.2003 року позивачу ОСОБА_2 було відомо з часу укладення таких договорів, у зв'язку з чим він пропустив встановлений законодавством трирічний строк позовної давності.

Представник відповідача дочірнього підприємства Деражнянський плодоконсервний завод ОСОБА_8 облспоживспілки в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Разом з тим, суд вважає, що для повідомлення згаданого відповідача достатньо було повідомлення представника ОСОБА_8 обласної спілки споживчих товариств, як основної юридичної особи, оскільки обидва відповідача фактично являються одним і тим же відповідачем.

Залучені судом до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та їх представник - адвокат ОСОБА_7 щодо задоволення позовних вимог заперечили, вказавши, що за змістом цивільного законодавства удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Разом із цим, позивач, посилаючись на часткову удаваність спірних правочинів, не навів жодних обґрунтувань з приводу того, для приховання яких правочинів було укладено оскаржувані договори купівлі-продажу, а також не надав жодних доказів, які б вказували на те, що з якою метою укладалися спірні договори купівлі-продажу та які права та обов'язки реально настали між сторонами після їх укладення. Крім того, треті особи та їх представник стверджують, що позовні вимоги взагалі є необґрунтованими, оскільки визнання правочину удаваним в частині покупця не передбачено законодавством, а також вказують на недопустимість та недостовірність наданих позивачем в якості доказів квитанцій до прибуткового касового ордеру.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, 23.07.1998 року між дочірнім підприємством Деражнянський плодоконсервний завод ОСОБА_8 облспоживспілки , як продавцем, та ОСОБА_10, як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 1695, згідно з умовами якого у власність покупця перейшло приміщення одноповерхового цегляного будинку складу-магазину (літ. А-1), який знаходиться під номером 126 по вулиці Миру в м. Деражня Хмельницької області.

Із пункту 3 договору вбачається, що продаж було вчинено за 6713 грн., які покупець сплатить продавцю готівкою в касу підприємства до 01.08.1998 року.

25.12.2003 року між ОСОБА_8 обласною спілкою споживчих товариств, як продавцем, та ОСОБА_10, як покупцем, був укладений договір купівлі продажу, посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 3658, відповідно до якого у власність покупця перейшли 85/100 частин нежитлової будівлі, тарного складу, а саме прохідної площею 33,8 кв.м., тарного цеху, площею 223,9 кв.м., пилорами, площею 90,2 кв.м., які знаходяться під номером 157/3 по вулиці Миру в м. Деражня Хмельницької області.

Пунктом 3 вказаного договору підтверджується, що продаж вчинено за 14700 грн., які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору.

Крім того, 25.12.2003 року між ОСОБА_8 обласною спілкою споживчих товариств, як продавцем, та ОСОБА_10, як покупцем, був укладений договір купівлі продажу, посвідчений приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 3661, згідно з яким ОСОБА_10 купив комплекс майновий Сушарка , який знаходиться під номером 93 по вулиці Миру в смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області.

Вартість придбаного майна у розмірі 28000 грн. було сплачено покупцем до підписання договору, що підтверджується пунктом 3 цього договору.

ОСОБА_10 помер 14.06.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-БВ № 025578, повторно виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Деражнянського районного управління юстиції Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всі вищезазначені об'єкти нерухомості були придбані за його особисті кошти, за домовленістю між ним та ОСОБА_10, який є його рідним братом, тобто фактично покупцем за договорами є він, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання усіх трьох договорів купівлі-продажу удаваними в частині покупця.

З'ясовуючи обґрунтованість таких його доводів, судом враховується наступне.

За загальним принципом, визначеним ч. 1 ст. 58 Конституції України , закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року , який набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Таким чином, оскільки оспорювані договори купівлі-продажу були укладені 23.07.1998 року та 25.12.2003 року, застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу Української РСР 1963 року .

Згідно із ст.ст. 48-58 ЦК УРСР особа, яка вважає, що права порушені, має право звернутися до суду з позовом про визнання відповідної угоди недійсною.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 58 ЦК УРСР , якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Удавана угода своєю формою прикриває реальну угоду, яку мали на меті укласти сторони.

Тобто, укладаючи удавану угоду, обидві сторони діють умисно, усвідомлюючи, що укладають саме таку угоду.

При цьому, ст. 153 ЦК УРСР передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 4 Закону України Про власність , який був чинним на момент укладення спірних договорів купівлі-продажу, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, всі три договори купівлі-продажу були укладені із додержанням форми та змісту правочинів, передбачених законом, вказані договори були зареєстровані через відповідний орган державної реєстрації та право власності покупця ОСОБА_10 на всі вищезазначені об'єкти нерухомості було зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим на підставі рішення виконкому Деражнянської міської ради №90/12 від 14.12.1999 року та зареєстрованим в бюро технічної інвентаризації 23.12.1999 року за реєстровим № 1, а також витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданими Деражнянським ГМП Інвентаризатор 24.03.2004 року за № 3163087 та за №3162708, відповідно.

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд доходить до переконання в тому, що при укладенні спірних договорів купівлі-продажу його сторонами були додержані усі вимоги щодо змісту, істотних умов та форми правочину.

При цьому, судом не приймаються доводи позивача, наведені ним в обґрунтування позову, в тому, що спірне майно було придбане за належні йому грошові кошти, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження таких обставин ним не надано.

Зокрема, суд вважає, що надані позивачем в якості доказів квитанції до прибуткових касових ордерів № 73 від 28.07.1998 року та № 67, № 68 від 22.09.2003 року, в яких він значиться платником грошових коштів за придбання майна, не підтверджують факт придбання спірного майна саме за особисті грошові кошти позивача.

Крім того, як встановлено судом із показань свідка з боку позивача - ОСОБА_11, котра працювала бухгалтером в ДП Деражнянський плодоконсервний завод , вищевказані прибуткові ордери були виписані підприємством ОСОБА_2, який обіймав посаду директора підприємства, в рахунок заборгованості по заробітній платі.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували те, що за придбання спірного майна були внесені особисті грошові кошти позивача, він не надав.

Не здобуто таких доказів і судом.

Крім того, позивачем не доведено спрямованість волі сторін при укладенні оспорюваних договорів купівлі-продажу на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненими правочинами, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин, а також не доведено настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж тих, що передбачені удаваними правочинами.

Так, позивач не вказав, які насправді правочини приховують оскаржувані договори купівлі-продажу, а заявлені ним вимоги фактично спрямовані на зміну сторони договору, шляхом визнання її удаваною, що не відповідає закону. Інші наведені позивачем доводи також не дають підстав для визнання оскаржуваних договорів удаваними правочинами, що в сукупності є безумовною підставою для відмови в задоволенні позову.

Разом із цим, судом враховується, що під час розгляду справи відповідачем - ОСОБА_8 обласною спілкою споживчих товариств було подано заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Зі змісту позовних заяв вбачається посилання позивача на те, що про порушення своїх прав він дізнався 15.07.2016 року, а саме після звернення дружини померлого ОСОБА_10 - ОСОБА_4 до суду з позовом про визнання права власності на частку вищевказаного спірного майна.

З'ясовуючи такі позиції сторін, судом враховується, що згідно із ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, права якої порушено (позовна давність), встановлюється у три роки, а за позовами державних організацій, інших кооперативних і громадських організацій один до одного - в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з обома позовами до суду 01.03.2017 року, тобто по спливу більше 18 років щодо договору купівлі-продажу від 23.07.1998 року, та більше 13 років - щодо договорів купівлі-продажу від 25.12.2003 року.

При цьому, сам же позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що про факт укладення даних договорів йому було відомо, оскільки між ним та його братом ОСОБА_10 - покупцем за договорами мала місце домовленість про оформлення таких договорів на ім'я останнього.

Крім того, жодних доказів, які б свідчили про поважність пропуску позивачем встановленого законодавством строку звернення до суду, він не надав.

Отже, доводи позивача в тому, що про факт порушення своїх прав він дізнався 15.07.2016 року, не заслуговують на увагу суду, у зв'язку з чим суд вважає, що наявні підстави для застосування щодо спірних правовідносин строку позовної давності.

На підставі викладеного, суд, дослідивши долучені до матеріалів справи докази щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку про те, що в задоволенні кожної з позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 48-58, 71, 153, 224 ЦК УРСР , ст.ст. 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову з кожної заявленої вимоги відмовити.

Складання повного рішення було відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області через Деражнянський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлене 26.02.2018 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

Позивач - ОСОБА_2, адреса: 32200, м. Деражня, Деражнянський район Хмельницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номері і серія паспорта не відомі;

Відповідач №1 - ОСОБА_8 обласна спілка споживчих товариств, код ЄДРПОУ 01773299, адреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Герцена, 10;

Відповідач № 2 - Дочірнє підприємство Деражнянський плодоконсервний завод, код ЄДРПОУ 01729677, адреса: 32200, м. Деражня, Деражнянський район Хмельницької області, вул. Миру, 126.

Треті особи, які на заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, адреса проживання (реєстрації): 32200, м. Деражня, Деражнянський район Хмельницької області, вул. Заводська, 1, корпус Б , кВ. 51, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номері і серія паспорта не відомі.

Суддя: ОСОБА_12