Ухвала
30 березня 2018 року
м. Київ
справа №554/6423/17
провадження №61-14766ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 19 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань цивільного захисту Полтавської обласної державної адміністрації, за участю третьої особи - Первинної профспілкової організації службовців цивільного захисту м. Полтави, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 19 лютого 2018 року в указаній справі через засоби поштового зв'язку.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилається на положення пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно із яким позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Вказана норма закону закріплює дві категорії справ, за позовні вимоги у яких позивачі звільняються від сплати судового збору: про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. При цьому законодавство не звільняє особу від обов'язку щодо сплати судового збору в справах за іншими позовними вимогами, що випливають із трудових відносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що пред'являючи позов, ОСОБА_1, серед іншого, просив стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
З наведеного слідує, що дана частина позовних вимог не відноситься до категорій справ про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. За таких обставин підстави для звільнення заявника від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 8 липня 2011 року Про судовий збір , який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147- VIII .
Згідно зі статтею 4 Закону України Про судовий збір за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача:
ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019, рахунок отримувача: 31213207700007,
ККДБ: 22030102.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір .
Згідно із ч. 3 вказаної статті встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Ураховуючи характер спору розмір судового збору становить за вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) - 1 280 грн.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, у порушення вимог пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України , заявником у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 19 лютого 2018 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 20 квітня
2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Висоцька
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2018 |
Оприлюднено | 04.04.2018 |
Номер документу | 73157006 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Висоцька Валентина Степанівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні