Рішення

від 03.04.2018 по справі 910/1702/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2018Справа № 910/1702/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лані"

про стягнення 218 104, 20 грн.

за участю представників учасників справи:

позивача: Іващенко О.В.

відповідача: Окіпний К.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лані" про стягнення 218 104, 20 грн., у тому числі: 169 497, 74 грн. - основного боргу, 30 509, 59 грн. - пені, 3 538, 56 грн. - 3 % річних та 14 558, 31 грн. - інфляційні втрати.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1702/18. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 13.03.18.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 13.03.2018 представник відповідача подав клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та належної підготовки до розгляду справи, яке судом задоволено.

У судовому засіданні з 13.03.2018 до 20.03.2018 оголошувалась перерва.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору, суд ухвалою встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм правом та не подав письмовий відзив на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1702/18 до судового розгляду по суті.

Відповідач, у судовому засіданні 03.04.2018 подав клопотання про врегулювання спору за участю судді.

Відповідно до частини першої статті 186 Господарського процесуального кодексу України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання.

У судовому засіданні 03.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (позивач) як енергопостачальною організацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Лані" (відповідач) 12.05.2017 укладено угоду № 106-17-е про реструктуризацію заборгованості у розмірі 169 497, 74 грн. за активну електричну енергію за договором № 11418 від 31.07.1997. За умовами зазначеної угоди відповідач визнав та підтвердив перед позивачем заборгованість станом на 01.05.2017 у розмірі 169 497, 74 грн. та зобов'язався її сплатити протягом травня 2017 року - квітня 2018 року.

Відповідно до пункту 3 угоди № 106-17-е від 12.05.2017 відповідач разом із сплатою суми, зазначеної у пункті 1 угоди зобов'язався щомісяця оплачувати поточне споживання згідно з договором про постачання електричної енергії. Датою здійснення платежу є дата надходження коштів на поточний рахунок позивача (пункт 5).

Однак, відповідач свої зобов'язання за укладеною сторонами угодою № 106-17-е від 12.05.2017 не виконав, у зв'язку з чим на час звернення до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 127 125, 74 грн.

Разом з тим, у пункті 8 угоди № 106-17-е від 12.05.2017 сторони передбачили про те, що у разі прострочення відповідачем оплати заборгованості понад десять календарних днів від строку, встановленого в пункті 2, угода щодо розстрочення сплати боргу втрачає чинність та позивач набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу.

Судом встановлено, що відповідач порушив строки оплати, встановлені угодою № 106-17-е від 12.05.2017, у зв'язку з чим у позивача виникло право на стягнення всієї суми заборгованості у розмірі 169 497, 74 грн.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених статтею 11 Цивільного кодексу України

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт порушення відповідачем зобов'язань в частині своєчасного погашення заборгованості відповідно до встановлених угодою строків підтверджено та ним не спростовано, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 169 497, 74 грн.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати заборгованості у визначені строки.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Згідно пункту 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6 угоди № 106-17-е від 12.05.2017 встановлено, що у разі порушення строків та розмірів погашення заборгованості, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0, 1 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення 30 509, 59 грн. пені (період з 04.06.2017 по 30.11.2017) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 3 538, 56 грн. та інфляційних втрат у розмірі 14 558, 31 грн. (період з 04.06.2017 по 12.02.2018) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

З приводу клопотання позивача щодо повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору суд зазначає наступне:

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки при поданні позову позивачем внесено суму судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір", суд вважає за доцільне повернути публічному акціонерному товариству "Київенерго" з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 104, 64 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лані" (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 9, ідентифікаційний код 22967273) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 169 497 (сто шістдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 74 коп. - основного боргу, 30 509 (тридцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 59 коп. - пені, 3 538 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 56 коп. - 3 % річних, 14 558 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 31 коп. - інфляційні втрати та 3 271 (три тисячі двісті сімдесят одна) грн. 56 коп. - судового збору.

3. Повернути публічному акціонерному товариству "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, платник: ПАТ Київенерго , отримувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код 37993783) судовий збір в розмірі 104 (сто чотири) грн. 64 коп., сплачений на підставі платіжного дорученням № 2117069841 від 24.01.2018, яке знаходиться в матеріалах справи № 910/1702/18. Оригінал платіжного доручення № 2117069841 від 24.01.2018 залишити в матеріалах справи № 910/1702/18.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 04.04.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк