Постанова

від 29.03.2018 по справі 2а-6017/12/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2018 року

Київ

справа №2а-6017/12/2670

адміністративне провадження №К/9901/824/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., секретар судового засідання - Титенко М.П., за участю: представник відповідача - Кравченко Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю УкоінвестБуд на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року (суддя Качур І.А.) та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року (колегія у складі суддів: Сорочко С.О., Горбань Н.І., Земляна Г.В.) у справі № 2а-6017/12/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю УкоінвестБуд доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю УкоінвестБуд звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби від 12.01.2012 №0000132305, від 11.01.2012 №0000762250/2218, від 16.01.2012 №000082304.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані податкові повідомлення рішення прийняті безпідставно, не відображають дійсних обставин справи, а відтак підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 06 листопада 2012 року, залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій, виходили з правомірності здійснених податковим органом донарахувань.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Дарницькому районі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ УкоінвестБуд з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 01.12.2011 №8899/2305/25637276, яким встановлено порушення позивачем:

- пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4, пп. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135, ст. 159 Податкового кодексу України, а саме: до загальної суми доходів не включено суму безнадійної заборгованості у сумі 814579 грн.: по ТОВ Омега у сумі 388002 грн. (обліковується станом на 30.06.2011 по Кт рахунку 631 ТОВ Омега , по якому прийнято рішення про банкрутство ТОВ Омега 13.07.2011) та ТОВ Будівельний проект у сумі 426576,59 грн.;

- пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , у зв'язку завищенням амортизаційних відрахувань всього у сумі 16955 грн., в тому числі за IV кв. 2008 року у сумі 5766 грн., за І кв. 2009 року у сумі 5651 грн., за І півріччя 2009 року у сумі 11189 грн. (в т.ч. за II кв. 2009 року у сумі 5538 грн.);

- пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Закону України Про податок на додану вартість , у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість всього у сумі 332252 грн.;

- п. 2.8 ст. 2, абз. 2 п. 3.5 ст. 3, п. 7.24 положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", внаслідок перевищення ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 93651,90 грн. та не оприбуткування готівки до каси підприємства за 01.06.2010 на загальну суму 346,06 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.01.2012 №0000132305, від 11.01.2012 №0000762250/2218, від 16.01.2012 №000082304, якими до позивача за вказані порушення застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 18.06.2008 виникла кредиторська заборгованість по ТОВ Омега внаслідок придбання автомобіля згідно прибуткової накладної від 18.06.2008 №272, а 22.10.2007 - по ТОВ Будівельний проект внаслідок придбання комп'ютерної техніки по накладній від 22.10.2007 №ЛНО-3.

Відповідач звертався позивача з запитом від 23.11.2011 №65249/10/23-506 про надання документів, що стосуються взаєморозрахунків між ТОВ УкоінвестБуд та ТОВ Омега і ТОВ Будівельний проект .

Первинні документи ТОВ УкоінвестБуд не надані у зв'язку з тим, що взаєморозрахунки по придбанню товару були проведені у 2007-2008 роках.

При цьому, згідно відомостей з баз даних ПДС, АІС ОР та системи Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ Омега знаходиться на обліку в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку у зв'язку з банкрутством. Підприємство не звітує з квітня 2011 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано 09.06.2011. ТОВ Будівельний проект знаходиться на обліку в ДПІ у Дарницькому районі, стан платника 0 . Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано 30.04.2010, у зв'язку з наданням декларацій про відсутність поставок.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ УкоінвестБуд не скориговано валовий дохід на суму простроченої кредиторської заборгованості у IV кварталі 2010 року в розмірі 426577 грн. та у II кварталі 2011 року в розмірі 388002 грн.

Також позивачем завищено показники відображені у рядку 04.1 Декларації за IV квартал 2008 рік витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 , а саме: ТОВ УкоінвестБуд до загальної суми валових витрат в IV квартал 2008 року віднесено витрати по придбанню товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 у сумі 25183308 грн., оскільки сума витрат у сумі 7953869 грн. не підтверджена відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, що унеможливлює вважати їх такими, що використовувались у власній господарській діяльності.

З огляду на встановлені судами обставини, касаційний суд вважає обґрунтованою позицію судів по вказаному епізоду.

При цьому їх висновки не спростовуються доводами позивача, наведеними у касаційній скарзі, оскільки проведення операції з повернення по ТОВ Омега 20.10.2008, підтвердженої лише карткою по субрахунку 631, та акти звірки розрахунків за 30.09.2009 та 31.12.2010 по ТОВ Будівельний проект на підтвердження заборгованості не є належними, допустимими та достатніми доказами, що доводять протилежне.

Касаційний суд вбачає наявність законних підстав погодитись як з висновками судів попередніх інстанцій, так і з висновками податкового органу про завищення ТОВ УкоінвестБуд амортизаційних відрахувань у сумі 16955 грн., а саме: - за IV кв. 2008 року у сумі 5766 грн., за І кв. 2009 року у сумі 5651 грн., за І півріччя 2009 року у сумі 11189 грн. (в т.ч. за II кв. 2009 року у сумі 5538 грн.) внаслідок порушення пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки позивач амортизував основні фонди групи І з нормою амортизації 2 відсотки (квартира за адресою: АДРЕСА_1), яка не використовувалася для власного виробничого використання.

А також про те, що ТОВ "УкоінвестБуд" до загальної суми податкового кредиту в серпні 2009 року двічі віднесено суму ПДВ в розмірі 572,00 грн. по податковій накладній від 17.08.2009 №1365 від ТОВ "Укрекопродукт", яка задекларована в Додатку 5 до Декларації під №20 ПДВ у сумі 1144 грн.

В той же час по названим порушенням касаційна скарга жодних доводів не містить.

Розглядаючи епізод з правомірності формування позивачем податкового кредиту за травень 2010 року у сумі 222222,36 грн., за грудень 2010 року у сумі 196072 грн. та за червень, вересень 2009 року у зв'язку з поданими уточнюючими розрахунками за червень, вересень 2009 pоку, не визнаними як податкова звітність, через порушення загальних вимог оформлення податкової звітності, попередні судові інстанції, посилаючись на положення Закону України Про податок на додану вартість та Податкового кодексу України, дійшли правильного висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції, .

Разом з цим, цілком обґрунтовано звернули увагу на недостатність доказів, що підтверджують можливість зробити висновок про те, що відбувся дійсний рух активів між учасниками досліджуваних операцій, як наслідок про законність формування податкового кредиту.

Крім того, за перевіряємий період відповідачем встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі позивача на загальну суму 93651,90 грн.

Судами встановлено, що ліміт залишку готівки в касі Позивача встановлено: з 05.01.2009 в сумі 100700,00 грн. згідно Наказу №1 від 05.01.2009; з 06.01.2010 в сумі 54400,00 грн. згідно Наказу №1 від 06.01.2010; з 05.01.2011 в сумі 145000,00 грн. згідно Наказу №1 від 05.01.2011.

До перевищення залишку готівки в касі призвело неприйняття Відповідачем видаткового касового ордеру № 71 від 10.08.2009 на суму 95000,00 грн. в зв'язку з відсутністю у вищезазначеному ордері підпису одержувача готівкових коштів (ОСОБА_3) в сумі 95000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене та норми п. 2.8 ст. 2, абз. 2 п. 3.5 ст. 3, п.7.24 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 за № 637, позивачем 10.08.2009 було перевищено ліміт залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 93651,90 грн., згідно розрахунку: 99351,90 грн. + 95000,00 грн. - 100700,00 грн. = 93651,90 грн., де - 99351,90 грн. - залишок готівкових коштів в касі підприємства на кінець дня 10.08.2009 за даними підприємства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем в порушення п.2.6, п.3.1, п.3.3, п.4.2, п.4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (зі змінами та доповненнями), не було оприбутковано готівку до каси підприємства за 01.06.2010 на загальну суму 346,06 грн., в зв'язку з відсутністю обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі підприємства.

Згідно платіжної відомості №НЗП-000008, складеної 13.05.2010 головним бухгалтером Головач В.В. 01.06.2010 були здійснені виплати готівкових коштів фізичній особі - працівнику підприємства ОСОБА_5 заробітної плати в сумі 346,06 грн., однак у день здійснення виплат 01.06.2010 сума в розмірі 346,06 грн. в касовій книзі підприємства - не оприбутковувалась, відповідний прибутковий касовий ордер не складався, записи в касовій книзі підприємства щодо здійснення вищезазначених виплат не відображались.

По названому порушенню касаційна скарга жодних доводів також не містить.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю УкоінвестБуд залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

..........................

.................................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду