Постанова

від 02.04.2018 по справі 375/901/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/901/17 Головуючий у І інстанції Нечепоренко Л. М. Провадження № 22-ц/780/1232/18 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В. Категорія 46 02.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Мережко М.В.,

суддів: Мельника Я.С., Суханової Є.М.,

секретар: Шуляк Д.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до головного управління Держгеокадастру у Київській області, Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, третя особа - Житньогірська сільська рада Рокитнянського району Київської області, про скасування наказів, розпоряджень, рішення про державну реєстрацію, визнання права власності та витребування земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,

встановила:

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що відповідно до рішення виконавчого комітету Житньогірської сільської ради Рокитнянського району №25 від 06 квітня 2001 року йому та іншим працівникам соціальної сфери та пенсіонерам с. Житні Гори виділені земельні ділянки площами по 0,20 га.

Позивачу стало відомо, що його право на дану земельну ділянку порушено відповідачем - Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області шляхом надання земельної ділянки у власність ОСОБА_3, якому згідно Наказу № 10-13791/15-16-сг від 07 липня 2016 передано у власність земельну ділянку площею 2 га, до якої входить і земельна ділянка, якою користувався позивач.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив свої позовні вимоги та просив:

скасувати Наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-13791/15-16-сг від 07 липня 2016 про затвердження технічної документації з землеустрою на надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2 га;

скасувати розпорядження голови Рокитнянської районної державної адміністрації про надання ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки площею 2 га від 15 серпня 2012 року № 497;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30505858;

скасувати запис про право власності номер 15445053 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

визнати за позивачем право власності на земельну ділянку та витребувати з володіння відповідача земельну ділянку площею 0,20 га, виділену йому рішенням виконавчого комітету Житньогірськї сільської ради Рокитнянського району №25 від 06 квітня 2001 року.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року скасувати та постановити ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Житньогірськї сільської ради Рокитнянського району №25 від 06 квітня 2001 року працівникам соціальної сфери та пенсіонерам з їх числа, які проживають на території села Житні Гори, в тому числі, ОСОБА_2, були виділені земельні ділянки площами по 0,20 га із земель запасу сільської ради (а.с. 6-8).

У 2014 році ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту, розташованої на території Житньогірської ради.

Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області від 25 квітня 2014 року ОСОБА_3 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с. 107) і наказом Головного управління Держземагенства у Київській області № 10-13791/15-16-сг від 07 липня 2016 року затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0 га кадастровий номер НОМЕР_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Житньогірської сільської ради (а.с. 132).

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЗК України (від 18 грудня 1990 року, чинного на час надання позивачу земельної ділянки) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно з п. 1 Перехідних положень ЗК України (від 25 жовтня 2001 року), рішення про надання у користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення в дію цього Кордексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 6 розділу Х Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

З наведених норм вбачається, що необхідно було у встановленому законом порядку переоформити право на земельну ділянку, яка знаходилася у користуванні особи у власність чи укласти договір оренди з наступним отриманням Державного акту чи свідоцтва про право власності на земельну ділянку. Проте, позивач цього не зробив.

Крім того, відповідно до ч. ч. 4-10 ст.79-1 ЗК України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Позивач не заперечував, що межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) не встановлювалися до цього часу.

В матеріалах справи відсутні докази наявності ідентифікуючих ознак фактичного місця розташування, площі та конфігурації земельної ділянки, а також належні і допустимі докази того, що земельна ділянка площею 0,20 га, яка була виділена позивачу відповідно до рішення Житньогірської сільської ради від 06 квітня 2001 року, фактично входить (повністю чи частково) до площі земельної ділянки в розмірі 2,0 га, що була виділена у власність відповідачу ОСОБА_3

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів порушення його прав відносно користування земельною ділянкою, яка була наділена йому рішенням виконкому сільської ради у 2001 році, оскільки ОСОБА_2 після набрання законної сили Земельним Кодексом України (від 25 жовтня 2001 року) не оформив належним чином право володіння даною земельною ділянкою, не отримав на неї відповідний документ та не визначив межі на місцевості з виготовленням відповідної технічної земельної документації.

Докази того, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,0 га не відповідає вимогам земельного законодавства у матеріалах справи відсутні, тому підстав для його скасування суд також не вбачає.

Доводи апеляційної скарги щодо законності користування позивачем спірною земельною ділянкою відхиляються судом, оскільки позивач не надав суду ніяких ідентифікуючих ознак фактичного місця розташування, площі та конфігурації земельної ділянки, що перебувала в його користуванні, а тому суд позбавлений можливості перевірити якою саме ділянкою користувався позивач.

Твердження апелянта щодо порушень прав ОСОБА_2 відповідачем ОСОБА_3 також оцінюються колегією суддів критично, оскільки апелянт не надав жодного доказу того, що межі земельної ділянки в користуванні ОСОБА_2 та ділянки ОСОБА_3 будь-яким чином накладаються.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в частині задоволення позову, в порядку ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг, вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 22 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 11 квітня 2018 року

Головуючий М.В. Мережко

Судді Я.С. Мельник

Є.М. Суханова