Ухвала

від 29.03.2018 по справі 642/3963/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №642/3963/17 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/790/810/18 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.3 ст.185 КК України

УХВАЛА

Іменем України

29 березня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 02.11.2017р. відносно ОСОБА_8 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харкова, громадянин України, неодружений, з середньою спеціальною освітою, непрацюючий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-18.04.2017р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 1 рік,

засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3(трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 18.04.2017р. і остаточно призначено 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.

Крім того, цим же рішенням суду, вирішена доля процесуальних витрат у порядку передбаченому ст.124 КПК України.

Згідно вироку, ОСОБА_8 24.04.2017р. у першій половині дня, прибув для вчинення крадіжки металевих виробів до території будівельного майданчику, розташованого по АДРЕСА_2 , та, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, діючи повторно, з корисливих спонукань, перелізши через паркан будівельного майданчику, яким він суцільно огороджений, проник на його територію, де зберігались металеві вироби для господарських потреб ТОВ «Новобуд ДЕВЕЛОПМЕНТ».

ОСОБА_8 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з єдиним злочинним умислом, у першій половині дня, точний час не встановлено, викрав з території будівельного майданчику: - арматуру №12, кл.А-400С/500С, 12м, масою 16,87кг, вартістю 172грн. 00коп.; - арматуру №20, кл.А-400С/500С, 12м, масою 9,88кг, вартістю 107грн. 00коп.; - арматуру №16, кл.А-400С/500С, 12м, масою 6,38кг, вартістю 102грн. 00коп.; - смугу г/к 60х8мм, ст.3сп/пс, 6м, масою 15,08кг вартістю 170грн. 00коп.; - швелеру №14П мм ст.3пс5, 12м, масою 12,3кг, вартістю 177грн. 00 коп. та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Новобуд ДЕВЕЛОПМЕНТ» матеріальну шкоду на суму 728грн. 00коп..

В апеляційній скарзі захисник просить вирок в частині призначення покарання змінити і застосувати до обвинуваченого положення ст.ст.69, 75 КК України, вважаючи призначене покарання занадто суровим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та обвинуваченого в підтримку своєї апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляцію захисника слід залишити без задоволення виходячи з наступних підстав.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Як вбачається з вироку суду (т.1 а.с.78-82), фактичні обставини справи встановлені у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, що позбавляє права учасників судового провадження оскаржувати їх.

Так як, судом встановлено, що ОСОБА_8 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднану з проникненням у сховище,вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло то суд вірно кваліфікував ці його дії за ч.3 ст.185 КК України.

Виходячи з вищевикладеного, перевіряючи апеляційні доводи, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів

Призначаючи покарання ОСОБА_8 , районний суд вказав, що врахував: ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину; особу обвинуваченого, який будучі судимим 18.04.2017р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2ст.185 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та повторно скоїв умисний тяжкий корисливий злочин, на облікуу лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, висновок органу пробації про високий ризик повторного скоєння кримінального правопорушення.

Обставиною, яка згідно ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнав щире каяття, за відсутністю обставин, які б обтяжували покарання.

Згідно ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Отже, виході з вищенаведеного, колегія суддів робить висновок, що для застосування положення ст.69 КК України не достатньо навіть формальних підстав її застосування наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання, які між тим повинні ще істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Поряд з цим, з урахуванням особи винного, який раніше вже судимий, злочин вчинив протягом тижня після ухвалення попереднього вироку, в період іспитового строку, не працює, не дають суду можливості застосувати до нього положення ст.69 КК України.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що районний суд правильно не застосував положення ст.69 КК України до обвинуваченого, а призначене йому покарання не можна вважати явно несправедливим у розумінні ст.414 КПК України.

Разом з цим, з положення передбаченого ч.ч.2, 3 ст.78 КК України випливає, що якщо засуджений не виконає покладені на нього обов`язки то суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання і в цьому випадку йому призначається покарання за правилами, передбаченими ст.ст.71,72цього Кодексу.

Таким чином, наведена норма, за переконанням колегії суддів, не дозволяє застосувати до ОСОБА_8 повторно положення ст.75 КК України.

Звідси, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція захисника не підлягає задоволенню, а оскільки апеляційною інстанцією не встановлені підстави для зміни чи скасування судового рішення то вирок суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 02.11.2017р. відносно ОСОБА_8 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий

Судді