ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2018 р. м. Рівне
Справа № 918/41/18
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ПРОДРІНКС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ДІСТРІБЮШН"
про стягнення заборгованості в сумі 37 815 грн. 80 коп.
в судовому засіданні приймали участь:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.10.2017 р.;
від відповідача - не з'явився.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер FNA608181752Е01.
У судовому засіданні 2 квітня 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
23 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ПРОДРІНКС" (далі - ТзОВ "АСКАНІЯ ПРОДРІНКС", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ДІСТРІБЮШН" (далі - ТзОВ "ВЕСТ ДІСТРІБЮШН", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 37 815 грн. 80 коп., з яких: 33 085 грн. 88 коп. - основний борг, 4 109 грн. 90 коп. - пеня, 620 грн. 02 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 1 березня 2017 р. № 36/П в частині оплати за поставлений позивачем товар, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 33 085 грн. 88 коп., пені в розмірі 4 109 грн. 90 коп. та 3 % річних в розмірі 620 грн. 02 коп.
Ухвалою суду від 25 січня 2018 року на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву ТзОВ "АСКАНІЯ ПРОДРІНКС" було залишено без руху.
У встановлений судом строк, 12 лютого 2018 року позивач усунув недоліки позовної заяви та надав платіжне доручення від 2 лютого 2018 року № 81 про доплату судового збору в розмірі 162 грн. (а.с. 64-65).
Ухвалою суду від 14 лютого 2018 року позовну заяву від 21.12.2017 р. № 21/12/17 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 5 березня 2018 року.
3 березня 2018 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ТзОВ "АСКАНІЯ ПРОДРІНКС" (а.с. 73).
Ухвалою суду від 5 березня 2018 року розгляд справи відкладено на 2 квітня 2018 року.
У судовому засіданні 2 квітня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача у судове засідання 2 квітня 2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. У той же час про дату, час і місце судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення № 3301309168233 (а.с. 79).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих представником позивача документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
1 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ПРОДРІНКС" (далі - Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ДІСТРІБЮШН" (далі - Дистриб'ютор) було укладено дистриб'юторський договір № 36/П (далі - Договір) (а.с. 14-25).
Відповідно до п. 2.1. Договору Компанія призначає Дистриб'ютора на строк дії цього Договору виступати уповноваженим Дистриб'ютором товару на території, а Дистриб'ютор цим приймає таке призначення.
Згідно п. 2.2. Договору Компанія зобов'язується поставляти та передавати у власність Дистриб'ютору товар у строк та відповідно до інших умов, передбачених Договором, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати товар відповідно до умов цього Договору, здійснювати Дистрибуцію товару власною торговою командою, а також надавати Компанії інші, окремо узгоджені сторонами послуги на території, та виконувати інші зобов'язання за цим Договором.
Згідно з п. 7.3. Договору платежі за Договором у розмірі повної вартості поставленого товару здійснюється в гривні шляхом банківського переказу коштів на рахунок компанії, зазначений нижче в Договорі, у наступному порядку:
7.3.1. оплата за товар, поставлений у період з січня по березень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 (тридцяти) календарних днів після дати поставки, що вказана в накладній;
7.3.2. оплата за товар, поставлений у період з квітня по серпень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після дати поставки, що вказана в накладній;
7.3.3. оплата за товар, поставлений у період з вересня по грудень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 30 (тридцяти) календарних днів після дати поставки, що вказана в накладній.
В п. 8.4. Договору в редакції протоколу розбіжностей (а.с. 34) зазначено, що за порушення строків оплати за Договором, Дистриб'ютор сплачує на користь Компанії суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України.
У відповідності з п. 12.1. Договору, будь-які спори, що виникають або можуть виникнути у зв'язку з цим Договором сторони вирішують шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди - такі спори вирішуються в господарських судах України, в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору та замовлень відповідача позивачем було здійснено зобов'язання по поставці товару на загальну суму 73 606 грн. 32 коп., що підтверджується, підписаними сторонами, видатковими накладними (а.с. 35, 37, 39).
Однак як стверджує позивач, відповідач частково оплатив товар на загальну суму 40 520 грн. 44 коп.
Отже, за відповідачем рахується заборгованість за Договором в сумі 33 085 грн. 88 коп.
Як зазначає позивач, борг виник на підставі видаткової накладної від 24.04.2017 р. № 4-198 на суму 43 085 грн. 88 коп.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 33 085 грн. 88 коп. основного боргу, 4 109 грн. 90 коп. пені та 620 грн. 02 коп. 3% річних.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Дистриб'юторського договору від 1 березня 2017 року № 36/П, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки та купівлі-продажу.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Згідно зі статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що борг виник на підставі видаткової накладної від 24.04.2017 р. № 4-198.
Згідно з п. 7.3. Договору платежі за Договором у розмірі повної вартості поставленого товару здійснюється в гривні шляхом банківського переказу коштів на рахунок компанії, зазначений нижче в Договорі, у наступному порядку:
7.3.2. оплата за товар, поставлений у період з квітня по серпень (включно), здійснюється Дистриб'ютором протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після дати поставки, що вказана в накладній.
Оскільки поставка товару на підставі видаткової накладної від 24.04.2017 р. № 4-198 відбулася в квітні, відтак відповідач повинен був здійснити оплату товару протягом 14 календарних днів, тобто до 08.05.2017 р. включно.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов'язання за договором у розмірі 33 085 грн. 88 коп., докази оплати заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 33 085 грн. 88 коп. основного боргу позивачем нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору у визначений строк оплату за поставлений позивачем товар в сумі 33 085 грн. 88 коп. не здійснив, а отже за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару на підставі пункту 8.4. Договору в редакції протоколу розбіжностей, позивачем здійснено нарахування пені в сумі 4 109 грн. 90 коп. з 08.05.2017 р. по 03.11.2017 р. та 3% річних в сумі 620 грн. 02 коп. за період з 08.05.2017 р. по 21.12.2017 р., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.
В п. 8.4. Договору в редакції протоколу розбіжностей зазначено, що за порушення строків оплати за Договором, Дистриб'ютор сплачує на користь Компанії суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
В пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що: "Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції".
Враховуючи вищенаведене нарахування штрафних санкцій починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Як вбачається з розрахунку пені, позивачем здійснено нарахування з 08.05.2017 р., а останній день виконання зобов'язання за договором є 08.05.2017 р., тобто нарахування пені слід здійснювати з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, а саме з 09.05.2017 р.
Врахувавши вищенаведене, суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір пені становить 4 086 грн. 33 коп., при заявленому - 4 109 грн. 90 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума пені, яка за розрахунком суду складає 4 086 грн. 33 коп.
За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення пені в сумі 4 109 грн. 90 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 086 грн. 33 коп. У решті позовних вимог у частині стягнення пені в сумі 23 грн. 57 коп. слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, як вбачається з розрахунку 3% річних, позивачем здійснено нарахування з 08.05.2017 р., а останній день виконання зобов'язання за договором є 08.05.2017 р., тобто нарахування 3% річних також слід здійснювати з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, а саме з 09.05.2017 р.
В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок відсотків річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих відсотків річних становить 617 грн. 30 коп., при заявленому - 620 грн. 02 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних , яка за розрахунком суду складає 617 грн. 30 коп.
За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення 3% річних в сумі 620 грн. 02 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 617 грн. 30 коп. У решті позовних вимог у частині стягнення 3% річних в сумі 2 грн. 72 коп. відмовити.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення пені, відсотків річних, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ "АСКАНІЯ ПРОДРІНКС" до ТзОВ "ВЕСТ ДІСТРІБЮШН" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 33 085 грн. 88 коп. - основного боргу, 4 086 грн. 33 коп. - пені, 617 грн. 30 коп. - 3% річних. У решті позовних вимог в частині стягнення 23 грн. 57 коп. - пені та 2 грн. 72 коп. - 3% річних слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1 760 грн. 78 коп.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ДІСТРІБЮШН" (33024, м. Рівне, вул. Старицького, 37-а, код ЄДРПОУ 40131668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ПРОДРІНКС" (02121, м. Київ, вул. Бориспільське шосе, 41-В, код ЄДРПОУ 34537933) 33 085 (тридцять три тисячі вісімдесят п'ять) грн. 88 коп. - основного боргу, 4 086 (чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 33 коп. - пені, 617 (шістсот сімнадцять) грн. 30 коп. - 3% річних та 1 760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн. 78 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ ПРОДРІНКС" в частині стягнення 23 грн. 57 коп. - пені та 2 грн. 72 коп. - 3% річних - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 5 квітня 2018 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (02121, м. Київ, вул. Бориспільське шосе, 41-В);
3 - відповідачу рекомендованим (33024, м. Рівне, вул. Старицького, 37-а).
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2018 |
Оприлюднено | 11.04.2018 |
Номер документу | 73192518 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Рівненської області
Політика Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні