Постанова

від 27.03.2018 по справі 910/16842/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2018 р., м. Київ Справа№ 910/16842/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Мацак О.Ю.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р., м. Київ (повний текст складено 07.12.2017р.) у справі №910/16842/17 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Енергія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Плюс"

про стягнення 300470,90 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості у сумі 300470,90 грн, з яких: основний борг у сумі 217040,20 грн, 3% річних у сумі 5991,01 грн, інфляційне збільшення у сумі 25097,61 грн, пеня у сумі 52342,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за договором поставки №1189О від 11.07.2016р. в частині своєчасної та повної оплати поставленої продукції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р. у справі №910/16842/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 217040 грн 40 коп. основного боргу, 25097 грн 61 коп. інфляційних втрат, 5991 грн 01 коп. 3% річних, 52342 грн 08 коп. пені, 21033 грн 00 коп. адвокатських витрат та 4507 грн 07 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв Відповідачу продукцію згідно умов договору, а Відповідач в порушення умов договору не сплатив вчасно вартість такої продукції.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р. у справі №910/16842/17 скасувати та прийняти нове про відмову в позові у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд неповно з'ясував обставини справи, для чого Відповідач подав клопотання про призначення судово-бухгалтерської та почеркознавчої експертиз, в задоволенні яких відмовлено. Так, Відповідач стверджує, що за видатково-прибутковими накладними №РН-0005916 від 04.08.2016р. на суму 60466,74 грн, №РН-0005954 від 01.09.2016р. на суму 18733,98 грн, №РН-0005976 від 08.09.2016р. на суму 15886,01 грн, №РН-0005989 від 01.09.2016р. на суму 37955,33 грн, №РН-0006015 від 21.09.2016р. на суму 25824,65 грн приймання продукції підтверджено підписом особи, повноваження якої не засвідчено довіреностями або іншими документами. А тому Відповідач ставить під сумнів, що продукція за вказаними накладними була отримана належним чином та уповноваженою на те особою.

Відповідач зазначає, що підписаний сторонами акт звірки не може бути доказом наявності боргу, оскільки не є первинним документом. При цьому, факт схвалення та підтвердження Відповідачем поставки продукції згідно виставлених Позивачем рахунків не доведений.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017р. постановлено витребувати у місцевого суду матеріали справи №910/16842/17. Відкладено вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення місцевого суду від 04.12.2017р. у справі №910/16842/17 після надходження матеріалів справи до апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018р. апеляційну скаргу Відповідача залишено без руху, надавши останньому строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору у сумі 6760,60 грн та надання належного доказу на підтвердження повноважень Приколотіної Ю.П. для представництва інтересів Відповідача.

02.02.2018р. Відповідачем подано до суду докази доплати судового збору у сумі 6760,60 грн, що підтверджується квитанцією №3552079 від 01.02.2018р., та екземпляр апеляційної скарги, яка підписана адвокатом Зарецькою Д.М. та відповідає змісту апеляційної скарги, поданої 15.12.2017р.

За вказаних обставин, апеляційний суд визнав подані Відповідачем матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/16842/17, розгляд призначено на 06.03.2018р.

02.03.2018р. Позивач подав до суду відзив на апеляційному скаргу, відповідно до якого просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Так, Позивач зазначив про безпідставність доводів Відповідача про неотримання продукції за деякими накладними, оскільки останні містять відтиски печатки Відповідача, а продукція за такими накладними оплачена Відповідачем. Крім того, факт постачання продукції підтверджується податковими накладними. Також Позивач звернув увагу на відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Наказом виконуючого обов'язки голови Київського апеляційного господарського суду №27-а від 28.02.2018р. суддя Власов Ю.Л. направлений з 05.03.2018р. по 07.03.2018р. у відрядження, у зв'язку з чим судове засідання, призначене на 06.03.2018р. не відбулось.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018р. розгляд апеляційної скарги Відповідача призначено на 27.03.2018р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

11.07.2016р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки продукції №1189О, відповідно до п.1.1 якого Позивач зобов'язується виготовити та поставити окремими партіями, а Відповідач прийняти та оплатити замовлену продукцію в порядку та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.1.2 договору асортимент та номенклатура продукції, що підлягає поставці за договором, визначаються в специфікації до договору (додаток №1).

Згідно з п.1.3 договору кількість, асортимент та номенклатура кожної партії продукції визначаються в замовленнях, наданих Відповідачем за зразком, наведеним у додатку №2, в яких також вказується: адреса та орієнтовна дата поставки, а при необхідності - графік поставок.

Відповідно до п.2.3, 2.4 договору поставка окремої партії продукції вважається погодженою зі сторони Позивача за асортиментом, кількістю та ціною з моменту отримання Відповідачем рахунку-фактури на зазначену партію, окрема партія вважається погодженою зі сторони Відповідача за кількістю та ціною з моменту отримання Позивачем гарантійного листа Відповідача про прийняття рахунку-фактури до оплати, та початку виробництва замовленої продукції Позивачем.

Згідно з п.2.8 договору продукція приймається уповноваженим представником Відповідача за умови пред'явлення довіреності на прийняття продукції за підписом та печаткою Відповідача та оригінала паспорта.

Згідно з п.2.9. договору датою поставки вважається дата підписання уповноваженим представником Відповідача видатково-прибуткової накладної на продукцію.

Відповідно до п.2.11 договору продукція вважається прийнятою за кількістю, з моменту підписання уповноваженим представником Відповідача видатково-прибуткової накладної на продукцію.

Згідно з п.2.12 договору продукція вважається прийнятою за якістю, якщо протягом 2 робочих днів з дня поставки від Відповідача не надійшло жодних претензій щодо продукції.

Відповідно до п.3.1 договору сторони погодили, що ціна продукції є договірною і узгоджується сторонами на кожну окрему партію поставки продукції в порядку, передбаченому п.2.3, 2.4 договору.

Відповідно до п.3.2. договору Відповідач здійснює оплату поставленої продукції протягом 10 робочих днів з дня поставки партії продукції в 100% розмірі від її вартості.

Згідно з п.5.3 договору сторонами було внормовано, що за прострочення оплати понад 20 робочих днів від дати відвантаження, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п.8.1. договору останній складений українською мовою, у 2 примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу та набуває чинності з дня його підписання і діє до 11.07.2018р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання своїх зобов'язань за договором Позивачем за період з 12.07.2016р. по 22.12.2016р. поставлено Відповідачу продукцію на загальну суму 763950,35 грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0005806 від 12.07.2016р. на суму 55801,01 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9187 від 07.07.2016р.), №РН-0005817 від 18.07.2016р. на суму 34846,22 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9204 від 18.07.2016р.), №РН-0005868 від 04.08.2016р. на суму 33573,00 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9272 від 04.08.2016р.), №РН-0005916 від 19.08.2016р. на суму 60466,74 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9274 від 04.08.2016р.), №РН-0005954 від 02.09.2016р. на суму 18733,98 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9367 від 01.09.2016р.), №РН-0005976 від 08.09.2016р. на суму 15886,01 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9395 від 08.09.2016р.), №РН-0005977 від 08.09.2016р. на суму 36006,98 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9371 від 01.09.2016р.), №РН-0005989 від 13.09.2016р. на суму 37955,33 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9371 від 01.09.2016р.), №РН-0006015 від 21.09.2016р. на суму 25824,65 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9447 від 21.09.2016р.), №РН-0006033 від 26.09.2016р. на суму 54964,36 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9447 від 21.09.2016р.), №РН-0006032 від 26.09.2016р. на суму 4932,19 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9464 від 26.09.2016р.), №РН-0006111 від 21.10.2016р. на суму 11960,18 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9552 від 18.10.2016р.), №РН-0006150 від 01.11.2016р. на суму 7131,80 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9606 від 31.10.2016р.), №РН-0006161 від 03.11.2016р. на суму 16980,48 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9606 від 31.10.2016р.), №РН-0006166 від 04.11.2016р. на суму 9848,68 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9606 від 31.10.2016р.), №РН-0006172 від 09.11.2016р. на суму 26930,33 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9626 від 08.11.2016р.), №РН-0006203 від 21.11.2016р. на суму 31282,62 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9663 від 21.11.2016р.), №РН-0006112 від 21.10.2016р. на суму 11717,76 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9567 від 20.10.2016р.), №РН-0006125 від 26.10.2016р. на суму 2067,84 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9567 від 20.10.2016р.), №РН-0006093 від 17.10.2016р. на суму 53859,34 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9541 від 17.10.2016р.), №РН-0006133 від 27.10.2016р. на суму 26929,67 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9541 від 17.10.2016р.), №РН-0006156 від 02.11.2016р. на суму 20570,98 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9616 від 01.11.2016р.), №РН-0006168 від 04.11.2016р. на суму 29617,90 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9616 від 01.11.2016р.), №РН-0006173 від 09.11.2016р. на суму 19860,16 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9616 від 01.11.2016р.), №РН-0006155 від 02.11.2016р. на суму 2960,00 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9604 від 28.10.2016р.), №РН-0006162 від 03.11.2016р. на суму 8016,79 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9607 від 31.10.2016р.), №РН-0006167 від 04.11.2016р. на суму 12434,21 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9607 від 31.10.2016р.), №РН-0006195 від 18.11.2016р. на суму 6256,32 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9659 від 18.11.2016р.), №РН-0006209 від 23.11.2016р. на суму 22326,00 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9667 від 22.11.2016р.), №РН-0006213 від 25.11.2016р. на суму 31282,62 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9680 від 24.11.2016р.), №РН-0006229 від 30.11.2016р. на суму 30478,21 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9695 від 30.11.2016р.), №РН-0006273 від 22.12.2016р. на суму 2448,00 грн (видана на підставі рахунку-фактури №СФ-9746 від 21.12.2016р.).

Вказана продукція була отримана Відповідачем, що підтверджується відтиском печатки Відповідача на накладних, підписом уповноваженої особи та частковою оплатою поставленої Позивачем продукції на суму 546910,15 грн, що підтверджується банківськими виписками: 1) 11.07.2016р. сплачено 55801,01 грн згідно рахунку №СФ-0009187 від 07.07.2016р., 2) 27.07.2016р. сплачено 34846,22 грн згідно рахунку №СФ-0009204 від 18.07.2016р., 3) 18.08.2016р. сплачено 60466,74 грн згідно рахунку №СФ-0009274 від 04.08.2016р., 4) 18.08.2016р. сплачено 33573,00 грн згідно рахунку №СФ-0009272 від 04.08.2016р., 5) 06.09.2016р. сплачено 18733,98 грн згідно рахунку №СФ-0009367 від 01.09.2016р., 6) 19.09.2016р. сплачено 15886,01 грн згідно рахунку №СФ-0009395 від 08.09.2016р., 7) 21.09.2016р. сплачено 73962,31 грн згідно рахунку №СФ-0009371 від 01.09.2016р., 8) 12.10.2016р. сплачено 4932,19 грн згідно рахунку №СФ-0009464 від 26.09.2016р., 9) 20.10.2016р. сплачено 80789,00 грн згідно рахунку №СФ-0009447 від 21.09.2016р., 10) 20.10.2016р. сплачено 11960,18 грн згідно рахунку №СФ-0009552 від 18.10.2016р., 11) 10.11.2016р. сплачено 13785,60 грн згідно рахунку №СФ-0009567 від 20.10.2016р., 12) 18.11.2016р. сплачено 26930,33 грн згідно рахунку №СФ-0009626 від 08.11.2016р., 13) 23.11.2016р. сплачено 31282,62 грн згідно рахунку №СФ-0009663 від 21.11.2016р., 14) 30.11.2016р. сплачено 33960,96 грн згідно рахунку №СФ-0009606 від 31.10.2016р., 15) 05.04.2017р. сплачено 50000,00 грн згідно акту звірки станом 23.03.2017р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач взяті на себе зобов'язання за договором поставки виконав належним чином, поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 763950,35 грн, а Відповідач сплатив вартість такої продукції частково на суму 546910,15 грн, у зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворилася заборгованість у сумі 217040,20 грн.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що за видатково-прибутковими накладними №РН-0005916 від 19.08.2016р. на суму 60466,74 грн, №РН-0005954 від 02.09.2016р. на суму 18733,98 грн, №РН-0005976 від 08.09.2016р. на суму 15886,01 грн, №РН-0005989 від 13.09.2016р. на суму 37955,33 грн, №РН-0006015 від 21.09.2016р. на суму 25824,65 грн приймання продукції підтверджено підписом особи, повноваження якої не засвідчено довіреностями або іншими документами. А тому Відповідач ставить під сумнів, що продукція за вказаними накладними була отримана належним чином та уповноваженою на те особою.

Як вірно встановлено місцевим судом, видаткові накладні №РН-0005916 від 19.08.2016р. на суму 60466,74 грн, №РН-0005954 від 02.09.2016р. на суму 18733,98 грн, №РН-0005976 від 08.09.2016р. на суму 15886,01 грн, №РН-0005989 від 13.09.2016р. на суму 37955,33 грн містять відтиск печатки Відповідача та підпис уповноваженої особи.

Як вбачається із матеріалів справи, на оплату продукції поставленої за видатковими накладними №РН-0005916 від 19.08.2016р. на суму 60466,74 грн, №РН-0005954 від 02.09.2016р. на суму 18733,98 грн, №РН-0005976 від 08.09.2016р. на суму 15886,01 грн, №РН-0005989 від 13.09.2016р. на суму 37955,33 грн, №РН-0006015 від 21.09.2016р. на суму 25824,65 грн Відповідачу були виставлені рахунки-фактури №СФ-0009274 від 04.08.2016р. на суму 60466,74 грн, №СФ-0009367 від 01.09.2016р. на суму 18733,98 грн, №СФ-0009395 від 08.09.2016р. на суму 15886,01 грн, №СФ-0009371 від 01.09.2016р. на суму 73962,31 грн, №СФ-0009447 від 21.09.2016р. на суму 80789,00 грн. При цьому, із наявних у справі банківських виписок вбачається здійснення Відповідачем оплати 1) 18.08.2016р. на суму 60466,74 грн згідно рахунку №СФ-0009274 від 04.08.2016р., 2) 06.09.2016р. на суму 18733,98 грн згідно рахунку №СФ-0009367 від 01.09.2016р., 3) 19.09.2016р. на суму 15886,01 грн згідно рахунку №СФ-0009395 від 08.09.2016р., 4) 21.09.2016р. на суму 73962,31 грн згідно рахунку №СФ-0009371 від 01.09.2016р., 5) 20.10.2016р. на суму 80789,00 грн згідно рахунку №СФ-0009447 від 21.09.2016р. Тобто, продукція поставку якої Відповідач заперечує була повністю ним оплачена, що свідчить про визнання Відповідачем відповідних зобов'язань.

Крім того, матеріали справи містять копії довіреностей на отримання цінностей, які виписані на уповноважених представників Відповідача та скріплені відтиском круглої печатки Відповідача.

Також місцевим судом вірно встановлено, що відносно кожної операції з поставки товару Позивачем було виписано на ім'я Відповідача податкові накладні, отримання яких Відповідачем не спростоване.

Разом з тим, на підставі п.198.2, 198,3 ст.198 п.201.1. 201.10. ст.201 Податкового кодексу України можна дійти висновку, що податкові накладні є вторинними, похідними документами від первинного документу, що підтверджує факт здійснення господарської операції. Тобто податковий облік є вторинним по відношенню до бухгалтерського і можливий лише у випадках реального здійснення господарської операції.

На підставі викладеного, місцевий суд дійшов вірного висновку, що з вказаних дій сторін вбачається підтвердження Відповідачем отримання від Позивача товару за спірними видатковими накладними, так і схвалення прийняття цього товару відповідною особою.

З огляду на вказане апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що факт схвалення та підтвердження Відповідачем поставки продукції згідно виставлених Позивачем рахунків не доведений.

Апеляційний суд не приймає доводи Відповідача, що підписаний сторонами акт звірки не може бути доказом наявності боргу, оскільки не є первинним документом.

Як вірно зазначено місцевим судом, вказаний акт звірки є доказом по справі, який оцінюється судом у сукупності з іншими доказами. При оцінці акту звірки, в якому Відповідач підтвердив суму заборгованості за договором, судом було враховано, що зазначений акт також містить відтиск круглої печатки Відповідача.

Отже, оскільки Відповідач прийняв поставлену Позивачем продукцію, однак в обумовлені строки не сплатив їх вартості, вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 217040,20 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати у сумі 25097,61 грн за період прострочення з 06.10.2016р. по 20.09.2017р. та 3% річних у сумі 5991,01 грн за період прострочення з 06.10.2016р. по 20.09.2017р.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вірно зазначено місцевим судом, Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому вимоги Позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 06.10.2016р. по 20.09.2017р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача пеню у сумі 52 342, 08 грн за період прострочення з 02.11.2016р. по 20.09.2017р.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи вказані норми та здійснивши перерахунок пені, заявленої Позивачем, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо задоволення вказаних вимог у повному обсязі.

Позивач просить суд включити до складу судових витрат витрати Позивача на правову допомогу у сумі 21033,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката. Згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Матеріалами справи підтверджується понесення Позивачем витрат на послуги адвоката у сумі 21033,00 грн, а тому вимоги Позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.277 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Плюс" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р. у справі №910/16842/17залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2017р. у справі №910/16842/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено та підписано 05.04.2018р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко