Постанова

від 03.04.2018 по справі 826/1247/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/1247/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року (розглянуту у порядку письмового провадження)

у справі №826/1247/16

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Люкс Оіл

до відповідача Київської міської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування картки відмови і рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Люкс Оіл звернулась до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №10026005/2016/00001 від 11.01.2016;

- визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості товарів №100260005/2016/210001/2 від 11.01.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачами в порушення діючих норм податкового законодавства України визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації та протиправно відкореговано митну вартість товарів. Позивачем зауважено, що ним було надано всі належні докази на підтвердження митної вартості товарів, а тому оскаржувані рішення прийняті безпідставно та підлягають скасуванню.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №100260005/2016/210001/2 від 11.01.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260005/2016/00001 від 11.01.2016. Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Оіл сплачений ним судовий збір у розмірі 4 134 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Київська міська митниця Державної фіскальної служби України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем правомірно та обґрунтовано прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про корегування митної вартості товарів.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу позивачем не надано.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.11.2015 року між ТОВ "ЛЮКС ОІЛ" з однієї сторони та "PROFIT ENERGO" Sp. z o.o., укладено контракт на поставку товару №16/11-15/Lux від 16.11.2015 року.

До вказаного контракту було укладено додаток №2, за яким сторони домовились про купівлю-продаж ефіру метилтредбутилового (МТБЕ) на умовах DAP кордон Білорусь-Україна прикордонний перехід Словечно-Бережесть. Кількість продукції, яка має бути поставлена за даним додатком, складає 60 метричних тонн +/- 10%. Строк поставки - грудень 2015 року (п.п. 1-3 додатку). Вартість метилтредбутилового складає 688 доларів США за 1 мт. загальна вартість продукція 41280 доларів США

ТОВ Люкс Оіл згідно митної декларації № 100260005/2015/200744 було заявлено в режимі імпорту товар - ефір метилтретбутиловий (МТБЕ) - 52480 кг, за результатами проведених досліджень пробу ідентифіковано як прозору безбарвну рідину з специфічним запахом на основі метил-трет-бутилового ефіру (вміст становить більше 99 масового відсотка), до складу якої входять інші добавки/домішки, виробник - ОАО Стерлитамакский нефтехимический завод , країна виробництва - Росія. Митна вартість була визначена за основним методом - ціною контракту та склала 36 106,24 доларів США.

З метою митного оформлення товару позивачем подано митному органу наступні документи: митну декларацію; накладну УМВС №01276407 від 19.11.2015 року;рахунок - фактуру (інвойс) №20 від 30.11.2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) №3 від 25.11.2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №16/11-15/Lux від 16.11.2015 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 16.11.2015 року; договір про надання послуг митного брокера №04/12-ЛО від 04.12.2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 19.11.2015 року; декларацію про походження товару №3 від 25.11.2015 року; паспорт якості №481/1 від 25.11.2015 року, митну декларацію країни відправлення №14314/0412115/0006300 від 14.12.2015 року, митну декларацію

За результатами перевірки поданих документів, відповідачем встановлено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

На підставі цього відповідачем запропоновано позивачу подати додаткові документи відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації.

Зі змісту графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2015 року №100260005/2015/210001/2 слідує, що ТОВ "ЛЮКС ОІЛ" подано у встановлений законодавством термін наступні документи: копії митних декларацій країни відправлення; договір (угоду, контракт) із третіми особами; витяг із інформативного бюлетеня про стан ринку нафтопродуктів на 01.12.2015 року.

11 січня 2016 року Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100260005/2016/210001/2 та карту відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260005/2016/00001. Коригування склало 1,09 доларів США за одиницю, загальна сума 57 203,20 доларів США.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та складанні карти відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів та позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, прийшов до висновку про протиправність дій митного органу щодо прийнятті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнятті рішення про корегування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 246 Митного кодексу України регламентовано, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 1 ст. 264 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 6 ст. 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ст. 52 вказаного Кодексу, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).

Згідно з ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено наступні обставини його прийняття (п.33). 1. Митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Декларанту запропоновано надати додаткові документи відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У встановлений законодавством термін декларантом не були надані: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, виписку з бухгалтерської документації. 2. Митна вартість визначена із застосуванням методу 2 ґ (резервний метод). Попередні методи не застосовані: метод 1 - відповідно до вимог ч.3 ст.53 та ч.6 ст.54 Митного кодексу України; метод 2а - у зв'язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ст. 59 Митного кодексу України); метод 2б - у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ст. 60 Митного кодексу України); методи 2в, 2г - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Водночас додаткові документи декларанту запропоновано було надати у зв'язку із спрацюванням критеріїв ризику АСАУР та наявними розбіжностями в документах.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів (п.3 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2015 р. за № 1021/27466).

Разом з тим, ч.3 ст.53 Митного кодексу України чітко визначено підстави витребування від декларанта додаткових документів контролюючим органом. Такими підставами є:

- наявність розбіжностей у поданих декларантом документах;

- наявність ознак підробки;

- відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, спрацювання критерії ризику АСАУР не є підставою для витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта щодо наявності розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме, що відомості про виробника, зазначені в наданій експортній митній декларації Республіки Білорусь, відсутні в наданому рахунку від 30.11.2015 та вважає необґрунтованими твердження, що в експортній митній декларації Республіки Білорусь відсутні відомості про номер залізничного вагона, який зазначений в наданому рахунку, та відсутній в рахунку від 25.11.2015 №3; кількість товару, який зазначено в рахунках, не відповідає кількості, зазначеній в п.1 додатку №2 до контракту від 16.11.2015 №16/11-15/Lux, та не містить всіх відомостей, а саме відомостей про факт продажу товару російським виробником підприємству ООО РосХімТрейд Республіки Білорусь, про що зазначено в рахунку від 30.11.2015 №20, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що задекларований до митного оформлення товар був придбаний позивачем у Profit Energo Sp. z o.o. за контрактом на поставку №16/11-15/Lux від 16.11.2015. До вказаного контракту було укладено додаток №2, за яким сторони домовились про купівлю-продаж ефіру метил-тред-бутилового (МТБЕ) на умовах DAP кордон Білорусь-Україна прикордонний перехід Словечно-Бережесть. Кількість продукції, яка має бути поставлена за даним додатком, складає 60 метричних тонн +/- 10%. Строк поставки - грудень 2015 року (п.п. 1-3 додатку).

Profit Energo LLC на адресу позивача виписано рахунок №3 від 25.11.2015 на товар ефір метил-тред-бутилового (МТБЕ) у кількості 52,480 мт на суму 36 106,24 доларів США.

У вказаному рахунку зазначено країну походження товару - Росія та умови поставки: DAP, Словечно-Бережесть.

При цьому, позивачем також було надано відповідачу рахунок №20 від 30.11.2015, виписаний продавцем - ТОВ РосХімТрейд на адресу покупця - Global Tyre Company LTD на товар ефір метил-тред-бутилового (МТБЕ) у кількості 52,480 мт у сумі 35 161,60 доларів США. Зазначено країну походження - Росія та базис поставки: DAP РБ/Україна.

Також позивачем було надано копію митної декларації країни відправлення №14314/041215/0006300 від 04.12.2015, за якою декларант - ТОВ РосХімТрейд , країна походження - Росія, країна призначення - Україна, умови поставки - DAP Словечно, вага 52 480 кг.

Посилання апелянта на невідповідність кількості товару, зазначеної в наданих рахунках, кількості, зазначеній в п.1 додатка №2 до контракту від 16.11.2015 №16/11-15/Lux є необґрунтованими з огляду на наступне. Підпунктом 2.2 пункту 2 зазначеного контракту встановлено, що загальна кількість поставленого товару дорівнюватиме кількості товару, об'єм якого визначено кожним окремо підписаним доповненням у рамках даного контракту. Відповідно до пункту 2 доповнення №2 від 16.11.2015, кількість продукції, котра буде поставлятися за даним доповненням, складає 60 метричних тонн =/- 10 %. Таким чином, в силу специфіки товару, що поставляється, контрактом та додатком до нього не визначено точної кількості товару, натомість сторони в силу тих чи інших причин домовилися про приблизну кількість. Фактично поставлені 52,48 мт товару умовам контракту та доповнення не суперечать та критичної невідповідності не становлять.

Відсутність у рахунку №20 від 30.11.2015 відомостей про виробника, а в експортній митній декларації Республіки Білорусь номеру вагону (залізничної цистерни), котрий вказаний в рахунку №20 від 30.11.2015 та відсутній у рахунку від 25.11.2015 №3, відомостей про факт продажу товару російським виробником підприємству ООО РосХімТрейд Республіки Білорусь не є тими розбіжностями у документах, які викликають сумнів у заявленій митній вартості, та можуть кваліфікуватися як недоліки документів, що не тягнуть за собою жодних юридичних наслідків для декларанта, оскільки чинним законодавством наявність вказаних відомостей у зазначених документах не вимагається.

З огляду на те, що інших передбачених ч.3 ст.53 Митного кодексу України підстав витребування від декларанта додаткових документів відповідачем суду не повідомлено, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару позивачем, що дає йому право витребовувати додаткові документи у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

В свою чергу на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару було надано відповідачу рахунок-фактуру №24-11-РЕ від 24.11.2015, виписаний Global Tyre Company LTD на адресу покупця - Profit Energo LLC на товар ефір метил-тред-бутилового (МТБЕ) у кількості 52,48 мт у сумі 35 686,40 доларів США. Зазначено країну походження - Росія та умови поставки: DAP кордон Білорусь/Україна ст.Словечно-ст.Бережесть. Вказаний рахунок виписано за контрактом №UA/11-2015 від 03.11.2015, копія якого надана відповідчу, укладеним між компанією Global Tyre Company LTD та Profit Energo LLC на поставку продуктів нафтохімії.

Також відповідачу було надано висновок ДП Держзовнішінформ , наданий декларанту ТОВ Люкс Оіл , у якому зазначено, що при проведенні аналізу до уваги приймалися динаміка цін на МТБЕ на європейському ринку, контрактні умови поставки та оплати, обсяги постачання, додатково надана інформація. Рівень цін на ефір метил-трет-бутиловий (МТБЕ), що був поставлений у грудні 2015 року на умовах поставки DAP п/п Словечно-Бережесть у кількості 52,48 мт 10% у розмірі 688 USD/мт в рамках додатку 2 від 16.11.2015 до контракту на поставку товару №16/11-15/LUX від 16.11.2015 є прийнятним.

Крім того колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів не зазначено доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, відповідачем витребувано документи без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, що виключає можливість коригування митної вартості у зв'язку з неподанням тих чи інших витребуваних документів. Окрім того, у рішенні не наведено обставин відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення позивачем митного законодавства, оскільки на думку відповідача товар вироблений в Російській Федерації було придбано позивачем через велику кількість посередників по заниженій вартості, яка зазначена в декларації, оскільки такі доводи є припущенням апелянта та не можуть братись судом до уваги як аргумент порушення позивачем митного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове рішення про коригування митної вартості товарів №100260005/2016/210001/2 від 11.01.2016 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100260005/2016/00001 від 11.01.2016 підлягають скасуванню.

За правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Нормами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість задоволення позовних вимог ТОВ Люкс Оіл .

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Крім того до суду апеляційної інстанції від Київської міської митниці Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 про залишення без руху апеляційної скарги Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, апелянтом помилково замість зазначеної суми судового розміру 4134 грн. було сплачено відповідно до платіжного доручення №57 від 29.01.2018 судовий збір у розмірі 6201 грн.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною 1 цієї статті, - повністю.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

За таких обставин сума надмірно сплаченого апелянтом судового збору у розмірі 2067,00 грн. підлягає поверненню Київської міської митниці Державної фіскальної служби України .

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року - залишити без змін.

Повернути Київській міській митниці Державної фіскальної служби України надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 2067,00 грн. сплачену згідно платіжного доручення № 57 від 29 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України..

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 04 квітня 2018 року.