Постанова

від 29.03.2018 по справі 804/7845/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 березня 2018 рокусправа № 804/7845/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (суддя 1-ї інстанції Горбалінський В.В., дата ухвалення 12.12.2017р., місце ухвалення - м. Дніпро) у справі №804/7845/17 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вереск" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування Рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № UA100010/2017/000089/2 від 11.07.2017 року; визнання протиправним та скасування Картки відмови Київської митниці Державної фіскальної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00209 від 11.07.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з рішеннями відповідача про прийняття картки відмови та визначення митної вартості за іншим методом, ніж за методом вартості операції, що був заявлений позивачем у електронній митній декларації. Оскільки позивачем були подані у тому числі і додаткові документи, відмова носить формальний характер тощо.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000089/2 від 11.07.2017 року. Визнано протиправним та скасовано Картку відмови Київської митниці Державної фіскальної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00209 від 11.07.2017 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідача вказує на те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів було виявлено, що документи подані для митного оформлення товару містили розбіжності, а саме: в експортній декларації країни відправлення від 16.05.2017 року №421320170000044806 та інвойсі від 05.03.2017 року №CLTARP16-LLC002 вартість за одиницю товару становить 1,9 USD/кг., а в електронній МД заявлено декларантом 1,37 USD/кг.; в сертифікаті, що підтверджує країну походження товару від 18.05.2017 року №G173718067510003 відсутні підпис та печатка уповноваженої особи; в інвойсі (документі, що містить платіжні реквізити одержувача коштів, за якими платник здійснює безготівковий переказ коштів за надані товари та (або) послуги) від 05.03.2017 року №CLTARP16-LLC002 відсутні будь-які відомості щодо скидки по вартості товару; в наданих до митного оформлення платіжних документах відсутні посилання на інвойс (проформу інвойс), що унеможливлює ідентифікацію зазначеної передоплати за оцінювані товари. Для підтвердження складових заявленої митної вартості митним органом, протягом 10 календарних днів декларанту запропоновано надати додаткові документи, а саме: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензії чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів. Жодних з визначених додаткових документів надано не було, а тому оскаржені рішення відповідача прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

Судовий розгляд справи здійснювався в режимі відео конференції.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник позивача до суду не з'явився, повідомлений про день та час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено,що 01.03.2017 року між фірмою Linyi Chuanliang Industry Trading Co., Ltd (Продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вереск» (Покупець) було укладено контракт №01/03-2017 про придбання пластикової підкладки.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вереск» в особі ФОП ОСОБА_2 05 липня 2017 року подало до м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС для митного оформлення електронну митну декларацію «ІМ 40 ДЕ» на товар «тканини, виготовлені із стрічкових ниток, з поліетилену - пластикова підкладка» , якій присвоєно номер UA100010/2017/269688.

Митну вартість товару позивач визначив самостійно за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у відповідності до умов контракту №01/03-2017 від 01.03.2017 року, специфікації № 1 до контракту, інвойсу № СLTARP16-LLC002 від 05.03.2017 року. Поставка товару здійснювалась на умовах FOB Qingdao.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані також наступні документи, а саме: СМR № 1628 від 02.12.2016 року, коносамент SZZY17040296 від 18.05.2017 року, довідка про транспортні витрати та страхування вантажу № 04072017 від 04.07.2017 року, пакувальний лист до інвойсу № CLTARP16-LLC002 від 05.03.2017 року, платіжні доручення № 5 від 28.03.2017 року та № 1 від 26.06.2017 року.

Контролюючим органом було зазначено, що подані декларантом документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей що підтверджують числові значення складової митної вартості товарів, у зв'язку з чим була висунута вимога протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензії чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

На запит відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вереск» додатково надало митну декларацію країни відправлення № 421320170000044806 від 16.05.2017 року, прайс лист виробника б. н. від 01.01.2017 року, сертифікат про походження товару №G173718067510003 від 18.05.2017 року, ТУ від 18.11.2016 року.

За результатами розгляду документів, митним органом було зазначено, що розбіжності не були усунуті декларантом під час подання додаткових документів, у зв'язку з чим було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000089/2 від 11.07.2017 року, та як наслідок картка відмови №UA100010/2017/00209 від 11.07.2017 року.

З тексту вказаної картки відмови вбачається, що причина відмови у митному оформленні товару полягає у невірному розрахунку декларантом митної вартості та обранні методу визначення митної вартості.

В рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100010/2017/000089/2 від 11.07.2017 року зазначено, що виявлені розбіжності в експортній декларації країни відправлення від 16.05.2017 року № 421320170000044806 та інвойсі від 05.03.2017 року №CLTARP16-LLC002 вартість за одиницю товару становить 1,9 USD/кг., а в електронній МД заявлено декларантом 1,37 USD/кг.; в сертифікаті, що підтверджує країну походження товару від 18.05.2017 року № G173718067510003 відсутні підпис та печатка уповноваженої особи; в інвойсі (документі, що містить платіжні реквізити одержувача коштів, за якими платник здійснює безготівковий переказ коштів за надані товари та (або) послуги) від 05.03.2017 року № CLTARP16-LLC002 відсутні будь-які відомості щодо скидки по вартості товару; в наданих до митного оформлення платіжних документах відсутні посилання на інвойс (проформу інвойс), що унеможливлює ідентифікацію зазначеної передоплати за оцінювані товари не усунуті шляхом подання таких документів: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензії чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання для подальшого підтвердження заявленої декларантом митної вартості за митною декларацією «ІМ 40 ДЕ» від 11.07.2017 року № UA100010/2017/270697.

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості від 11.07.2017 року №UA100010/2017/000089/2 та карткою відмови від 11.07.2017 року № UA100010/2017/00209, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вереск» було подано адміністративний позов до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що декларант невірно розрахував митну вартість товару, або, що подані документи не містять відомостей на підтвердження митної вартості, чи відомостей ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача виходячи з наступного.

Згідно з ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Вичерпний перелік вказаних документів наведено у ч. 2 вказаної статті.

Водночас, ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, вичерпний перелік яких наведено у вказаній нормі закону.

Таким чином, колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами, а встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вереск» в особі ФОП ОСОБА_2 05 липня 2017 року подало до м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС для митного оформлення електронну митну декларацію «ІМ 40 ДЕ» на товар «тканини, виготовлені із стрічкових ниток, з поліетилену - пластикова підкладка» , якій присвоєно номер UA100010/2017/269688.

Митну вартість товару позивач визначив самостійно за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у відповідності до умов контракту № 01/03-2017 від 01.03.2017 року, специфікації № 1 до контракту, інвойсу № СLTARP16-LLC002 від 05.03.2017 року. Поставка товару здійснювалась на умовах FOB Qingdao.

Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані також наступні документи, а саме: СМR № 1628 від 02.12.2016 року, коносамент SZZY17040296 від 18.05.2017 року, довідка про транспортні витрати та страхування вантажу № 04072017 від 04.07.2017 року, пакувальний лист до інвойсу № CLTARP16-LLC002 від 05.03.2017 року, платіжні доручення № 5 від 28.03.2017 року та № 1 від 26.06.2017 року.

На запит відповідача позивачем додатково надано митну декларацію країни відправлення № 421320170000044806 від 16.05.2017 року, прайс лист виробника б. н. від 01.01.2017 року, сертифікат про походження товару № G173718067510003 від 18.05.2017 року, ТУ від 18.11.2016 року.

Судом встановлено, що в інвойсі № CLTARP16-LLC002 від 05.03.2017 року зазначено посилання на контракт № 01/03-2017 від 01.03.2017 року за умовами якого розраховано вартість товару.

Згідно п. 3.2 зазначеного контракту (а.с. 14) визначено, що «Оплата производиться с учетом скидки, предоставляемой Продавцом. Размер скидки устанавливается отдельно к каждой партии товара и приводиться в спецификациях, которые являются неотъемлемой частью данного Контракта» .

В Специфікації № 1 від 01.03.2017 року до контракту зазначено відсоток знижки (27,65%), її розмір в грошовому еквіваленті по кожному товару, та сума з урахуванням зазначеної знижки. Загальна сума з урахуванням знижки, що підлягає оплаті за поставлений товар відповідно до Специфікації № 1 до контракту № 01/03-2017 від 01.03.2017 року складає 16401,77 USD, та співпадає з сумою зазначеною в інвойсі № CLTARP16-LLC002 від 05.03.2017 року та в експортній декларації № 421320170000044806 від 16.05.2017 року.

Також є вірним зазначення суду першої інстанції, що на момент здійснення митного оформлення вказаного товару його вартість, визначена в інвойсі від 05.03.2017 року №CLTARP16-LLC002 та в специфікації № 1 від 01.03.2017 року до контракту № 01/03-2017 від 01.03.2017 року була сплачена ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вереск» у повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями № 5 від 28.03.2017 року та № 1 від 26.06.2017 року, та у повному обсязі задекларована підприємством у поданій ним 23.02.2017 р. ВМД.

Не спростовано твердження та докази позивача про надання виписки з бухгалтерської документації ТОВ «Вереск» щодо здійснення оплати за контрактом № 01/03-2017 від 01.03.2017 року, специфікацією № 1 до контракту, інвойсом № CLTARP16-LLC002 від 05.03.2017 року; банківська виписка з особового рахунку за період з 01.03.2017 року по 31.07.2017 року; заяви про купівлю іноземної валюти № 8 від 27.03.2017 року та № 2 від 26.06.2017 року, на підставі яких банком були проведені платіжні доручення № 5 від 28.03.2017 року та № 1 від 26.06.2017 року.

Також відповідачем не спростовано в апеляційній скарзі належність оформлення сертифікату, що підтверджує країну походження товару № G173718067510003 від 18.05.2017 року, який має усі необхідні печатки та підписи уповноважених осіб, а відповідачем не спростовано зворотне.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митний орган не навів обґрунтованого пояснення та не надав доказів, які б свідчили про наявні розбіжностей, які не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості товарів, та ненадання необхідних документів для визначення митної вартості товару заявленої Позивачем під час митного оформлення, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 804/7845/17 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вереск" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 05 квітня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак