Постанова

від 21.08.2018 по справі 804/7845/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №804/7845/17

адміністративне провадження №К/9901/49868/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у складі судді Горбалінського В.В. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року у складі колегії суддів Малиш Н.І., Баранник Н.П., Щербака А.А. у справі №804/7845/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вереск до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вереск (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100010/2017/000089/2 від 11 липня 2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00209 від 11 липня 2017 року - з мотивів їх безпідставності.

В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA100010/2017/000089/2 від 11 липня 2017 року та картку відмови Київської митниці Державної фіскальної служби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100010/2017/00209 від 11 липня 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесених спірних актів індивідуальної дії.

4 травня 2018 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження, після усунення недоліків касаційної скарги, визначених ухвалами Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху від 10 травня 2018 року (витребувано справу №804/7845/17 з суду першої інстанції), 21 червня 2018 року та 27 липня 2018 року.

22 червня 2018 року справа №804/7845/17 надійшла на адресу Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: положень статей 44, 73, 74, 77, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Наводить доводи, викладені раніше у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі. Скаржник обґрунтовує, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а надані документи містять розбіжності, які, на думку митного органу, не дозволяють перевірити правильність складових митної вартості товару.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанови судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення постанови суду першої інстанції) та статті 242 цього кодексу (в редакції, чинній на момент ухвалення постанови суду апеляційної інстанції) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

05 липня 2017 року Товариством митному органу подано електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ на товар тканини, виготовлені із стрічкових ниток, з поліетилену - пластикова підкладка , якій присвоєно номер UA100010/2017/269688, а також необхідний пакет документів.

Митну вартість товару позивач визначив за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у відповідності до умов контракту №01/03-2017 від 01 березня 2017 року, специфікації № 1 до контракту, інвойсу № СLTARP16-LLC002 від 05 березня 2017 року. Поставка товару здійснювалась на умовах FOB - Китай.

Митний орган додатково запитав наступні документи: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензії чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

На запит відповідача Товариство додатково надало митну декларацію країни відправлення № 421320170000044806 від 16 травня 2017 року, прайс-лист виробника від 01 січня 2017 року, сертифікат про походження товару №G173718067510003 від 18 травня 2017 року, ТУ від 18 листопада 2016 року.

11 липня 2017 року відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA100010/2017/000089/2, та як наслідок картку відмови №UA100010/2017/00209.

Підставами для прийняття спірного рішення стали розбіжності, наявні, на думку митного органу, в поданих документах, а саме: в експортній декларації та інвойсі вказано ціну за одиницю товару більшу, ніж ту, що зазначена в митній декларації (1,9 долл.США проти 1,37 долл.США); сертифікат про країну походження товару не містить підписів та печаток; інвойс не містить інформації про знижки; платіжні документи не містять посилання на інвойс, що унеможливлює ідентифікацію проплат за партію товару; документи про сплату за комісійні, посередницькі послуги, ліцензійні чи авторські договори, каталоги, специфікації та експертні висновки про якісні і вартісні характеристики товару Товариством не надано.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того, надано оцінку доводам митного органу щодо необґрунтованого застосування знижки при визначенні фактурної вартості товару (контракт передбачає, що оплата здійснюється з урахуванням знижки, розмір якої встановлюється окремо для кожної партії і обумовлюється у специфікаціях; розмір знижки на рівні 27,65% та її грошовий вираз визначено у специфікації №1 до контракту, що співпадає з даними інвойсу та експортної декларації). Судами спростовані доводи відповідача про відсутність підпису уповноваженої особи та печаток на сертифікаті про походження товару, а також доводи про неналежність платіжних документів.

З такими висновками погоджується Суд.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Задовольняючи позов, суди висновувалися з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.

Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Крім того, Суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд визнає, що судами попередніх інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року у справі №804/7845/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер