Постанова

від 04.04.2018 по справі 826/14412/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14412/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Кузьмишина О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника відповідача: - Івахненка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2017 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005861402 від 01.09.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, допущено порушення норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, фактична наявність первинних документів у постачальника товару не може бути підставою для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду у разі не доведеності реальності здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг зареєстроване платником податку на додану вартість з 07.10.2011 року відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200201892, виданого ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У період з 30.05.2017 року по 19.07.2017 року посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено Акт від 19 липня 2017 року № 270/26-15-14-02-01-14/37791075 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг (код 37791075) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017 року (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, серед іншого, наступне порушення: підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, статті 1, статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 3373062,00 грн., в тому числі: за 2015 рік на суму 102654,00 грн.; за III квартал 2016 року на суму 1572681,00 грн.; за IV квартал 2016 року нам суму 1621579,00 грн., за I квартал 2017 року на суму 76148,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням позивачем до складу витрат вартість операцій по взаємовідносинам із ТОВ Агролайн Холдінг (код ЄДРПОУ 39701769) та ТОВ Тяжнефть (код ЄДРПОУ 40404799), та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по цим відносинам у зв'язку із не підтвердженням реальності вчинення господарських операцій, виходячи із того, що контрагенти не мають достатніх можливостей для виконання спірних операцій; договори та первинні документи підписані від імені контрагентів невідомими особами, не надані первинні документи (звіти) для підтвердження товарності та реальності здійснення господарських операцій за перевіряємий період; наявні кримінальні провадження відносно службових осіб контрагентів постачальників; формування постачальниками сумнівного податкового кредиту по ланцюгу постачання тощо.

На підставі вказаного Акту перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 01 вересня 2017 року № 0005861402, яким, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, відповідно до абзацу другого пункту 123.1 статті 123, за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України ТОВ ДТК-Трейдінг збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4 190 664,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 3373062 грн., за штрафними санкціями - 817602 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних обставин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Так, відповідно до наявних у матеріалах справи документів, між ТОВ ДТК-Трейдінг (Постачальник) та ТОВ Тяжнефть (Покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів від 18 серпня 2016 року № 68/2016, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі нафтопродукти.

На підставі вказаного договору сторонами складені та підписані наступні документи:

видаткові товарні накладні: № РН-0000771 від 18 серпня 2016 року; № РН-0000772 від 19 серпня 2016 року; № РН-0000773 від 22 серпня 2016 року; № РН-0000774 від 22 серпня 2016 року; № РН-0000775 від 23 серпня 2016 року; № РН-0000776 від 28 серпня 2016 року; № РН-0000811 від 29 серпня 2016 року; № РН-0000854 від 02 вересня 2016 року; № РН-0000855 від 02 вересня 2016 року; № РН-0000856 від 06 вересня 2016 року; № РН-0000857 від 07 вересня 2016 року; № РН-0000966 від 30 вересня 2016 року; № РН-0001006 від 03 жовтня 2016 року; № РН-0001007 від 04 жовтня 2016 року; № РН-0001008 від 06 жовтня 2016 року; № РН-0001009 від 10 жовтня 2016 року; № РН0001010 від 12 жовтня 2016 року; № РН-0001064 від 25 жовтня 2016 року; РН-0001065 від26 жовтня 2016 року; № РН-0001066 від 21 жовтня 2016 року; № РН-0001162 від 02 листопада 2016 року;

товарно-транспортні накладні та довіреності: № 0001206 від 18 серпня 2016 року; № 0001213 від 19 серпня 2016 року; № 0001219 від 22 серпня 2016 року; № 0001220 від 22 серпня 2016 року; № 0001221 від 22 серпня 2016 року; № 0001228 від 23 серпня 2016 року; № 0001229 від 23 серпня 2016 року; № 0001250 від 25 серпня 2016 року; № 0001251 від 25 серпня 2016 року; № 0001246 від 29 серпня 2016 року; № 0001338 від 02 вересня 2016 року; № 0001319 від 02 вересня 2016 року; № 0001324 від 06 вересня 2016 року; № 0001328 від 01 вересня 2016 року; № 0001329 від 07 вересня 2016 року; № 0001343 від 30 вересня 2016 року; № 0001421 від 03 жовтня 2016 року; № 0001427 від 04 жовтня 2016 року; № 0001431 від 06 жовтня 2016 року; № 0001446 від 10 жовтня 2016 року; № 00011448 від 10 жовтня 2016 року; № 0001454 від 12 жовтня 2016 року; № 0001484 від 25 жовтня 2016 року; № 0001485 від 25 жовтня 2016 року; № 0001486 від 25 жовтня 2016 року; № 0001490 від 26 жовтня 2016 року; № 0001496 від 26 жовтня 2016 року; № 0001491 від 26 жовтня 2016 року; № 0001493 від 27 жовтня 2016 року; № 0001494 від 27 жовтня 2016 року; № 0001495 від 27 жовтня 2016 року; № 0001572 від 02 листопада 2016 року;

податкові накладні: № 1 від 01 листопада 2016 року; № 129 від 26 жовтня 2016 року; № 130 від 26 жовтня 2016 року; № 124 від 25 жовтня 2016 року; № 67 від 12 жовтня 2016 року; № 55 від 10 жовтня 2016 року; № 30 від 06 жовтня 2016 року; № 31 від 06 жовтня 2016 року; № 15 від 04 жовтня 2016 року; № 11 від 03 жовтня 2016 року; № 183 від 30 вересня 2016 року; № 38 від 06 вересня 2016 року; № 39 від 06 вересня 2016 року; № 15 від 02 вересня 2016 року; № 16 від 02 вересня 2016 року; № 188 від 29 серпня 2016 року; № 168 від 25 серпня 2016 року; № 153 від 23 серпня 2016 року; № 152 від 23 серпня 2016 року; № 146 від 22 серпня 2016 року; № 129 від 18 серпня 2016 року; № 130 від 18 серпня 2016 року;

банківські виписки: від 18 серпня 2016 року № БВ-0000158 на загальну суму 1213700,00 грн; від 22 серпня 2016 року № БВ-0000161 на загальну суму 2000000,00 грн; від 23 серпня 2016 року № БВ-0000162 на загальну суму 1424500,00 грн; від 25 серпня 2016 року № БВ-0000163 на загальну суму 611581,52 грн; від 29 серпня 2016 року № БВ-0000165 на загальну суму 210820,00 грн; від 02 вересня 2016 року № БВ-0000169 на загальну суму 1000000,00 грн; від 06 вересня 2016 року № БВ-0000171 на загальну суму 1740000,00 грн; від 30 вересня 2016 року № БВ-0000189 на загальну суму 536514,00 грн; від 03 жовтня 2016 року № БВ-0000190 на загальну суму 1500000,00 грн; від 06 жовтня 2016 року № БВ-0000193 на загальну суму 678000,00 грн; від 10 жовтня 2016 року № БВ-0000195 на загальну суму 1000000,00 грн; від 12 жовтня 2016 року № БВ-0000197 на загальну суму 285100,00 грн; від 25 жовтня 2016 року № БВ-0000205 на загальну суму 1500000,00 грн; від 26 жовтня 2016 року № БВ-0000206 на загальну суму 3155584,00 грн; від 01 листопада 2016 року № БВ-0000210 на загальну суму 864000,00 грн.

Також, між ТОВ ДТК-Трейдінг (Постачальник) та ТОВ Агролайн Холдинг (Покупець) укладено Договір поставки від 26 червня 2015 року № ОП-294/80, за умовами якого ТОВ ДТК-Трейдінг зобов'язується передати в погоджені строки, а ТОВ Агролайн Холдинг прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються окремо на кожну партію Товару.

На підставі вказаного договору сторонами складені та підписані наступні документи: видаткова накладна № РН-0000364 від 26 травня 2016 року; податкова накладна № 78 від 26 травня 2016 року; банківська виписка № БВ-0000364 від 26 травня 2015 року.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що фактична наявність первинних документів у постачальника товару не може бути підставою для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду у разі не доведеності реальності здійснення господарських операцій.

Так, судом першої інстанції неодноразово витребовувався у позивача журнал обліку товару (палива) (товар, який був реалізований позивачем), проте наданий він не був ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції; матеріали справи не містять відомостей від позивача про місця зберігання товару, докази поставки палива позивачу від його постачальників.

Окрім того, відповідно до матеріалів справи, в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування №32016100060000119, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.10.2016, за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими слідством особами, в період 2015-2017 років, розроблено та втілено у життя злочинний механізм, діяльність якого направлена на створення (придбання) ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, пособництво ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами реального сектору економіки, шляхом документального оформлення безтоварних операцій з купівлі-продажу цінних паперів, що фактично не мають жодної цінності від підприємств, які мають ознаки фіктивності, службові особи яких не мають жодного відношення до ведення господарської діяльності підприємствами, зокрема, TOB Тяжнефть .

Посилання апелянта на той факт, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.05.2017 року накладено арешт на грошові кошти в банківських установах, що знаходяться на рахунках ТОВ Севстройтехноплюс , до якого позивач не має жодного відношення, не береться судом апеляційної інстанції до уваги, адже відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалами Печерського районного суду від 04.05.2017 року, накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, які перебувають у володінні Філії - Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк ( МФО 335106), на грошові кошти у безготівковому вигляді, які знаходяться у володінні ПАТ Сбербанк (МФО 320627), в тому числі, й на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ Тяжнефть .

Судом апеляційної інстанції також береться до уваги той факт, що TOB Тяжнефть (попередня назва TOB ДОНБАС ОІЛ ) (код 40404799) стан 0, перебуває на обліку в 1716 ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області. Вид діяльності: 46.71- оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Свідоцтво платника діюче, не звітують з січня 2017. Період взаємовідносин: серпень - листопад 2016. Обсяг проведених операцій 17719,8 тис. грн., в т.ч. ПДВ 2953,3 грн. Чисельність працюючих в періоді взаємовідносин -1 особа. ОФ - відсутні.

Взаємовідносини відбувались на підставі договору поставки нафтопродуктів № ОП - 68/2016 від 18.08.2016 р., укладеного між TOB ДТК-Трейдінг , що має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора Тимофєєвої Л.М., що діє па підставі Статуту, іменоване в подальшому Постачальник, з однієї сторони, та TOB ТЯЖНЕФТЬ , в особі представника підприємства ОСОБА_4., що діє на підставі довіреності, іменоване в подальшому Покупець.

В ході перевірки по контрагенту - покупцю TOB Тяжнефть встановлено та враховано наступне: податкова адреса в періоді взаємовідносин: 87516, Донецька обл., м.Маріуполь, Орджонікідзевський р-н., вул. Волгодонська, 2, каб.59; одноосібний засновник, директор та головний бухгалтер: ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1;

відповідь Державної прикордонної служби України від 14.08.2017 №0.64/25890/0/15-17 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 15.08.2017 №12848/9) на запит ГУ ДФС у м. Києві від 21.07.2017 №10445/9/26-15-14-02-01. щодо підтвердження або спростування факту перетину кордону України гр. ОСОБА_4 У відповіді, зокрема, зазначено, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України , що функціонує відповідно до пункту 23 Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Адміністрації Держприкордонслужби України від 25.06.2007 №472, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2007 за №765/14032, відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування між Донецькою та Луганською областями та тимчасово окупованою територією АР Крим з 01.01.2014 по теперішній час громадянином України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в базі даних не виявлено.

Посилання апелянта на той факт, що ТОВ Тяжнефть (контрагент позивача) не має жодного відношення до TOB ДОНБАС ОІЛ , спростовується наданими позивачем документами. Так, відповідно до заявок на поставку товару, довіреностей, у графах назва та адреса зазначається ТОВ Тяжнефть , 87516, Донецька обл.., м. Маріуполь, вул.. Волгодонська 2 , що повністю співпадає із адресою ТОВ ДОНБАС ОІЛ .

Щодо відносин із ТОВ Агролайн Холдінг судом першої інстанції вірно встановлено, що в наданих копіях видаткових накладних відсутнє місце складання документу, не зазначені реквізити (П.І.Б.) відповідальної особи, яка отримувала товар зі сторони покупця.

18.01.2018 року, на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи висновку експерта, у якому зазначено, що згідно проведеного дослідження наданих документів ТОВ ДТК-ТРЕЙДІНГ не відповідність вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 1, ст. 9, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996 (зі змінами та доповненнями); п.2.1, 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 за № 168/704; п. 5 Положення (стандарту) БО 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 N290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за N 860/4153 документально не підтверджується, заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток ТОВ ДТК-Трейдінг при взаємовідносинах ТОВ Тяжнефть (код 40404799) та ТОВ Агролайн Холдінг (код 39701769), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2015 р. на суму 102 654,0 грн.. за ІІІ квартал 2016 року на суму 1 572 681,0 грн., за IV квартал 2016 року на суму 1 621 579,0 грн., яке викладено в акті перевірки № 270/26-15-14-02-01-14/37791075 від 19.07.2017 року ГУ ДФС у м. Києві, документально не підтверджується.

Відповідно до ст.. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

З урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, первинних документів, пояснень сторін по справі, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ ДТК-Трейдінг з урахуванням того, що останнім не підтверджено належними доказами у справі реальність здійснення господарських операції: відсутність підтвердження власних потужностей для здійснення господарських операцій, наявність кримінальних справ відносно контрагентів позивача, здійснення господарської діяльності контрагентами позивача невстановленими особами, порушення порядку складання первинних господарських документів тощо.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДТК-Трейдінг - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

О.М.Кузьмишина

Постанова складена в повному обсязі 04 квітня 2018 року.