Постанова

від 05.04.2018 по справі 754/16175/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи: 754/16175/16-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2842/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Клочко І.В..

Доповідач у суді апеляційної інстанції: НемировськаО.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Соколової В.В., Чобіток А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року,

встановив:

у грудні 2016 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила збільшити розмір аліментів, які було стягнуто на її користь з відповідача рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 22 квітня 2013 року з 300 грн. до 3000 грн., посилаючись на те, що на теперішній час вказаних коштів недостатньо для утримання дитини.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року позов було задоволено частково, змінено встановлений рішенням суду розмір аліментів, стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини з 29 грудня 2016 року до 30 квітня 2017 року в розмірі 563 грн., з 01 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року в розмірі 888 грн. 50 коп., а з першого грудня 2017 року до досягнення дитиною повноліття в розмірі 930 грн. з наступною індексацією.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п 8 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій та статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що вона з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2007 року по 03 квітня 2013 року. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Донька проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 22 квітня 2013 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 300 грн. щомісячно.

Позивач зазначала, що розмір аліментів у твердій грошовій сумі був визначений у розмірі 300 грн. станом на 2013 рік, однак наразі вартість життя підвищилась, вказаних грошових коштів недостатньо для гармонійного розвитку малолітньої доньки. Крім того, дитина часто хворіє, потребує постійного піклування матері, у зв'язку з чим вона не працює та отримує матеріальну допомогу від своїх батьків.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року позов було задоволено частково.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як батько, зобов'язаний утримувати дитину, а розмір аліментів, визначений за рішенням суду у розмірі 300 грн. є недостатнім та меншим від мінімального розмірі аліментів на дитину відповідного віку, та вирішив збільшити розмір аліментів до мінімальних відповідно до закону.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись в повній мірі не може, оскільки він зроблений без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Статтею 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Так, 08 липня 2017 року набрали чинності зміни до СК України внесені на підставі Закону України № 2037-19 від 17 травня 2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають значення для справи. Частиною 2 даної статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема розміру аліментів, які мають бути стягнуті на утримання дитини, позивач зазначала, що дитина часто хворіє та потребує догляду матері, у зв'язку з чим позивач не працює, не має доходів а тому не може належним чином матеріально утримувати доньку.

Однак, такі доводи позивача не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки матеріали справи містять копію рішення Жмеринської центральної районної лікарні від 11 лютого 2015 року, з якої вбачається що ОСОБА_6 потребує догляду матері до досягнення п'ятирічного віку (ІНФОРМАЦІЯ_5), тоді як до суду із позовом ОСОБА_3 звернулась в грудні 2016 року. Доказів на підтвердження того, що вона позбавлена можливості працевлаштуватись та отримувати дохід, до матеріалів справи не надано.

Також, матеріали справи містять докази оплати позивачем гуртків, які відвідує малолітня дитина, а також виписки з медичної книжки. Однак витрати на індивідуальний розвиток здібностей дитини, а також на її лікування є додатковими відповідно до положень ст. 185 СК України та не можуть впливати на розмір аліментів, про стягнення яких звернулась до суду позивач.

Частиною 1 ст. 185 СК України встановлено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

З вимогами про стягнення з відповідача на свою користь додаткових витрат на дитину позивач до суду не зверталась, однак не позбавлена такого права.

Разом з тим, колегія суддів враховує те, що доводи відповідача про те, що він не працює та не має доходів, а також має на утриманні ще одну дитину - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, не можуть бути підставою для звільнення його від обов'язку утримувати доньку в обсязі, необхідному та достатньому для забезпечення її гармонійного розвитку.

Відповідач є працездатною особою, доказів на підтвердження того, що він не має змоги отримувати доходи, до суду надано не було.

Крім того, на запит суду першої інстанції ДФС України було надано довідку про доходи ОСОБА_4, з якої вбачається, що відповідач працює у ТОВ Укрметал 2017 на посаді директора з травня 2017 року та отримує заробітну плату. Вказана довідка надана у листопаді 2017 року та містить дані лише щодо заробітної плати за третій квартал 2017 року, яка становила 4 654 грн. 55 коп., однак доказів на підтвердження того, що така заробітна плата є єдиним джерелом його доходу, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2 000 грн. щомісячно. Крім того, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення наступного змісту.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, встановлений заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 22 квітня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2 000 грн. починаючи з 29 грудня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття з наступною індексацією.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді