Рішення

від 16.03.2018 по справі 691/1023/16-ц

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1023/16-ц

провадження № 2/691/26/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2018 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю:

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городище цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Камчатка с.Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області, за участю третьої особи ПАТ НАСК Оранта м.Київ про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров я від діяльності джерела підвищеної небезпеки, -

встановив :

ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ТОВ Камчатка с.Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області, за участю третьої особи ПАТ НАСК Оранта м.Київ про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров я від діяльності джерела підвищеної небезпеки.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 25 травня 2016 року на 271 км автодороги сполученням Житомир-Чернівці, неподалік с.Гуменці Кам янець-Подільського району, водій сідлового тягача МАЗ моделі 642205-222 ВХ 0345 ВІ укомплектований напівпричепом марки Zaslaw моделі D 653 ВХ 8011 ХТ Леськів ОСОБА_5 не врахував дорожніх умов та допустив виїзд напівпричепу на смугу зустрічного руху, що стало наслідком зіткнення з його транспортним засобом Skoda СА 0240 АК. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні ушкодження, а він тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому діалізу лівого стегна, відкритого перелому проксимального відділу правої великогомілкової кістки, відкритого перелому верхньої щелепи, множинні рвані рани обличчя, травматичний шок. Вказані відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201624016000405 від 25 травня 2016 року. Транспортний засіб, яким здійснював керування водій ОСОБА_6 належить Товариству з обмеженою відповідальністю Камчатка , з яким останній перебував у трудових відносинах. Тілесні ушкодження отримав внаслідок діяльності транспортного засобу, пов язані з використанням відповідачем, джерела підвищеної небезпеки. Даних, які б свідчили про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок непереборної сили або його умислу - відсутні. Про вказаний випадок було повідомлено страхову компанію ПАТ НАСК Оранта . У страховому відшкодуванні було відмовлено по причині відсутності у ТОВ Камчатка полісу обов язкового страхування цивільно-правової відповідальності на напівпричіп марки Zaslaw моделі D 653 ВХ 8011 ХТ. З 25 травня 2016 року по 20 липня 2016 року перебував на стаціонарному лікуванні у Кам янець-Подільській міській лікарні травматологічного відділення, де переніс неодноразове оперативне втручання. Під час лікування та придбання необхідних медичних препаратів витратив 193 700 грн.. Крім завданих матеріальних збитків, спричинена і моральна шкода, що виразилася у фізичних та душевних стражданнях в зв язку з ушкодженням здоров я та порушенні нормальних життєвих зв язків через неможливість продовження активного громадського життя та можливості належним чином утримувати сім ю та становить 400 000 грн.. До теперішнього часу пересувається в інвалідному візку і повернути спосіб життя, який здійснював до вказаної події не зможе, а тому вважає, що має право на компенсацію моральної шкоди, завданої внаслідок непоправного ушкодження здоров я. За даних обставин змушений звернутися до суду із заявленими вимогами, остільки компенсації у будь-якій формі від відповідача не отримав.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що вина водія ТОВ Камчатка не встановлена в дорожньо-транспортній пригоді, остільки кримінальне провадження по даному факту ще в провадженні Кам янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області. В судове засідання 16 березня 2018 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду подав письмове клопотання від 16 березня 2018 року №1573, в якому просив розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений неодноразово належним чином, надав заяви від 28 вересня 2016 року, 26 грудня 2016 року, 25 січня 2016 року, 15 березня 2017 року, 14 квітня 2017 року, 28 квітня 2017 року та 23 травня 2017 про розгляд справи за його відсутності, без пояснень та відзиву по позову.

Суд, розглянувши позов у межах заявлених позовних вимог, при відсутності зустрічних вимог відповідача, вислухавши сторони, дослідивши й оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає, що позовна заява підлягає до часткового задоволення, остільки сторона позивача, частково довела свої позовні вимоги, а сторона відповідача не довела протилежних обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, що є її обов'язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 12 ЦПК України, з врахуванням того, що суд, зберігаючи об єктивність і неупередженість, створив всі умови для змагального процесу, сприяв врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз'яснюючи сторонам їх права, обов'язки, які передбачені цивільно-процесуальним законодавством держави.

Так, відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, та враховуючи положення цивільно-процесуального законодавства позивач повинен довести підставу позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов'язує свою матеріально-правову вимогу, а суд повинен з'ясувати обставини, які пов'язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини - ст. 263 ЦПК України. При цьому, факти та підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являється предметом позову.

При вирішенні спору між сторонами, суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України та застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією і законами України, як і застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_4 України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Із наданих до суду доказів сторонами вбачається наступне.

25 травня 2016 року близько 14 години на 271 км +120 м автодороги сполученням Житомир-Чернівці, водій сідлового тягача МАЗ моделі 642205-222 ВХ 0345 ВІ, укомплектований напівпричепом марки Zaslaw моделі D 653 ВХ 8011 ХТ, ОСОБА_6, не врахувавши дорожніх умов, допустив виїзд напівпричепу на смугу зустрічного руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, яким керував позивач ОСОБА_2 (а.с.22). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічного відділення Кам янець-Подільській міській лікарні з 25 травня 2016 року по 20 липня 2016 року, що підтверджується листком непрацездатності Серії АГИ №579736 (а.с.20) та Випискою з медичної карти стаціонарного хворого №1/2910 від 20 липня 2016 року, згідно якої встановлено діагноз: політравма; закритий перелом діалізу лівого стегна АО-31 С 3; відкритий перелом проксимального відділу правої великогомілкової кістки АО 41-С 3; Густіло-Андерсен ІІ; відкритий перелом верхньої щелепи Ле-Фор ІІ; множинні рвані рани обличчя; травматичний шок ІІ ступеня (а.с.12). Відповідно до комп ютерної томографії лікувально-діагностичного центру Грааль життя м.Кам янець-Подільський від 26 травня 2016 року у ОСОБА_2 виявлено: на серії КТ-сканів нижньої 1/3 стегон, колінних суглобів, верхньої і середньої 1/3 гомілок та коронарних і сагітальних МР-реконструкцій порушення цілісності проксимальних епіметадіафізів обох кісток правої гомілки та нижньої 1/3 діафізу лівої стегнової кістки з істотним зміщенням відламків різного ступеню вираженості; багатоуламковий перелом суглобової поверхні великогомілкової кістки правої кінцівки та медафізу з наявністю надчисленних відламків, розходження відламків виростків на рівні узвишшя до 6,5 мм, імпресія дрібних кісткових осколків в центральній частині медіального виростку до 15,3 мм, діастаз відламку латерального виростку до 4,2 мм, косий перелом метадіафізу зі зміщенням відламку діалізу до 1/3 його ширини дозаду, до 26 мм проксимально та їх вклиненням; косий перелом метадіафізу малогомілкової кістки правої кінцівки з практично повним заднім зміщенням відламку під кутом 153 градуси, відкритим до переду та до 7,5 мм проксимальним, різнонаправлені лінійно-звивисті просвітлення в голівці без помітного зміщення відламків, збільшення об єму, неоднорідна інфільтрація та вираженість емфіземи, як периартикулярних м яких тканин так і внутрішньо суглобової; косий гвинтоподібний перелом нижньої 1/3 стегневої кістки лівої кінцівки з передньо-зовнішнім зміщенням відламків на 1/2 ширини кістки та їх вклиненням до 22 мм; сторонні тіла металевої щільності (двобічні фіксуючі конструкції), що вказує на тривалий період лікування позивача (а.с.4). З повідомлення про початок досудового розслідування, вбачається, що відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст.214 КПК України, слідчим СВ Кам янець-Подільського районного відділення поліції Кам янець-Подільського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_7, 25 травня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240160000405 внесено відомості про кримінальне правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України (а.с.22). Під час перебування на лікуванні позивач поніс витрати на лікування в сумі 93 997 грн. 33 коп., що підтверджується квитанціями на придбання медикаментів та товарними чеками . Як вбачається із листа ПАТ НАСК Оранта від 05 липня 2016 року №09-03-09 на звернення ОСОБА_8 щодо розгляду повідомлення про відшкодування страхових витрат, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25 травня 2016 року з участю транспортних засобів Skoda СА 0240 АК та МАЗ моделі 642205-222 ВХ 0345 ВІ з напівпричепом марки Zaslaw моделі D 653 ВХ 8011 ХТ, у виплаті страхового відшкодування відмовлено, остільки на момент настання страхового випадку, поліс обов язкового страхування цивільно-правової відповідальності на напівпричіп марки Zaslaw моделі D 653 ВХ 8011 ХТ відсутній (а.с.19). Факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 25 травня 2016 року близько 14 години на 271 км +120 м автодороги сполученням Житомир-Чернівці з участю водія сідлового тягача МАЗ моделі 642205-222 ВХ 0345 ВІ з укомплектованим напівпричепом марки Zaslaw моделі D 653 ВХ 8011 ХТ ОСОБА_6 та водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 підтверджується висновком експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 20 липня 2016 року №239А, згідно якого в початковій фазі зіткнення у взаємному контакті перебували ліва бічна частина напівпричепа в зоні середнього мосту та передня, переважно ліва частина автомобіля НОМЕР_1, при якому взаємне розташування транспортних засобів в момент першопочаткового контактування могло відповідати гострому куту між повздовжніми геометричними осями до 45 градусів, вказане зіткнення мало місце на ділянці дороги ближче до краю проїзної частини, яка призначена для руху транспортних засобів в напрямку м.Хмельницький, тобто ділянка дороги руху автомобіля НОМЕР_1 - зустрічна для автопоїзда (а.с.91-96). Під час розгляду справи представник відповідача заявив та надав до суду письмове клопотання від 03 квітня 2017 року №2007/17-вх. про зупинення провадження у справі на підставі п.4 ч.1 .ст.201, п.3 ч.1 ст.203 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі №676/5722/16-к, мотивуючи тим, що Кам янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області в порядку кримінального судочинства розглядається справа, рішення в якій обов язково вплине на рішення у справі, яка розглядається в Городищенському районному суді Черкаської області, оскільки буде встановлено винуватця дорожньо-транспортної пригоди та відповідно, відповідального за її виникнення. Згідно ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 03 квітня 2017 року, у задоволенні клопотання представника відповідача відмовлено з підстав, що ним не надано в підтвердження та обґрунтування жодних процесуальних рішень для підтвердження доказів, які є підставою для зупинення провадження у справі, в розумінні вимог п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України (а.с.127). Погоджуючись із прийнятим рішенням, зазначену ухвалу представник відповідача в апеляційному порядку не оскаржував (а.с.127). Як вбачається із довідки Територіального сервісного центру №7143 регіонального сервісного центру в Черкаській області Міністерства Внутрішніх справ України від 12 квітня 2017 №31/23/43 вих-339, згідно Єдиного державного реєстру МВС України, 13 жовтня 2012 року відділення реєстраційно-екзаменаційної роботи №6801 в Хмельницькій області зареєстровано автомобіль МАЗ 642205-222, кузов №Y3М642205С0003179, 2012 року випуску, двигун С0494583, свідоцтво про реєстрацію САО266600, державний номерний знак НОМЕР_2 та 30 березня 2013 року зареєстровано напівпричіп марки Zaslaw моделі D 653, шасі №SUZ653WAB0A001676, 2013 року випуску, свідоцтво про реєстрацію САО694465, державний номерний знак НОМЕР_3, власником яких є ТЗОВ Камчатка с.Теліжниці Ізяславський район Хмельницької області, що підтверджується і реєстраційними картками транспортних засобів (а.с.139-141). Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 06 червня 2017 року в справі призначено судово-медичну експертизу з участю позивача ОСОБА_2 (а.с.154). Для проведення вище зазначеної експертизи відповідно до ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 29 вересня 2017 року, з комунального закладу Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради витребувано медико-експертну справу ОСОБА_2 для подальшого направлення до КУ "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" (а.с.189-190). Як вбачається із листа Комунальної установи Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради від 12 жовтня 2017 року №902/01-09/1, надати медико-експертну справу стосовно ОСОБА_2 не представляється за можливе, у зв язку із знищенням її 25 вересня 2017 року через затоплення частини архіву, де така зберігалася та надано для проведення судово-медичної експертизи копію акту огляду МСЕК №5327 від 15 листопада 2016 року та протокол засідання МСЕК №165 від 15 листопада 2016 року (а.с.193). Як вбачається із акту огляду МСЕК №5327 від 15 листопада 2016 року стосовно ОСОБА_2, хворий самостійно ходити не може, на візку, має набряк обох гомілок, відчуває біль при пальпації в ділянці після операційних рубців обох гомілок, рубці без ознак запалення, порушення функцій обох нижніх кінцівок (а.с.194-199). Згідно зазначеного акта, ОСОБА_2 має основний діагноз - політравма (25 травня 2016 року - травма побутова) - закритий перелом с/3 лівої степеневої кістки, стан після МОС, відкритий перелом в/3 кісток правої гомілки, п/травматична контрактура обох колінних і г/ступневих суглобів, значне порушення функції обох нижніх кінцівок опори і ходи із супутнім діагнозом ГХ ІІ ст. ступінь 2, ризик 3, гіпертензивне серце ІХС: стенокардія напруги ФК ІІ а/с к/с ЕСА. СН ІІ А (а.с.194-199). За актом огляду МСЕК №5327 від 15 листопада 2016 року стосовно ОСОБА_2 обґрунтовано наступне експертне рішення - обмеження до праці ІІ, до самообслуговування ІІ, до пересування ІІ, в зв язку з м/ф змінами, на період лікування та, при наявності 3 групи, встановлено 2 групу інвалідності загального захворювання з ураженням опорно рухового апарату (а.с.194-199). Відповідно до висновку експерта від 12 грудня 2017 року №04-01/48: згідно наданих медичних документів ОСОБА_2 до 22 травня 2016 року мав третю групу інвалідності по загальному захворюванню; у зв язку з відсутністю акту огляду МСЕК вказати відсоток втрати загальної працездатності по даному захворюванню не має можливості; на час проведення комісійної судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 мають місце наслідки перелому кісток обох гомілок з обмеженням рухів (контрактура) в колінних суглобах та в лівому гомілково-ступневому суглобах, що згідно ст.ст. 147 б), 147 а), 156 а) Таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм затвердженої Інструкцією Міністерства Фінансів від 08 січня 1986 року Про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи , обумовлює втрату загальної працездатності в розмірі 60%; можливість відновлення повної працездатності ОСОБА_2 є малоймовірною; враховуючи вищевикладене відмічені наслідки перелому кісток обох гомілок обумовлюють розлад здоров я пов язаний зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж на одну третину (не менш 33%) і тому за даною ознакою вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень (а.с.207-210). Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААА №533576, позивач ОСОБА_2 має 2 групу інвалідності загального захворювання з ураженням опорно рухового апарату, щодо висновку про умови та характер праці - праце пристосування, протипоказана фізична праця, робота з тривалим стоянням, ходою та рекомендовано стаціонарне лікування в ортопедично-травматичному і кардіологічному відділенні, санаторно-курортне лікування (а.с.230). Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією щодо визначення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем з ручним керуванням та коляскою з електроприводом Серії 10 ААА №126210, позивач ОСОБА_2, як інвалід 2 групи, придатний до керування автомобілем на дві руки (а.с.229). Як вбачається із виписки №01862 від 03 березня 2017 Черкаської обласної лікарні Черкаської обласної ради, стан здоров я позивача ОСОБА_2 не відновився, остільки з 22 лютого 2017 року по 03 березня 2017 року перебував на лікуванні (а.с.231). Позивач до 25 травня 2016 року, а саме до дня коли сталася дорожньо-транспортна пригода був працюючим, що підтверджується договором підряду на виконання певної роботи від 05 травня 2016 року (а.с.232). Позивач одружений, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу Серія І-СР №498991 (а.с.235). Із змісту трудової книжки Серії БТ-ІІ №3193674 дружина позивача ОСОБА_8 не працююча, що підтверджується і довідкою Городищенського районного центру зайнятості від 19 лютого 2018 року №01-20/478 (а.с.234,236). Згідно рахунку КУ "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 22 листопада 2017 року №22, вартість комісійної судово-медичної експертизи, яка виконувалась на підставі ухвали Городищенського районного суду Черкаської області від 06 червня 2017 року, становить 5918 грн. 02 коп. (а.с.237), оплата позивачем проведена в повному обсязі (а.с.238).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Частиною 1 ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до п.п. 4-7,11,16,17 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України № 4 від 01 березня 2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166,1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди, згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду, у тому числі і моральну шкоду, якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

За вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена - безпосередньо до винної особи, оскільки за змістом статті 1191 ЦК України, особа, яка відповідає за шкоду, завдану з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові. З винної особи за регресною вимогою стягується розмір визначеного відшкодування за зобов'язанням з відшкодування шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то витрати з такої особи стягуються у цих межах. Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки - є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Аналогічні правові позиції висловлені колегіями суддів Верховного Суду України у постановах від 11листопада 2015 року по справі №6-309цс15 та від 14 вересня 2016 року по справі №6-725 цс 16, відповідно до яких, право вимоги як до безпосереднього заподіювача шкоди виникає з моменту, коли сталася дорожньо-транспортна пригода.

Обставини, на які посилається сторона позивача, знайшли своє підтвердження в зібраних по справі доказах. З боку відповідача, суду не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував доводи викладені позивачем.

Відповідно до принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, як то визначено п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України , в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 вказано на принципі рівності сторін, як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, завжди призначається компенсація за порушення прав людини. У рішенні Науменко проти України зазначено, що порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права. Крім того, рішенням від 27 липня 2004 року по справі "Ромашов проти України" Європейський суд з прав людини присудив заявнику у відшкодуванні моральної шкоди 3000 євро, хоча заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, без наявності яких Суд може відхилити вимогу повністю або частково . Проте, суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, який не може бути відшкодований шляхом лише констатації судом факту порушення. Право на відшкодування, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

Відповідно до принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, як то визначено п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України , в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 вказано на принципі рівності сторін, як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

У п.8 Постанови Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 (зі змінами) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обв язків відповідальність несе організація, з якою він перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу. Тож положення ст.1172 ЦК Укрїни стосується відшкодування як майнової так і матеріальної шкоди. Доказами у справі встановлено, що в установленому законом порядку не була застрахована відповідальність володільця наземного транспортного засобу і поліс обов язкового страхування, на момент завдання шкодим, відсутній (а.с.19).

Доказів факту наявності між володільцем та особою яка керувала джерелом підвищеної небезпеки, трудових відносин, сторона відповідача не надала, мотивуючи визнанням такого. Суд , бере до уваги, при цьому, що шкоду потерпілому було заподіяно в робочий час, джерелом підвищеної небезпеки у виді сідлового тягача МАЗ моделі 642205-222 ВХ 0345 ВІ укомплектованого напівпричепом марки Zaslaw моделі D 653 ВХ 8011 ХТ, який ввірено працівникові ОСОБА_6 в період виконання ним трудових обов язків. І цих обставин, представник відповідача в своїх поясненнях суду не заперечив.

Остільки, Кам янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області розглядається кримінальне провадження №676/572/16-к по факту ДТП за участю сторін у справі, то суд не вправі обговорювати питання вини відповідача, а тільки розглядає питання про розмір відшкодування та враховує, що обставини у кримінальному провадженні підтверджують факт ДТП і вчинення дій відповідачем. За загальним правилом розмір компенсації шкоди встановлюється законом або домовленістю сторін, а в разі наявності спору між сторонами, судом. Так, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала є абсолютним. Відповідач не заперечив, що водій автомобіля з причепом ОСОБА_6 здійснював 25 травня 2016 року керування на відповідній правовій підставі, остільки перебував у трудових відносинах ТОВ Камчатка , і мав посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб.

Позовні вимоги позивача про компенсацію матеріальної шкоди відповідачем в розмірі 193 700 грн., суд не вбачає згідно до наданих та оцінених доказів обґрунтованими, так як понесені витрати на лікування у виді придбання ліків, протезування, лабораторних досліджень, обстежень у спеціалістів за клінічними напрямками із застосуванням звукових діагностик склали 91 760 грн. 18 коп., крім того мало місце посилене харчування, придбання предметів гігієни, одягу, який був зіпсований під час ДТП, сторонній догляд, придбання паливно-мастильних матеріалів для прибуття до місць обстежень, оплата телефонних розмов у зв язку з придбанням карток операторів мобільного зв язку через лікування не за місцем проживання, що склало 2 237 грн. 15 коп.. Таким чином, за підрахунками суду, розмір фактичних матеріальних витрат склав 93 997 грн. 33 коп, а не 193 700 грн., як стверджує позивач. Із змісту накладних, закупівельних актів, рахунків-фактури, квитанцій, чеків, слід вбачати, що позивач при підрахунку допустився помилки, зараховуючи до витрат одночасно по кілька грошових сум, що прослідковується на підставі вище наведеного.

Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного. Моральна шкода - це будь-які втрати немайнового характеру, яких особа понесла через заподіяння їй фізичних, моральних, душевних та іншого роду страждань. У справі, яку розглянув суд, ці страждання проявилися в ушкодженні здоров я потерпілого. В ході досліджених доказів, суд враховує обсяг душевних і фізичних страждань потерпілого, його переживання, отримання шкоди не за місцем проживання, а в іншому регіоні, що створило певні незручності та витрати. На думку суду, розмір заявленої вимоги про розмір моральної шкоди, частково відповідає розміру нанесених ушкоджень потерпілому. Суд вважає, що в результаті втрати частково працездатності, неможливості відновити стан здоров я повністю, перенесений фізичний біль, обмеженість руху потерпілий має отримати справедливу компенсацію від відповідача, дії якого в причинному зв язку із наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.2 ст. 23 ЦК України, якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.2 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї. Закон не виключає визнання моральної шкоди заподіяною у випадку заподіяння шкоди майну особи.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також враховує роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Докази у справ у виді пояснень позивача, медичних документів про стан здоров я потерпілого, висновку експерта, підтверджують суду факт завданої моральної шкоди внаслідок психотравмуючої події, ступінь душевних страждань особи, глибину фізичного болю при пересуванні на інвалідному візку, втрату душевного спокою, зміни та напруження стосунків у сім ї та з оточуючими, які пов язані з організацією побуту в житті, неможливості повної реалізації особистості в житті, як особи, чоловіка, батька, через малоймовірність відновлення працездатності, як зазначено, зокрема у висновку експертів, а також перенесені хірургічні втручання, наявність у тілі сторонніх предметів у виді металевих конструкцій для руху, присутність яких відчувається постійно, як повідомив представник позивача суду.

При оцінці моральної шкоди, спричиненої потерпілому, яка полягає до того і у втраті спокою, депресії, постійних душевних переживаннях, порушенні фізичного та психологічного стану здоров я, суд належним чином оцінив ступінь його немайнових витрат, і врахував, що відсутність страхового відшкодування через відсутність страхового полісу, крім визначення розміру компенсації судом, не може забезпечити захист порушених прав та інтересів позивача в інший спосіб.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача у розмірі 300 000,00 грн., а не 400 000 грн. при цьому суд враховує характер та обсяг страждань отриманих позивачем, їх тривалість, стан здоров я, порушення нормальних життєвих зв язків, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та зусиль, необхідних для фізичного відновлення, остільки згідно висновку експерта від 12 грудня 2017 року №04-01/48 позивач зазнав тяжких тілесних ушкоджень та можливість його відновлення повної працездатності є малоймовірною (а.с.207-210). При вирішенні питання розміру моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, справедливості та співмірності заявленого відшкодування на підставі наданих сторонами доказів.

Позивача звільнено від сплати судового збору за подання позову про завданої внаслідок ушкодження здоров я від діяльності джерела підвищеної небезпеки згідно п.2 ч.1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір", а тому, враховуючи положення ч. 6 ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До судових витрат на користь позивача, суд зараховує і витрати по оплаті судово-медичної експертизи.

Позов підтверджується: копією листка непрацездатності Серії АГИ №579736 від 25 травня 2016 року; копією Виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1/2910 від 20 липня 2016 року; копією повідомлення про початок досудового розслідування від 25 травня 2016 року; копією листа ПАТ НАСК Оранта від 05 липня 2016 року №09-03-09; копією висновку експерта Хмельницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 20 липня 2016 року №239А; копією довідки Територіального сервісного центру №7143 регіонального сервісного центру в Черкаській області Міністерства Внутрішніх справ України від 12 квітня 2017 №31/23/43 вих-339; копією акту огляду МСЕК №5327 від 15 листопада 2016 року; копією висновку експерта від 12 грудня 2017 року №04-01/48; копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААА №533576; копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією щодо визначення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем з ручним керуванням та коляскою з електроприводом Серії 10 ААА №126210; копією із виписки №01862 від 03 березня 2017 Черкаської обласної лікарні Черкаської обласної ради стосовно ОСОБА_2; копією договору підряду на виконання певної роботи від 05 травня 2016 року; копією свідоцтва про укладення шлюбу Серія І-СР №498991; копією трудової книжки Серії БТ-ІІ №3193674; довідкою Городищенського районного центру зайнятості від19 лютого 2018 року №01-20/478; копією рахунку КУ "Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 22 листопада 2017 року №22; копією квитанції 0.0.908857340.1 від 22 листопада 2017 року та дослідженими у судовому засіданні оригіналами квитанцій, видатковий накладних, закупівельних актів, рахунків-фактури.

Керуючись, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", Постановою Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 11, 76-83, 95, 133, 141, 174, 213, 228, 229, 241 246, 258, 259, 263-268, 272, 273 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187,1191 ЦК України , суд, -

вирішив :

позовну заяву ОСОБА_2 до ТОВ Камчатка с.Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області, за участю третьої особи ПАТ НАСК Оранта м.Київ про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров я від діяльності джерела підвищеної небезпеки - задоволити частково.

Стягнути з ТОВ Камчатка с.Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області розрахунковий рахунок № 26002318811147 у філії Ізяслав Ощадбанк , МФО 315784, Код ЄДРПОУ 32498044 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, картка платника податків НОМЕР_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, за завдані матеріальні збитки, в тому числі за проведену судово-медичну експертизу в сумі 5918 грн. 02 коп., в сумі 99 915 (дев яносто дев ять тисяч дев ятсот п ятнадцять) грн. 35 коп. та моральну шкоду в сумі 300 000 (триста тисяч) грн..

Стягнути з ТОВ Камчатка с.Теліжинці Ізяславського району Хмельницької області розрахунковий рахунок № 26002318811147 у філії Ізяслав Ощадбанк , МФО 315784, Код ЄДРПОУ 32498044 на користь Держави судовий збір за позовними вимогами за відшкодування моральної шкоди в розмірі 4500 грн., а за відшкодування матеріальної шкоди 1762 грн. 00 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області.

Копію рішення надіслати відповідачу та третій особі, для відому.

Суддя ОСОБА_9