Постанова

від 04.04.2018 по справі 813/7654/14

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 813/7654/14

Провадження № 11-215апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б.,

Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства Рисовський (далі - ФГ Рисовський ) на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року (судді Ільчишин Н. В., Пліш М. А., Шинкар Т. І.) у справі за позовом ФГ Рисовський до відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області (далі - відділ Держземагентства), Головного управління Держземагентства у Львівській області (далі - ГУ Держземагентства), третя особа - Зубрянська сільська рада Пустомитівського району Львівської області (далі - Сільрада), про визнання незаконними дій, бездіяльності та рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У 2014 року ФГ Рисовський звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило: визнати бездіяльність та неправомірні дії відповідачів про неперенесення інформації щодо земельної ділянки ДА 060378 Б з Державного реєстру до Державного земельного кадастру протиправними, незаконними; визнати рішення та дії відділу Держземагентства про погодження проектів землеустрою, внесення відомостей і проведення реєстрації та присвоєння кадастрових номерів спірним земельним ділянкам, а саме: 4623683300:01:001:0565, 4623683300:01:001:0481, 4623683300:01:001:0806, 4623683300:01:001:0817, 4623683300:01:001:0822, 4623683300:01:001:0815, 4623683300:01:001:0811 в межах земельної ділянки ДА 060378 Б, незаконними, протиправними; зобов'язати відповідачів внести до Державного земельного кадастру відомості щодо земельної ділянки площею 4 га ДА № 060378 Б, провести реєстрацію земельної ділянки та видати витяг про реєстрацію; визнати бездіяльність та рішення ГУ Держземагентства № 27-13-0.5-5976/2-14 від 04 липня 2014 року, № Р-194-495/6-14 від 19 серпня 2014 року про відмову виконати рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 жовтня 2011 року № 29979/04 Рисовський проти України в частині невжиття заходів індивідуального характеру (у тому числі і по альтернативному варіанту) недійсними, незаконними та зобов'язати виконати вказане рішення ЄСПЛ в частині індивідуального характеру, що покладено чинним законодавством на відповідачів; визнати остаточне рішення про відмову у передачі в приватну власність земельної ділянки площею 4 га (у тому числі паю) із земельної ділянки ДА 060378 Б від 05 січня 2015 року № 27-13-05-22/2-15 недійсним та незаконним; зобов'язати ГУ Держземагентства розглянути заяву про передачу у приватну власність земельної ділянки (у тому числі паю) площею 4 га із земельної ділянки ДА 060378 Б відповідно до чинного законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) та рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України .

Позов мотивовано тим, що розпорядженням голови Пустомитівської районної державної адміністрації у 1993 році позивача визнано фермером та видано державний акт на право постійного користування землею в розмірі середньої земельної частки (паю) площею 4 га, судовим рішенням додатково виділено земельну ділянку площею 4 га для розширення ФГ Рисовський . Це судове рішення виконане не було, що стало підставою звернення до ЄСПЛ. Відповідачі не виконали судові рішення, а відомості про земельну ділянку ДА 060378 Б не були перенесені до Державного земельного кадастру, натомість у межах цієї ділянки зареєстровані спірні земельні ділянки №№ 4623683300:01:001:0565, 4623683300:01:001:0481, 4623683300:01:001:0806, 4623683300:01:001:0817, 4623683300:01:001:0822, 4623683300:01:001:0815, 4623683300:01:001:0811 загальною площею 1,15 га, що надані рішенням Сільради.

Львівський окружний адміністративний суд (суддя Гулкевич І. З.) постановою від 29 червня 2016 року позов задовольнив частково: визнав бездіяльність та неправомірні дії відповідачів про неперенесення інформації щодо земельної ділянки ДА 060378 Б з Державного реєстру до Державного земельного кадастру протиправними; визнав рішення та дії відділу Держземагентства про погодження проектів землеустрою, внесення відомостей і проведення реєстрації та присвоєння кадастрових номерів спірним земельним ділянкам, а саме: 4623683300:01:001:0565, 4623683300:01:001:0481, 4623683300:01:001:0806, 4623683300:01:001:0817, 4623683300:01:001:0822, 4623683300:01:001:0815, 4623683300:01:001:0811 в межах земельної ділянки ДА 060378 Б, протиправними; зобов'язав відповідачів внести до Державного земельного кадастру відомості щодо земельної ділянки площею 4 га ДА № 060378 Б, провести реєстрацію земельної ділянки та видати витяг про реєстрацію; зобов'язав ГУ Держземагентства розглянути заяву про передачу у приватну власність земельної ділянки (в тому числі паю) площею 4 га із земельної ділянки ДА 060378 Б відповідно до чинного законодавства.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 грудня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року скасував, провадження у справі закрив.

Судове рішення мотивовано тим, що після оформлення відповідно до чинного законодавства права власності на земельні ділянки і реєстрації такого права компетентним органом за новими власниками виник спір про право цивільне, тому захист прав та інтересів позивача повинен відбуватися у спосіб, визначений статтею 16 Цивільного кодексу України, а отже, відповідно до статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на момент ухвалення рішення) провадження у справі підлягає закриттю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ФГ Рисовський подало касаційну скаргу, в якій посилається на порушення права на розгляд його справи в адміністративному суді відповідно до частини четвертої статті 6 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення); висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження суперечить чинному законодавству, оскільки предметом спору є рішення органів державної влади.

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 11 січня 2017 року відкрив провадження за касаційною скаргою ФГ Рисовський на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року.

У лютому 2017 року Сільрада подала заперечення на касаційну скаргу ФГ Рисовський , у якій просить залишити без змін ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України

від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким КАС України викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідні положення КАС України визначено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою

від 19 лютого 2018 року прийняв справу до провадження та призначив її до касаційного розгляду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою

від 21 лютого 2018 року справу за позовом ФГ Рисовський до відділу Держземагентства, ГУ Держземагентства, третя особа - Сільрада, про визнання незаконними дій, бездіяльності та рішення передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 03 березня 2018 року прийняла до провадження зазначену справу та призначила її розгляд за касаційною скаргою ФГ Рисовський в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно зі статтею 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття судами рішень) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив із того, що цей спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що між позивачем, який отримав державний акт на право користування землею, та іншими особами, які не залучені до участі у цій справі та яким передані у власність спірні земельні ділянки, існує спір про право щодо цих земельних ділянок.

При цьому апеляційний суд встановив, що згідно з наявними в матеріалах справи копіями державних актів на право власності на земельні ділянки та відповідних затверджених проектів землеустрою, що також підтверджує інформаційна довідка Сільради про кадастрові номери, земельна ділянка, на яку претендує ФГ Рисовський на підставі державного акта на право постійного користування серії Б №060378, на сьогодні не є вільною та складається із земельних ділянок, наданих у приватну власність фізичним особам, які не є учасниками цього адміністративного процесу і яким вже оформлено право власності та видано державні акти на ці земельні ділянки.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Спір у справі, що розглядається, виник щодо законності розпорядчих дій (бездіяльності), що ґрунтуються на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про право на земельну ділянку, до вирішення якого не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з передачею землі у користування або власність.

Оскільки цей спір стосується права власності та користування ФГ Рисовський і фізичних осіб, які не є учасниками цього адміністративного процесу,земельною ділянкою, тобто цивільного права, тому такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Такі ознаки притаманні цивільним правовідносинам (які з урахуванням суб'єктного складу можуть бути предметом судового розгляду у відповідному суді загальної юрисдикції або господарському суді), а не адміністративним.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини першої статті 16 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження в адміністративній справі, оскільки спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації свого права в порядку цивільного (або господарського) судочинства.

Апеляційний суд належним чином визначив характер спору, суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, унаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку щодо неналежності спору до юрисдикції адміністративного суду, а отже, наведені в касаційній скарзі доводи про те, що цей спір має розглядатися саме в порядку адміністративного судочинства, є безпідставними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2, 3, 4, 17, 157 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), статтями 345, 349, 350, 356 КАС України (в чинній редакції), Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА :

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства Рисовський залишити без задоволення.

2. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Cуддя-доповідач В. С. Князєв

Судді:

Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима І. В. Саприкіна

В. І. Данішевська О. М. Ситнік

О. С. Золотніков О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

Л. М. Лобойко О. Г. Яновська