Рішення

від 22.03.2018 по справі 132/650/17

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/650/17

Провадження № 2/132/175/18

РІШЕННЯ

Іменем України

22.03.2018 Калинівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Павленко І. В.

при секретарі Жовті С.В.

за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акта на землю та зобов'язання зареєструвати право власності на землю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 361219, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власностіі на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010784800013, виданого головою Калинівської районної державної адміністрації 02.02.2007 року на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації №398 від 23.10.2006 року його батько ОСОБА_5 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0521684800:04:000:0125, площею 1,4591 га, розташованої на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

18 серпня 2014 року ОСОБА_5 помер.

Згідно заповіту від 11.08.2009 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за №25 батько - ОСОБА_5 заповів йому все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом. На день смерті заповідача заповіт не змінено, не відмінено та не скасовано.

Спадщину після смерті батька він прийняв.

За таких обставин він має право на спадкування вищевказаної земельної ділянки. Проте, позбавлений можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0521684800:04:000:0125, площею 1,4591 га, розташованої на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області в зв'язку з тим, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521684800:04:000:0125 зареєстровано за ОСОБА_4.

Вважає державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521684800:04:000:0125, виданий на ім'я ОСОБА_4 серії ЯМ № 905156, зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052168481002189 від 4 вересня 2012 року незаконним. За вказаних обставин звернувся в суд з даним позовом.

В судовому засідання адвокат позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позові.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області-Плахотнюк О.М., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України. При видачі державного акта на ім'я ОСОБА_4 вимог земельного законодавства дотримано. Крім того, зазначив, що Законом України від 6 вересня 2012 року №5245-lV Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , який набрав чинності 1 січня 2013 року, внесені зміни до Земельного кодексу України. Зокрема, статтею 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті у власність або у користування для всіх потреб. Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області стало розпорядником земель державної власності тільки з 01.01.2013 року, а тому не могло приймати рішення про розпорядження землями державної власності станом на 2012 рік.

Третя особа ОСОБА_4 та її адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, мотивуючи його безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 361219, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010784800013, виданого головою Калинівської районної державної адміністрації 02.02.2007 року на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації №398 від 23.10.2006 року батько позивача ОСОБА_5 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0521684800:04:000:0125, площею 1,4591 га, розташованої на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

18 серпня 2014 року ОСОБА_5 помер.

Згідно заповіту від 11.08.2009 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за №25 батько - ОСОБА_5 заповів позивачу все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом. На день смерті заповідача заповіт не змінено, не відмінено та не скасовано.

Позивач прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_5

Проте, позбавлений можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0521684800:04:000:0125, площею 1,4591 га, розташованої на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області в зв'язку з тим, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0521684800:04:000:0125 зареєстровано за ОСОБА_4.

Статтею 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16.04.2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками; про визнання недійсними угод купівлі-продажу, дарування, застави, обміну, ренти земельних ділянок, договорів довічного утримання, за якими набувачеві передаються у власність земельні ділянки, укладених із порушенням встановленого законом порядку.

У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце у разі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція була висловлена Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 26.09.2012 року у справі №6-103цс12 та у постанові від 04.06.2014 року у справі №6-46цс14.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Верховний Суд у своїх постановах від 18.09.2013 року (справа №6-12цс13) та від 23.10.2013 року (справа №6-93цс13) зазначив, що держаний акт про право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано.

Згідно дослідженої в судовому засіданні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр.ОСОБА_4, яка знаходиться за адресою:Вінницька область, Калинівський район, Мізяківська сільська рада, успадкована після смерті ОСОБА_6 земельна ділянка №157, площею 1,4591га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 0521684800:04:000:0125 була передана у власність ОСОБА_4 на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації №281 від 12.07.2011 року Про передачу у власність успадкованих земельних ділянок (паїв) із земель колективної власності реформованих колективних сільськогосподарських підприємств та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки згідно списку громадян, яким передаються у власність успадковані земельні ділянки (паї) із земель колективної власності реформованих колективних сільськогосподарських підприємств (додаток до розпорядження голови районної державної адміністрації від 12.07.2011 року №281).

Разом з тим, з листа начальника відділу у Калинівському районі міжрайонного управління у Калинівському та Липовецькому районах ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області за №327/424-18-0.181 від 21.02.2018 року ОСОБА_7 вбачається, що станом на 22.02.2018 року технічна документація на земельну ділянку, виділену на ім'я ОСОБА_3 у відділі відсутня.

Відповідно до ст.ст.125, 126 ЗК України право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку виникло з моменту державної реєстрації цього права та відповідно посвідчувалось державним актом на право власності на земельну ділянку.

За таких обставин, суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів приходить до висновку, що вищезазначені норми встановлювали нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта, який посвідчував право власності, а право власності ОСОБА_4 в момент реєстрації державного акта виникло на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації №281 від 12.07.2011 року, яке є законним, тому відповідно державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_4 без порушення вимог закону, не суперечить розпорядженню Калинівської РДА та не може бути визнаним недійсним самостійним способом.

Враховуючи прийняте судом рішення та на підставі ст.141 ЦПК України суд вважає необхідним судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акта на землю та зобов'язання зареєструвати право власності на землю відмовити.

Повний текст рішення складено 30 березня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.

Суддя: