Постанова

від 06.09.2018 по справі 132/650/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/650/17

Провадження № 22-ц/772/1730/2018

Категорія: 47

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко І. В.

Доповідач:Береговий О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 рокуСправа № 132/650/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Берегового О.Ю.,

суддів Марчук В.С., Медвецького С.К.,

за участі секретаря судового засідання Торбасюк О.І., позивача ОСОБА_3, його представника адвоката ОСОБА_4, представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - Вербицької Н.І., представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7 - адвоката Панчук І.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року ухваленого в залі судових засідань місцевого суду під головуванням судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленка І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7, про визнання недійсним державного акту на землю та зобов'язання зареєструвати право власності на землю,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7, про визнання недійсним державного акту на землю та зобов'язання зареєструвати право власності на землю.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010784800013, виданого головою Калинівської районної державної адміністрації 02 лютого 2007 року на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації № 398 від 23 жовтня 2006 року його батько ОСОБА_9 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,4591 га, розташованої на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер.

Згідно заповіту від 11 серпня 2009 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за №25 батько - ОСОБА_9 заповів йому все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом. На день смерті заповідача заповіт не змінено, не відмінено та не скасовано.

Спадщину після смерті батька він прийняв.

За таких обставин він має право на спадкування вищевказаної земельної ділянки, проте, позбавлений можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,4591 га, розташованої на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області в зв'язку з тим, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_7.

Вважаючи, що державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_7 серії НОМЕР_3, зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 052168481002189 від 4 вересня 2012 року є незаконним, просив визнати його недійсним та скасувати.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7, про визнання недійсним державного акта на землю та зобов'язання зареєструвати право власності на землю відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що право власності ОСОБА_7 в момент реєстрації державного акта виникло на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації № 281 від 12 липня 2011 року, яке є законним, тому, відповідно, державний акт, виданий на ім'я ОСОБА_7 без порушення вимог закону, не суперечить розпорядженню Калинівської РДА та не може бути визнаним недійсним самостійним способом.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що визнання недійсним державного акту ОСОБА_7 на право власності на землю є окремим способом захисту порушеного права, оскільки він виданий з порушенням закону і під час його виготовлення сталася помилка у присвоєнні земельній ділянці останньої кадастрового номера, який раніше був присвоєний ОСОБА_9

Відповідно до абз. 3 п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 8 ч. 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010784800013, виданого головою Калинівської районної державної адміністрації 02 лютого 2007 року на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації № 398 від 23 жовтня 2006 року батько позивача ОСОБА_9 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_2, площею 1,4591 га, розташованої на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер.

Згідно заповіту від 11 серпня 2009 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за № 25 батько - ОСОБА_9 заповів позивачу все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом. На день смерті заповідача заповіт не змінено, не відмінено та не скасовано.

Позивач прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_9

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого ОСОБА_7 на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації №281 від 12 липня 2011 року, остання є власником земельної ділянки площею 1,4591 га. кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Мізяківської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності.

Згідно ч. 1 ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Частина 5 ст. 116 ЗК України передбачає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічне положення міститься й у ч. 1 ст. 3 ЦПК України.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на суд як державний орган, покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, у зв'язку з чим він має право й зобов'язаний визначити суб'єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України встановлено, що сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (ч. ч. 1 та 2 ст. 3 ЦПК України в ред. 2004 р.), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це. Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Вирішуючи даний спір, враховуючи те, що спірна земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_7, права та обов'язки якої можуть бути порушені під час вирішення даної справи, суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, не з'ясував усіх обставин справи та не обговорив питання про необхідність залучення її до участі у справі в якості співвідповідача з оформленням цієї процесуальної дії відповідно до вимог ст. 51 ЦПК України, що має значення для правильного вирішення цього спору.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог і не може самостійно, без клопотання позивача замінювати первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

На стадії апеляційного розгляду апеляційний суд позбавлений права відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України залучати осіб до участі у розгляді справи і не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За таких обставин, апеляційний суд приходить висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позову, що не перешкоджає йому звернутися до суду з таким же позовом до всіх належних відповідачів, тому і право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушене.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 22 березня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7, про визнання недійсним державного акту на землю та зобов'язання зареєструвати право власності на землю залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено10 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач:

Судді: