Постанова

від 05.04.2018 по справі 378/980/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 378/980/17 Головуючий у І інстанції Гуртовенко Р.В. Провадження № 22-ц/780/751/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1. Категорія 58 05.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Мережко М.В., Мельника Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації ОСОБА_3, селянського фермерського господарства Колос , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про скасування рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації ОСОБА_3 , -

встановив:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 29.11.2016 року йому видано наказ №10-25214/15-16 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області, орієнтовним розміром 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому на виконання п. 2 вказаного наказу ним замовлено державному підприємстві Київський інститут землеустрою проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та після виготовлення якого подано до державного кадастрового реєстратора для внесення відомостей до Державного земельного кадастру. За результатами розгляду заяви та проекту землеустрою 16.11.2017 року державним кадастровим реєстратором ОСОБА_4 прийнято рішення № РВ-3200908192017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Рішення мотивоване невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме: Х8П Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 3224255100:02:005:0106. Площа співпадає на 99,9428 %; речове право на вказану земельну ділянку зареєстроване. Згідно листа Ставищенської селищної ради вбачається, що земельна ділянка відповідно до Викопіювання розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 3224255100:02:005:0106, що перебуває в постійному користуванні СФГ Колос . Вказана обставина також підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 93109406 від 28.07.2017 року. Відповідно до вказаної довідки вбачається, що 27.02.2017 року державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер №3224255100:02:005:0106 площею 19,5 га за селянським фермерським господарством КОЛОС . Підставою виникнення іншого речового права зазначено акт на право постійного користування земельною ділянкою Б №027818, виданий 16.10.1992 року Ставищенською районною радою народних депутатів: витяг з ДЗК, серія та номер: НВ-8000454172017, виданий 14.02.2017 року відділом Держтеокадастру у Ставищенському районі; копія протоколу сесії 21 скликання Ставищенської селищної ради народних депутатів, серія та номер: б/н, виданий 16.10.1992 року Ставищенською селищною радою народнях депутатів; свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 2890, виданий 07.12.2012 року приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3224255100:02:005:0106 являється частиною земельної ділянки, що надана в користування ОСОБА_6, засновнику СФГ Колос , площею 23,9217 га на праві постійного користування згідно державного акту про право постійного користування землею від 1992 року серії Б № 027818. 08 березня 2012 року ОСОБА_6 помер, у зв'язку з чим, право користування земельною ділянкою, що виникло в останнього на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою загальною площею 23,9 га припинилося з його смертю.

У 2013 році Державним підприємством Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області, відповідно до вказаної технічної документації дана земельна ділянка відноситься до земель запасу. Вказана технічна документація затверджена розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації № 1162 від 20 листопада 2013 року, яке станом на сьогоднішній день ніким не скасоване.

Відповідно до листа міжрайонного управління у Ставищенському та Таращанському районах ГУ Держгеокадастру у Київській області №10- 202/117-17 від 16.08.2017 року вбачається, що розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації № 1162 від 20 листопада 2013 року дана земельна ділянка, розташована за межами населеного пункту смт. Ставище на території Ставищенської селищної ради, була віднесена до земель запасу сільськогосподарського призначення, проте станом на даний час, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, право користування зазначеною земельною ділянкою належить селянському фермерському господарству Колос .

Враховуючи викладене позивач ОСОБА_2 вважає, що рішення державного реєстратора є незаконним та у зв'язку з цим просив суд скасувати рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3224255100:02:005:0106, індексний номер 34011501 від 24.02.2017 року.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду, викладених у рішенні суду, обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3224255100:02:005:0106, індексний номер: 34011501 від 24.02.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки право СФГ Колос на постійне користування земельною ділянкою, отримане на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою, отримане на підставі державного акту на право користування землею від 1992 року серії Б №027818 визнано судовими рішенням судів різних інстанцій, які набрали законної сили, то відсутні підстави для скасування рішення державного реєстратора.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на чинному законодавстві, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі державного акту на право користування землею від 1992 року серії Б №027818 ОСОБА_6 для ведення селянського фермерського господарства було надано у постійне користування земельну ділянку площею 23,9 га, що знаходиться на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області.

Селянське фермерське господарство Колос зареєстровано в установленому порядку, головою якого був ОСОБА_6. 08 березня 2012 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті засновником та головою даного господарства стала його дружина ОСОБА_7. На даний час головою СФГ Колос є ОСОБА_8. Це підтверджується статутом господарства, відповідними наказом та рішенням про її призначення головою даного господарства, а також копією свідоцтва про право на спадщину за законом.

На замовлення СФГ Колос ФОП Рохманюк розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно Державного акту на право постійного користування землею від 1992 року серії Б № 027818 виданого засновнику фермерського господарства ОСОБА_6.

18.10.2016 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 29.11.2016 року №10-25214/15-16-сг ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки - 2 га, для ведення особистого селянського господарства.

Позивачем замовлено державному підприємстві Київський інститут землеустрою проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та після виготовлення якого подано до державного кадастрового реєстратора для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

За результатами розгляду проекту землеустрою 16.11.2017 року державним кадастровим реєстратором ОСОБА_4 прийнято рішення № РВ-3200908192017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Рішення мотивоване невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме: Х8П Схема наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 3224255100:02:005:0106. Площа співпадає на 99,9428 %; речове право на вказану земельну ділянку зареєстроване.

Згідно листа Ставищенської селищної ради земельна ділянка відповідно до Викопіювання розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 3224255100:02:005:0106, що перебуває в постійному користуванні СФГ Колос . Це підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 93109406 від 28.07.2017 року.Відповідно до вказаної довідки 24.02.2017 року державним реєстратором Ставищенської районної державної адміністрації ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер №3224255100:02:005:0106 площею 19,5 га за селянським фермерським господарством КОЛОС . Підставою виникнення іншого речового права є державний акт на право користування землею від 1992 року серії Б №027818 .

У 2013 році Державним підприємством Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою проведено інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області, відповідно до даної технічної документації земельна ділянка з кадастровим номером 3224255100:02:005:0106 відноситься до земель запасу. Вказана технічна документація затверджена розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації № 1162 від 20 листопада 2013 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що рішеннями Ставищенського районного суду від 16 червня 2015 року та від 05 квітня 2016 року, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року та ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року визнано право СФГ Колос на постійне користування земельною ділянкою, що було отримане на підставі державного акту на право користування землею від 1992 року серії Б №027818 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішеннями суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно із ст. 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до Закону України Про фермерське господарство порядок створення фермерського господарства визначено у розділі ІІ. При цьому, у ч. 1 ст. 7 вказаного Закону визначено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. У заяві зазначається: бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України Про фермерське господарство заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Порядок державної реєстрації фермерського господарства визначено у ст. 8 зазначеного Закону згідно якої, після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Згідно ст. ст. 89, 91, 92 ЦК України та ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

У ч. 5 ст. 116 ЗК України зазначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом 2 Постанови КМ України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" установлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Голова СФГ Колос ОСОБА_8 про заміну державного акта на право постійного користування землею старого зразка не зверталась, тобтодержавний акт на право постійного користування землею від 1992 року серії Б №027818, виданий на ОСОБА_6В.є чинним.

Згідно Розділу VII п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок. Тобто, земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування СФГ Колос є сформованою незалежно від присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Враховуючи вищезазначене , підстави припинення права користування земельною ділянкою, зазначені в ст. 141 ЗК України, у СФГ Колос відсутні.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, п. 6 розділу Х Перехідні положення ЗК України від 22.09.2005 року №5-рп/2005, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; пункту 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563-XII з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Як було зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи рішеннями Ставищенського районного суду від 16 червня 2015 року та від 05 квітня 2016 року, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року та ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року визнано право СФГ Колос на постійне користування земельною ділянкою, що було отримане на підставі державного акту на право користування землею від 1992 року серії Б №027818. Дані судові рішення набрали законної сили.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор прав на нерухоме майно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224255100:02:005:0106, зареєстрована державним реєстратором ОСОБА_3, на підставі викладених вище правовстановлюючих документів, та рішень судів, а не на підставі свідоцтва про спадщину чи інших документів і посилання апелянта щодо застосування правової позиції постанови Верховного суду України у справі за №6-2329 цс16 від 05.10.2016 року є безпідставними і необґрунтованими.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

А земельна ділянка з вищезазначеним кадастровим номером, що надана у постійне користування СФГ Колос , відповідно ст.ст. 142 та 149 ЗК України не вилучалась. Крім того, як встановлено рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 05 квітня 2016 року підстав припинення права користування земельною ділянкою, зазначених в ст.. 141 ЗК України, у СФГ Колос відсутні.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони не містять жодних доказів щодо спростування висновків суду про законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції судового рішення. Колегія суддів не вбачає інших підстав для скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних та обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права і процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів, яким судом дана належна правова оцінка.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Ураховуючи наведене та положення ст.375 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представником СФГ Колос було подано до апеляційного суду клопотання щодо забезпечення вимог відповідача про стягнення з позивача грошових коштів за отримання правничої допомоги відповідно угоди по справі. Колегія суддів розглянувши дане клопотання дійшла висновку що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки зазначене клопотання не ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Керуючись ст. 7, 374, 375 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Мережко М.В.

ОСОБА_9