Постанова

від 23.01.2020 по справі 378/980/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2020 року

м. Київ

справа № 378/980/17

провадження № 61-35988св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - державний реєстратор Ставищенської районної державної адміністрації Олефір Петро Петрович, селянське фермерське господарство Колос ,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Київській області,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Марущака Ярослава Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року в складі судді Гуртовенка Р. В. та на постанову апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2018 року в складі колегії суддів Волохова Л. А., Мережко М. В., Мельника Я. С.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до державного реєстратора Ставищенської районної державної адміністрації Олефіра П. П., СФГ Колос і просив скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3224255100:02:005:0106, індексний номер 34011501, від 24 лютого 2017 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач указував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224255100:02:005:0106 є частиною земельної ділянки площею 23,9217 га, яка надана в користування засновнику СФГ Колос ОСОБА_2 у постійне користування згідно з державним актом про право постійного користування землею серії Б № 027818.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

У жовтні 2016 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру в Київській області про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

За результатами розгляду проєкту землеустрою державний реєстратор відмовив ОСОБА_1 в унесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в зв`язку з тим, що проєктована земельна ділянку перетинається з ділянкою 3224255100:02:005:0106, їх площа співпадає на 99,9428 %, а речове право на вказану земельну ділянку зареєстроване за СФГ Колос .

Позивач уважав, що оскільки засновник фермерського господарства помер, СФГ втратило право користуватися спірною земельною ділянкою.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що право користування СФГ Колос спірною земельною ділянкою не припинялося, тому правові підстави для скасування рішення держреєстратора відсутні.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову в даній справі та для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

05 травня 2018 року адвокат Марущак Я. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Указує, що засновник СФГ Колос помер у 2012 році, а тому право господарства користуватися спірною земельною ділянкою припинилося.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на замовлення СФГ Колос ФОП ОСОБА_6 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно Державного акту на право постійного користування землею від 1992 року серії Б № 027818, виданого засновнику фермерського господарства ОСОБА_2

На підставі державного акту на право користування землею від 1992 року серії Б № 027818 ОСОБА_2 для ведення селянського фермерського господарства було надано в постійне користування земельну ділянку площею 23,9 га, що знаходиться на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області.

Головою СФГ Колос був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На час звернення до суду з позовом та розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій головою СФГ Колос є Філоненко В. Р.

18 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 29 листопада 2016 року №10-25214/15-16-сг ОСОБА_1 . наданий дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки - 2 га, для ведення особистого селянського господарства.

На замовлення позивача ДП Київський інститут землеустрою виготовило проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , після чого цей проєкт поданий до державного кадастрового реєстратора для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Капусти Л. О. від 16 листопада 2017 року № РВ-3200908192017 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру в зв`язку з тим, що наявний перетин проєктованої ділянки з ділянкою № 3224255100:02:005:0106, їх площа співпадає на 99,9428 % і речове право на вказану земельну ділянку зареєстроване в установленому законом порядку.

Згідно з листом Ставищенської селищної ради проєктована для ОСОБА_1 земельна ділянка відповідно до Викопіювання розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 3224255100:02:005:0106, що перебуває в постійному користуванні СФГ Колос .

Рішеннями Ставищенського районного суду від 16 червня 2015 року та від 05 квітня 2016 року, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2016 року та ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2016 року визнано право СФГ Колос на постійне користування земельною ділянкою, що було отримане на підставі державного акту на право користування землею від 1992 року серії Б № 027818.

Голова СФГ Колос Філоненко В. Р. про заміну державного акта на право постійного користування землею старого зразка не зверталась, тобто державний акт на право постійного користування землею від 1992 року серії Б № 027818, виданий ОСОБА_2 , є чинним.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Частиною першою статті 7 цього закону визначено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. У заяві зазначається: бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України Про фермерське господарство заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проєкту відведення земельної ділянки. Проєкт відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Порядок державної реєстрації фермерського господарства визначено у статті 8 зазначеного Закону згідно якої, після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Згідно зі статтями 89, 91, 92 ЦК України та статтею 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення юридичної особи, після чого виникає цивільна правоздатність юридичної особи.

У частині п`ятій статті 116 ЗК України зазначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Установивши, що право користування СФГ Колос спірною земельною ділянкою в передбаченому законом порядку не припинялося, суди зробили правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення даного позову.

Посилання позивача в касаційній скарзі на те, що право користування земельною ділянкою не може бути зареєстроване в порядку спадкування не заслуговують на увагу, оскільки право користування СФГ Колос спірною земельною ділянкою зареєстроване на підставі державного акта, який є чинним, а рішення, на підставі якого він виданий, у встановленому законом порядку не скасоване.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 389, 400 , 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Марущака Ярослава Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді : Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук