Постанова

від 29.03.2018 по справі 390/1839/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2018 року м. Кропивницький

справа № 390/1839/16

провадження № 22-ц/781/616/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Черненко В.В.

суддів - Карпенка О.Л., Мурашка С.І.

за участю секретаря - Гончар В.В.

учасники справи:

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2П

представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4

представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6

Представник Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків Колос - ОСОБА_7

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2017 року, суддя Пасічник Д.І., по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_5, Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків Колос , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Обласне комунальне підприємство Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації , Орган опіки та піклування в особі Кіровоградської РДА про визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло і державної реєстрації права власності, визнання ордеру на житло недійсним, виселення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3, який діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, ОСОБА_5, Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків Колос , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Обласне комунальне підприємство Кіровоградське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації , Орган опіки та піклування в особі Кіровоградської РДА про визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло і державної реєстрації права власності, визнання ордеру на житло недійсним, виселення.

На обґрунтування позовної заяви зазначив, що у 1979 році його батько ОСОБА_9 отримав ордер на однокімнатну квартиру загальною площею 33,6 кв.м. за адресою с. Соколівське Кіровоградського району та області, АДРЕСА_1 на сім'ю у складі трьох осіб: дружину - ОСОБА_10, сина - ОСОБА_1, на підставі якого їхня сім'я у повному складі зареєструвалася в даній квартирі та вселилася до постійного проживання.

За архівними даними реєстрових книг ОКП КООБТІ , право власності на даний будинок №54 належало підприємству Кіровоградрайагробуд, на якому більше 15 років працював його батько і яке надало йому ордер на квартиру.

16.12.1992 року шлюб між батьками розірвано, мати ,ОСОБА_10, виписалася із спірної квартири та вибула до іншого місця проживання в м. Мала Виска.

Позивач залишився проживати з батьком в даній квартирі вдвох.

В період з грудня 1994 року по серпень 1995 року позивач тимчасово проживав з матір'ю у м. Мала Виска, де закінчував навчання у випускному класі середньої школи та після закінчення школи знову повернувся у квартиру свого батька до постійного, спільного з ним проживання.

27.02.2001 року мати позивача померла. Після смерті матері позивач продовжив проживання з батьком однією сім'єю в його квартирі АДРЕСА_2.

Позивач зазначив, що він працевлаштувався на підприємстві м. Кіровограда, вів з батьком спільне господарство, спільний бюджет та були пов'язані спільними обов'язками та зобов'язаннями, спільним побутом по день смерті батька 25.07.2003 року.

У 1996 році почалася ліквідація підприємства Кіровоградрайагробуд, у зв'язку з чим дане підприємство передало будинок №54 по вул. Шевченка в с. Соколівське на баланс новоствореному ОСББ Колос , а квартири даного будинку у власність квартиронаймачів по акту передачі.

Позивач зазначив, що його батько набув у власність квартиру №16 будинку №54, став членом ОСББ Колос , але за життя не оформив належним чином і не отримав Свідоцтво про право власності на житло (квартиру) та не провів державну реєстрацію права власності.

Зазначив, що оскільки він був включений в ордер, то як член сім'ї, а в подальшому, як член ОСББ Колос позивач разом зі своїм батьком у рівних частках набули права на зазначену квартиру №16.

25.07.2003 року, батько позивача помер.

Позивач зазначив, що він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька.

Після смерті батька позивач звернувся до голови правління ОСББ Колос з письмовою заявою про переоформлення з померлого батька на його ім'я особового рахунку на квартиру №16 та визнання його наймачем квартири.

Весною у 2005 році позивач виїхав на кілька місяців за межі України у відрядження по роботі і у зв'язку з цим звернувся до правління ОСББ Колос із заявою про збереження за ним права користування квартирою №16 на весь період його відсутності.

Зазначив, що коли повернувся з відрядження додому, то виявив, що його квартира заселена іншими мешканцями - сім'єю ОСОБА_3 у складі трьох осіб та проведена заміна вхідних дверей і замків.

Після звернення до нового голови правління ОСББ Колос , він отримав неправдиву інформацію про те, що сім'я ОСОБА_3 правомірно вселилася в дану квартиру шляхом її викупу в ОСББ Колос на підставі рішення членів ОСББ.

В 2015 році дізнався , що в Кіровоградського районному суді Кіровоградської області слухалась справа за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_3 ,ОСББ Колос , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Орган опіки і піклування в особі Кіровоградської районної державної адміністрації, КП Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації Реєстраційної служби Кіровоградського РУЮ в Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування розпорядження про приватизацію житлового приміщення (квартири ) , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на житло та державної реєстрації права власності, визнання права користування житловим приміщенням, де в процесі судового провадження було встановлено , що ордер на зайняття спірної квартири виданий ОСОБА_3 є фіктивним, а вселення та реєстрація у спірній квартирі - незаконні , протиправні. Приватизація спірної квартири вчинена з порушенням чинного законодавства. Тобто він дізнався, що спірна квартира набута відповідачем - ОСОБА_3 у власність протиправним, злочинним шляхом.

Ознайомившись із судовими рішеннями, позивач дізнався, що вселення сім'ї відповідача у його квартиру, реєстрація в ній та її приватизація були незаконними, протиправними та по фіктивним документам, сфабрикованим колишнім головою ОСББ Колос, яка одночасно є матір'ю відповідача. Рішення про передачу спірної квартири відповідачу членами ОСББ Колос не приймалось і відсутнє.

Позивач зазначив, що звернувся до відповідача з проханням добровільно звільнити самоправно та незаконно зайняту квартиру, яка належала його батькові та йому, як єдиному спадкоємцю, проте на теперішній час відповіді не отримав.

Крім того зазначив, що про факт того, що відповідач вселився у спірну квартиру саме по ордеру, а не у зв'язку з її викупом у ОСББ позивач дізнався лише у 2015 році.

Просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження органу приватизації від 05.12.2008 року за № 227 про приватизацію квартири АДРЕСА_3 та області на ім'я ОСОБА_3, видане ОСББ Колос ; визнати недійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на житло від 05.12.2008 року серії САС № 182951, видане на ім'я ОСОБА_3 на підставі розпорядження органу приватизації від 05.12.2008 року за № 227, зареєстрованого ОКП КООБТІ в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно та в реєстровій книзі №2, запис №214 від 12.12.2008 року; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 та області на ім'я ОСОБА_3; визнати недійсним ордер за №1 від 05.12.2005 року на жиле приміщення квартиру №16 в буд. 54 по вул. Шевченка 54 в с. Соколівське Кіровоградського району та області; виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_4 та області без надання іншого житла; визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №16 по вул. Шевченка 54 в с. Соколівське Кіровоградського району та області. Вирішити питання про судові витрати по справі.

Під час розгляду справи, ОСББ Колос визначено як співвідповідача по справі.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2017 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, зазначається, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що ОСББ Колос визнав позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, позивач не втрачав до квартири інтересу, з квартири не вибував більше передбаченого законом строку, боргу по квартплаті не мав. Суд першої інстанції не обґрунтував в чому полягають переваги відповідача над його конституційними правами на спірну квартиру.

ОСОБА_5 подала відзив на апеляційну скаргу в якому зазначила , що доводи викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, а суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач втратив право користування спірною квартирою. Посилається на докази , які знаходяться в матеріалах справи на спростування доводів апеляційної скарги.

ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, та належних та допустимих доказах , а отже не підлягають задоволенню. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач втратив право на користування спірною квартирою, оскільки вибув на постійне місце проживання і відповідно втратив право на користування спірною квартирою. Висновки суду підтверджуються належними та допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи. Також зазначає, що позивачем пропущено термін звернення до суду з позовом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що відповідно до рішення районної ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 12.04.1979 року видано ордер на ім'я ОСОБА_9 та його дружини ОСОБА_10 і сина ОСОБА_1 на право володіння квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.

Відповідно до особового рахунку № 424 по господарської книги за 1996-2000 роки ОСОБА_12 сільської ради, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначений головою домогосподарства, що розташоване за адресою АДРЕСА_6.

02.01.1997 року на підставі розпорядження Райдержадміністрації № 881-Р від 30.10.1996 року, комісії Кіровоградського Райагробуду та ОСББ Колос склали акт на предмет передачі житла, яке перебувало на балансі Кіровоградського АО Райагробуд утвореному ОСББ Колос , а саме будинки, що розташовані за адресою: Кіровоградський район с. Соколівське, вул. Шевченка, 54,56,58,60. До акту додано списки мешканців, де ОСОБА_9 зазначений, як мешканець квартири кв.16, що розташована за адресою вул. Шевченка,54 с. Соколівське, Кіровоградський район.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 2859.

16.12.1992 року ОСОБА_9 розірвав шлюб з ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, актовий запис № 98.

Згідно довідки ОСОБА_12 ЗОШ 1-111 ст. Кіровоградської РДА № 250 від 30.12.2016 року ОСОБА_1 навчався в навчальному закладі з 01.09.1985 року по 31.08.1992 року.

Листом КЗ ОСОБА_12 навчально-виховне об'єднання №6 від 31.01.2017 року повідомлено, що ОСОБА_1 навчався в ОСОБА_12 середній школі Кіровоградського району з 01.09.1984 року, наказом директора навчального закладу №52 від 31.08.1992 року ОСОБА_1 виключений з числа учнів школи, документи про вибуття чи переведення до іншої школи на навчання не збереглися.

ОСОБА_13 районного сектору № 23/1128 від 31.12.2016 року повідомлено, що ОСОБА_1 по обліках реєстрації/зняття з реєстраційного обліку був документований паспортом, який 31.10.2000 року в порядку обміну було змінено на паспорт громадянина України серія ЕА 768865, та 18.03.2005 року у вказаний паспорт була вклеєна фотокартка по досягненню 25 років.

25.11.2000 року РАГС ОСОБА_13 РУЮ Кіровоградської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_14, актовий запис №70.

27.02.2001 року померла ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №45.

25.07.2003 року помер ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис № 32.

20.11.2007 року ОСОБА_1 розірвав шлюб укладений з ОСОБА_15, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, актовий запис № 174.

Листами ОСОБА_13 районного військового комісаріату №17 від 06.01.2017 року та № 533 від 21.02.2017 року повідомлено, що сержант запасу ОСОБА_1 проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно запису в паспорті від 09.12.1994 року.

В 1995 році закінчив середню школу №3 м. Мала Виска.

09.01.1995 році приписаний до ОСОБА_13 призовної дільниці . 23.06.1997 року призваний на строкову військову службу ОСОБА_13 районним військовим комісаріатом. Звільнений в запас 16.10.1998 року.

Дані про місце проживання з 16.10.1998 року по 16.01.2001 року в особовій справі відсутні.

В контракті, підписаним сержантом ОСОБА_1 із Міністерством Оборони України від 19.11.2001 року вказано місце проживання с. Соколівське вул . Шевченка,54.

19.11.2001 року ОСОБА_1 призваний на військову службу з 19.01.2001 року по 19.01.2002 року.

Звільнений з лав ЗСУ 20.01.2002 року за сімейними обставинами. Відомості стосовно забезпечення житлом сержанта ОСОБА_1 в період проходження служби за контрактом в особовій справі відсутні, а також місце проживання після 11.03.2002 року в особовій справі не вказано.

Для постановки на військовий облік військовозобов'язаних до військового комісаріату не звертався, станом на 26.01.2017 року на військовому обліку не знаходився, про зміну свого місця проживання не повідомляв.

Відповідно до трудової книжки від 15.08.2002 року ОСОБА_1 у період з 15.08.2002 року по 25.05.2010 року працював на різних підприємствах м. Кіровограда на посаді охоронника, з 14.04.2015 року працює на Новокостянтинівській шахті ДП СГЗК .

Рішенням Маловисіквського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2006 року в порядку поділу майна і спадкування за законом визнано за ОСОБА_16 право власності на жилий будинок, що розташований за адресою м. Мала Виска, вул. Карла Лібкнехта, 17, а також в порядку поділу майна і спадкування за спадковою трансмісією за законом визнано за ОСОБА_1 право власності на легковий автомобіль.

21.03.2014 року Відділом Управління федеральної міграційної служби Росії по м. Москва видано патент на ім'я ОСОБА_1, на території м. Москва.

Довідка ОСББ Колос №27 від 10.03.2016 року ОСОБА_9 проживав та був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 з 29.08.1978 року до дня смерті, тобто до 25.07.2003 року. За вказаною адресою протягом шести місяців з ОСОБА_9 безперервно проживав його син ОСОБА_1 впродовж шести місяців після смерті ОСОБА_9 за даною адресою окрім ОСОБА_1 ніхто не реєструвався та не проживав.

Відповідно до ордеру на право володіння квартирою, що розташована за адресою АДРЕСА_7, який виданий на ім'я ОСОБА_3, який посвідчено нотаріусом та зареєстровано за № 2789 від 22.06.2005 року, зазначено, що членом сім'ї останнього є дружина ОСОБА_11

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.12.2008 року, яке видане на імя ОСОБА_3, на підставі розпорядження органу приватизації №227 від 05.12.2008 року, квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_7 належить на праві приватної власності ОСОБА_3

Архівна довідка № 108258 від 13.06.2014 року, яку видано ОКП Кіровоградське ООБТІ свідчить, що станом на 01.01.2013 року право власності на будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_6 належало Кіровоградрайагробуд , реєстраційне посвідчення від 01.02.1991 року.

ОСОБА_12 сільської ради № 363 від 05.06.2014 року та листом Кіровоградської РДА від 21.04.2014 року повідомлено, що в 2008 році сільською радою та районною державною адміністрацією не надавалися голові ОСББ Колос ОСОБА_3 повноваження виконувати функції керівника органу приватизації квартир, що розташовані в будинках 54,56,58 по вул. Шевченка в с. Соколівське, видавати розпорядження на їх приватизацію, видавати довідки про склад сім'ї громадян, підписувати свідоцтва про право власності на квартири.

Відповідно до довідок №105 від 16.01.2014 року та № 534 від 12.08.2014 року, що видані виконкомом ОСОБА_12 сільської ради, квартира, що розташована за адресою ОСОБА_12 АДРЕСА_8 до комунальної власності сільської ради не належить, не передавалася та на балансі не перебуває. ОСОБА_3 з приводу приватизації вказаної квартири до сільської ради не звертався, жодних розпоряджень сільською головою відносно зазначеної квартири не видавалося, а також довідок про склад сім'ї ОСОБА_3 у 2008 році.

Згідно договору укладеного між головою ОСББ Колос та начальником КП ООБТІ ОСОБА_17, КП Кіровоградське ООБТІ виконуватиме роботи по повній приватизації житла, яке належить ОСББ Колос .

Відповідно до договору-доручення головою ОСББ Колос ОСОБА_5 доручила голові ОСОБА_12 сільської ради ОСОБА_18 підписати свідоцтва про право власності на квартири, що розташовані за адресою АДРЕСА_9, а також будинки 56 кв.2,5,7,8,13, буд. 58 кв.1,2,6,7,8,11,12, що є власністю ОСББ Колос та знаходяться на території ОСОБА_12 сільської ради.

Згідно особового рахунку №484 погосподарської книги ОСОБА_12 сільської ради ОСОБА_3 до 20.02.2005 року був членом домогосподарства, що розташований за адресою АДРЕСА_10, а ОСОБА_11 з 23.11.2004 року по 14.06.2005 року.

22.11.2013 року слідчим СВ Кіровоградського РВ УМВС України в Кіровоградській області розглянуто заяву ОСОБА_11 про перешкоджання ОСОБА_3 в допуску ОСОБА_11. до доньки до квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_9 , відомості про кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР від 22.11.2013 року.

Протоколом загальних зборів членів ОСББ Колос - мешканців будинку №54 по вул. Шевченка с. Соколівське від 19.04.2014 року вирішено визнати незаконним вселення, отримання на приватизацію квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_11, ОСОБА_3 та встановлено факт, що ОСОБА_11 та її донька постійно проживали у вказаній квартирі з 2005 року по вересень 2009 року та з грудня 2009 року по січень 2010 року, а також вилучено зазначену квартиру з незаконного володіння у ОСОБА_3 та відчужено ОСОБА_11 її доньці.

Згідно прописки із протоколу зборів №1 ОСББ Колос від 17.05.2005 року вирішено прописати слюсаря-сантехніка ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_11 та виписати ордер на його ім'я для прописки, за підписом голови зборів ОСОБА_19 та секретаря зборів ОСОБА_20

Клопотанням членів ОСББ Колос вказано, що ОСОБА_3 ніколи не звертався до членів правління щодо надання йому квартири за адресою АДРЕСА_11, приватизацією та вселенням займалася ОСОБА_5, члени ОСББ Колос вважають, що вселення ОСОБА_3 у вказану квартиру є незаконним.

Виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.10.2014 року свідчить, що державна реєстрація Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків Колос проведена 30.10.1996 року, ідентифікаційний код юридичної особи 23225078, місце знаходження АДРЕСА_12, керівник ОСОБА_21.

Відповідно до довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України №16 від 07.12.2005 року керівником Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків Колос вказано ОСОБА_5.

Згідно довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 24.10.2012 року керівником Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків Колос вказано ОСОБА_22.

Відповідно до статутів Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків Колос створено власниками квартир багатоквартирних будинків 54,56, 58,60, об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Рішенням Кіровоградського районного суду від 22.07.2014 року визнано незаконним та скасовано розпорядження органу приватизації №227 від 05.12.2008 року про приватизацію квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_9 на ім'я ОСОБА_3, яке видано ОСББ Колос , а також визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на житло від 05.12.2008 року, видане на ім'я ОСОБА_3, на підставі розпорядження органу приватизації №227 від 05.12.2008 року та скасовано його державну реєстрацію.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 09.12.2014 року прийнято відмову ОСОБА_11, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_23 від позову, а також скасовано рішення Кіровоградського районного суду від 22.07.2014 року, провадження по справі закрито.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відхилена касаційна скарга ОСОБА_11, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_23, та ОСББ колос , а також залишено без змін ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 09.12.2014 року.

Суд першої інстанції зазначив, що з наданих сторонами по справі доказів вбачається, що першочерговими наймачами спірної квартири , що розташована за адресою: АДРЕСА_13 - були ОСОБА_9, його дружина - ОСОБА_10 та син - ОСОБА_1.

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_9, та ОСОБА_10, остання переїхала на постійне місце проживання разом з сином, позивачем по справі до м. Мала Виска, вул. Карла Лібкнехта, 17 Кіровоградської області., де 09.12.1994 року позивач зареєструвався і місце реєстрації не змінював до часу розгляду справи в суді.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач після переїзду і реєстрації в м. Мала Виска втратив право на користування спірною квартирою в с. Соколівка.

Після смерті матері , позивач періодично проживав із батьком в спірній квартирі до його смерті, однак доказів на підтвердження постійного проживання в спірній квартирі з батьком не надав.

Суд першої інстанції зазначив, що за життя ОСОБА_9 не приватизував та не оформив право власності та державну реєстрацію на спірну квартиру.

Після смерті батька, позивач не звертався до нотаріальної контори або до уповноваженої особи з заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 членом ОСББ Колос не був, і на даний час, ним не являється, втратив право на користування спірною квартирою та не використав свого права на оформлення спадщини після смерті батька, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК Украйни - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб , визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспороненого права, свободи чи інтересу особи, яка , суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту. Який не суперечить закону.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу. В межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Доводи викладені в апеляційній скарзі , що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині , що позивач втратив право на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 не знайшли свого підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що у 1979 році ОСОБА_9 отримав ордер на однокімнатну квартиру загальною площею 33,6 кв.м. за адресою с. Соколівське Кіровоградського району та області, АДРЕСА_1 на сім'ю у складі трьох осіб: дружину - ОСОБА_10, сина - ОСОБА_1, на підставі якого їхня сім'я у повному складі зареєструвалася в даній квартирі та вселилася до постійного проживання.

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_9, та ОСОБА_10, остання переїхала на постійне місце проживання разом з сином, позивачем по справі до м. Мала Виска, вул. Карла Лібкнехта, 17 Кіровоградської області., де 09.12.1994 року позивач зареєструвався і місце реєстрації не змінював до часу розгляду справи в суді.

Встановлені обставини свідчать,що оскільки позивач вибув на інше постійне місце проживання то відповідно позивач втратив право користування приміщенням спірної квартири з дня його вибуття, тобто з 06.11.1992 року , що відповідає нормі статті 107 ЖК України.

Про його вибуття на постійне місце проживання до м. Мала Виска свідчить докази які знаходяться в матеріалах справи: навчання та закінчення школи в м. Мала Виска, отримання паспорту в зазначеному місті, призов на військову службу з ОСОБА_13 РВК, одруження в м. Мала Виска.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що після вибуття із спірної квартири позивач знову вселився в зазначене жиле приміщення , як член сім'ї наймача, тобто батька.

Відсутні в матеріалах справи докази, що після смерті батька, позивача визнано належним наймачем спірної квартири .

З матеріалів справи вбачається, що за життя батько позивача не використав своє право на приватизацію і не отримав свідоцтво про право власності на спірну квартиру тому посилання позивача, що він має право в порядку спадкування право на зазначену квартиру не відповідає нормам діючого законодавства, оскільки предметом спадкування може бути майно яке перебувало у власності спадкодавця на законних підставах визначених законом. Відсутні в матеріалах справи докази на підтвердження того, що за життя батько позивача намагався приватизувати спірну квартиру , але в зв'язку із смертю не встиг отримати свідоцтво про право власності.

Встановлені обставини свідчать, що оскільки позивач не довів наявність у нього законного права на користування приміщенням спірної квартири та за відсутності у нього права власності на спірну квартиру, то у позивача відсутні законні правові підстави для звернення до суду з вимогами викладеними в позові, оскільки особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів якщо доведе , що її права порушені або не визнанні і ці доводи будуть ґрунтуватись на належних доказах.

Доводи апеляційної скарги в частині незаконності вселення та приватизації спірної квартири ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не може бути в даному випадку предметом дослідження в апеляційному порядку , оскільки встановлено , що ОСОБА_1О є неналежним позивачем , то відповідно з позовом про законність вселення та набуття права власності на спірну квартиру відповідачами по справі - ОСОБА_3 , ОСОБА_5 може звертатись фізична чи юридична особа, права якої було порушено діями зазначених осіб.

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції, так як не впливають на законність прийнятого рішення.

Апеляційний суд Кіровоградської області, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 26.12.2017 року - залишити без змін.

Повний текст постанови складено 06.04.2018року .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: