Рішення

від 22.02.2018 по справі 810/1114/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м.Київ № 810/1114/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Касьяновій О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

від відповідача - не з'явились,

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

ТОВ «Будівельна компанія «Коміс» - ОСОБА_3,

ТОВ «Вишнівськміськбуд» - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Машинобудівників 17-А»

до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Коміс» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вишнівськміськбуд»

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Машинобудівників 17-А» з позовом до приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28943165 від 25.03.2016 16:25:57.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23.03.2016 відповідачем було здійснено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме гараж № 44 загальною площею 19,7 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, б. 17-А за ТОВ Будівельна компанія Коміс . Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28943165 від 25.03.2016 16:25:57.

На думку позивача зазначене рішення є протиправним, оскільки було прийнято відповідачем із порушенням вимог передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а також Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме за відсутності документів, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна.

Зокрема, позивач стверджує, що всупереч вимогам закону приватний нотаріус ОСОБА_5Ю не перевірив: наявність у ТОВ Вишнівміськбуд права на укладення інвестиційних договорів та підстави його виникнення; повний перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучались на інвестування об'єкта будівництва; подання документів ТОВ Вишнівміськбуд через веб-портал Мін'юсту шляхом формування заяви в електронній формі з долученням до неї електронних копій оригіналів документів, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів з обов'язковим накладенням власного цифрового підпису; відомості про зареєстровані речові права на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна;м наявність у ТОВ Будевельна компанія Коміс документів, що підтверджують виникнення права власності на гараж № 44; підтвердження виконання грошових зобов'язань та інвестиційною угодою, а саме - повної сплати вартості об'єкта інвестування.

Разом з цим, позивач звертав увагу суду, що об'єктом, який був зареєстрований як гараж № 44 виступає технічне приміщення на цокольному поверсі (підвалі) будинку № 17-А по вул.Машинобудівельників в м.Вишневе. При цьому, зауважив, що ТОВ Вишнівміськбуд не залучало та не мало права залучати кошти фізичних та юридичних осіб та приймало участь в інвестуванні будівництва лише квартири № 66 у вказаному будинку.

Позивач також зазначив, що ТОВ Будівельна компанія Коміс взагалі відсутнє в переліку юридичних та фізичних осіб, які приймали участь у будівництві цього житлового будинку, а такого об'єкта як гараж з номером 50 - за договором та/або номером 44 - за актом БТІ ніколи не існувало.

Позивач вказує, що з огляду на наведені обставини, а також зважаючи на те, що ОСББ Машинобудівників - 17-А було створене з метою забезпечення реалізації та захисту прав співвласників, зокрема, утримання та використання спільного майна будинку в тому числі і земельної ділянки прибудинкової території, позивач протиправно позбавлений права власності на оспорюваний об'єкт нерухомого майна.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/1114/17, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Разом з цим, судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальність Будівельна компанія Коміс та Товариство з обмеженою відповідальністю Вишнівськміськбуд

Під час судового розгляду справи представники позивача підтримали доводи адміністративного позову та письмових пояснень від 24.01.2018. Наголошували, що відповідачем в порушення вимог законодавства, а саме, підпункту 3 пункту 62 та підпункту 4пункту 63 Порядку № 1127 не було дотримано порядку проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки власниками приміщень, розташованих у підвальному поверсі багатоквартирного будинку, у тому числі і зареєстрованого об'єкта нерухомого майна зареєстрованого як гараж № 44, є власники квартир такого будинку та їх право власності є непорушним. Зауважили, що власники квартир багатоквартирного будинку, набуваючи право власності на квартири, автоматично стають співвласниками допоміжних приміщень і приміщень загального користування багатоквартирного будинку, а тому право спільної сумісної власності на спільне майно у співвласників багатоквартирного будинку виникло 31.07.2008.

Разом з цим, представники позивача у судовому засіданні пояснили суду, що документу, яким підтверджується що зареєстрований відповідачем об'єкт нерухомого майна є технічним приміщенням не може існувати, оскільки цей об'єкт належить до складу спільної сумісної власності мешканців будинку.

Таким чином, представники позивача стверджують, що відповідачем було порушено майнове право співвласників будинку. Просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ «Будівельна компанія «Коміс» та ТОВ «Вишнівськміськбуд» заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів заперечень пояснили суду, що відповідно до наявної документації замовником та відповідно власником багатоквартирного житлового будинку № 17-А, розташованого по вул.. Машинобудівників у м. Вишневому Київської області є ТОВ «Вишнівськміськбуд» , в той час як ТОВ Інвестеційно-будівельна компанія Місто є лише одним із інвесторів цього об'єкта нерухомого майна.

При цьому, звертали увагу суду, що відповідно до вимог законодавства, зокрема статті 876 Цивільного кодексу України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є саме замовник, а не інвестор, якщо інше не передбачено договором.

Представник ТОВ «Вишнівськміськбуд» зазначив, що не всі об'єкти можуть бути відчужені забудовником та вартість таких об'єктів залишається на балансі забудовника.

Разом з цим, представник ТОВ «Будівельна компанія «Коміс» зазначив, що підприємством було подано всі необхідні та визначені законодавством документи для проведення державної реєстрації об'єкта нерухомого майна, а саме гаражу № 44, що знаходиться у будинку № 17-А по вул. Машинобудівників у м. Вишневому, а тому у відповідача були відсутні законні підстави для відмови у реєстрації права власності на зазначений об'єкт за ТОВ «Будівельна компанія «Коміс» .

Крім того, у ході судового засідання представник ТОВ «Будівельна компанія «Коміс» зауважив, що пункт 62 Порядку № 1127 не можна застосовувати у даному випадку до спірних правовідносин, оскільки цим пунктом передбачений порядок проведення державної реєстрації прав на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалось з 01.01.2013, в той час як зазначений будинок було введено в експлуатацію 04.07.2008.

Представники третіх осіб також наголошували на тому, що позивачем у ході судового розгляду справи не доведено, які норми законодавства було порушено приватним нотаріусом під час прийняття оскаржуваного рішення.

У свою чергу, звертали увагу суду, що позивачем не доведено тієї обставини що він має будь-яке відношення до майна житлового комплексу за адресою вул.Машинобудівників, 17-А, м. Вишневе. Крім того, зазначили, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем до утворення Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку Машинобудівників 17-А , а тому на момент винесення цього рішення у позивача було відсутнє будь-яке право, яке могло б бути порушено.

З огляду на зазначене, представники третіх осіб стверджують, що позивач є неналежним, оскільки оскаржуване рішення не порушує його жодних прав, свобод або інтересів та при цьому, приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 під час прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме гараж № 44 загальною площею 19,7 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, б. 17-А за ТОВ Будівельна компанія Коміс було дотримано всіх передбачених законодавством вимог, а тому підстави для його скасування та задоволення позовних вимог - відсутні.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи у судове засідання не з'явився (явку уповноваженого представника до суду також не забезпечив) та будь-яких заяв або клопотань, а також відзиву (заперечень) на адміністративний позов до суду не надав.

Відповідно до приписів частини 1, 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення представників позивача та представників третіх осіб, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Як вбачається з даних виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.06.2016 позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Машинобудівників 17-А" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 07.06.2016.

У пункті 7 розділу 1 Статуту, зокрема, вказано, що Об'єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 1 розділу 2 Статуту визначено, що метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Завданням та предметом діяльності об'єднання є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості та за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (пункту 3 розділу 2 Статуту).

На підставі наявних у справі доказів судом встановлено, що новозбудований житловий будинок з вбудованим адміністративним комплексом по вул. Жовтнева, 21а у м. Вишневе, Києво-святошинського району Київської області (поштова адреса вул. Машинобудівників, 17А) прийнято в експлуатацію згідно ОСОБА_1 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 04.07.2008, затвердженого розпорядженням Києво-святошинської РДА від 04.07.2008 № 447.

Позивач вважає, що власники квартир цього будинку є одночасно співвласниками допоміжних приміщень і приміщень загального користування у цьому будинку, в тому числі технічних приміщень розміщених на цокольному поверсі (підвалі) вказаного будинку.

Водночас, у січні 2017 року позивачу стало відомо, що 23.03.2016 відповідачем було здійснено державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме гараж № 44 загальною площею 19,7 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, б. 17-А за ТОВ Будівельна компанія Коміс . Підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28943165 від 25.03.2016 16:25:57.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки вважає, що зазначений об'єкт нерухомого майна є технічним приміщенням та перебуває у спільній сумісній власності власників квартир цього будинку, а державним реєстратором всупереч вимогам законодавства не було перевірено документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на це майно.

З огляду на зазначене позивач звернувся до суду із даним позовом про оскарження зазначеного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28943165 від 25.03.2016 16:25:57.

Судом встановлено, що 25.03.2016 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 28943165 на підставі якого 23.03.2016 внесено запис № 13876550 (до Державного реєстру прав речових прав на нерухоме майно) про право власності на об'єкт нерухомого майна: гараж (реєстраційний номер 885675032224) загальною площею 19,7 кв.м., за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., м. Вишневе, вул. Машинобудівників, б. 17-А, гараж 44.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником зазначеного об'єкта нерухомого майна є ТОВ «Будівельна компанія «Коміс» . Підставою виникнення права власності є документи видані ТОВ Вишнівміськбуд , а саме: договір купівлі-продажу майнових прав № 1/Г від 27.02.2008, додаткова угода № 1 від 11.09.2008, довідка № 08-06-17/01 від 17.06.2008, акт приймання-передачі майнових прав від 19.06.2008, акт приймання-передачі гаражу від 17.09.2008.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що до заяви про державну реєстрацію права власності від 23.03.2016 № 1619530 (по якій прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 28943165 від 25.03.2016 заявником було подано такі документи:

- акт державної приймальної комісії (затвердженого розпорядженням Києво-святошинської РДА від 04.07.2008 № 447) про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту новозбудованого житлового будиноку з вбудованим адміністративним комплексом по вул. Жовтнева, 21а в м. Вишневе, Києво-святошинського району Київської області (поштова адреса вул. Машинобудівників, 17А);

- рішення Виконавчого комітету Києво-святошинського району Київської області від 29.10.2007 № 93/35 про присвоєння поштової адреси новозбудованому будинку, який планується здати в експлуатацію в ІV кварталі 2007 року: м. Вишневе, вул. Машинобудівників, 17А;

- договір купівлі-продажу майнових прав № 1/Г від 27.02.2008 укладений між ТОВ Вишнівміськбуд (Продавець) та ТОВ Будівельна компанія Коміс (Покупець) предметом якого є майнові права на зблокований гараж в паркінгу на (одну) машину (надалі - гараж) № 50 в об'єкті будівництва - житловому будинку під будівельним № 21-А за будівельною адресою: Київська область, Києво-святошинський район, м.Вишневе, вул. Жовтнева., які Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець, в свою чергу, зобов'язується сплатити Продавцю обумовлену цим договором ціну майнових прав на гараж та прийняти їх у власність. На підставі надбаних майнових прав Покупець отримує від Продавця по акту приймання-передачі вище вказаний після здачі будинку в експлуатацію.

У вказаному договорі також зазначено, що після введення будинку в експлуатацію на підставі даних технічного паспорту, виданого БТІ, зблокований гараж може мати дещо іншу назву.

За згодою сторін цим договором визначено, зокрема, що підтверджує та гарантує, що відповідно до чинного в Україні законодавства, замовником будівництва - забудовником житлового будинку, розташованого в м. Вишневе по вул. Жовтнева, 21-А є ТОВ Вишнівміськбуд , якому належать майнові права на жилі та нежилі приміщення (квартири та вбудовані приміщення, які будуються на вищевказаному будівництві, зокрема і на гараж № 50.

Покупець отримує майнові права на гараж, який є предметом цього договору лише за умови оплати повної їх вартості та набуває права власності на майнові права у повному обсязі лише після оформлення ОСОБА_1 приймання-передачі майнових прав.

Сторони узгодили, що Покупець, після набуття права власності на майнові правана гараж та введення будинку в експлуатацію, має право володіти та користуватися ним без обмежень та самостійно оформити правоустрановлюючі документи на гараж.

При цьому, судом встановлено, що зазначений договір не було визнано нікчемним або недійсним у встановленому законодавством порядку, отже він є чинним, а тому є обов'язковим для виконання та породжує для сторін зазначені у ньому права та обов'язки.

Крім того, заявником було також надано державному реєстратору:

- довідку № 08-06-17/01 від 17.06.2008 якою ТОВ Вишнівміськбуд підтверджує факт отримання від ТОВ Будівельна компанія Коміс грошових коштів як оплату за майнові права на зблокований гараж в паркінгу на (одну) машину № 50 згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 1/Г від 27.02.2008;

- акт приймання передачі майнових прав від 19.06.2008 (який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу майнових прав № 1/Г від 27.02.2008) на підтвердження того, що Продавець передав, а Покупець прийняв майнові права на зблокований гараж в паркінгу на (одну) машину № 50 згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 1/Г від 27.02.2008;

- додаткову угоду від 11.09.2008 № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав № 1/Г від 27.02.2008, якою сторони, крім іншого, уточнили що предметом договору є майнові права на зблокований гараж в паркінгу на (одну) машину № 44, який розташований в об'єкті будівництва - житловому будинку № 17-А адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Маштинобудівників;

- акт приймання-передачі гаражу від 17.09.2008 складений на виконання договору купівлі-продажу майнових прав № 1/Г від 27.02.2008 та на підтвердження того, що Продавець передав, а Покупець прийняв зблокований гараж в паркінгу на (одну) машину № 44 у житловому будинку за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Маштинобудівників, буд. № 17-А;

- витяг з переліку юридичних осіб, які приймали участь у будівництві житлового будинку в м.Вишневе по вул. Машинобудівників, 17-А від 09.02.2016 № 01;

- технічний паспорт на гараж № 44 від 15.02.2016.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, принцип правової держави полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод та запровадженні механізму такого захисту.

У свою чергу, суд зазначає, що відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і суб'єктами владних повноважень під час здійснення ними владних управлінських функцій, є публічно-правовими. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Приписами чинного законодавства передбачено, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи та/або інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, суд звертає увагу, що задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Відповідна правова позиція була також неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 15.12.2015 у справі № 21-5361а15, від 01.12.2015 у справі № 21-3222а15, від 08.12.2015 у справі № 21-5435а15.

Таким чином, з метою забезпечення судом захисту порушених прав особи, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем в момент здійснення ним оскаржуваних дій чи рішень.

Суд звертає увагу, що визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

Так, Верховний Суд України, аналізуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України якими передбачено право на судовий захист у контексті права на оскарження актів суб'єктів владних повноважень, у постанові від 24 лютого 2015 року (справа №21-34а15) вказав про те, що суб'єктивна оцінка порушення права не є абсолютною. В деяких випадках сам законодавець визначає коло осіб, права яких можуть бути порушені внаслідок бездіяльності, вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій чи прийняття актів, правомірно обмежуючи право інших осіб на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод або інтересів.

При цьому, Верховним Судом зазначено, що зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України також убачається, що право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

У рішенні Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп (справа 3/35-313) передбачено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, зі змісту наведеного можна зробити висновок, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати (породжують) права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги та приписи.

Тобто, відмінною ознакою дій суб'єкта владних повноважень є наявність в них змісту управління особою, здійснення щодо неї влади, шляхом впливу на її права і обов'язки.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 за 781/11/13-10 нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

При цьому, позивач оскаржує рішення приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28943165 від 25.03.2016 16:25:57 на підставі якого суб'єктом владних повноважень було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме гараж № 44 загальною площею 19,7 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, б. 17-А за ТОВ Будівельна компанія Коміс .

Тобто позивач оскаржує правовий акт індивідуальної дії, який породжує права й обов'язки тільки для того суб'єкта, якому він адресований, - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Коміс .

При цьому, в обгрунтування доводів позовної заяви позивач вказує, зокрема, про те, що об'єкт нерухомого майна, а саме гараж № 44 загальною площею 19,7 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, б. 17-А право власності на яке було зареєстровано оскаржуваним рішенням за ТОВ Будівельна компанія Коміс є технічним приміщенням та перебуває у спільній сумісній власності мешканців (власників квартир цього будинку).

Водночас, зазначені твердження не приймаються судом до уваги, оскільки позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідний об'єкт нерухомого майна є технічним приміщенням. Адже, стверджуючи, що дане приміщення є "технічним" позивач не надав суду будь-яких належних доказів, які б підтверджували цю обставину. У свою чергу, на підставі наявних у справі документів, зокрема тих, що надавались відповідачу разом із заявою про реєстрацію права власності на вказаний об'єкт, судом встановлено, що право власності на зареєстрований об'єкт нерухомого майна, а саме гараж № 44 загальною площею 19,7 кв.м., який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Машинобудівників, б. 17-А виник у третьої особи на підставі цивільно-правової угоди: договору купівлі-продажу.

Таким чином судом не встановлено відповідних прав, обов'язків або інтересів у позивача які б у зв'язку із виданням оскаржуваного рішення, породжували для останнього право на захист.

При цьому, суд зауважує, що вирішення спорів приватно-правового характеру не належить до компетенції адміністративних судів та разом з цим суд звертає увагу, що відповідно до приписів абзазу 2 частини 1 статті 19 Цивільно-процесуального кодексу України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами суди розглядають у порядку цивільного судочинства.

У свою чергу, суд акцентує увагу, що відсутність у будь-кого, в тому числі і позивача, прав чи обов'язків у зв'язку із виданням оскаржуваного рішення, не породжує для останнього і права на звернення із даним адміністративним позовом, що вказує на неправильно обраний позивачем спосіб захисту у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція підтверджується, зокрема, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/1997 від 25 листопада 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України та № 9-рп/1997 від 25 грудня 1997 року за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України, зі змісту яких вбачається, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Так, позивач вважає, що рішення приватного нотаріуса є протиправним, проте позивачем не надано доказів на підтвердження порушення оскаржуваним рішенням його прав та інтересів. Позивачем не обґрунтовано, яким чином дії приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 порушують права Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Машинобудівників-17-А» , а також не вказано, яким чином скасування оскаржуваного рішення відновить його порушені права та інтереси.

Отже, за відсутності порушення прав позивача, він не є належним суб'єктом для звернення до суду з таким позовом.

Водночас, як зазначено в пункті 21 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» , право на захист виникає за умови доведення позивачем факту застосування до нього норм оскаржуваного рішення, або того, що він є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано це рішення, при цьому, законність оскаржуваного рішення може бути перевірена лише після встановлення у позивача права на його оскарження.

Відповідна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України також інших рішеннях, зокрема, у від 24.06.2014 справа № 21-231а14, від 11.11.2015 справа 21-2926а15, від 19.05.2015 справа 21-169а14, від 08.09.2015 справа 21-1114а15, від 12.04.2017 справа 21-3830а16, від 28.02.2017 справа 21-3829а16.

У свою чергу, у ході розгляду даної справи, судом встановлено, що позивач не був учасником правовідносин яких стосується, або які породжує оскаржуване рішення, та разом з цим не довів належними та допустими доказами порушення своїх прав у зв'язку із прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за третьою особою.

Отже, відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача вчиненням реєстраційної дії, як обов'язкової передумови для їх захисту, свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням обраного позивачем способу захисту.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Водночас, враховуючи встановлені у ході розгляду справи обставини, суд зазначає, що у даному випадку визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень не призведе до поновлення порушених прав позивача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що законодавцем покладено обов'язок на обох сторін доводити суду обґрунтованість своїх доводів або заперечень.

У свою чергу, позивач належних і достатніх доказів, які б свідчили про порушення оскаржуваним рішенням приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 28943165 від 25.03.2016 16:25:57 суду не надав.

Разом з цим, оскільки судом не встановлено, порушення прав свобод та інтересів позивача оскаржуваним рішенням, суд не надає правової оцінки іншим доводам позивача зазначеним в обґрунтування позовних вимог щодо протиправності цього рішення.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги недоведеність позивачем порушення його прав, свобод та/або інтересів оскаржуваним рішенням, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 05 березня 2018 р.