Рішення

від 05.04.2018 по справі п/811/527/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року Справа № П/811/527/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт-Агро" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кропивницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

- визнати протиправною відмову відповідача в підтверджені товариству статусу платника єдиного податку IV групи на 2018 рік та протиправними дії про присвоєння податковій звітності, а саме загальній податковій декларації з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок. з яких справляється податок та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_1; звітній податковій декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_2, звітній податковій декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_3, звітній податковій декларації з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_4, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва р/н квитанції НОМЕР_5 статусу "не визнана як податкова звітність";

- вважати поданими загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок. з яких справляється податок та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_1; звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_2, звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_3, звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_4, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва р/н квитанції НОМЕР_5, датою їх отримання податковим органом - 23.01.2018 р.;

- зобов'язати відповідача зареєструвати загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок. з яких справляється податок та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_1; звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_2, звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_3, звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки та відомостям про наявність земельних ділянок р/н квитанцій НОМЕР_4, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва р/н квитанції НОМЕР_5;

- зобов'язати відповідача підтвердити статут товариства як платника єдиного податку IV групи на 2018 рік та внести відповідні відомості до реєстру платників єдиного податку, про що видати довідку (витяг) з реєстру платників єдиного податку;

- стягнути з відповідача на користь товариства судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ним були подані до фіскального органу усі необхідні документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, проте контролюючим органом відмовлено у підтвердженні такого статусу з посиланням на існування у платника податків податкового боргу станом на 01 січня 2018 року. Вказував, що така обставина не може бути підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи, адже норми Податкового кодексу України не містять такого припису.

Заперечуючи проти задоволення позову представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву та зазначив, що станом на 01.01.2018 року в Новгородківському відділенні Кропивницької ОСОБА_1 у Кіровоградській області за товариством рахувалася податкова заборгованість з орендної плати (код платежу: 18010600) в сумі 4,00 грн., а тому правомірно поданій позивачем звітності було присвоєно статус "не визнано, яка податкова звітність" та не підтверджено статус позивача як платника єдиного податку 4 групи. Також зазначив, що в п.п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 Податкового кодексу України не зазначено жодного слова стосовно "першого" набуття або щорічного підтвердження такого статусу. В даному пункті не йдеться мова про автоматичне набуття статусу суб'єктом господарювання в поточному році, який був платником єдиного податку 4 групи в попередньому році (а.с.100-102).

Третьою особою пояснень по суті позовних вимог не надано.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивача було зареєстровано платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарський товаровиробник, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнювала або перевищувала 75 відсотків.

З метою підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 20187 рік, в порядку п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу України, позивачем було подано до фіскального органу податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік №9004131830, №9004131200, №9004131734, №9004131429 від 23.01.2018 року з додатками № 1 (відомості про наявність земельних ділянок) та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2017 рік № НОМЕР_5 від 23.01.2018 року (а.с.10-71, 72-75).

Листом від 25.01.2018 р. №780/10/11-28-52-03-26 позивача було повідомлено, що статус платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік не підтверджено, оскільки позивач станом на 01.01.2018 мав податковий борг в сумі 4,00 грн. по коду: 18010600 (орендна плата з юридичних осіб). Таким чином, податкові звітності було присвоєно статус "не визнана як податкова звітність" (а.с.7).

Не погоджуючись з такими висновками позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Згідно пункту 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група; 2) друга група; 3) третя група; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно до вимог п. 298.8. ст. 298 ПК України, порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.4 цієї статті.

Як встановлено судом позивач був платником єдиного податку четвертої групи.

Відповідно із п.п.298.8.1 п.298.1 ст.298 ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Таким чином, згідно наведеної норми права, платники єдиного податку четвертої групи щорічно зобов'язані підтверджувати статус платника єдиного податку, для чого до 20-го лютого поточного року подають відповідний пакет необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав фіскальному органу усі необхідні документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи, що не заперечується контролюючим органом. Проте, фіскальний орган, посилаючись на норму п.п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 Податкового кодексу України, відмовив позивачу у підтвердженні статусу платника єдиного податку через наявність податкового боргу у розмірі 4,00 грн..

Згідно до вимог п.п.291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи, суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Водночас, відповідно до п.299.6 ст.299 Кодексу підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання таким суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку, як встановлено судом, жодних рішень про відмову у реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи фіскальним органом не приймалося.

Згідно п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Таким чином, поняття "реєстрації платником податку четвертої групи" та "підтвердження статусу платника податку четвертої групи" не є тотожними. Тому, враховуючи наведені норми права, суд дійшов висновків, що така підстава, як наявність станом на 1 січня базового (звітного) року податкового боргу у платника єдиного податку 4 гр., не може бути підставою для відмови у підтвердженні такого статусу, оскільки стосується питання первинної реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Отже у реєстрації платником єдиного податку 4 групи може бути відмовлено з підстав, визначених п.п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 Податкового кодексу України, за вмотивованою відмовою лише на етапі реєстрації платником єдиного податку. Після реєстрації платником єдиного податку 4 групи може бути застосована лише процедура анулювання такої реєстрації в порядку п.299.10 ст.299 цього Кодексу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується, жодного рішення про анулювання реєстрації позивача платником четвертої групи в порядку п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України контролюючим органом не приймалося. Враховуючи наведене, реєстрація позивача платником єдиного податку четвертої групи є безстроковою і підтверджується платником податку щороку, тому фіскальний орган безпідставно ототожнив порядок переходу (набуття статусу) з щорічним підтвердженням статусу платника єдиного податку четвертої групи, оскільки наявність податкового боргу станом на 01 січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи саме при первинній реєстрації.

Суд також звертає увагу на те, що згідно до вимог п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у випадку та строки: 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Тобто, у разі наявності такого боргу, платник може добровільно відмовитися від перебування на спрощеній системі оподаткування, або дострокова реєстрація платником єдиного податку можу бути анульована за вмотивованим рішення фіскального органу.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу).

Слід зазначити, що у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в т.ч.: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що податковий орган діяв не на підставі та не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому, доводи представника відповідача щодо правомірності дій податкового органу є необґрунтованими, оскільки податковим органом в даному випадку було неправильно застосовано норми Податкового кодексу України.

Згідно до ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7048,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати відмову Головного управління ДФС у Кіровоградській області в підтверджені товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт-Агро" (код ЄДРПОУ 30898998) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік - протиправною.

Визнати дії Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо присвоєння податковим деклараціям платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_4, № НОМЕР_3 від 23.01.2018 р. з додатками №1-відомості про наявність земельних ділянок, та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2017 рік №9004131516 від 23.01.2018 р. статусу "не визнана як податкова звітність" - протиправними.

Вважати поданими податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_4, № НОМЕР_3 від 23.01.2018 р. з додатками №1 - відомості про наявність земельних ділянок, та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2017 рік №9004131516 від 23.01.2018 р., датою їх отримання - 23.01.2018 року.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області зареєструвати податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_4, № НОМЕР_3 від 23.01.2018 р. з додатками №1 - відомості про наявність земельних ділянок, та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2017 рік №9004131516 від 23.01.2018 р..

Зобов'язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області підтвердити статут товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт-Агро" (код ЄДРПОУ 30898998) як платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Контакт-Агро" (код ЄДРПОУ 30898998) судові витрати на оплату судового збору в сумі 7048 (сім тисяч сорок вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління ДФС у Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ: 39393501).

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Згідно із пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2