Ухвала

від 02.04.2018 по справі 9/127-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відстроченні або розстроченні виконання судового рішення

"02" квітня 2018 р. Cправа № 9/127-06

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ДП "Піщанський кар'єр" від 22.03.2018р. про розстрочення виконання рішення суду у справі

за позовом : Управління Пенсійного фонду України у Піщанському районі

до: Державного підприємства "Піщанський кар'єр"

позов на суму 173046,18 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.,

представників сторін:

заявник: ОСОБА_1 - керівник згідно витягу з ЄДРПОУ;

стягувач: ОСОБА_2 за довіреністю №4/09-41/07 від 03.01.2018р.;

відділу ДВС: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Вінницької області від 30.03.2006 у справі №9/127-06 позов задоволено, вирішено стягнути з Державного підприємства "Піщанський кар'єр" на користь управління Пенсійного фонду України у Піщанському районі 173046,18 грн. страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

10.08.2006р. судом видано виконавчий лист про примусове виконання постанови суду по даній справі.

Ухвалою суду від 01.09.2016р. замінено стягувача у виконавчому провадженні із виконання виконавчого листа Господарського суду Вінницької області від 10.08.2006р. у справі № 9/127-06 Управління Пенсійного фонду України у Піщанському районі Вінницької області його правонаступником Крижопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області.

23.03.2018 року до суду від Державного підприємства "Піщанський кар'єр" надійшла заява б/н від 22.03.2018р. про розстрочку виконання рішень суду, в якій заявник просить: розстрочити виконання ДП "Піщанський кар'єр" за виконавчим листом Господарського суду Вінницької області у справі № 9/127-06 на суму заборгованості 173 046,18 грн.; затвердити графік виконання в добровільному порядку ДП "Піщанський кар'єр" виконавчого листа Господарського суду Вінницької області, який передбачає перерахування заборгованості на рахунок стягувача, щомісячно, у рівних частинах, протягом двадцяти чотирьох місяців (173046,18 грн. : 24 міс. = 7 10,2575 грн.), починаючи з березня 2018р. по лютий 2020р.; відновити термін для добровільного погашення боргу на період дії графіку виконання Виконавчого листа Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 26.03.2018 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.04.2018 року.

02.04.2018р. до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного ТУЮ у Вінницькій області надійшла заява №2055/02.1-25/9 від 30.03.2018р. про розгляд заяви за відсутності представника Відділу. При розгляді заяви останній покладається на розсуд суду. Крім того, в заяві зазначено, що на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження ВП 55685230 до складу якого входить 26 виконавчих документів, про стягнення коштів з ДП Піщанський кар'єр на загальну суму 792 666,60 грн.

На визначену дату в судове засідання з'явився представник Крижопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області та представник ДП "Піщанський кар'єр".

Представник Відділу ДВС не з'явився, разом з тим, в заяві №2055/02.1-25/9 від 30.03.2018р. клопотав про розгляд заяви за його відсутності.

В судовому засіданні 02.04.2018р. представник стягувача заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримав.

Представник боржника не заперечив щодо задоволення заяви про розстрочення виконання постанови суду, але не більше ніж на один рік, про що подав відповідну письмову заяву №284/09-41/07 від 30.03.2018р.

Суд, розглянувши заяву Державного підприємства "Піщанський кар'єр" про розстрочку виконання рішень суду, заслухавши пояснення стягувача та боржника зазначає наступне.

Заява ДП "Піщанський кар'єр" від 22.03.2018р. про розстрочку виконання рішень суду мотивована тим, що в період з 2006 року по 2017 рік будь-яка фінансово-господарська діяльність підприємства не здійснювалася, що підтверджується даними бухгалтерського та податкового обліку ДП "Піщанський кар'єр" (баланс та звіт про фінансовий стан), висновком зовнішнього (незалежного) аудиту ТОВ "АУДІТ ВІД та К", а також листом Піщанського районного відділу Державної виконавчої служби про відсутність у ДП "Піщанський кар'єр" майна та коштів, на які можна звернути стягнення.

Також згідно проведеної інвентаризації основних засобів, майна та статутного капіталу підприємства, було виявлено повну відсутність основних засобів, майна та статутного капіталу. Існуюча ж на підприємстві дохідна частина 2017 року сформувалася лише завдяки реалізації відходів виробництва, виявлених під час інвентаризації та оприбуткованих інвентаризаційною комісією. У 2017 році ДП "Піщанський кар'єр" зовсім не отримало прибутку.

Крім того, за підприємством рахується борг попередніх періодів, що виник за рахунок виконавчих проваджень, який складає суму близько 800 000,00 грн. При цьому, з жовтня 2017 року підприємство почало частково погашати зазначені борги в межах виконавчих проваджень, що підтверджується закриттям відповідних виконавчих проваджень та платіжними дорученнями/квитанціями у рамках поточних справ.

Відтак, на даний час підприємство знаходиться в важкому фінансовому та економічному становищі, що пов'язано насамперед з тим, що ДП "Піщанський кар'єр" тільки розпочинає відновлювати свою господарську діяльність під новим керівництвом та виходити на ринок. Крім того, у 2018 році підприємство запланувало суттєве покращення своїх показників, зокрема, підприємством укладено ряд договорів на поставку виробленої продукції, відповідно до яких перші грошові надходження за поставлену продукцію плануються надійти на рахунок ДП "Піщанський кар'єр" вже у І-ІІ кварталах 2018 року.

Проте, через повну відсутність основних засобів та будь-яких необоротних активів, підприємство буде вимушене орендувати техніку та гірничо-видобувне обладнання для виконання виробничих завдань. Окрім того, підприємство планує понести адміністративні витрати в розмірі 765 000,00 грн., які включатимуть в себе заробітну плату працівників адміністративного апарату. Також потрібно заново електрифікувати територію кар'єру підприємства, що в свою чергу потребує погашення заборгованості попередніх періодів. Зазначене створить додаткове фінансове навантаження на підприємство.

Наведені обставини унеможливлюють погашення боржником суми заборгованості негайно та у повному обсязі за виконавчим листом у справі №9/127-06.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (надалі - постанова) роз'яснено, основні принципи, які стосуються відстрочення рішення суду, зокрема, пунктом 7.1.1 даної постанови роз'яснено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до правової позиції наведеної у пункті 7.2 постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

З аналізу вищенаведеного суд вбачає, що відстрочка виконання рішення суду можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, законодавець пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з положеннями ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В силу ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши подані докази, суд не вбачає підстав для вчинення необхідної боржнику процесуальної дії та відмовляє у розстрочці, оскільки ДП "Піщанський кар"єр" не довело належними та достатніми доказами факту існування конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, з якими чинне законодавство пов'язує можливість такої розстрочки.

Заяву про необхідність розстрочення рішення суду боржник обгрунтовує неможливістю його виконання у зв'язку з тим, що тривалий час підприємство не здійснювало фінансово-господарську діяльність, знаходиться в нелегкому фінансовому та економічному становищі та тільки розпочинає відновлювати свою господарську діяльність. Також, органом ДВС встановлено відсутність у відповідача майна і коштів на які можливо звернути стягнення.

Разом з тим, заявником не надано суду доказів в підтвердження обставин щодо проведення інвентаризації майна та статутного капіталу підприємства, а також стосовно укладення договорів в підтвердження можливості погашення заборгованості напротязі запропонованого періоду.

Водночас, частиною п'ятою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, зазначена вище стаття передбачає можливість надання розстрочки в межах річного терміну з дня винесення рішення.

Як вже було зазначено вище, рішення (постанова) у даній справі прийнято 30.03.2006 року, в той час, як розстрочку його виконання заявник просить надати протягом двадцяти чотирьох місяців, починаючи з березня 2018р. по лютий 2020р. , тобто, поза межами строку, визначеного ч.5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суд також приймає до уваги те, що з часу набрання рішенням суду законної сили (10.08.2006р.) боржником не вживалися жодні дії направлені хоча б на часткове (поетапне) виконання судового рішення.

Заявником не визначено в результаті яких конкретних заходів в господарській діяльності будуть сплачуватись щомісячні платежі, а отже, у суду відсутні підстави вважати, що боржник матиме можливість погашати заборгованість перед стягувачем.

Окрім того, норми ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження" не передбачають відновлення терміну для добровільного погашення боргу на період розстрочення виконання судового рішення.

Також, слід зазначити, що заявник просить розстрочити виконання виконавчого листа суду, тоді як приписи ст. 331 ГПК України передбачають розстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи наведене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Державного підприємства "Піщанський кар'єр" б/н від 22.03.2018 року про розстрочення виконання рішення суду у справі № 9/127-06.

Згода стягувача з приводу надання розстрочки, судом до уваги не приймається, оскільки закон не пов'язує можливість надання розстрочки виконання рішення з наявністю відповідної згоди сторін на вжиття таких заходів. При цьому, суд зауважує, що за наявності спільної згоди сторін з приводу розстрочення виконання рішення суду, вони не позбавлені права укласти мирову угоду в процесі виконання рішення, в порядку ст. 330 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Піщанський кар'єр" від 22.03.2018р. про розстрочення виконання рішення суду у справі №9/127-06 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст ухвали підписано 06.04.2018р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ДП "Піщанський кар'єр" (с. Студена, Піщанський район, Вінницька область, 24700);

3 - Крижопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Героїв України , буд.41, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600);

4 - ВПВР Управління ДВС Головного ТУЮ у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, буд.7, м. Вінниця, 21036)