Рішення

від 29.03.2018 по справі 917/2040/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 Справа № 917/2040/17

за позовом Приватного підприємства "Плодінвест", АДРЕСА_1, 36007

до Приватного акціонерного товариства "Аграрно-промислова фірма "Полтавасадвинмаркет", вул. Половка, 62а, м. Полтава, 36000

про стягнення 25 427,20 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тимофієнко О.П.

представники сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

До господарського суду Полтавської області звернулося Приватне підприємство "Плодінвест" з позовом до Державного підприємства "Аграрно-промислова фірма "Полтавасадвинмаркет" про стягнення 25 427,20 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08 грудня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2017р.

Після набрання чинності нової редакції ГПК України (ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017) суд продовжив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19 грудня 2017 року суд за клопотанням позивача замінив первісного відповідача по справі - Державного підприємства "Аграрно-промислова фірма "Полтавасадвинмаркет" - належним відповідачем - Приватне акціонерне товариство "Аграрно-промислова фірма "Полтавасадвинмаркет" (вул.Половка, 62а, м.Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 30063363), відклав підготовче засідання на 11 січня 2018 року, запропонував відповідачу у строк до 05.01.2018. надати суду відзив на позовну заяву; запропонував позивачу після отримання відзиву на позовну заяву до наступного судового засідання надати суду відповідь на відзив, запропонував сторонам за наявності додаткових доказів по справі - надати їх суду до наступного судового засідання разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні, за наявності заяв та клопотань, які відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні - надати такі заяви чи клопотання до суду у строк до наступного судового засідання разом з доказами направлення копій вказаних заяв та/чи клопотань на адресу іншої сторони.

05.01.2018р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов (вх. № 126 від 05.01.2018р.), в якому відповідач проти позову заперечує.

В підготовчому засіданні 11.01.2018р. та 16.01.2018р. судом оголошена перерва.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.01.18 року суд для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, надання можливості позивачу, в разі необхідності, подати відповідь на відзив відклав підготовче засідання на 06 лютого 2018 року.

06.02.2018 від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. №1222).

В підготовчому засіданні 06.02.2018 судом оголошена перерва до 15.02.2018.

14.02.2018 від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (вх. №1629).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.02.2018 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів.

22.02.2018 від позивача через канцелярію суду подав копії платіжних доручень в кількості 21 арк. (вх. №2018).

Враховуючи пропуск сторонами строку, визначеного для подання доказів, докази подані 14.02.2018 (вх. №1629) та 22.02.2018 (вх. №2018) до розгляду судом не прийняті, про що зазначено в ухвалі господарського суду Полтавської області від 22.02.18 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.02.18 року закрите підготовче провадження у справі № 917/2040/17, призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15 березня 2018 року.

Судове засідання 15.03.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Киричука О.А. у відпустці.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.03.18 року суд призначив справу до судового розгляду по суті на 29.03.2018р.

28.03.2018р. відповідачем подана заява про відкладення розгляду справи.

У судовому засідання 29.03.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги за обгрунтуванням, наведеним у позові на відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засідання 29.03.2018р. підтримав клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд дане клопотання відповідача відхилив з огляду на відсутність підстав, визначених ст.202 ГПК України, для відкладення.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

У судовому засіданні 29.03.2018р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

28.12.2011. між приватним підприємством Плодінвест (далі - позивач/ покупець ) і Державним підприємством "Аграрно-промислова фірма "Полтавасадвинмаркет", правонаступником якого в процесі реорганізації стало Приватне акціонерне товариство "Полтавасадвинмаркет" (далі - відповідач/ продавець) були укладені два Договори поставки товару № 12 від 21.10.2017 р. та № 20/04 від 20.04.2017 р. (надалі за текстом - Договір), за якими постачальник зобов'язався поставити Товар відповідно до комерційної пропозиції чи замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов Договорів. (далі - договір, копія договору - в матеріалах справи).

05.06.2017 р. відповідно до п. 9.6. договір від № 12 від 21.10.2013 р. був розірваний, що підтверджується додатковою угодою № 1 від 05.06.2017 р.

Позивач вказує, що 06.06.2017 р. ним було помилково перераховано кошти на розрахунковий рахунок державного підприємства Аграрноно-промислова фірма Полтавасадвинмаркет 12 000,00 грн, призначенням платежу за товар по рахунку бн згідно договору 12 від 21.10.2013 p. . В підтвердження цього позивач надав платіжне доручення № 643 .

19.06.2017 р. відповідно до п. 9.6. договір від № 20/04 від 20.04.2017 р. був розірваний, що підтверджується додатковою угодою № 1 від 19.06.2017 р.

Позивач вказує, що 22.06.2017 р. ним було помилково перераховано на розрахунковий рахунок державного підприємства Аграрноно-промислова фірма Полтавасадвинмаркет 12 100,00 грн., призначенням платежу за товар по рахунку бн згідно договору 20/04 від 20.04.2017 р. . В підтвердження цього позивач надав платіжне доручення № 663.

За твердженням позивача, ніяких замовлень з його боку на поставку Товару в рамках попередніх договорів не було, не було інших домовлень щодо поставки Товару, це була технічна помилка бухгалтера позивача.

Позивач у позовній заяві зазначає, що направив вимогу про повернення помилково сплачених коштів від 07.06.2017 p., яка отримана відповідачем 07.06.2017 р. про повернення 12 000,00 грн. перерахованих згідно платіжного доручення № 643 від 06.06.2017 р.

Крім того, 23.06.2017 р. ПП Плодінвест направило вимогу про повернення помилково сплачених про повернення 12 100,00 грн. перерахованих згідно платіжного доручення № 663 від 22.06.2017. Дана вимога отримана 23.06.2017 р.

Дані вимоги відповідачем задоволені не були.

Вважаючи свої права порушеними ПП Плодінвест звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 25 427,20 грн., у тому числі 24 100,00 грн. помилково перерахованих коштів, 327,00 грн. річних, 1000,2 грн. інфляційних.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на наявність висновку №19 Економічної експертизи від 22 вересня 2017 року, яким встановлено що в результаті недоотримання доходу в сумі 972884,74 грн по фінансово-господарським операціям між пов'язаними фізичними та юридичними особами ПП Плодінвест та ФОП ОСОБА_1, ПрАТ Полтавасадвинмаркет (колишнє ДП АПФ Полтавасадвинмаркет ); ненадіслання відповідачу копії позовної заяви та документів, доданих до неї.

При вирішенні спору, суд виходив з наступного.

Дослідивши подані докази, судом встановлено, що відповідач як одна зі сторін зобов'язання за договорами поставки товару № 12 від 21.10.2017 р. та № 20/04 від 20.04.2017 р. з врахуванням додаткової угоди № 1 від 05.06.2017 р. (до договору поставки товару № 12 від 21.10.2017 р.) та додаткової угоди № 1 від 19.06.2017 р. (до договору поставки товару № 20/04 від 20.04.2017 р. ) набув кошти в розмірі 24 100,00 грн. за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договорами поставки товару № 12 від 21.10.2017 р. та № 20/04 від 20.04.2017 р., внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача після закінчення дії вказаних договорів за відсутності замовлень ПП Плодінвест на поставку Товару в рамках договорів чи інших домовленостей щодо поставки Товару, що виключає застосування до відносин сторін норм зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод.

Вказане підтверджується наступними доказами:

- договорами поставки товару № 12 від 21.10.2017 р. та № 20/04 від 20.04.2017 р. з врахуванням додаткової угоди № 1 від 05.06.2017 р. (до договору поставки товару № 12 від 21.10.2017 р.) та додаткової угоди № 1 від 19.06.2017 р. (до договору поставки товару № 20/04 від 20.04.2017 р. );

- платіжне доручення № 643 від 06.06.2017р. на суму 12 000,00 грн.;

- платіжне доручення № 663 від 22.06.2017р. на суму 12 100,00 грн.

Таким чином, зобов'язання стосовно повернення 24 100,00 грн. за правовою природою є таким, що виникло у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, тобто є окремим від зобов'язань, які виникають з договорів поставки товару.

Випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав регулює стаття 1212 ЦК України.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України, безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Таким чином, суд вважає необхідним зауважити, що застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

Частина 3 ст. 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі №6-88цс13, від 02.09.2014 у справі №910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі №910/1913/14, від 02.02.2016 р. у справі №6-3090цс15.

Поряд з цим, судом встановлено, що договори поставки товару № 12 від 21.10.2017 р. та № 20/04 від 20.04.2017 р. згідно умов додаткової угоди № 1 від 05.06.2017 р. (до договору поставки товару № 12 від 21.10.2017 р.) та додаткової угоди № 1 від 19.06.2017 р. (до договору поставки товару № 20/04 від 20.04.2017 р. розірвано.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 24 100 грн. коштів, які отримані Відповідачем згідно платіжних доручень № 643 від 06.06.2017р. на суму 12 000,00 грн. та № 663 від 22.06.2017р. на суму 12 100,00 грн. поза договірними підставами, внаслідок їх перерахування на рахунок Відповідача після закінчення дії вказаних договорів за відсутності замовлень ПП Плодінвест на поставку Товару в рамках договорів чи інших домовленостей щодо поставки Товару, обґрунтовані, відповідачем не спростовані і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується вимог про стягнення 3% річних та інфляційних суд зазначає наступне.

У позові позивач правовою підставою для їх стягнення визначає ч.2 ст.625 ЦК України.

Суд зазначає, що стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання, її дія поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань. Цією статтею регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому частина п'ята статті 11 ЦК України, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов'язальних правовідносин.

Як встановлено судом вище, договори поставки товару № 12 від 21.10.2017 р. та № 20/04 від 20.04.2017 р. згідно умов додаткової угоди № 1 від 05.06.2017 р. (до договору поставки товару № 12 від 21.10.2017 р.) та додаткової угоди № 1 від 19.06.2017 р. (до договору поставки товару № 20/04 від 20.04.2017 р. розірвано, а 24 100 грн. коштів отримані Відповідачем згідно платіжних доручень № 643 від 06.06.2017р. на суму 12 000,00 грн. та № 663 від 22.06.2017р. на суму 12 100,00 грн. поза договірними підставами, внаслідок їх перерахування на рахунок Відповідача після закінчення дії вказаних договорів за відсутності замовлень ПП Плодінвест на поставку Товару в рамках договорів чи інших домовленостей щодо поставки Товару.

Якщо без достатньої правової підстави набуваються або зберігаються гроші (як готівкові, так і безготівкові), на них нараховуються відсотки згідно зі статтею 536 ЦК України з того часу, коли набувач дізнався або повинен був дізнатися про безпідставність набуття або збереження грошових коштів, що унеможливлює стягнення 3 % річних та інфляційних від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 цього Кодексу.

За даних обставин, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 126, 128, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Аграрно-промислова фірма "Полтавасадвинмаркет", вул. Половка, 62а, м. Полтава, 36000; код 30063363) на користь Приватного підприємства "Плодінвест", АДРЕСА_1, 36007, код 38933505) 24 100,00 грн. помилково перерахованих коштів, 1516,49 грн. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 05.04.2018р.

Суддя Киричук О.А.