ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 21/146/06
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - приватний підприємець Писарєв Андрій Іванович,
боржник - Закрите акціонерне товариство "Бердянський виноробний завод",
кредитор - Бердянський міський центр зайнятості,
кредитор - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Бердянську Запорізької області,
кредитор - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області,
кредитор - Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області,
кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська нова",
кредитор - Приватне підприємство "Експрес",
кредитор - Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області,
кредитор - Публічне акціонерне товариство "ТАСкомбанк",
кредитор - Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів,
розпорядник майна - арбітражний керуючий Черкашин Іван Іванович,
Фонд державного майна України - представник Гончарова Я.М. (довіреність №22-637 від 03.11.2017)
Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області - представник Новікова О.О. (довіреність №09-94/34 від 06.09.2017)
Генеральна прокуратура України - прокурор Гринишина Т.А. (посвідчення №044815 від 16.11.2016)
розглянув касаційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 06.09.2017
у складі колегії суддів: Агапов О.Л. (головуючий), Будко Н.В., Сгара Е.В.
та на ухвалу Господарського суду Запорізької області
від 12.06.2017
у складі судді Черкаського В.І.
за заявою приватного підприємця Писарєва Андрія Івановича
про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Бердянський виноробний завод"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 26.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпунктів 4, 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №21/146/06 Господарського суду Запорізької області разом із касаційною скаргою Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області передана Вищим господарським судом України до Касаційного господарського суду.
2. 05.02.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 26.01.2018, справа №21/146/06 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 03.04.2018 о 09 год. 50 хв., доручено Господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 03.04.2018 о 09 год. 50 хв. у приміщенні Господарського суду Запорізької області.
3. Судове засідання Верховного Суду 03.04.2018 проводилося в режимі відеоконференції з Господарським судом Запорізької області.
4. Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та Прокуратура Запорізької області подали відзиви на касаційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
5. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування положень частини 5 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство), статей 4-7, 80 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, до набрання чинності Законом України №2147-VІІI від 03.10.2017.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
6. Провадження у справі №21/146/06 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Бердянський виноробний завод" (далі - ЗАТ "Бердянський виноробний завод", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.07.2006 за заявою ініціюючого кредитора із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначенням розпорядника майна боржника.
7. Ухвалою місцевого господарського суду від 19.10.2007 затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ "Бердянський виноробний завод", продовжено строк процедури розпорядження майном боржника до 06.11.2007, який в подальшому неодноразово продовжувався ухвалами суду першої інстанції.
8. 07.04.2017 Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області (далі - ГТУЮ у Запорізькій області) подало до місцевого господарського суду клопотання (вх. 08-06/9623) про припинення провадження у справі №21/146/06 про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод" на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України, мотивоване тим, що процедура розпорядження майном у справі триває понад 11 років, застосування процедур санації та ліквідації не є можливим щодо боржника, який не виключений з переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, пропозиції щодо укладення мирової угоди між кредиторами та боржником відсутні; ухвалою суду від 25.05.2017 ГТУЮ у Запорізькій області залучено до участі у справі №21/146/06.
9. 12.06.2017 розпорядник майна боржника Черкашин І.І. надав суду письмові пояснення на клопотання про припинення провадження у справі №21/146/06, в яких зазначив, що подальше провадження на стадії розпорядження майном боржника за відсутності реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства призведе до порушення прав боржника та його кредиторів, у зв'язку з чим вважає за доцільне припинити провадження у справі.
10. 12.06.2017 Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського В.І. клопотання ГТУЮ у Запорізькій області (вх. 08-06/9623 від 07.04.2017) задовольнив, провадження у справі №21/146/06 про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод" припинив.
10.1. Ухвала суду першої інстанції про припинення провадження у справі про банкрутство мотивована тим, що боржник - ЗАТ "Бердянський виноробний завод" включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що в силу положень частини 5 статті 5 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 виключає можливість застосування до підприємства-боржника процедур санації та ліквідації; процедура розпорядження майном ЗАТ "Бердянський виноробний завод" триває майже 11 років і впродовж зазначеного періоду часу кредиторами та боржником не було укладено мирової угоди у даній справі як єдиної судової процедури банкрутства, якою може бути завершене провадження у справі №21/146/06 про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод".
10.2. Суд першої інстанції зазначив, що подальше здійснення провадження у даній справі про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника за відсутності реальної можливості переходу до наступних процедур банкрутства має наслідком збільшення витрат боржника на оплату послуг розпорядника майном, унеможливлює одержання кредиторами задоволення своїх вимог в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду про порушення справи про банкрутство боржника 27.07.2006.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
11. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та Бердянське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подали апеляційні скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.06.2017, в яких просили скасувати ухвалу суду про припинення провадження у справі про банкрутство та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду. Скаржники доводили передчасність висновків суду першої інстанції про припинення даної справи на стадії розпорядження майном з посиланням на обставини перебування ЗАТ "Бердянський виноробний завод" у переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, з огляду на відсутність такої підстави для припинення провадження у справі про банкрутство в силу закону; припинення банкрутства боржника суперечить інтересам кредиторів, які не зможуть задовольнити свої вимоги поза межами справи про банкрутство, так як боржник фактично не здійснює господарську діяльність, його виробничі потужності, майно відсутні.
12. 14.07.2017 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №21/146/06 передана на розгляд колегії суддів: Дучал Н.М. - головуючий, Будко Н.В., Склярук О.І.; в подальшому склад суду для розгляду справи №21/146/06 неодноразово змінювався у зв'язку з відпусками суддів; 29.08.2017 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду справи №21/146/06 сформовано колегію суддів: Агапов О.Л. - головуючий, Будко Н.В., Сгара Е.В., яка ухвалою від 30.08.2017 відклала розгляд справи на 06.09.2017.
13. 06.09.2017 постановою Донецького апеляційного господарського суду апеляційні скарги залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.06.2017 у справі №21/146/06 залишено без змін.
14. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з правильністю оцінки та повнотою встановлення обставин справи судом першої інстанції, з його висновками про перебування боржника в переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, що унеможливлює застосування до ЗАТ "Бердянський виноробний завод" інших судових процедур, окрім розпорядження майном та мирової угоди, тоді як тривале здійснення провадження у справі на стадії розпорядження майном (понад 11 років) за відсутності реальної можливості щодо переходу до інших судових процедур банкрутства порушує принцип розумності строків розгляду справи.
14.1. Апеляційний суд відхилив доводи скаржників про безпідставність припинення судом першої інстанції справи про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод" та зазначив, що в силу приписів частини 5 статті 5 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, провадження у справі про банкрутство підприємства, щодо якого Кабінетом Міністрів України не прийнято рішення про його виключення з переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації, може бути завершено лише укладенням мирової угоди; однак, відсутність намірів кредиторів та боржника на укладення мирової угоди чи затягування процесу її укладення може бути підставою для припинення провадження у справі на стадії розпорядження майном в окремих випадках.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
15. Скаржник доводив, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки запереченням комітету кредиторів щодо припинення провадження у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном та не взяли до уваги обставин того, що боржник, як суб'єкт господарювання, фактично не існує, у зв'язку з чим не вбачається можливим укладення мирової угоди між кредиторами та боржником у даній справі.
16. Скаржник доводив, що при розгляді справи в судовому засіданні 06.09.2017 апеляційним судом не враховано витребування попереднім складом апеляційного суду ухвалою від 31.07.2017 у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області письмових пояснень щодо оренди цілісного майнового комплексу, на базі якого було створено підприємство-боржника, а, відтак, неповно досліджено обставини справи, що є порушенням вимог статті 4-7 ГПК України.
17. Скаржник зазначив, що підстави для припинення провадження у справі №21/146/06 про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод", на які посилалися суди першої та апеляційної інстанцій, не передбачені статтею 83 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, тому просить скасувати прийняті ними ухвалу від 12.06.2017 та постанову від 06.09.2017 та відмовити у задоволенні клопотання державного органу з питань банкрутства про припинення провадження даній справі.
Доводи інших учасників справи
18. Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області та Прокуратура Запорізької області у відзивах на касаційну скаргу заперечували доводи скаржника та погодилися з висновками судів першої та апеляційної інстанцій за змістом оскаржуваних судових рішень. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області у відзиві на касаційну скаргу погодилося з доводами скаржника про безпідставне припиненням судами провадження у даній справі про банкрутство та невідповідність оскаржуваних рішень приписам статті 80 ГПК України.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
19. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до набрання чинності Законом України №4212-VI від 22.12.2011
Стаття 1 - розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.
Частина 1 статті 4 - відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Частина 5 статті 5 - положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
20. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій положень частини 5 статті 5 Закону про банкрутство, статей 4-7, 80 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, до набрання чинності Законом України №2147-VІІI від 03.10.2017 при прийнятті оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень про припинення провадження у справі про банкрутство боржника на стадії розпорядження майном та неприйнятними доводи з посиланням на необхідність нової оцінки (переоцінки) обставин справи.
А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги та висновків судів першої та апеляційної інстанцій
21. Пунктом 1-1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що справа про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод" порушена ухвалою місцевого господарського суду від 27.07.2006 та перебуває на стадії розпорядження майном. Отже, до підприємства-боржника повинні застосовуватися положення Закону про банкрутство, які регулюють хід процедури розпорядження майном, в редакції Закону України №2343-ХІІ до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011, який набрав чинності з 19.01.2013.
Зазначене виключає можливість застосування в процедурі банкрутства ЗАТ "Бердянський виноробний завод" приписів статті 83 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011, якими визначено підстави припинення провадження у справах про банкрутство, які порушено з 19.01.2013 або ліквідаційна процедура в яких була введена після 19.01.2013. Отже, доводи скаржника про припинення судами провадження у справі №21/146/06 про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод" з підстав, які не передбачені статтею 83 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011, є необґрунтованими.
22. За змістом частини 5 статті 5 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, положення цього Закону в частині здійснення процедур санації чи ліквідації застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, після їх виключення у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
Частиною 1 статті 4 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 поряд з розпорядженням майном боржника, санацією боржника та ліквідацією банкрута передбачено таку судову процедуру банкрутства як мирова угода.
Судами встановлено правовий статус юридичної особи-боржника, як такої, що перебуває в переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, внаслідок чого введення ліквідаційної процедури або процедури санації щодо ЗАТ "Бердянський виноробний завод" відповідно до частини 5 статті 5 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, яка застосовується до боржника, можливе тільки після виключення боржника з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Відтак, єдиним успішним завершенням процедури банкрутства такого боржника залишається укладення мирової угоди у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном.
Разом з тим, судами не встановлено волевиявлення кредиторів та боржника на укладення мирової угоди на стадії розпорядження майном боржника, яка триває близько 11 років за умов законодавчо встановленої заборони на застосування щодо боржника процедури санації чи ліквідації.
23. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997 та є частиною національного законодавства, кожний має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суду з прав людини у Рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке тривало у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Отже, у випадку тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство з неможливістю його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство, суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи та забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника в ході судового провадження.
24. Приймаючи до уваги, що провадження у справі №21/146/06 про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод" триває майже 11 років на стадії розпорядження майном, боржник за цей період часу не виключений з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, що унеможливлює застосування відносно нього процедур санації чи ліквідації, комітетом кредиторів та боржником не укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном у даній справі, а також те, що діючий у справі про банкрутство мораторій упродовж значного періоду в часі забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом, включені до реєстру згідно з ухвалою попереднього засідання у справі про банкрутство і не можуть задовольнятися упродовж близько 11 років через діючий мораторій у справі про банкрутство, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про припинення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод", керуючись загальними процесуальними нормами (пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України в редакції до 15.12.2017) та статтею 6 Конвенції.
25. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта). Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору в силу законодавчого припису. В даному випадку таким законодавчим приписом є вимоги частини 5 статті 5 Закону про банкрутство, які обмежують можливість здійснення процедури банкрутства підприємства, що не підлягає приватизації, переходом до процедур санації та ліквідації. А отже, процедура розпорядження майном може завершитись укладенням мирової угоди у справі про банкрутство або припиненням провадження у справі про банкрутство із застосуванням пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.
26. Суд, керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи при розгляді клопотання органу юстиції про припинення провадження у справі про банкрутство, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення). Аналізуючи через призму зазначених висновків ЄСПЛ повноту дослідження судами обставин справи та обґрунтування судових рішень про припинення провадження у справі про банкрутство ЗАТ "Бердянський виноробний завод", колегія суддів касаційного суду погоджується з виконанням судами обов'язку щодо обґрунтування своїх висновків та не вбачає порушення судами норм матеріального та процесуального права при розгляді справи.
А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги
27. Суд відхиляє доводи скаржника відповідно до пунктів 15-17 мотивувальної частини даної постанови, що підтверджується висновками пунктів 21-26 мотивувальної частини цієї постанови.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
28. На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та залишення без змін оскаржуваної постанови апеляційного суду від 06.09.2017 та ухвали суду першої інстанції від 12.06.2017 про припинення провадження у справі про банкрутство як таких, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В. Судові витрати
29. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.09.2017 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.06.2017 у справі №21/146/06 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2018 |
Оприлюднено | 10.04.2018 |
Номер документу | 73249447 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні