Рішення

від 29.03.2018 по справі 916/1250/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1250/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Цісельського О.В.

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

розглядаючи справу №916/1250/17

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку "УКРАГАЗБАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Слияние" про звернення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРАГАЗБАНК" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Слияние", в якому просить суд:

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №357/11 від 07.03.2007р., укладеним між відкритим акціонерним товариством банком "УКРАГАЗБАНК", правонаступником якого є публічного акціонерного товариства акціонерного банку "УКРАГАЗБАНК" та ОСОБА_2, в розмірі 1 351 913,25 дол. США та 1 312 360,48 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором від 07.03.2007р., укладеним між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "УКРГАЗБАНК", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "СЛИЯНИЕ" - будівлі торгового комплексу, що складається в цілому з літ. "А" - клуб-бар, літ."Б" - торгова будівля, літ."В", "Е" - навісу, загальною площею 363,6 кв.м., розташованого на земельній ділянці, площею 872,0 кв.м., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", визначивши початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому, за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

07 березня 2007р. між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "УКРАГАЗБАНК" (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено Кредитний договір №357/П, згідно умов п.1. якого, Банк надає Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в перші 18 місяців користування, та не відновлювальну відкличну кредитну лінію на залишок строку, на споживчі цілі за програмою кредитування суб'єктів малого підприємства "Іпотечний кредит" в сумі 800 000,00 (вісімсот тисяч) доларів США на строк з "07" березня 2007р. по "07" березня 2017р. із сплатою відсотків за користування кредитом, виходячи із 13% річних.

Відповідно до п.2.1. Договору, в забезпечення зобов'язань Позичальника за дійсним Договором Банком прийнято в іпотеку нерухоме майно: Будівлі торгового комплексу - 2-поверхових комплекс будівель, що складається з клубу-бару, торгової будівлі, навісу та вбиральні, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2, загальною площею 363,6 м 2 , що належить майновому поручителю ТОВ "Слияние" (далі Іпотекодавець).

У разі настання страхового випадку за умови договору страхування №03-1501-0045 від 07 березня 2007р., предметом застави у відповідності до ст.581 Цивільного кодексу України стає право вимоги Банку, як заставодержателя, до страховика. Право вимоги Банку до страховика може виникати у разі настання страхового випадку за умовами будь-якого іншого договору страхування, якщо згідно такого договору було застраховано нерухоме майно, визначене цим пунктом Договору.

Між Банком та Іпотекодавцем укладається Договір відступлення прав вимоги за Договором страхування, згідно якого було застраховано нерухоме майно, визначене цим пунктом.

Пунктом 3.1.1. Договору встановлено, що Банк зобов'язується відкрити Позичальнику позичковий рахунок №2203260111866.840 та видавати кредит через поточний рахунок №26209111866.840, який відкрито в ОФ ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 328759 в межах суми ліміту 800 000,00 (вісімсот тисяч) доларів США в строк до 07 березня 2017 року згідно умов, визначених у п.1 даного Договору.

У відповідності до п.3.2.7. Договору, у разі невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених дійсним Договором, відшкодування заборгованості за дійсним Договором здійснюється Банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 07 березня 2007 року, укладеного Банком з Іпотекодавцем, у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно п.п.3.3.1., 3.3.2. Договору, Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в п.1. дійсного Договору цілі і повернути кредит в сумі 800 000,00 (вісімсот тисяч) доларів США не пізніше 07 березня 2017р. на рахунок №2203260111866.840, відкритий в ОФ ВАТ АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 328759. Сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 13% річних, на рахунок №220876011866.840 в ОФ ВАТ АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 328759, не пізніше останнього банківського дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1 цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день строкового розірвання цього Договору, з врахуванням п.4.1. цього Договору.

У разі виникнення простроченої заборгованості за простроченим кредитом сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.2.8. цього Договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Сплатити Банку заборгованість за кредитним Договором шляхом внесення готівки в касу Банку або шляхом безготівкових переказів.

Відповідно до п.3.3.7. Договору Позичальник зобов'язується відшкодувати Банку всі видатки та сплатити всі винагороди, що випливають з цього Договору та Договору іпотеки, в тому числі всі витрати Банку по внесенню відомостей про іпотеку та про внесення відомостей про заставу права вимоги до страховика за Договором страхування (у разі виникнення страхового випадку) до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та по отриманню витягів з вказаного реєстру, а також в строк по 07 березня 2007 року сплатити:

- 1% комісії за відкриття позичкового рахунку, а саме 40 400,00 грн. (сорок тисяч чотириста) гривень, на рахунок 6111690056.840;

- сплатити щомісячно 0,125% від суми кредиту;

- страхову премію за договором страхування майна №03-1501-0045 від 07.03.2007р.;

- страхову премію за договором страхування життя від 07.03.2007р.;

- комісію за аналіз ліквідності забезпечення в сумі 1 000,00 (одна тисяча) гривень на рахунок, відкритий в ОФ ВАТ АБ "УКРГАЗБАНК", МФО 328759.

Пунктом 5.3. Договору, передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності. За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом. Сплата неустойки (штрафи, пені) за цим Договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку в повному обсязі.

Зі змісту п.6.4. Договору вбачається, що строк дії Договору з моменту набрання ним юридичної сили по "07" березня 2018 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії Договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього Договору, а також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії Договору на підставі зобов'язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії Договору.

Згідно п.6.5. Договору, Договір іпотеки від 07.03.2007р., укладений між Банком та "ТОВ "Слияние", є невід'ємною частиною цього Договору.

07 березня 2007р. між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Заставодержатель" та товариством з обмеженою відповідальністю "Слияние" (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки, згідно умов п.1.1. якого, дійсний Договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №357/П від 07 березня 2007 року, укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником (далі - кредитний договір). За умовами кредитного договору Позичальник зобов'язаний не пізніше 07 березня 2017 року повернути кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в перші два роки користування, на протязі наступних двох років - у вигляді невідновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13% річних в наступні строки: не пізніше останнього банківського дня місяця, в останній день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору, а по простроченій заборгованості сплатити відсотки в розмірі 14%, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, з врахуванням змін та доповнень до кредитного та цього договору, якщо такі будуть прийняті. Крім того, дійсний договір забезпечує вимоги Іпотекодердателя, викладені в п.6.3. цього договору.

У разі виникнення обставин та наслідків, передбачених розділом "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору даний договір забезпечуватиме всі вимоги Іпотекодержателя як кредитора за кредитним договором, згідно розділу "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору, у відповідності до якого Іпотекодавець (зобов'язаний) Іпотекодержателю не пізніше 07 березня 2017 року повернути кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в перші два роки користування, на протязі наступних двох років - у вигляді невідновлювальної відкличної кредитної лінії в сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14% річних, а за залишком простроченої заборгованості за простроченим кредитом, виходячи із 14% річних.

Про дату виникнення вказаних вище обставин та наслідків Іпотекодержатель повідомляє Іпотекодавця (Позичальника) письмово. Виникнення обставин та наслідків, передбачених розділом "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору не є змінами до кредитного договору і не потребують письмового погодження Іпотекодавця. Укладаючи цей Договір Іпотекодержатель погодився, що у разі виникнення обставин та наслідків, передбачених розділом "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору, даний договір забезпечуватиме всі вимоги Іпотекодержателя як кредитора за кредитним договором, згідно розділу "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору.

У разі одностороннього розірвання кредитного договору Іпотекодержателем згідно розділу "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору, Іпотекодавець погоджується, що Іпотекодержатель з дати розірвання кредитного договору звертає стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому цим договором, у разі якщо на день розірвання цього договору виникне не погашена заборгованість за кредитним договором.

У відповідності до п.2.1. Договору, предметом іпотеки є будівлі торгового комплексу, що знаходиться в місті ОДЕСА по вулиці УСПЕНСЬКА під номером „ДВА", та складається в цілому з літ, "А" - клуб-бар, літ. "Б" - торгова будівля, літ. "В", "В" - навіси, загальною площею 363,6 кв.м, розташованого на земельній ділянці площею 872,0 кв,м, належні Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на будівлі торгового комплексу, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської* ради 22.08.2002 року, зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості у книзі 20неж на стор.67 номер запису 359; реєстраційний №7842189. Загальна вартість вказаної нерухомості згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно складає 2 709 398 (два мільйона сімсот дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) гривень. Будівлі торговельного комплексу складає предмет іпотеки за цим договором.

Земельна ділянка на якій розташовані вказані будівлі торговельного комплексу знаходиться в оренді за договором на право тимчасового користування землею на умовах оренди, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, 06.12.2001 року Р№12434, зареєстрованого у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) 12.12.2001 року за №515/8.

Зі змісту п.6.1. Договору вбачається, що Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання неналежного виконання Позичальником умов кредитного договору.

Згідно п.6.2. Договору, звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог Іпотекодержателя (угода про задоволення вимог Іпотекодержателя).

За рішенням Іпотекодержателя задоволення вимог Іпотекодержателя може здійснюватись у наступному порядку (договір про задоволення вимог Іпотекодержателя).

Як встановлено в п.6.2.1. у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Позичальнику письмову вимогу про усунення порушень, у зв'язку з яким у Іпотекодержателя виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки. Якщо порушення, викладе письмовій вимозі про усунення порушень, не будуть усунені у строк, зазначений Іпотекодержателем у згаданій письмовій вимозі (але такий строк не може бути меншим 30 календарних днів), то вважатиметься, що Іпотекодавець передав у власність Іпотекодержателю предмет іпотеки наступного календарного після закінчення строку, вказаного у письмовій вимозі про усунення порушень. Іпотекодержатель в якості фіксації фактів передачі Іпотекодавцем предмета іпотеки у власність Іпотекодержателя та прийняття у власність предмета іпотеки Іпотекодержателем приймає одноосібне рішення про прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок задоволення вимог Іпотекодержателя наступного календарного дня після закінчення строку, вказаного у письмовій вимозі про усунення порушень.

При цьому, ціною, за якою переходить право власності на предмет іпотеки є сума заборгованості Позичальника перед Іпотекодержателем по кредитному договору на дату відображення в балансі Іпотекодержателя вартості предмета іпотеки згідно з одноосібним рішенням Іпотекодержателя про прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок задоволення вимог Іпотекодержателя. Право власності на предмет іпотеки переходить до Іпотекодержателя з дати прийняття ним письмового рішення про прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок задоволення вимог Іпотекодержателя. З цієї дати заборгованість Позичальником по кредитному договору вважається погашеною.

Або:

У випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в Законі України "Про іпотеку". При цьому, ціною продажу предмета іпотеки є сума заборгованості Позичальником перед Іпотекодержателем по кредитному договору на дату укладення Іпотекодержателем та покупцем договору купівлі-продажу предмета іпотеки. Заборгованість Позичальником по кредитному договору вважається погашеною в день отримання Іпотекодержателем від покупця за договором купівлі-продажу ціни купівлі-продажу предмета іпотеки в повному обсязі. У випадку, якщо Іпотекодержатель не має можливості укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки за ціною продажу, зазначеною в цьому пункті, Іпотекодержатель має право на свій розсуд укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки з визначенням ціни продажу предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид предмета іпотеки.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що дійсний Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і діє по день, в який сторони виконують в повному об'ємі свої зобов'язання за цим Договором та кредитним договором.

Всі витрати по нотаріальному посвідченню та державній реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою несе Іпотекодавець.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРАГАЗБАНК" звернулось до Приморського районного суду м. Одеси із позовом про стягнення з ОСОБА_2 та ТОВ "Слияние" заборгованості за кредитом та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-1890/11 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" заборгованість за Кредитним договором № 357/П від 07.03.2007 року в сумі 551 913 (п'ятсот п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот тринадцять) дол..США 25 центів США та 1 312 360 (один мільйон триста дванадцять тисяч триста шістдесят ) грн. 48 коп., з яких :

заборгованість по процентам поточна - 6 553,42 дол.США;

заборгованість по процентах прострочена - 545 359,83 дол.США;

заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 993 618,78 грн.;

заборгованість по комісії прострочена - 318 741,70 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛИЯНИЕ" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк штраф у розмірі 305 448 (триста п'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 55 коп.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 357/11 від 07 березня 2007 року, укладеним між Відкритим Акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", та ОСОБА_4 в розмірі 551 913 (п'ятсот п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот тринадцять) дол..США 25 центів США та 1 312 360 (один мільйон триста дванадцять тисяч триста шістдесят ) грн. 48 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07 березня 2007 року, укладеним між Відкритим Акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", та Товариством з обмеженою відповідальністю СЛИЯНИЕ (код 31358464), - будівлі торгового комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з літ. А - клуб-бар, літ. Б - торгова будівля, літ. В , Е - навіси, загальною площею 363,6 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 872,0 кв.м. Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" , визначивши початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому, за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015р. зазначене рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 25.05.2016р. ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 01.12.2015р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Апеляційного суду Одеської області.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 07.12.2016р. рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2016 року в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості зі сплати комісії у розмірі 318741 грн. 70 коп. скасовано, та в цій частині ухвалено нове рішення:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати комісії у розмірі 318741 грн. 70 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" судовий збір у розмірі 1477 грн. 50 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07.12.2016р. у справі 2-1890/11 апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2016 року в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слияние" штрафу у розмірі 305448 грн. 55 коп., звернення стягнення на іпотечне майно - торговий комплекс нежитлових споруд, як розташовані у м. Одесі на вул. Успенській, 2 та стягнення судового збору у розмірі 1477 грн. 50 коп. - скасувати, та провадження у цій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слияние" - закрито.

Роз'яснено представнику Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк", що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРАГАЗБАНК" звернулось до Приморського районного суду м. Одеси із позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту №357/п від 07.03.2007 року в розмірі 800 000,0 доларів США. з підстав того, що ОСОБА_2 належним чином не виконав зобов'язання за договором кредиту та надав відповідачу кредит в розмірі в розмірі 800000,0 доларів США, а відповідач у передбачені строки не надав позивачу доказів сплати чергових страхових платежів по страхуванню предмету іпотеки, що свідчить про порушення п.п.3.3.11-3.3.12 кредитного договору, та в свою чергу надає банку право згідно п. 3.2.4 договору вимагати дострокового виконання зобов'язання відповідачем за кредитним договором, тобто право на дострокове стягнення суми кредиту визначену п.1.1 Кредитного договору.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2014р. у справі №522/28064/13-ц, у задоволенні позову публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_2, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Слияние", про стягнення заборгованості за кредитом - було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 27.11.2014р. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" було задоволено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2014р. скасовано, стягнуто зі ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерного банка "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором №357/11 від 07.03.2007 року у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США, яка складається зі строкової заборгованості по кредиту і судових витрат у сумі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.03.2015р., касаційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2014р. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 27.11.2014р. було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції через пропуск позовної давності.

Рішенням Приморського суду м. Одеси від 22.07.2015р. у справі №522/28064/13-ц у позові ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту - було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28.10.2015р., рішення Приморського суду м. Одеси від 22.07.2015р. у справі №522/28064/13-ц було залишено без змін.

Не погодившись із вказаною ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28.10.2015р., ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" звернувся до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ із касаційною скаргою.

Ухвалою ВССУ від 23.03.2016р. касаційну скаргу ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2015р. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28.10.2015р. було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2016р. у задоволенні позову публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до ОСОБА_2, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Слияние", про дострокове стягнення заборгованості за кредитом було відмовлено у повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 06.12.2016р. апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" було задоволено частково, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2016р. - скасовано, ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 357/П від 07.03.2007 року у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США, яка складається строкової заборгованості по кредиту і судові витрати по справі у сумі 3 441 грн.

04.01.2017р. ухвалою ВССУ відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2 та зупинено виконання рішення до закінчення касаційного провадження.

З метою захисту своїх порушених прав, публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду Одеської області із даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2017р., позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2017р. порушено провадження у справі №916/1250/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Слияние" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з позовною заявою, позивач звернувся до суду із заявою (вх.№2-2876/17) про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт в межах заявленої суми позову, що складає 1 351 913,25 дол США та 1 312 360 грн. 48 коп.:

1) на все нерухоме майно, що перебуває у власності ТОВ "Слияние", код ЄДРПОУ: 31358464 а саме:

- нежитлове приміщення магазину, об'єкт житлової нерухомості загальною площа (кв.м): 112 за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 2-Б;

- бар, об'єкт житлової нерухомості: загальною площею (кв.м): 94.3 за адресою: Одеська обл.,

м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 2-А;

- ресторан, об'єкт житлової нерухомості: загальною площею (кв.м): 269.3 за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 2, шляхом заборони вчиняти будь які дії щодо відчуження в цілому, поділу, виділу в окремі частини нерухомого майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Слияние".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2017р. заяву про вжиття заходів до забезпечення позову було задоволено, вжито заходи до забезпечення позову, шляхом накладення арешту в межах заявленої суми позову, що складає 1 351 913,25 дол. США та 1 312 360 грн. 48 коп. на нерухоме майно, а саме:

- нежитлове приміщення магазину, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 112 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 2-Б;

- бар, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 94.3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 2-А;

- ресторан, об'єкт житлової нерухомості загальною площею 269,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Успенська, будинок 2, та шляхом заборони вчиняти будь які дії щодо відчуження в цілому, або поділу, виділу в окремі частини нерухомого майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Слияние" (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. №2).

06.07.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла заява позивача (вх№2-3643/17) про зупинення провадження у справі, яку обгрунтовує тим, що ПАТ "УКРАГАЗБАНК" стало відомо, що товариство з обмеженою відповідальністю "Слияние" без дозволу та згоди позивача було здійсненно незаконний поділ предмету іпотеки (будівлі торгового комплексу загальною площею 363,6 кв.м. в м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2) з подальшою реєстрацією права власності на новостворені об'єкти (ресторан загальною площею 269,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2 та бар загальною площею 94,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2-А), в результаті чого позивач був змушений звернутись до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на дії реєстратора, скасування записів про реєстрацію права та поновлення записів про право власності, що існував до незаконного розподілу предмету іпотеки.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2017р. провадження у справі №916/1250/17 було зупинено.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРАГАЗБАНК" звернулось до Господарського суду Одеської області із клопотаннями про поновлення провадження у справі (вх.№26623/17) та про призначення судової експертизи (вх.№2-6624/17).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.02.2018р. провадження у справі №916/1250/17 було поновлено, справу №916/1250/17 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи було відмовлено.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРАГАЗБАНК" звернулось до суду із клопотанням про витребування доказів (вх.№2-1293/18), яке судом залишено без задоволення.

05.03.2018р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "УКРАГАЗБАНК" звернулось вдруге звернулось до суду із клопотанням про витребування доказів (вх.№2-1428/18), яке судом було задоволено, у зв'язку з чим, ухвалою суду від 06.03.2018р. зобов'язано управління державної реєстрації Головного територіального управління в Одеській області (65000, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34) в строк до 12.03.2018р. надати Господарському суду Одеської області (65119, м. Одеса, пр. Шевченка, 29) матеріали реєстраційних справ щодо об'єкту нерухомості будівлі торгового комплексу, що знаходиться в м. Одеса, вул. Успенська під номером "ДВА" та складається в цілому з літ. "А" - клуб-бар, літ. "Б" - торгова будівля, літ. "В", "Е" - навіси, загальною площею 363,6 кв.м., що існував до поділу та об'єктів, що утворилися в результаті поділу/перебудови: ресторан загальною площею 269,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2 та бар загальною площею 94,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2-А нежитлове приміщення магазину, загальною площею 112 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2-Б.

12.03.2018р. позивач подав до суду заяву (вх.№2-1481/18) про зміну предмету позову, відповідно до якої просило суд:

в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №357/11 від 07.03.2007р., укладеним між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 в розмірі 1 351 913,25 дол. США та 1 312 360,48 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.03.2007р., укладеним між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Украгазбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Слияние" - приміщення ресторану загальною площею, 269,3 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2 та бару загальною площею 94,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська 2-А та нежитлового приміщення магазину, загальною площею 112 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2-Б, розташовані на земельній ділянці, площею 872,00 кв.м., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", визначивши початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому, за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду.

Зі змісту висновку експерта №348/18 за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи у справі №916/1250/17 вбачається, що Об'єкт нерухомого майна - ресторан загальною площею 269,3 кв.м. та навіс літ. "Е", що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд.2 за місцем розташуванням, технічними характеристиками основних несучих та огороджуючих конструкцій, об'ємно-планувальними показниками та функціональним призначенням відповідає торговій будівлі літ. "Б" загальною площею 269,3 кв.м та навісу літ. "Е", які входили до складу предмету іпотеки від 07.03.2007 р. - будівлі торгового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2.

Об'єкт нерухомого майна - бар загальною площею 94,3 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2-А за місце розташуванням, технічними характеристиками основних несучих та огороджуючих конструкцій, об'ємно-планувальними показниками та функціональним призначенням відповідає будівлі клуб-бар літ. "А" загальною площею 94,3 кв.м., яка входила до складу предмету іпотеки від 07.03.2007 р. - будівлі торгового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2.

Об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення магазину, загальною площею 112,0 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2-Б за місце розташуванням, технічними характеристиками основних несучих та огороджуючих конструкцій частково відповідає споруді навісу літ. "В", яка входила до складу предмету іпотеки від 07.03.2007 р. - будівлі торгового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,

Нежитлове приміщення магазину загальною площею 112,0 кв.м. фактично утворилось у результаті перебудови та переобладнання навісу літ. "В" з використанням його конструктивних елементів. Нежитлове приміщення магазину загальною площею 112,0 кв.м. не є новим будівництвом.

Біо-туалет літ. "Д", який входив до складу предмету іпотеки від 07.03.2007 р., на момент обстеження відсутній .

Навіс літ. "Е", який входив до складу предмету іпотеки від 07.03.2007 р., на момент обстеження відсутній .

Таким чином, у результаті проведеного візуально-інструментального обстеження, з урахуванням наданої замовником документації, експертом встановлено, що об'єкти нерухомого майна: ресторан загальною площею 269,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2, бар загальною площею 94,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2-А та нежитлове приміщення магазину загальною площею 112 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2-Б фактично утворені у результаті перебудови, переобладнання та часткової зміни функціонального призначення об'єкта нерухомого майна - будівлі торгового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2 із використанням його основних несучих та огороджуючих конструкцій.

Згідно звіту про незалежну оцінку майна - нежитлового приміщення магазину, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2-Б, бару, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2-А та ресторану, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2 належить ТОВ "Слияние" вбачається, що ринкова вартість нежитлового приміщення магазину, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2-Б, бару який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2-А та ресторану, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2 складає - 5 235 000,00 грн. без ПДВ, в тому числі:

Нежитлова будівля ресторану, загальною площею 269,3 кв. м., за адресою м. Одеса, вулиця Успенська 2 - 2 964 000,00 (Два мільйони дев'ятсот шістдесят чотири тисячі) грн.;

Нежитлове приміщення бару, загальною площею 94,3 кв. м., за адресою м. Одеса, вулиця Успенська 2-А - 1 038 00,00 (ОСОБА_4 мільйон тридцять вісім тисяч) грн.;

Нежитлове приміщення магазину, загальною площею 112 кв. м., за адресою м. Одеса, вулиця Успенська 2-Б: 1 233 000,00 (ОСОБА_4 мільйон двісті тридцять три тисячі) грн.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином за юридичною адресою (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 2).

Судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "не зареєстровано".

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст.49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", як кредитні в цій статті розглядаються операції, зазначені в пункті 3 частини третьої статті 47 цього Закону, а саме: розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Згідно вимог цієї ж статті Закону, Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

При цьому, при наданні кредитів банк зобов'язаний додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Крім того, Законом передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як зазначено в ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Зі змісту ст.1049 Цивільного кодексу України вбачається, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 ст.1056 1 Цивільного кодексу України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За приписами ст.345 Господарського кодексу України визначено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, який укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 свої зобов'язання за кредитним договором №357/П від 07.03.2007р. в частині повернення кредиту не виконані, внаслідок чого за останнім виникла заборгованість в розмірі 1 351 913,25 дол. США та 1 312 360,48 грн.

При цьому, суд перевіривши розрахунки позивача в розмірі 1 351 913,265 дол. США та 1 312 360,48 грн., встановив, що їх здійснено належним чином у відповідності до вимог законодавства України та умов кредитного договору №357/П від 07.03.2007р.

Згідно зі ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом

Згідно зі ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Зі змісту ст.11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Порядок задоволення вимог встановлений розділом п'ятим Закону України "Про іпотеку".

Стаття 23 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

У разі видачі заставної перехід права власності на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва.

Згідно до ст.33 цього закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказане цілком кореспондується зі ст.589 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Суд також зазначає, що у відповідності до ст.7 вищевказаного закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

При цьому, стаття 37 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно до ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Згідно зі ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

У відповідності до статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах.

Поряд з цим, суд зазначає, що незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв'язку з перебудуванням, добудовою щодо предмета іпотеки чи ні, іпотека є дійсною та поширюється й на таку реконструкцію.

З матеріалів справи вбачається, що приміщення ресторану загальною площею 269,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2 та бару загальною площею 94,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2-А та нежитлового приміщення магазину, загальною площею 112 кв. м за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд. 2-Б у поточному стані виникли внаслідок перебудування, перепланування існуючого нерухомого майна -нерухомості будівлі торгового комплексу, що знаходиться в м. Одеса по вулиці Успенська під номером "ДВА" та складається в цілому з літ. "А" - клуб-бар, літ. "Б" - торгова будівля, літ. "В", "Е" - навіси, загальною площею 363,6 кв.м, із використанням його складових структурних елементів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач з метою ефективного засобу захисту своїх прав, правомірно звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення суми боргу в розмірі 1 351 913,265 дол. США та 1 312 360,48 грн.

Згідно з ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010).

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

При цьому, в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З урахуванням правової позиції, висловленої ЄСПЧ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент . Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р.).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 р.). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Крім того, суд зазначає, що згідно рішення ЄСПЛ у справі "Трегубенко проти України" (заява №61333/00) Страсбург, 2 листопада 2004 року", що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, "справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію (995_004). Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар" (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), яке згадувалося вище, параграф 78).

Уряд навів два виправдання втручання у майнові права заявника: оскільки Уряд вважає, що таке втручання було спрямоване на правильне застосування законодавства, то Суд зауважує, що цей аргумент аналогічний тим, які були наведені Урядом згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції ( 995_004 ). Визнавши порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції, Суд робить висновок, що хоча правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес", але, виходячи із обставин цієї справи, цей інтерес мав на меті порушення основних принципів правової певності та доступу до суду. Тому цей аргумент має бути відхилений. Оскільки Уряд посилався на те, що виплата боргу держави заявникові відповідно до скасованого судового рішення поставила б під загрозу соціальні програми місцевої влади, то Суд знову повторює, що нестаток фондів державної влади не може виправдовувати неповагу до судового рішення, в якому визначений борг (див. рішення по справі "Бурдов проти Росії", N 59498/00, параграф 35, ECHR 2002-III). Так само, як не може виправдовуватися і стверджувана неможливість держави поважати власний борг, встановлений в остаточному та обов'яковому рішенні суду, шляхом скасування такого судового рішення.

З врахуванням тривалого не повернення позивачу кредиту ОСОБА_2 суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають судом частковому задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.129 ГПК України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 34 100,00 грн.

Керуючись ст.ст.13, 73, 129, 202, 237, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №357/11 від 07.03.2007р., укладеним між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" та ОСОБА_2 в розмірі 1 351 913 (один мільйон триста п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот тринадцять) дол. США 25 центів та 1 312 360, (один мільйон триста двандцять тисяч триста шістдесят) грн. 48 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.03.2007р., укладеним між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Украгазбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Слияние" - приміщення ресторану загальною площею, 269,3 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2 та бару загальною площею 94,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська 2-А та нежитлового приміщення магазину, загальною площею 112 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 2-Б, розташовані на земельній ділянці, площею 872,00 кв.м., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", визначивши початкову ціну продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому, за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Слияние" (65014, м. Одеса, вул. Успенська, буд. №2, код ЄДРЮОФОПГФ 31358464) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "УКРАГАЗБАНК" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. №1, код ЄДРЮОФОПГФ 23697280) витрати на оплату судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., витрати на проведення будівельно-технічної експертизи предмету іпотеки в сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. та витрати на оплату проведення незалежної оцінки в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку, передбаченому ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 06 квітня 2018 р.

Суддя О.В. Цісельський