Постанова

від 02.04.2018 по справі 910/17798/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2018 р. Справа№ 910/17798/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Власова Ю.Л.

Пашкіної С.А.

при секретарі Кулачок О.А.

За участю представників:

від позивача: Тимошик І.О. - адвокат

від відповідача: Махиня М.В. - адвокат

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи

на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 14.12.2017, повний текст якого складений 09.01.2018

у справі № 910/17798/17 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черкасова Наталія Борисівна

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 187 т. 1), заявлено про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХААБ Медіа Технолоджі Партнер (Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи ) від 21.06.2017, оформлених протоколом № 21-06/17 від 21.06.2017;

- визнання недійсною нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи ;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи від 22.06.2017, здійсненої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Наталією Борисівною за № 10711050020033878 та № 10711070022033878.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017, повний текст якого складений 09.01.2018, з урахуванням додаткового рішення від 29.01.2018, позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані позивачем рішення загальних зборів учасників ТОВ ХААБ Медіа Технолоджі Партнер (Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи ) від 21.06.2017, що оформлені протоколом № 21-06/17 від 21.06.2017, суперечать вимогам цивільного законодавства, Закону України Про господарські товариства і, зокрема, вимогам п.п 18.3, 18.5 та 18.7 статуту ТОВ ХААБ Медіа Технолоджі Партнер в редакції від 08.04.2015,

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В апеляційній сказі заявник послався на те, що оспорюване рішення прийняте судом з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, суд не з'ясував обставин, що мають значення для справи, а також в оскаржуваному рішенні зробив висновки, що не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на те, що:

- в рішенні судом не вказано, які саме вимоги (положення, статті) цивільного законодавства, Закону України Про господарські товариства були порушені при проведенні загальних зборів учасників відповідача;

- суд першої інстанції взагалі не зазначив, в чому полягає порушення цивільного права та закону та порушення вимог п.п 18.3, 18.5 та 18.7 статуту ТОВ ХААБ Медіа Технолоджі Партнер , та не обґрунтував, яким чином вони призвели до порушення прав позивача як учасника товариства;

- суд першої інстанції, зробивши висновок про незаконність рішень загальних зборів та обґрунтованість позову, обмежився лише загальним неконкретизованим посиланням на цивільне право та закон не вказавши конкретні їх норми (статті, положення), які регулюють спірні правовідносини і порушення яких на думку суду, призвело до незаконності рішень загальних зборів учасників відповідача;

- суд першої інстанції не дослідив докази, надані сторонами (зокрема, протокол № 21-06/17 загальних зборів учасників від 21.06.2017, повідомлення про проведення загальних зборів учасників від 18.05.2017 адресоване позивачу 3, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, поштовий конверт, статут відповідача та витяг з ЄДР в частині, що визначає офіційну адресу позивача як учасника відповідача тощо), та не встановив жодних фактичних обставин, які мають значення для справи та існування яких свідчило б про порушення відповідних норм права при проведенні загальних зборів учасників відповідача;

- спірні загальні збори були скликані та проведені з дотримання вимог законодавства та положень статуту відповідача, оскільки:

1. про їх проведення позивача було повідомлено належним чином шляхом направлення 18.05.2017, тобто за 30 днів до проведення зборів, на офіційну адресу позивача рекомендованим листом відповідного повідомлення, яке було повернуто поштовим відділенням як неотриманий адресатом;

2. з усіх питань порядку денного голосували так одноголосно 100% голосів присутніх на загальних зборах;

3. усі винесені на спірні загальні збори питання порядку денного, в тому числі й питання про виключення позивача зі складу учасників відповідача, віднесені до компетенції загальних зборів учасників товариства.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2018 справа № 910/17798/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

При дослідженні матеріалів справи та апеляційної скарги колегією суддів встановлено, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки при зверненні з апеляційною скаргою заявником судовий збір сплачено не в установленому законом розмірі та не надано доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками третій особі - Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Черкасовій Наталії Борисівні.

За таких обставин, ухвалою від 19.02.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту роз'яснено, що він має право протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме, подати до Київського апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору в сумі 252 грн. та докази направлення третій особі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у третьої особи відсутні, листом з описом вкладення, а також, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п. 2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

03.03.2018 від апелянта через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані платіжне доручення № 249 від 27.02.2018 на суму 252 грн., а також фіскальний чек № 7535 від 01.02.2018 та опис вкладення, які свідчать про направлення третій особі копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Ухвалою від 06.03.2018:

- Товариству з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17798/17;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17798/17;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 19.03.2018;

- зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17798/17;

- сторонам роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

19.03.2018 до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що:

- в оспорюваному рішенні загальних зборів відповідачем не наведено жодної обставини, яка б свідчила про невиконання позивачем, в тому числі систематичне, обов'язків учасника товариства, а тим паче обставин, які б вказували на неможливість досягнення товариством статутних цілей через такі дії учасника;

- відповідачем не дотримано вимог статуту та законів України щодо належного повідомлення позивача про спірні загальні збори, оскільки законодавство не містить визначення поняття офіційна адреса фізичної особи , по відношенню до фізичної особи застосовується поняття реєстрація місця проживання , в той час як місцем реєстрації позивача є - АДРЕСА_2, про що достеменно було відомо відповідачу на момент скликання загальних зборів, оскільки у період листопад 2016 року - травень 2017 року неодноразово відбувалось листування між позивачем та відповідачем з приводу надання на ознайомлення документів, що стосуються діяльності відповідача. Крім того, про місце реєстрації позивача було повідомлено товариство під час проведення загальних зборів учасників у серпні 2015 року, на яких вирішувалось питання про відкликання позивача з посади директора товариства, що зафіксовано у відповідному протоколі загальних зборів;

- вказаними обставинами підтверджується порушення оспорюваним рішенням загальних зборів прав та законних інтересів позивача як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Станом на 20.03.2018 до Київського апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та жодних клопотань від учасників справи не надходило, з огляду на що ухвалою від 20.03.2018 справу призначено до розгляду на 02.04.2018.

26.03.2018 від третьої особи через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшла заява, в якій вона просить, у зв'язку з великим обсягом роботи, справу розглядати за її відсутності.

Розпорядженням № 09.1-08/859/18 від 29.03.2018, у зв`язку з виходом судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустку з 02.04.2018, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17798/17.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2018 справа № 910/17798/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Власов Ю.Л., Пашкіна С.А.

Ухвалою від 02.04.2018 колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Власов Ю.Л., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17798/17 прийнято до свого провадження.

Третя особа в судове засідання представників не направила.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи (далі Товариство) зареєстровано державним реєстратором 14.04.2005, номер запису № 10721020000002949, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Статуту Товариства, затвердженого загальними зборами учасників Товариства протокол № 1 від 12.04.2005 (а.с. 210-223 т. 1).

В подальшому Товариством було змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю ХААБ Медіа Технолоджі Партнер , що сторонами не заперечується та підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстраційної справи Товариства (а.с. 190-250 т. 1, 1-250 т. 2, 1-10 т. 3).

Станом на травень 2017 року діяла редакція Статуту Товариства, затверджена Загальними зборами учасників Товариства, протокол від 08.04.2015, зареєстровано державним реєстратором 14.04.2015, номер запису № 10721050014002949 (а.с. 150-172 т. 2).

Згідно з п.п. 4.1, 14.2 Статуту Товариства, учасниками Товариства є: Товариство з обмеженою відповідальністю РКЛМ , позивач та ОСОБА_9 з частками у статутному капіталі Товариства 63%, 32% та 5% відповідно.

21.06.2017 відбулись загальні збори учасників Товариства, рішення яких оформлені протоколом № 21-06/17 загальних зборів учасників Товариства (а.с. 217-218 т. 2) (далі Протокол).

На порядок денний вказаних загальних зборів були поставлені питання:

1. Обрання голови та секретаря загальних зборів учасників Товариства;

2. Про продаж ОСОБА_9 своєї частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 1522,00 грн., що складає 5% статутного капіталу;

3. Про вихід ОСОБА_9 зі складу учасників Товариства у зв'язку з продажем частки у статутному капіталі Товариства;

4. Про розгляд питання щодо виключення з Товариства позивача згідно ст. 64 Закону України Про господарські товариства ;

5. Про зміну найменування (назви) Товариства;

6. Про затвердження нового складу учасників та розміру належних їм часток у статутному капіталі Товариства;

7. Про розгляд заяви про звільнення ОСОБА_9 з посади директора Товариства;

8. Про обрання нового директора Товариства;

9. Про затвердження нової редакції статуту Товариства;

10. Про надання повноважень новому директору Товариства на виконання всіх необхідних дій у відповідних органах державної влади, пов'язаних зі зміною складу учасників Товариства, зміною директора Товариства та зміною найменування (назви) Товариства.

Зі змісту вказаного протоколу слідує, що на зборах були присутні ТОВ РКЛМ в особі ОСОБА_10 та ОСОБА_9, тобто особи, які володіють 68% голосів.

За результатами розгляду порядку денного, учасники прийняли рішення:

1. Обрати головою зборів учасників ОСОБА_10 та секретарем загальних зборів учасників ОСОБА_9.

2. Затвердити рішення про продаж ОСОБА_9 своєї частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 1522,00 грн., що складає 5% статутного капіталу Товариства, на користь Товариства та рішення Товариства про придбання частки ОСОБА_9. Відповідно до ст. 53 Закону України Про господарські товариства учасники вирішили, що Товариство зобов'язано реалізувати отриману від ОСОБА_9 частку в статутному капіталі Товариства іншим учасниками або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій Статутний капітал. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводити без урахування частки, придбаної Товариством. Уповноважено ОСОБА_11 підписати від імені Товариства відповідний договір купівлі-продажу.

3. Затверджено вихід ОСОБА_9 зі складу учасників Товариства у зв'язку з продажем частки у статутному капіталі Товариства;

4. А) Керуючись статтею 64 Закону України Про господарські товариства та Статутом Товариства, Загальні збори вирішили виключити учасника Товариства позивача зі складу учасників Товариства у зв'язку з невиконаннями ним покладених на нього обов'язків учасника Товариства та перешкоджанням досягненню цілей Товариства своїми діями, які полягають у наступному:

- між позивачем та відповідачем укладений договір позики від 12.02.2016, за яким позивач отримав від Товариства в якості позики суму в розмірі 230 000 грн. Не дивлячись на сплив строків повернення позики, позивач відмовляється повертати кошти Товариству та оспорює факт передачі їй коштів у судовому порядку, при цьому затягуючи процес судового розгляду всіма можливими способами та зловживаючи Товариству. Отже, Товариство не може досягнути фінансових цілей через брак неповернутих коштів;

- перебуваючи на посаді директора Товариства, без попереднього узгодження з іншими учасниками Товариства уклав договір про постачання програмної продукції № 161015 від 16.10.2015 від імені Товариства зі своїм чоловіком - ОСОБА_12. Така дія прямо суперечить викладеним у партнерській угоді між учасниками Товариства від 16.01.2013 умовам, що встановлюють обмеження по відношенню до співпраці Товариства з пов'язаними з учасниками Товариства третіми особами та дозволяють таку співпрацю виключно за умови її узгодження зі всіма учасниками Товариства. Відтак, позивач припустився грубого порушення обов'язків учасника Товариства, які полягають у порушенні умов партнерської угоди учасників товариства.

Враховуючи викладене, Загальними зборами учасників Товариства було прийнято рішення про виключення учасника Товариства позивача (частка в статному капіталі Товариства становить 32% ) зі складу учасників Товариства.

Б) У відповідності до ст. 64 Закону України Про господарські товариства виплатити вартість частини майна Товариства, пропорційну частці позивача в статутному капіталі Товариства. Виплату провести після затвердження звіту за рік, в якому було виключено учасника зі складу учасників Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виключення. Крім того, виплатити належну позивачу частку прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту його виключення з Товариства.

В) У зв'язку з виключенням позивача зі складу учасників Товариства зменшити статутний капітал Товариства на 9 740,80 грн. та встановити новий розмір статутного капіталу Товариства - 20 699,20 грн.;

5. Змінити найменування Товариства з Товариство з обмеженою відповідальністю ХААБ Медіа Технолоджі Партнер на Товариство з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи ;

6. Затвердити новий склад учасників Товариства та розподілити частки в статутному капіталі Товариства наступним чином:

- Товариство з обмеженою відповідальністю РКЛМ - 19 177,20 грн., що становить 92,6470588235% статутного капіталу;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи - 1 522 грн., що становить 7,3529411765% статутного капіталу;

7. Задовольнити заяву ОСОБА_9 та звільнити (відкликати) його з посади директора Товариства з 21.06.2017;

8. Обрати на посаду нового директора Товариства пана ОСОБА_13 з 22.06.2017;

9. Затвердити нову редакцію Статуту Товариства, уповноважити Голову та Секретаря Загальних зборів на підписання нової редакції Статуту Товариства;

10. Доручити директору Товариства та/або особі (особам), уповноваженим Директором Товариства провести державну реєстрацію змін у Товаристві, реєстрацію нової редакції Статуту Товариства та вчинити у зв'язку з цим всі необхідні дії.

Протокол підписаний ОСОБА_10 та ОСОБА_9, яких було обрано головою загальних зборів та секретарем загальних зборів відповідно.

Зі змісту Протоколу слідує, що з усіх питань учасники голосували За - одноголосно.

З наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1003161037 (а.с. 127-133 т. 1) слідує, що відповідні реєстраційні дії щодо зміни повного найменування, зміни скороченого найменування, зміни статутного або складеного капіталу, зміни складу або інформації про засновників, а також зміни керівника юридичної особи здійснено 22.06.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Наталією Борисівною за № 10711050020033878 та № 10711070022033878.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (станом на 14.07.2017) йому стало відомо про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю ХААБ Медіа Технолоджі Партнер змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи , і що змінено розмір статутного капіталу та особу керівника, що свідчить про те, що Товариством були проведені загальні збори, про які позивача повідомлено не було що є порушенням його корпоративних прав на участь в управлінні Товариством

Також позивач зазначив про те, що було порушено його переважне право на купівлю частки ОСОБА_9 у статутному капіталі Товариства.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції після ознайомлення зі змістом Протоколу позивач також зазначив про те, що в оспорюваному рішенні загальних зборів не наведено жодної обставини, яка б свідчила про невиконання позивачем, в тому числі систематичне, обов'язків учасника Товариства, а тим паче обставин, які б вказували на неможливість досягнення товариством статутних цілей через такі дії учасника, адже:

- посилання на невиконання позивачем договору позики від 12.02.2016 як підставу для виключення позивача зі складу учасників Товариства є передчасним, оскільки на даний час у провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває справі № 372/83/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХААБ Медіа Технолоджі Партнер до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за вказаним договором, однак позивач заперечує факт підписання такого договору позики, з огляду на що у цій справі призначено судову почеркознавчу експертизу і на момент проведення спірних загальних зборів вказане дослідження проведено не було та, відповідно, рішення в справі також прийняте не було. Також позивач зазначив про те, що зі змісту вказаного договору позики слідує, що його укладено з громадянкою ОСОБА_5, яка перебуває у трудових відносинах з Товариством, тобто в договорі у жодному разі не йдеться про статутні обв'язки позивача як учасника Товариства та не стосується корпоративних відносин між позивачем та Товариством;

- при укладенні договору про постачання програмної продукції № 161015 від 16.10.2015 позивач діяв саме як директор Товариства в межах наданих йому Статутом повноважень;

- партнерська угода від 16.01.2013 не може братися до уваги при розгляді справи, оскільки, по-перше, укладена вказана угода між позивачем та ОСОБА_15, який не є та не був учасником Товариства, а по-друге, визначає майбутній розподіл саме корпоративних прав у разі необхідності включення інших учасників до складу Товариства;

- позивач звільнений з посади директора за взаємною згодою сторін та будь-яких претензій з боку Товариства стосовно її діяльності під час перебування на посаді директора не зафіксовано.

Суд першої інстанції після дослідження обставин справи погодився з позицією позивача щодо наявності правових підстав для задоволення позову, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.

Враховуючи обставини, на які позивач посилається як на підставу для задоволення позовних вимог, для вирішення спору по суті необхідно встановити, чи були дотримані порядок скликання загальних зборів учасників Товариства 21.06.2017 та чи були підстави для виключення позивача зі складу учасників Товариства.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

За своєю організаційно-правовою формою відповідач відноситься до товариств.

Згідно з ч. 2 ст. 87 ЦК України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, до яких відносяться загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства юридична особа здійснює діяльність через свої органи, компетенція, порядок створення, функціонування яких визначається установчими документами юридичної особи, тобто, в даному випадку, компетенція органів управління відповідача визначається Статутом Товариства.

Як встановлено судом, станом на дату проведення спірних зборів (21.06.2017) позивач мав статус учасника Товариства з часткою у статутному капіталі 32 %.

Відповідно до ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Пунктами 2 та 7 ч. 4 ст. 145 ЦК України визначено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, в тому числі, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу та виключення учасника із товариства.

Аналогічні норми містяться в ст. 59 Закону України Про господарські товариства (далі Закон).

Відповідно до статті 17 Статуту Товариства до органів управління Товариством відноситься:

- Загальні збори учасників - вищий орган Товариства;

- Директор - виконавчий орган Товариства;

- Ревізійна комісія - контрольний орган Товариства

Статтею 18 Загальні збори учасників Статуту визначено, зокрема, наступне:

- вищим органом Товариства є Загальні збори учасників;

- Загальні збори учасників складаються з учасників або їх представників;

- Загальні збори учасників проводяться за необхідністю;

- Загальні збори учасників обирають Голову зборів терміном на п'ять років. Допускається неодноразове та повторне обрання однієї і тієї ж особи на посаду Голови зборів. Перший Голова зборів обирається на перших Загальних зборах учасників. У випадку, якщо посада Голови стає вакантною, новий Голова обирається наступними зборами;

- Загальні збори учасників скликаються Головою зборів;

- про проведення Зборів Товариства учасники Товариства повідомляються рекомендованими листами із зазначенням часу та місця проведення зборів та проекту порядку денного. Вказані листи, зміст яких узгоджується Головою та його заступником, підписуються першим і надсилаються за офіційною адресою кожного учасника не пізніш ніж як за 30 календарних днів до дати зборів. Учасники мають право вносити до проекту порядку денного питання для подальшого розгляду їх зборами, за умови, що їх пропозиції подані Голові не пізніше як за 25 календарних днів до засідання зборів. Не пізніше як за 7 днів до засідання зборів учасникам має бути надана можливість ознайомитись з документами, пов'язаними з порядком денним;

- Загальні збори учасників уповноважені приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства. До виключної компетенції Загальних зборів учасників, серед іншого, належить: внесення змін та доповнень до Статуту Товариства; зміна розміру Статутного капіталу; обрання та звільнення з посади Голови загальних зборів учасників, його заступника, директора; вирішення питання про придбання Товариством частки учасника; виключення учасника із Товариства;

- Загальні збори учасників вважаться повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють сукупності більш як 60 % голосів;

- з питань, зокрема, щодо внесення змін та доповнень до Статуту Товариства, зміни розміру Статутного капіталу та виключення учасника з Товариства рішення вважаються прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50% загальної кількості учасників Товариства. Рішення з інших питань приймаються Зборами простою більшістю голосів.

Вказані положення Статуту Товариства відповідають нормам ст. 61 Закону, де встановлено:

- загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами (ч. 1);

- позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу (ч. 2);

- загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу (ч. 3);

- учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників (ч. 4);

- про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах (ч. 5).

Отже, виходячи зі змісту Статуту Товариства та Закону:

- рішення про проведення як чергових, так і позачергових Зборів учасників Товариства приймає Голова зборів, який вперше обирається Загальними зборами учасників на перших Загальних зборах учасників терміном на п'ять років і у випадку, якщо посада Голови стає вакантною, новий Голова обирається наступними зборами;

- про проведення Зборів Товариства учасники Товариства повідомляються рекомендованими листами з зазначенням часу та місця проведення зборів та проекту порядку денного, які підписуються Головою зборів і надсилаються за офіційною адресою кожного учасника не пізніш ніж як за 30 календарних днів до дати зборів.

В матеріалах справи наявне повідомлення про проведення спірних загальних зборів від 18.05.2017 на ім'я позивача (а.с. 122 т. 1) про проведення 21.06.2017 чергових загальних заборів.

Вказане повідомлення підписано ОСОБА_9, посадове становище якого вказане як Голова зборів.

Водночас зі змісту реєстраційної справи Товариства слідує, що:

- рішенням Загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом № 7 від 29.01.2014 Головою зборів вирішено обрати ОСОБА_14 (а.с. 81-84 т. 2);

- рішенням Загальних зборів учасників Товариства оформлених протоколом № 8 від 26.02.2014, Головою зборів вирішено обрати ОСОБА_14 (а.с. 98-101);

- рішенням Загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом від 08.04.2015, на час проведення зборів вирішено обрати Головою зборів ОСОБА_14 (а.с. 130-133 т. 2);

- рішенням Загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом від 26.07.2016, на час проведення зборів вирішено обрати Головою зборів ОСОБА_14 (а.с. 200-201 т. 2).

Отже, матеріали справи не місять доказів того, що ОСОБА_9 станом на дату направлення позивачу повідомлення про проведення спірних загальних зборів обіймав посаду Голови зборів.

На підтвердження факту повідомлення позивача про спірні загальні збори додано ксерокопію конверту з штрихкодовим ідентифікатором 0407131244471 та з відміткою пошти про повернення листа відправникові за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 123-124 т. 1).

З вказаного конверту слідує, що кореспонденцію позивачу було направлено за адресою: 01042, АДРЕСА_1.

В обґрунтування направлення кореспонденції саме за вказаною адресою Товариство посилається на те, що така адреса позивача зазначена в діючий на дату проведення спірних загальних зборів редакції Статуту позивача (вказане підтверджується змістом Статуту позивача (затверджений загальними зборами учасників Товариства, протокол від 08.04.2015) (а.с. 150-172 т. 2).

Проте, при проведенні наступних за загальними зборами від 08.04.2015 загальних зборів, а саме загальних зборів 26.07.2017, у протоколі, яким оформлені рішення вказаних зборів (а.с. 200-201 т. 1), зазначено іншу адресу (АДРЕСА_2).

Це свідчить про те, що позивачем Товариству було повідомлено вказану адресу, в той час як відповідачем не доведено, що учасники Товариства дійшли згоди повідомляти Товариство про зміни адреси у письмовому вигляді

При цьому, як слідує з наданого позивачем листування з Товариством, яке відбувалось у період з листопада 2016 року по травень 2017 року (листи позивача від 22.11.2016, від 21.03.2017, від 27.04.2017 та листи Товариства № 50 від 2017 року, № 10517 від 03.05.2017 (а.с. 35-46 т. 1)), позивачем у вказаних листах зазначено як свою адресу адресу: АДРЕСА_2, а як адресу свого представника - адресу: АДРЕСА_3, і саме за вказаними адресами Товариство направляло відповіді на листи позивача.

Отже, станом на травень 2017 року Товариство було обізнано, що адресою позивача є АДРЕСА_2, а адресою представника позивача - АДРЕСА_3, а тому направлення позивачу повідомлення про спірні загальні збори за адресою: 01042, АДРЕСА_1 не може вважатися належним повідомленням його про такі загальні збори.

Щодо наявності підстав для виключення позивача зі складу учасників слід зазначити про таке.

Статутом Товариства не встановлені підстави виключення учасника зі складу Товариства, а відтак, вказані відносини регулюються статтею 64 Закону, згідно з якою учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 встановлено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою. Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Вказане кореспондується з п. 4.24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 в ч.ч. 2, 3, 4 якого зазначено, що:

- у рішенні загальних зборів про виключення учасника з господарського товариства повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого учасника;

- під час вирішення питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою;

- господарські суди повинні перевірити фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника товариства, а також дослідити питання щодо дотримання вимог законодавства та установчих документів під час скликання та проведення відповідних загальних зборів.

Зі змісту Протоколу слідує, що, приймаючи рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства, загальні збори виходили з того, що позивач не виконує покладених на неї обов'язків учасника Товариства та перешкоджає досягненню цілей Товариства своїми діями, які полягають у наступному:

- між позивачем та відповідачем укладений договір позики від 12.02.2016, за яким позивач отримав від Товариства в якості позики суму в розмірі 230 000 грн. Не дивлячись на сплив строків повернення позики, позивач відмовляється повертати кошти Товариству та оспорює факт передачі їй коштів у судовому порядку, при цьому затягуючи процес судового розгляду всіма можливими способами та зловживаючи Товариству. Отже, Товариство не може досягнути фінансових цілей через брак неповернутих коштів;

- перебуваючи на посаді директора Товариства, без попереднього узгодження з іншими учасниками Товариства уклав договір про постачання програмної продукції № 161015 від 16.10.2015 від імені Товариства зі своїм чоловіком - ОСОБА_12. Така дія прямо суперечить викладеним у партнерській угоді між учасниками Товариства від 16.01.2013 умовам, що встановлюють обмеження по відношенню до співпраці Товариства з пов'язаними з учасниками Товариства третіми особами та дозволяють таку співпрацю виключно за умови її узгодження зі всіма учасниками Товариства. Відтак позивач припустився грубого порушення обов'язків учасника Товариства, які полягають у порушенні умов партнерської угоди учасників Товариства.

Обов'язки учасника Товариства визначені п. 4.2 Статуту Товариства, згідно з яким учасники зобов'язуються:

- виконувати вимоги Установчого документа Товариства та рішення Загальних зборів учасників та інших органів управління Товариства;

- не розголошувати конфіденційну інформацію про діяльність Товариства та утримуватись від інших дій, які можуть нанести збитки його діяльності та репутації;

- виконувати свої обв'язки перед Товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади;

- учасники можуть нести також інші обв'язки, передбачені Установчим документом та/або встановлені Загальними зборами учасників та/або законодавством.

Вказані обов'язки кореспондуються з визначенням обов'язків учасників товариства, визначених в ст. 11 Закону.

Проте, оспорюване рішення загальних зборів не містить доказів на підтвердження фактів:

- невиконання позивачем вимог Установчого документа Товариства та рішення Загальних зборів учасників та інших органів управління Товариства;

- розголошення позивачем конфіденційної інформації про діяльність Товариства та/або вчинення інших дій, які можуть нанести збитки його діяльності та репутації;

- невиконання своїх обов'язків перед Товариством, в тому числі, передбачених Установчим документом та/або встановлених Загальними зборами учасників та/або законодавством.

При цьому колегія суддів вважає вірними посилання позивача на те, що:

- посилання на невиконання позивачем договору позики від 12.02.2016 як підставу для виключення позивача зі складу учасників Товариства є передчасним, оскільки на дату проведення загальних зборів - 21.06.2017 у провадженні Обухівського районного суду Київської області перебувала справі № 372/83/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХААБ Медіа Технолоджі Партнер до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за вказаним договором, і, враховуючи, що судового рішення у справі ще винесено не було, встановити порушення прав Товариства позивачем на час проведення спірних загальних зборів було неможливо;

- зі змісту договору позики слідує, що його укладено з громадянкою ОСОБА_5, яка перебуває у трудових відносинах з Товариством, тобто в договорі у жодному разі не йдеться про корпоративні обов'язки позивача як учасника Товариства, а відтак, такий договір не стосується корпоративних відносин між позивачем Товариством;

- при укладенні договору про постачання програмної продукції № 161015 від 16.10.2015 позивач діяв саме як директор Товариства, а відтак, укладення вказаного договору в будь-якому випадку не може вважатись невиконанням або неналежним виконанням позивачем своїх корпоративних обов'язків, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства;

- партнерська угода від 16.01.2013 не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки, по-перше, укладена вказана угода між позивачем та ОСОБА_15, який не є та не був учасником Товариства, по-друге, визначає майбутній розподіл саме корпоративних прав у разі необхідності включення інших учасників до складу Товариства.

Також слід зазначити, що доказів того, що укладення договору про постачання програмної продукції № 161015 від 16.10.2015 завдало шкоди Товариству, матеріали справи не містять, в той же час, колегія суддів зауважує Товариству, що при вчиненні зазначених дій позивач діяв як керівник Товариства, а не його учасник, а отже, навіть у випадку завдання вказаними діями шкоди Товариству, вказане може бути підставою для звернення до позивача до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків, проте не може бути підставою для виключення його зі складу учасників.

За таких обставин, колегія суддів вважає недоведеним відповідачем наявність підстав для виключення позивача зі складу учасників Товариства з підстав, встановлених статтею 64 Закону, а саме наявність дій позивача з систематичного порушення обов'язків з управління Товариством, створення перешкод у його діяльності та досягнення цілей Товариства.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, особа може звернутися до суду за захистом свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Згідно з п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

У спорі про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства вирішальним є встановлення факту порушення відповідним рішенням прав та законних інтересів позивача, як учасника товариства, тобто його корпоративних прав.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Враховуючи, що станом на 21.06.2017 (дата проведення загальних зборів, рішення яких оскаржені позивачем) позивач був учасником Товариства, а рішення, які прийняті на вказаних загальних зборах, зокрема, виключення позивача зі складу учасників Товариства, перерозподіл часток в статутному капіталі Товариства, порушує майнові права позивача як учасника, він має право на звернення до суду з позовом про визнання вказаних рішень недійсними.

Водночас вирішення питань на спірних зборах щодо звільнення та призначення директора Товариства порушує права позивача як учасника Товариства на участь в управлінні справами Товариства, тобто корпоративних прав.

Частиною 1 пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 роз'яснено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Водночас частиною 2 п. 18 вказаної Постанови встановлено, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства);

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Згідно з п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин :

- під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень;

- безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства");

- під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

У п. 2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин встановлено, що:

- рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України;

- зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин;

- у зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: - невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; - позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Крім того, відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 Про практику розгляду судами корпоративних спорів рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Зазначене кореспондується з п. 2.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , згідно з яким рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Отже, порушення процедури скликання загальних зборів та повідомлення позивача про них, наслідком чого стало позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах, є підставою для визнання недійсними рішень таких загальних зборів.

До того ж, як встановлено судом, підстави для прийняття рішення щодо виключення позивача зі складу учасників Товариства відсутні, що також свідчить про недійсність рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХААБ Медіа Технолоджі Партнер (Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи ) від 21.06.2017, оформлених протоколом № 21-06/17 від 21.06.2017, а відтак, суд першої інстанції правомірно задовольнив вказані позовні вимоги. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо позовних вимог про визнання недійсною нової редакції Статуту Товариства слід зазначити таке.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008, підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Згідно з п. 5.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин під час розгляду справ про визнання недійсними установчих документів господарським судам слід виходити з того, що статут є локальним нормативним актом, а не правочином, тому до нього не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину.

Визнати недійсним статут юридичної особи повністю або в частині можливо у випадку його невідповідності вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача (ч. 3 п. 5.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин ).

Враховуючи наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХААБ Медіа Технолоджі Партнер (Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи ) від 21.06.2017, оформлених протоколом № 21-06/17 від 21.06.2017, задоволенню підлягають й позовні вимоги про визнання недійсним нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи , затвердженої рішенням вказаних загальних зборів учасників. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення таких вимог залишається без змін.

Враховуючи визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ХААБ Медіа Технолоджі Партнер (Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи ) від 21.06.2017, оформлених протоколом № 21-06/17 від 21.06.2017, задоволенню, як похідні від вказаних позовних вимог, підлягають й позовні вимоги про скасування реєстраційних дій, проведених на підставі вказаного протоколу.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи від 22.06.2017, здійсненої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черкасовою Наталією Борисівною за № 10711050020033878 та № 10711070022033878, є правільним та залишається без змін.

Те, що суд першої інстанції, зробивши висновок про незаконність рішень загальних зборів та обґрунтованість позову, фактично обмежився лише загальним неконкретизованим посиланням на цивільне право та закон, не вказавши конкретні їх норми (статті, положення), які регулюють спірні правовідносини і порушення яких, на думку суду, призвело до незаконності рішень загальних зборів учасників відповідача, про що зазначає відповідач у апеляційній скарзі, з огляду на обставини справи та висновки, що їх дійшла колегія суддів при вирішенні спору сторін по суті, не призвело до прийняття невірного рішення, а відтак, не є підставлю для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17798/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 267, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Кібернетичні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17798/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17798/17 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/17798/17.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/17798/17.

Повний текст постанови складено: 10.04.2017

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Ю.Л. Власов

С.А. Пашкіна