ПОСТАНОВА Іменем України
12 листопада 2009 року селище Онуфріївна
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Петров Р.І., при секретарі Грищенко Т. М, з участю прокурора Волошина Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання слідчого СВ Онуфріївського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором Онуфріївського району Кіровоградської області ОСОБА_2, про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ Онуфріївського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1
звернулася до суду з поданням, погодженим з прокурором Онуфріївського району Кіровоградської області, в якому просила обрати відносно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст.1 86 КК України, міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
З матеріалів кримінальної справи та подання вбачається, що 8 листопада 2009 року, приблизно о 22 годині ЗО хвилин, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_3, шляхом вибиття скла віконної рами, проникли до приміщення будинку домоволодіння № 116 по вул. Шкільна в с. Зибкове Онуфріївського району Кіровоградської області та, знаходячись в приміщенні житлового будинку вказаного домоволодіння, відкрито заволоділи іконою „Тіхонська Богородиця", належною господарці домоволодіння ОСОБА_5, тим самим заподіявши останній матеріальної шкоди.
10 листопада 2009 року, о 17 годині, ОСОБА_3 був затриманий за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.З ст.186 КК України.
Підозрюваний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю, у вчиненому розкаювався та просив суд обрати відносно нього міру запобіжного заходу, не пов'язану з позбавленням волі.
Заслухавши думку прокурора, який просив задовольнити подання слідчого, пояснення слідчого та підозрюваного ОСОБА_3С, вважаю, що подання не підлягає задоволенню за таких підстав.
Пленум Верховного Суду України в постанові № 4 від 25.04.2003 року „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" роз'яснив судам, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК, і його належної поведінки. Взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 155 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання
процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (ч. 2 ст. 148 КПК).
Аналізуючи подання та матеріали справи, суд встановив відсутність таких негативних обставин, що передбачені ч. 2 ст. 148 КПК України, які б надавали поцесуальну можливість застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту. В матеріалах справи відсутні дані, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність, зокрема данних, що він не має постійного місця проживання на території України, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, може порушити умови менш суворого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялався від слідства чи виконання судових рішень, тощо.
Навпаки матеріалами справи та поясненнями слідчого підтверджено, що підозрюваний має постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем мешкання, визнав себе винним у вчинених злочинах і дієво сприяв органу досудового слідства у встановленні істини по справі, відшкодував матеріальну шкоду потерпілій, яка не має до підозрюваного будь-яких претензій.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 148, 149, 155, 165-1, 165-2 КПК України, -
Постановив:
Відмовити в задоволенні подання слідчого СВ Онуфріївського РВ УМВС України в Кіровоградській області про обрання стосовно ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 186 КК України, міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, звільнивши ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.
Суддя Онуфріївського районного
суду Кіровоградської області ОСОБА_6
На постанову протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області, однак подача апеляції не' зупиняє виконання даної постанови.
Суд | Онуфріївський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2009 |
Оприлюднено | 11.01.2010 |
Номер документу | 7325628 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Тиврівський районний суд Вінницької області
Кіосак Наталія Олександрівна
Кримінальне
Тиврівський районний суд Вінницької області
Кіосак Наталія Олександрівна
Кримінальне
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області
Петров Роман Іванович
Кримінальне
Онуфріївський районний суд Кіровоградської області
Петров Роман Іванович
Кримінальне
Армянський міський суд Автономної Республіки Крим
Шестаковська Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні