Рішення

від 22.03.2018 по справі 761/19376/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/19376/17

Провадження № 2/761/3191/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.

представників позивача, відповідачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Омега , Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-ресурс ; Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство з іноземними інвестиціями УКРАФлора , третя особа: ОСОБА_7 про стягнення страхового відшкодування та матеріальної шкоди, вчиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ОСОБА_6 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Омега (далі по тексту - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю Транс-ресурс (далі по тексту - відповідач 2), відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача 1 на свою користь кошти страхового відшкодування в розмірі - - 9031,10 грн.; пені за період з 26.10.2016 року по 22.05.2017 року в розмірі 1423,20 грн., за цей же період інфляцію - 970,83 грн. та 3% річних в сумі - 154 грн., а з відповідача 2 кошти матеріальної шкоди в розмірі - 13 152,44 грн., витрат на проведення оцінки пошкодженого автомобіля - 1000 грн., суму франшизи - 1000 грн. та моральну шкоду в розмірі - 5000 грн., а також пропорційно до задоволених вимог судові витрати.

Протокольною ухвалою суду від 10.10.2017 року за клопотанням позивача до участі у справі в якості третьої особи було залучено ТОВ Укрфрола .

В подальшому позивач змінив (збільшив) свої позовні вимоги згідно заяви від 17.10.2017 року (а.с.143), де просив суд стягнути на свою користь з відповідача 1 - ПАТ АСК Омега кошти страхового відшкодування в розмірі - 9031,10 грн.; пені за період з 26.10.2016 року по 10.10.2017 року в розмірі - 2296,36 грн., за цей же період суму інфляційний втрат в розмірі - 1273,23 грн. та 3% річних в сумі - 259 грн., а з відповідача 3 - ТОВ Укрфлори кошти матеріальної шкоди в розмірі - 13 152,44 грн., витрат на проведення оцінки пошкодженого автомобіля - 1000 грн., суму франшизи - 1000 грн., а також пропорційно до задоволених вимог суму кошти за надання правової допомоги та інші судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.03.2016 року біля 15 год. 40 хв. в м.Києві по просп..Г.Ватутіна, 1 сталась ДТП за участю автомобіля під керуванням позивача марки Фольксваген , д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля марки Фіат д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням третьої особи ОСОБА_7. В результаті вказаного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а автомобіль позивача став непридатним до експлуатації внаслідок знищення. Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 22.04.2016 року ОСОБА_7 визнано винним за вчинення вказаного порушення ПДР та притягнуто до відповідальності за ст..124 КУпАП із накладенням штрафу. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Фольксваген НОМЕР_1 була застрахована у відповідача 1 на підставі Поліса №АЕ/4961994. Відповідно до звіту про матеріальний збиток завданий власнику автомобіля марки Фольксваген , то останній дорівнює його вартості на час ДТП і становить - 88148,90 грн., але відповідачем 1 було виплачено позивачу в серпні лише 39 968,90 грн. З врахуванням продажу позивачем вартості залишків пошкодженого автомобіля за кошти в розмірі - 24 996,46 грн., то завдана шкода позивачу дорівнює суму - 63 1522,44 грн. (88148.90 - 24996,46). З врахуванням ліміту відповідальності відповідача 1 в 50 000 грн. за виключенням франшизи в сумі - 1000 грн., то виплачену суму відшкодування в розмірі - 39 968,90 слід відрахувати від 49000, що дорівнює 9031,10 грн., які відповідач зобов язаний сплатити на його користь у строк до 26.10.2016 року. Між тим, останній її виплату не провів, а тому за умовами ст..ст.610, 612 ЦК України, п.36.5 ст.36 Закону України Про обов язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідач прострочив виконання свого зобов язання та зобов язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з 26.10.2016 року по 10.10.2017 року в сумі - 2296,36 грн., а також інфляцію в сумі - 1273,23 грн. та 3% річних в розмірі - 259 грн. Також, з відповідача 3 - ТОВ Укрфлора , автомобілем якого під час ДТП керував третя особа ОСОБА_7, підлягає стягненню матеріальна шкода у вигляді різниці між завданою шкодою та страховою виплатою, що складає - 13 152,44 грн. (63 52,44 - 50 000), а також витрати з оціники автомобіля - 1000 грн. та розмір передбаченої полісом франшизи - 1000 грн., що не відшкодовується страховою компанією. Просив також стягнути з відповідачів кошти правової допомоги в сумі - 4500 грн. У зв'язку з вище викладеним, за захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду із вказаними позовними вимогами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав подані письмові заперечення та відзив проти позову, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються страхової компанії, оскільки страховик здійснив страхове відшкодування у відповідності до норм чинного законодавства.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що ТОВ Транс-Ресурс є неналежним відповідачем, оскільки керований на час ДТП третьою особою транспортний засіб Фіат д.н.з. НОМЕР_3 перебував в користуванні відповідача 3 ТОВ Укрфлори на підставі договору оренди від 05.11.2013 року №05/11-13, а саме із ним ОСОБА_7 перебував у трудових відносинах на час ДТП. Зазначив, що представник позивача ОСОБА_1 отримала свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю лиш 07.07.2017 року, а позовна заява подана до суду самим позивачем, а тому включення до розрахунку витрат на правову домопогу коштів на складання заяви та участь у засіданнях є неправомірним. Оплата участі у судових засіданнях, зважаючи на їх тривалість та розміру компенсації витрат на правову допомогу в сумі - 673,60 грн., буде значно меншою, ніж просить стягнути позивач. Акт прийому-передачі робіт, послуг та їх оплата відсутні, що є наслідком відмови у задоволенні позову в цій частині також.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову щодо нього з тих підстав, що страхова компанія сплатила розраховані згідно висновку спеціаліста збитки. Між тим, визнали факт керування на час ДТП третьою особою транспортним засобом Фіат д.н.з. НОМЕР_3, яка перебувала у трудових відносинах із ТОВ Укрфлори , а автомобіль на підставі договору оренди від 05.11.2013 року №05/11-13. Вказав, що наданий позивачем звіт вказує на відновлювальний ремонт до ДТПта цей звіт є невірним з огляду на визначену суму збитків, оскільки під час його проведення ФОП ОСОБА_9 брав за основу вартість нових деталей автомобіля без врахування їх фізичного зносу. Вважає за необхідне керуватись звітом про оцінку пошкоджень автомобіля позивача, що зроблений експертом ОСОБА_10 на замовлення відповідача 1.

Третя особа в судове засідання не з явилась, хоча про дату і час розгляду справи по суті повідомлялась неодноразово та належним чином.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 09.06.2017 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду за участю сторін.

Суд, вислухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 28.03.2016 року біля 15 год. 40 хв. в м.Києві по просп..Г.Ватутіна, 1 сталась ДТП за участю автомобіля під керуванням позивача марки Фольксваген , д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля марки Фіат д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням третьої особи ОСОБА_7

22.04.2016 постановою Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та притягнуто до відповідальності за ст..124 КУпАП із накладенням штрафу (а.с.12). Внаслідок ДТП автомобіль позивача Фольксваген , д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В судовому засіданні сторони не заперечували, що позивач у відповідності до вимог ст.33 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів звернувся до відповідача 1 із повідомленням про страховий випадок та надав усі необхідні документи згідно переліку, а відтак в силу ч.1 ст.82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність особи за керування водія автомобілем Фіат НОМЕР_3 була застрахована у відповідача 1 на підставі Поліса №АЕ/4961994 із лімітом відповідальності в 50 000 грн. (а.с.11).

Вказані обставини також не заперечувались відповідачем 1 у листі-відповіді від 18.08.2016 року, за яким також підтверджено виплата позивачу страхового відшкодування у сумі - 39 968,90 грн. (а.с.13) із посиланням на висновок про оцінку автомобіля ФОП ОСОБА_10 від 14.04.2016 року, що виконаний на замовлення ПАТ СК Омега (а.с.107-133).

Відповідно до вказаного Висновку №4872 експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу Фольксваген , д.н.з.НОМЕР_1, вартість матеріального збитку становить - 65 965,36 грн.

Не погоджуючись з вказаним Звітом позивачем було замовлено автотоварознавче дослідження. Відповідно до Звіту №2740 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ФОП ОСОБА_9 станом на 05.07.2016 року, становить - 88 148, 90 грн., а вартість відновлюваного ремонту із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля становить - 54 774,08 грн. (а.с.14-52).

Стаття 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вказує, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

При цьому, відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд приймає до уваги вказаний Висновок суду в частині визначення розміру матеріальної шкоди та вартості відновлюваного ремонту станом саме на день проведення експертизи - 25.01.2017, оскільки на даний час автомобіль не відремонтовано, а вартість як запасних частин, так і робіт, необхідних для ремонту автомобіля, значно підвищились.

Отже, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи за керування автомобілем марки Фіат була застрахована у відповідача 1, яким було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі - 39 968,90 грн.

Разом з тим, відповідно до звіту ФОП ОСОБА_9 розмір завданої матеріальної шкоди станом на 05.07.2016 року становив - 88148,90 грн., що значно перевищує виплачене відповідачем 1 страхове відшкодування у сумі - 39968,90 грн.

При цьому, суд приймає до уваги вказаний Звіт №2740 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ФОП ОСОБА_9 станом на 05.07.2016 року, в розмірі - 88 148, 90 грн. та вважає зроблені у ньому розрахунки шкоди вірними, оскільки сторони в судовому засідання не оспорювали, що належний позивачу автомобіль є повністю фізично знищений внаслідок ДТП (є тотальним), що у відповідності до вимог ч.1 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Крім того, як у висновку ФОП ОСОБА_9 від 05.07.2016 року, так і у звіті СПД ОСОБА_10 від 14.04.2016 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача визначена у майже однаковій сумі - 128 (129) тис.грн.

Між тим. Звіт СПД ОСОБА_10 зроблений раніше і не охоплює збільшення цін на запчастини за період до липня 2016 року, як у звіті ФОП ОСОБА_9, який фактично вказує на ті ж самі цифри відновлювального ремонту автомобіля та інші дані.

Посилання сторони відповідача про не врахування у звіті ФОП ОСОБА_9 коефіцієнту фізичного зносу автомобіля та врахування пошкоджень, отриманих не в ДТП, суд не приймає до уваги, зважаючи спростування вказаних обставини у самому звіті по його змісту.

Також, суд приймає до уваги та вважає правдивими показання сторони позивача про продаж залишків пошкодженого в ДТП автомобіля марки Фольксваген за 24 996,96 грн., оскільки саме вказана сума є різницею між оціненою самим відповідачем 1 за наданим ним звітом шкодою та розрахованим і виплаченим ним же страховим відшкодуванням (63152,44 - 39 968,90). З огляду на це, посилання представників відповідача 2 і 3 про не можливість прийняття вказаної суми є таким, що не узгоджується із іншими доказами в сукупності.

Відтак, з врахуванням продажу позивачем вартості залишків пошкодженого автомобіля за кошти в розмірі - 24 996,46 грн., то завдана шкода позивачу дорівнює суму - 63 1522,44 грн. (88148.90 - 24996,46). З врахуванням ліміту відповідальності відповідача 1 в 50 000 грн. за виключенням франшизи в сумі - 1000 грн., то виплачену суму відшкодування в розмірі - 39 968,90 слід відрахувати від 49 000, що дорівнює 9031,10 грн., які суд вважає слід стягнути з відповідач 1 як не виплачене страхове відшкодування на користь позивача.

За умовами п.36.2 ст..36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним

розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на

отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у

статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну

пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про

страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно п.36.5 ст.36 вказаного Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який

нараховується пеня.

Як встановлено судом, то позивачем було подано відповідачу 1 заяву про виплату страхового відшкодування 27.07.2016 року, а тому у строк до 26.10.2016 року останній повинен був би виплатити йому страхове відшкодування, але цього в повному обсязі не зробив.

Згідно ч.4 ст..263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного суду.

Відтак, у відповідності до правового висновку згідно постанови Верховного суду України від 01.06.2016 року за №6-927цс16 зазначено, що з аналізу норм статей 524, 533 - 535, 625 ЦК України, можна дійти висновку, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів. Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачається передача грошей як предмета договору або сплата їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.Саме до таких грошових зобов'язань належить укладений договір про надання послуг, оскільки він установлює ціну договору - страхову суму. Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 625 ЦК України шляхом нарахування коштів інфляційний втрат та 3% річних з не виплаченої вчасно відповідачем 1 суми в розмірі - 9031 грн. за період з 26.10.2016 року по 10.10.2017 року.

Відтак, перевіривши розрахунку позивача (а.с.54), суд вважає їх правильнити та є можливим стягнути з відповідача 1 на користь позивача розраховані за вказаний період на суму не виплаченого страхового відшкодування в розмірі - 9031 грн.. кошти пені за період з 26.10.2016 року по 10.10.2017 року в розмірі - 2296,36 грн., за цей же період суму інфляційний втрат в розмірі - 1273,23 грн. та 3% річних в сумі - 259 грн., що вказує на задоволення позовних вимог до відповідача 1 в повному обсязі.

При вирішенні позовних вимог, пред'явлених до відповідача 3 - ТОВ Укрфлора судом враховано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1 ст.1166 ЦК України).

За умовами ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкодуу, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов язків.

Згідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ст. 1194 ЦК України в разі недостатності страхової виплати, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Як вбачається з матеріалів справи, то винуватець ДТП- третя особа ОСОБА_7 працював у відповідача 3 та за ним було закріплено застрахований у відповідача 1 автомобіль Фіат (а.с.149-151).

За умовами п.36.6 ст.36 вищевказаного Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відтак, з відповідача 3 на користь позивача підлягає стягненню сума коштів матеріального збитку, що вийшла за межі ліміту відповідальності відповідача 1 (49 000 грн.), а саме в розмірі - 13 152,44 грн., тобто 63152,44 - 50 000, а також франшизу в розмірі - 1000 грн.

Так, позивач, зокрема просить стягнути на свою користь витрати на правову допомогу в розмірі - 4500 грн.

Разом з тим, згідно вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що вимоги в частині стягнення коштів правової допомоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов язані з правничою допомогою адвоката (ч. 1 ст. 137 ЦПК України).

За п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як вбачається з матеріалів справи, то на підтвердження вказаних витрат стороною позивача суду було надано лише акт приймання наданих послуг, розрахунок фактичних витрат на суму - 4500 грн.

Разом з тим, до матеріалів справи не надано доказів понесення витрат на правову допомогу позивачем (квітанції) про їх оплату, а розраховані суми витрат не відповідають фактичному часу проведення судових засідань у відповідні дні, а доказів складання позовної заяви саме представником позивача, за умови її підписання самим позивачем не надано.

Також суд не знаходить підстав і для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 витрат за оцінку пошкоджень ТЗ у розмірі - 1000 грн., оскільки до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів того, що позивач поніс вказані витрати.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини зазначеного у рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року №303А, п.2958 - суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належнимчимном зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов язує суди обгруунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий,що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов язок щодо обґрунтування рішення, може буути різною залежно від характеру рішення.

Відтак, судом було вказано про відхилення заперечень відповідача лише в частині, що безпосередньо стосується суті та предмету позовних вимог.

Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача 1 і 3 пропорційно до задовлених вимог на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі - 640 грн., а саме з відповідача 1 - 300 грн., а з відповідача 3 - 340 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 988, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст. 12.1, 22, 35, 36.2, 36.6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ст. ст. 3-13, 258-259, 268, 272, 352, 354 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Омега на користь ОСОБА_6 частину невиплаченого страхового відшкодування із врахуванням пені, інфляційних витрат та трьох відсотків річних у розмірі - 12859 грн. 69 коп. та судовий збір в сумі - 300 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА на користь ОСОБА_6 кошти матеріальних збитків у розмірі - 14 152 грн. 44 коп. та судовий збір в сумі - 340 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_6, ідентифікаційний код НОМЕР_5, адреса проживання АДРЕСА_1.

Відповідач 1: Приватне акціонерне товариство Акціонерна страхова компанія Омега , код ЄДРПОУ 21626809, адреса м.Київ, вул..Обсерваторна, 17а.

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство з іноземними інвестиціями УКРАФЛОРА , код ЄДРПОУ 20006298, алреса м.Київ, Ак.Філатова, 22/8.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст виготовлено 02 квітня 2018 року